Постанова

від 11.11.2008 по справі 5020-4/243

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-4/243

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-4/243

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"11" листопада 2008 р.  15:35                                                                                          м. Севастополь

За адміністративним позовом

Приватного підприємства «РЄГЄНТ» (вул. Хрустальова, 67-64, місто Севастополь, 99040)

до відповідача: Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя

(вул. Кулакова, 37, місто Севастополь, 99011)

про скасування повідомлення-рішення №000254151/0 від 14.09.2007,

суддя Остапова К.А.,

при секретарі судового засідання Міжуй Є.А.,  

За участю представників:

Від позивача: не з`явився,

Від відповідача: Хаймінова Р. В., довіреність №320/10.004 від 11.08.2008,

Суть спору: Приватне підприємство «РЄГЄНТ»звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя про скасування повідомлення-рішення №000254151/0 від 14.09.2007 про визначення суми податкового зобов`язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 340,00грн. за платежем «єдиний податок».

Ухвалою від 19.05.2008 позовна заява Приватного підприємства «РЄГЄНТ»була залишена без руху в зв`язку з тим, що позовну заяву подано позивачем без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме до позовної заяви позивачем не була додана копія позову для відповідача та копії документів, що приєднуються до неї.

Оскільки до господарського суду міста Севастополя разом з супровідним листом (вхідний номер 8822) надійшли виправлення до позову, ухвалою від 09.06.2008 відкрите провадження в адміністративній справі №5020-4/243 на підставі зазначеної позовної заяви з призначенням попереднього судового засідання на 07.07.2008.

За наслідками підготовчого провадження ухвалою від 07.07.2008 справа призначена до судового розгляду на 09.09.2008.

В судовому розгляді оголошувалась перерва до 11.11.2008.

Письмовим клопотанням від 11.11.2008 позивач просив суд розглянути справу у його відсутність (вхідний номер 15616).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно вважає останнім днем надання звітності 19 число місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, хоча в Указі  Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 N 727/98 (далі –Указ №727) зазначено, що звітність за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом. Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Крім того відповідно до статті 255 Цивільного кодексу України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Ігнорування відповідачем приведених норм законодавства привело до прийняття ним незаконного повідомлення-рішення №000254151/0 від 14.09.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 340,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, обґрунтовуючи свою позицію тим, що розрахунок сплати єдиного податку за перший квартал 2005 року був наданий позивачем 20.04.2005 по строку надання 19.04.2005, за другий квартал 2006 року заявником наданий такий розрахунок 26.04.2006 по строку надання 19.04.2006.

Відповідач зазначає на те, що Указом  Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 N 727/98 встановлено, що звітність за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, що слід розуміти як до настання 20 числа.

У  зв`язку  з  надходженням  від  позивача  заяви  про  розгляд справи  за його відсутність суд визнав  за  можливе  вирішити спір по суті за наявними  в  справі  матеріалами у зв`язку  з  тим,  що  вони  в  достатній мірі характеризують правовідносини сторін.

Відповідно до статті  41 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статі 9 Європейської хартії регіональних мов  (ратифікована Законом України від 15.05.2003), статті 3 Декларації прав національностей України від 01.11.1991), статті 10 Закону України «Про судоустрій»від 07.02.2002), статті 18 Закону України  «Про мови»від 28.10.1989, статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України за клопотанням представника відповідача  пояснення надавались ним російською мовою.

Згідно зі статями 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні  представнику відповідача роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

в с т а н о в и в :

01.08.2007 відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка Приватного підприємства «РЄГЄНТ»з питання несвоєчасного подання розрахунку сплати єдиного податку за перший квартал 2006 року.

За результатами перевірки був складений Акт перевірки №13518/10/151/32088479 від 01.08.2007.

В Акті було зафіксовано порушення відповідачем вимог статті 4 Указу №727, а саме розрахунок сплати єдиного податку за перший квартал 2005 року по строку надання 19.04.2005 позивачем був наданий 20.04.2005, розрахунок сплати єдиного податку за перший квартал 2006 року по строку надання 19.04.2006 позивачем був наданий 26.04.2006.

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №000254151/0 від 14.09.2007 про визначення суми податкового зобов`язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 340,00грн. за платежем «єдиний податок».

Не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся до Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя з відповідною скаргою №28/09/07-28 від 28.09.2007 в порядку апеляційного оскарження.

Рішенням Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя №19967/10/25-0 від 20.10.2007 податкове повідомлення-рішення №000254151/0 від 14.09.2007 залишено без  змін.

Не погодившись з висновками Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя, позивач звернувся до Державної податкової адміністрації в місті Севастополі з скаргою №10/11/07-29 від 10.11.2007 в порядку апеляційного оскарження.

Рішенням Державної податкової адміністрації в місті Севастополі №1815/10/25-020  від 07.12.2007  податкове  повідомлення-рішення №000254151/0 від 14.09.2007 залишено без змін.

Рішенням Державної податкової адміністрації України №1437/6/25-0215 від 20.02.2008, прийнятим за результатами розгляду скарги позивача від 21.12.2007 №21/12/07-31, податкове  повідомлення-рішення №000254151/0 від 14.09.2007 залишено без змін.

Не погодившись з висновками податкового органу, позивач звернувся до господарського суду міста Севастополя за захистом порушеного права.

Предметом  спору у даній справі є скасування повідомлення-рішення №000254151/0 від 14.09.2007 про визначення суми  податкового зобов`язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 340,00грн. за платежем «єдиний податок».

Суд  вважає  позовні  вимоги  такими,  що підлягають частковому  задоволенню, виходячи з наступного.

Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 28.06.1999 N746/99 передбачає особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку.

Згідно пункту 3 Указу №746 суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до абзацу 9 пункту 4 Указу  №746  за результатами  господарської  діяльності за  звітний період суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Таким чином, останнім днем строку для подання розрахунку про сплату єдиного податку є 20 число місяця, що настає за звітним (податковим) періодом.

Аналогічна позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 28.07.2005 по справі №2-23/1006-05.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок сплати єдиного податку за перший квартал 2005 року по строку надання 19.04.2005 позивачем був наданий 20.04.2005, що підтверджується вхідним номером на штампі Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя 17874к від 20.04.2005.

В Акті перевірки №13518/10/151/32088479 від 01.08.2007 факт надання позивачем розрахунку сплати єдиного податку за перший квартал 2005 року по строку надання 19.04.2005 саме 20.04.2005 зафіксований, але з урахуванням вищезазначеного податковим органом зроблений невірний  висновок  про порушення Указу №727 у даному випадку.

При цьому слід звернути увагу на те, що сама перевірка 01.08.2007 проводилась відповідачем  з питання несвоєчасного подання розрахунку сплати єдиного податку за перший квартал 2006 року.

По розрахунку сплати єдиного податку за перший квартал 2006 року  необхідно зазначити таке.

Як зазначив відповідач, розрахунок сплати єдиного податку за перший квартал 2006 року по строку надання 19.04.2006 позивачем був наданий 26.04.2006.

Позивачем було надано суду докази того, що рекомендований лист з розрахунком сплати єдиного податку за перший квартал 2006 року був зданий на пошту 20.04.2006 (фіскальний чек від 20.04.2006 о 19:58).

Відповідно до наданої відповідачем копії розрахунку сплати єдиного податку за перший квартал 2006 року податковою інспекцією розрахунок отримано 26.04.2006 за вхідним номером на штампі Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя 19796 від 26.04.2006.

Позивач не заперечує проти того, що розрахунок  сплати єдиного податку за перший квартал 2006 року був фактично отриманий відповідачем  після 20.04.2006, але наполягає на тому, що належною та своєчасною подачею розрахунку є його здача на пошту 20.04.2006, тобто у останній день строку. Свою позицію позивач обґрунтовує статтею 255 Цивільного кодексу України.

Таки доводи позивача на думку суду є помилковими у зв`язку з тим, що відповідно до статті 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вступної частини Закону  України «Про порядок погашення зобов`язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Доводи позивача відносно регулювання питання строків надання звітності до податкового органу підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя), є помилковим з тих підстав, що Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 N 727/98 є спеціальним нормативно-правовим актом у відношенні до Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тому має статус переважного застосування перед Законом України «Про порядок погашення зобов`язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III.

Однак слід зазначити, що при здачі розрахунку сплати єдиного податку на пошту слід керуватися нормами Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у зв`язку з тим, що Указ №727 не регулює це питання.

Так, відповідно до підпункту 4.1.7 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач порушив вимоги статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», здавши рекомендований лист з розрахунком сплати єдиного податку за перший квартал 2006 року на пошту лише  20.04.2006 (фіскальний чек від 20.04.2006 о 19:58).

Відповідно до частини другої статті 5 Указу №727 суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Згідно зі пунктом 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків. Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Таким чином, на думку суду обґрунтованою та підтвердженою належними доказами  є тільки частина позовних вимог, яка стосується скасування повідомлення-рішення №000254151/0 від 14.09.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій) на суму 170,00 грн. відносно подачі позивачем  розрахунку сплати єдиного податку за перший квартал 2005 року по строку надання 19.04.2005. В решті позову суд відмовляє у зв`язку з правомірністю дій відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Скасувати податково повідомлення-рішення №000254151/0 від 14.09.2007, прийняте Державною податковою інспекцією в Ленінському районі міста Севастополя, про застосування до Приватного підприємства «РЄГЄНТ»штрафних санкцій на суму 170,00 грн.

3.          В  решті позову відмовити.

Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.  Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя К.А. Остапова

Постанова складена та підписанав порядку частини  третьої статті  160 КАС України17.11.2008