Постанова

від 22.05.2012 по справі 1995/10

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2012 р. м. Київ К-1995/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Франківського районного суду м. Львова від 23.12.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2009 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Західного оперативного командування Міністерства оборони України про зобов'язання нарахувати і виплатити грошове забезпечення, -

встановила:

У лютому 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Західного оперативного командування Міністерства оборони України про зобов'язання нарахувати і виплатити грошове забезпечення.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 23.12.2008 в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2009 апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову Франківського районного суду м. Львова від 23.12.2008 -без змін.

ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Франківського районного суду м. Львова від 23.12.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2009 скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 був відряджений з Міністерства оборони України до Генеральної прокуратури України. З 13.06.2001 позивач проходив військову службу в органах військової прокуратури Західного регіону України. З 29.12.2006 ОСОБА_2 звільнений з військової служби на пенсію у зв'язку зі станом здоров'я та 09.01.2007 виключений зі списків особового складу прокуратури. Оскільки з 01.04.2006, в зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268, позивачу перестали виплачувати надбавки, передбачені Указами Президента України від 23.02.2002 № 173 та від 05.05.2003 № 389, та відповідно ці надбавки не ввійшли до складу грошового забезпечення, з якого йому було призначено пенсію, ОСОБА_2 звернувся до фінансово-економічного відділення штабу Західного оперативного командування з заявою про перерахунок його грошового забезпечення, але йому було відмовлено.

Відповідно до частини 2 статті 46-1 Закону України «Про прокуратур»військовослужбовці військових прокуратур у своїй діяльності керуються Законом України "Про прокуратуру" і проходять службу відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види постачання і забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах та військовослужбовців, осіб начальницького складу, відряджених до органів державної влади та місцевого самоврядування, складається з посадового окладу, інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, установлених у розмірі і порядку, що визначаються законодавством для військовослужбовців.

Указом Президента України від 23.02.2002 № 173 «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» та Указом Президента України від 05.05.2003 № 389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України та Управління державної охорони України за безперервну службу» були запровадженні надбавки, які були встановленні та отримувалися позивачем під час проходження служби, до вступу в дію постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».

Згідно частини 1 та 2 статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, обсяг прав позивача в частині отримання надбавок, які нараховувалася та виплачувалася раніше не може бути звуженим із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».

Крім цього, вказаною постановою Кабінету Міністрів України не обмежується чинність Указів Президента України від 23.02.2002 № 173/2002 та від 05.05.2003 № 389/2003, а тому передбачені ними надбавки повинні були враховуватися до складу грошового забезпечення ОСОБА_2 Зазначені Укази Президента України втратили чинність лише з 01.01.2008, згідно з Указом Президента України від 18.12.2007 № 1234.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено в донарахуванні з 01.04.2006 по день звільнення з військової служби і виплаті ОСОБА_2 грошового забезпечення, матеріальної допомоги та допомоги на оздоровлення, інших видів виплат та премій, виходячи не тільки з посадових окладів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268, але й з урахуванням надбавок, встановлених Указом Президента України від 23.02.2002 № 173 «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ»та Указом Президента України від 05.05.2003 № 389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України та Управління державної охорони України за безперервну службу».

Однак в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, щодо виплати йому донарахованих з 01.04.2006 сум грошового забезпечення, матеріальної допомоги, допомоги на оздоровлення та інших видів виплат та премій із застосуванням компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати разом із сумою індексації, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 слід відмовити, оскільки вказана компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам. Враховуючи, що вказані виплати не були нараховані позивачу, то правові підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати відсутні.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права -судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

постановила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Франківського районного суду м. Львова від 23.12.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2009 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Західного оперативного командування Міністерства оборони України про зобов'язання нарахувати і виплатити грошове забезпечення скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Позов ОСОБА_2 до управління Західного оперативного командування Міністерства оборони України про зобов'язання нарахувати і виплатити грошове забезпечення задовольнити частково.

Зобов'язати управління Західного оперативного командування Міністерства оборони України донарахувати ОСОБА_2 з 01.04.2006 по день звільнення з військової служби і виплатити грошове забезпечення, матеріальну допомогу та допомогу на оздоровлення, інші види виплат та премій, виходячи з посадових окладів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268, з урахуванням усіх раніше виплачуваних надбавок до грошового забезпечення в тому числі, передбачених Указами Президента України від 23.02.2002 № 173 та від 05.05.2003 № 389.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Білуга

Судді О.І. Гаманко

А.Ф. Загородній