Ухвала

від 11.05.2012 по справі 2а/1270/1700/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Гончарова І.А.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2012 року справа №2а/1270/1700/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрко І.В., суддів: Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року у справі №2а/1270/1700/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продторг» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська про визнання незаконними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000242300 від 30.01.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22.02.2012 року звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська про визнання незаконними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення№0000242300 від 30.01.2012 року, яким позивачу було нараховане грошове зобов'язання за основним платежем на суму 31925 грн. та штрафні санкції в розмірі 1 грн., визнати незаконними дії відповідача щодо ненаправлення, невручення та ненадання акту перевірки ТОВ «Продторг».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська щодо проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Продторг», за результатами якої було складено податкове повідомлення-рішення №0000242300 від 30.01.2012 року, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Продторг» було нараховане грошове зобов'язання за основним платежем на суму 31925 грн. та штрафні санкції в розмірі 1 грн..

Визнаноти протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі М.Луганська №0000242300 від 30.01.2012 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Продторг» було нараховане грошове зобов'язання за основним платежем на суму 31925 грн. та штрафні санкції в розмірі 1 грн..

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглядає дану справу за вимогами ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Продторг» зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради 11.04.2001 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 13821200000003166, ідентифікаційний код 31444333, місцезнаходження: 91020, м.Луганськ, вул.Руднева, буд.2а (а. с. 20).

Рішенням Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська №1106 від 26.04.2011 року анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Продторг»

Відповідач - Державна податкова інспекція Артемівському районі м.Луганська є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом було винесено наказ від 27.01.2012 року №108 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Продторг» на підставі п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України та повідомлення від 27.01.2012 року №22 про проведення перевірки декларації з ПДВ за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року.

Податковим органом було складено акт №3 від 27.01.2012 року про неможливість вручення наказу № 108 від 27.01.2012 року та повідомлення №22 від 27.01.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки посадовим особам ТОВ «Продторг», у зв'язку з тим, що підприємство має «7» стан - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Продторг» з питань перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року відповідачем складено акт №74/2300/31444333 від 27.01.2012 року.

В акті перевірки зазначено, що станом на дату анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, тобто на 24.04.2011 року на обліку підприємства знаходились запаси на суму 159624 грн., при придбанні яких суми податку на додану вартість була включена до податкового кредиту у розмірі 31925 грн. В порушення пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України платником податку не були нараховані податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних запасів у сумі 31925 грн. Тобто, ТОВ «Продторг» не визначило умовний продаж таких запасів та відповідно не збільшило суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбулося таке анулювання.

Крім того, податковим органом 27.01.2012 року було складено акт №4 про неможливість вручення посадовим особам ТОВ «Продторг» зазначеного акту перевірки у зв'язку з тим, що підприємство має «7» стан - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

На підставі зазначеного акту перевірки 27.01.2012 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 30.01.2012 року №0000242300, згідно якого за порушення п. 184.7 ст.184 Податкового кодексу України позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 31925 грн. та штрафні санкції в розмірі 1 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення отримане позивачем 14.02.2012 року, що підтверджується поштовим відправленням (а. с. 41).

Тобто, податковий орган не направляв ТОВ «Продторг» а ні наказ з повідомленням про проведення перевірки, а ні акт перевірки, посилаючись на відсутність позивача за місцезнаходженням. Проте, податкове повідомлення-рішення податковим органом було направлено позивачу саме за місцем його знаходження.

Відповідно до п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби, зокрема, мають право:

- запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);

- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

- для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Стаття 78 Податкового кодексу України визначає порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Пунктом 78.1 цієї статті передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої обставини, як виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 79.1 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України).

Пунктом 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Згідно з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до ст.42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Підставою для проведення у даному випадку перевірки стало виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи встановлено, та цього не заперечував апелянт, що податковим органом не надсилався письмовий запит до ТОВ «Продторг» відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

У зв'язку з вказаним, колегія суддів вважає, що підстави для початку перевірки та видання відповідного наказу у відповідача були відсутні.

Крім того, колегією суддів на підставі наявним матеріалів справи, та цього також не заперечується апелянтом, що посадовим особам ТОВ «Продторг» відповідачем не було вручено копію наказу №108 від 27.01.2012 року та повідомлення №22 від 27.01.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на наявність даних в Єдиному державному реєстрі стосовно відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ «Продторг» станом на 22.04.2011 року з огляду на таке.

Відповідно до ст.93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Статтею 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року № 755-ГУ визначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Єдиний державний реєстр створюється і ведеться спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації, який є його розпорядником та адміністратором.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості про юридичну особу або фізичну особу- підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи: повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; місцезнаходження юридичної особи; дата та номер запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, підстава для його внесення.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено статус відомостей Єдиного державного реєстру. Так, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру, довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується; бази даних (сукупність інформації Єдиного державного реєстру в електронному вигляді), для цілей бюро кредитних історій; даних в електронному вигляді для органів державної влади у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом. Форма витягу та довідки з Єдиного державного реєстру встановлюється спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації. Витяг або довідка з Єдиного державного реєстру підписується державним реєстратором та засвідчується його печаткою (ст.20 Закону).

Державні реєстратори використовують бланк виписки з Єдиного державного реєстру встановленого зразка. Опис бланка виписки з Єдиного державного реєстру, а також порядок його оформлення встановлюються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації. Бланки виписок з Єдиного державного реєстру мають облікову серію і номер та є документами суворої звітності, (ст.21 Закону).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №816692 від 21.02.2012 року вбачається наявність даних про підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ «Продторг» за її місцезнаходженням: м.Луганськ, вул.Руднева, 2а.

Дані щодо припинення юридичної особи ТОВ «Продторг» до Єдиному державному реєстрі не внесені (а.с. 32-33).

Таким чином, з матеріалів справи та пояснень представника відповідача вбачається, що висновок про відсутність підприємства за юридичною адресою грунтується лише на отриманих ДПІ в Артемівському районі м.Луганська 22.04.2011 року відомостях, які містяться в електронній базі даних.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблений висновок, що позапланову невиїзну документальну перевірку було проведено відповідачем з порушенням вимог Податкового кодексу України, а прийняте за її наслідками податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ в Артемівському районі м.Луганська по даній справі не доведено правомірності дій щодо призначення та проведення позапланової невиїзної документальної перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000242300 від 30.01.2012 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року у справі №2а/1270/1700/2012 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року у справі №2а/1270/1700/2012 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А. Блохін