Постанова

від 23.07.2008 по справі 11/472/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/472/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.07.08                                                                                       Справа №11/472/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Колодій Н.А. судді  Колодій Н.А.    , Коробка Н.Д.  , Шевченко Т. М.

при секретарі судового засідання: Акімова Т.М.

за участю представників:

позивача:     Матохнюк А.А. –довіреність  б/н від 21.01.08

відповідача: Слєсарь О.В., довіреність № 1-Д від 09.01.08 р.;

                       Рєзніков Г.Я., довіреність № 2-Д від 09.01.08 р.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фараон», м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 08.05.2008 р. у справі                        № 11/472/07

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальне підприємство «Запоріжелектромашоптторг», с. Люцерна Запорізької області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фараон», м. Запоріжжя

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.10.2007 р. у справі                       № 11/472/07 задоволено  позовні  вимоги ТОВ «Комунальне підприємство «Запоріжелектромашоптторг», с. Люцерна Запорізької області до ТОВ «Фараон»,               м. Запоріжжя   про стягнення  на користь позивача  16 022,59 грн. основного боргу  та  278,23  судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятим  рішенням ТОВ «Фараон» звернулось до суду з апеляційною скаргою. Вважає, що висновки суду, викладені в рішенні по даній справі не відповідають обставинам  справи, рішення постановлене  з порушенням  норм  матеріального та процесуального права.  Зокрема, заявник апеляційної скарги    посилається на те, що між сторонами не підписувався акт приймання передачі  об'єкту оренди, а відтак  факт  передання в оренду спірного майна  документально не підтверджений. Тому, на думку  апелянта, перебіг  терміну    нарахування  плати за користування майном не настав.  Крім того,    апелянт вважає,  що   договір оренди, на  підставі  якого  заявлені  позовні    вимоги, є неукладеним, оскільки не містить всіх  суттєвих умов, необхідних для договорів даного   виду. З огляду на вищевикладене, скаржник просить рішення господарського суду Запорізької області від 08.05.2008 р. у справі № 11/472/07  скасувати, прийняти нове  рішення, яким  в задоволенні  позовних  вимог  відмовити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Фараон» не погоджується з доводами апелянта, вважає,  їх необґрунтованими.  Вважає  висновки суду, у тому  числі і щодо фактичного користування відповідачем спірним  майном  такими, що ґрунтуються на фактичних  обставинах справи та підтверджені її матеріалами. Просить залишити оскаржене рішення господарського суду  без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1314 від 23.07.2008 року справу передано для розгляду колегії суддів: головуючий:                               Колодій Н.А. ( доповідач) , судді: Коробка Н.Д., Шевченко Т.М.

За заявою представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 23.07.2008 року представники сторін підтримали доводи апеляційної скарги та заперечення на неї.

По закінченні судового засідання  за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

         Як свідчать матеріали справи, 24.09.2001р. між сторонами по справі укладений договір оренди нежитлового приміщення №85, відповідно до умов якого позивач по справі (орендодавець) відповідачу (орендарю) нежитлові приміщення за адресою: Вільнянський район, с. Люцерна, площею 50 кв.м (п.1.1 Договору). п.п. 2.6 та 4.4 договору оренди відповідач також зобов'язався надавати позивачу послуги, пов'язані з вантажно-розвантажувальними роботами та прийманню вантажів, які оплачуються останнім згідно пред'явлених рахунків.

Пунктом 1.2 Договору  встановлено строк оренди з 24.09.2001р. по 31.12.2001р., а також те, що він вважається укладеним з моменту його підписання і діє до закінчення повного взаєморозрахунку і підписання акту приймання-здачі приміщення.

Додатковими угодами до Договору сторони продовжували термін дії  оренди.

Судом першої інстанції встановлено, що до теперішнього часу відповідач не передав орендовані приміщення позивачу за актом – приймання  передачі. Зазначений факт, а також те, що в спірні приміщення фактично не звільнені  і в них  знаходиться майно орендаря, представниками  відповідача    в апеляційній  інстанції не заперечувалися.

На думку  колегії  суддів,  судом першої інстанції правомірно застосовано до спірних правовідносин ст.764 ЦК України, відповідно до якої, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

З огляду на викладене, суд першої інстанції  дійшов обґрунтованого висновку, що договір оренди № 85 від 24.09.2001р. на  момент розгляду спору є  чинним.

Заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості  по  орендній платі за листопад 2004р. – червень 2007р. в розмірі 16022грн. 59коп.  судом визнані  обґрунтованими та задоволені у повному  обсязі.

Не  оспорюючи розмір заборгованості, відповідач  не  погодився  з висновками господарського суду першої інстанції, посилаючись на наступне.

Зокрема заявник апеляційної скарги вважає, що договір оренди № 85 від 24.09.2001р. є неукладеним, оскільки  між  сторонами в   потрібній формі  не досягнуто згоди  по всіх  істотних умовах, , а саме не визначено:

-          об'єкт оренди ( склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

-          відновлення орендованого майна;

-          страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

-          порядок використання амортизаційних відрахувань

         Крім того, апелянт вказує, що згідно п 2.1 спірного договору приміщення повинно бути  передано за актом приймання-передачі. І тільки з моменту підписання такого акту, згідно з п 4.1  договору починається нарахування орендної плати. Як зазначає відповідач, приміщення не передавалось йому за актом приймання - передачі. Таким чином, він не отримав у встановленому порядку в користування приміщення, тому висновки суду, що договір є укладеним з моменту його підписання і діє до повного взаєморозрахунку та підписання акту прийому-здачі приміщення не відповідають фактичним обставинам.  У зв'язку з тим, що договір, на підставі якого заявлені вимоги про стягнення орендної плати, є неукладеним,  вимоги про стягнення орендної плати заявлені безпідставно.

Колегія суддів, оцінивши  заперечення апеляційної  скарги, визнає   їх  необґрунтованими та  такими, що спростовуються фактичними  обставинами справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.33 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

11.05.07 по справі №26/15/07-8/157/07 господарським судом Запорізької області  розглянуто спір за позовом ТОВ “Фараон” до ТОВ “КП Запоріжелектромашоптторг” про стягнення 6600 грн. безпідставно одержаних коштів. Зазначеним судовим рішенням, яке набуло  законної сили, встановлено факти   існування  між сторонами  договірних правовідносин на підставі договору № 85 оренди нежитлового приміщення  від 24.09.2001р. за умовами якого позивачу передано в користування нежитлове приміщення площею 50 кв.м. в с. Люцерна Вільнянського району. Судом  також встановлено, що сплата  орендних платежів позивачем проводилася не безпідставно, а відповідно до умов договору № 85 від  24.09.2001р.

Крім того, колегія  суддів  вважає    безпідставними посилання  відповідача  на   той факт, що  оскільки  між сторонами  не підписано Акт  приймання  передачі   об'єкту  оренди, то відповідно до п.  4.1  Договору  орендна плата   не  нараховується.

Як  зазначалося  вище, предметом     розгляду господарського суду по даній  справі було стягнення  заборгованості  по орендній платі за період    листопад 2004р. – червень 2007р. До  цього часу  відповідач належним чином виконував  умови договору в частині   сплати орендних платежів.

25.12.2002р. сторонами по справі  було укладено  додаткову угоду № 85/2 до договору оренди № 85  від 24.09.2001р., відповідно до п.1 якої сторони  визначили, що з 01.01.2003р.  за орендоване приміщення  орендатор  сплачує  щомісяця  договірну  ціну 5,00 грн. за  кв. м. площі.  Таким  чином, на момент виникнення  спірних відносин (листопад 2004р.)   порядок сплати орендної плати регулювався  умовами додаткової угоди  і вже не  був  пов'язаний  з моментом  підписання акту приймання передачі  майна.  

Крім того, матеріали  справи  містять   акти приймання - сдачі виконаних робіт, якими підтверджується  факт  надання послуг  оренди позивачем та рахунки  на  оплату оренди, у тому  числі  і в спірний  період.  

З урахуванням  вищевикладеного, колегія  суддів  вважає   обґрунтованим  рішення суду щодо задоволення вимог  позивача в частині стягнення  з відповідача 16 022,59 грн. заборгованості  орендної плати   

Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.

Колегія суддів встановила, що порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права господарським судом не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення  місцевого господарського суду відсутні.

Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -

    ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фараон»,                       м. Запоріжжя залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від   08.05.2008р. у справі № 11/472/07– без змін.

Головуючий суддя Колодій Н.А.

 судді  Колодій Н.А.  

 Коробка Н.Д.  Шевченко Т. М.