Постанова

від 22.08.2008 по справі 10/153/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/153/08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.08.08                                                                                               Справа №10/153/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Колодій Н.А. судді  Колодій Н.А.    , Кричмаржевський В.А.  , Шевченко Т. М.

при секретарі: Акімовій Т.М.

За участю представників сторін:

від позивача  –       Мартиненко О.О. (довіреність б/н від 24.03.2008 р.)                 

від відповідача –    не з'явився                  

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Приватного підприємства «Азовська торгівельна фірма» (м. Бердянськ Запорізької області)

на рішення та ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.05.2008 р.                                             у  справі  № 10/153/08

за позовом           Відкритого акціонерного  товариства «Прилив» (м. Бердянськ Запорізької області)

до відповідача    Приватного підприємства «Азовська торгівельна фірма» (м. Бердянськ Запорізької області)

про стягнення суми,

Відкрите акціонерне товариство «Прилив» звернулося до господарського суду Запорізької  області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Азовська торгівельна фірма» 20650,00 грн. заборгованості по орендним платежам на підставі договору оренди від 31.09.2006 р.

          Рішенням господарського суду Запорізької  області від 27.05.2008 р. у справі       № 10/153/08 (суддя  Алейникова Т.Г.)  позов  задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача  20000,00 грн. основного боргу, 200,00 грн. державного  мита  та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу. В решті позову відмовлено.  Судом  також  надано  відстрочку  виконання  рішення  на 2 місяці.                       

          Рішення  суду обґрунтовано  приписами ст. ст. 526, 527, 759 ЦК України, 193 ГК України та умовами договору від 31.09.2006 р.    

                 Не погоджуючись з  прийнятим  судовим  актом,  Приватне підприємство «Азовська торгівельна фірма»  (відповідач у справі) звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Заявник просить скасувати рішення  господарського суду Запорізької  області від 27.05.2008 р. у справі № 10/153/08 та ухвалу суду від 27.05.2008 р. про  повернення  позовної заяви ПП «Азовська торгівельна фірма», а справу  направити на новий  розгляд. З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що оскаржуване  рішення  постановлено без з'ясування всіх обставин справи, що мають суттєве  значення, а  також з порушенням  норм матеріального та невірним  застосуванням норм процесуального права. Посилається на те, що висновок  суду першої  інстанції  про припинення  дії  договору 30.09.2007 р. не відповідає  дійсності, оскільки договір  було  пролонговано  сторонами, оскільки орендар фактично продовжував  користуватися приміщенням  після  закінчення  строку  дії  договору.

Також  заявник  вказує  на  порушення  судом норм  процесуального права  при поверненні  зустрічної позовної заяви відповідача, зокрема ст. 60 ГПК України. Зазначає, що  вимоги заявлені  ним в зустрічній  позовній  заяві про допуск  у орендоване  приміщення та відшкодування завданих  збитків, внаслідок  порушення  умов  договору оренди,  має  безпосередній  зв'язок  із  первісним  позовом, зокрема підставою виникнення.

          Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.06.2008 р. апеляційна скарга Приватного підприємства «Азовська торгівельна фірма» прийнята  до провадження та призначена до  розгляду на  06.08.2008 р. За  клопотанням відповідача  розгляд  скарги відкладався до 22.08.2008 р.

          Розпорядженням Першого заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1599 від 21.08.2008 р. справу № 10/153/08 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя  Колодій Н.А. (доповідач),  судді  Кричмаржевський В.А., Шевченко Т.М.

Представник заявника в жодне  судове  засідання не з'явився. Письмовим  клопотанням від 21.08.2008 р. вдруге  просив  перенести  судове  засідання у  зв'язку з перебування  директора на  лікарняному  та неможливістю  його  особистої участі в судовому  засіданні.

Колегія суддів порадившись, не знаходить  підстав  для відкладення  розгляду справи з огляду на таке.  

Згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть не лише керівники підприємств, організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, а й особи, яким надані такі повноваження  за довіреністю від імені підприємства, організації. Отже, відповідач   (ПП «Азовська торгівельна фірма») мав право направити іншого повноважного представника для участі в судовому засіданні  06.08.2008 р. та 22.08.2008 р. для представництва своїх інтересів.  

Колегія суддів зауважує, що відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду  є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні. Якщо ж суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення, він може, не відкладаючи розгляд справи, вирішити спір по суті.

Статтею 75 ГПК України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи  неповажність  причини  неявки представника заявника в судові  засідання 06.08.2008 р. та 22.08.2008 р., колегія суддів  вважає  за  можливе  розглянути справу за  наявними у ній  документами.

Позивач у справі – Відкрите акціонерне  товариство «Прилив» у відзиві (б/н від 22.08.2008 р.)  доводи  заявника, викладені в апеляційній  скарзі  не визнає, вважає  їх  необґрунтованими. Зазначає, що  господарським  судом Запорізької області належним чином  зроблені  висновки  по суті спору та правомірно  задоволено  позов  ВАТ «Прилив». Просить  залишити  апеляційну скаргу  без задоволення, а  оскаржуване  рішення – без змін.

За  клопотанням представника позивача апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

           За його  згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

     Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

     Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

           Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31.09.2006 р. між ВАТ «Завод «Прилив» (Орендодавець, позивач у справі) та ПП «Азовська торгівельна фірма» (Орендар, відповідач у справі) було укладено  договір       оренди б/н (надалі – Договір), відповідно до умов якого  Орендодавець передає, а Орендар  приймає в  строкове  платне  користування  окреме  індивідуально  визначене  майно цех РТВ і  цех термічної  обробки  металу  площею 1396 кв. м., розміщене за адресою: м. Бердянськ, вул. Єгорова, 1.

Договір  укладено сторонами з 31.09.2006 р. до 31.09.2007 р.

Відповідно до п. 3.1 Договору розмір  орендної  плати  за  домовленістю  сторін складає (з урахуванням ПДВ) 2грн. 30 коп. за 1 кв. м. за місяць. Розмір  місячної  орендної  плати  за  перший  місяць  оренди (за  жовтень 2006 р.) з ПДВ становить з розрахунку 3210,00 грн. (п. 3.2 Договору).

Орендоване  приміщення  було  передане  відповідачу у  фактичне користування, що  вбачається  із  матеріалів  справи  та  не  заперечується  останнім.

Станом на 01.01.2007 р. за  відповідачем  рахувалася  заборгованість по  орендній  платі в сумі 4810,86 грн.

За  період з січня  2007 р. по вересень 2007 р. включно  розмір  орендної плати склав 32250,42 грн. Отже, всього за  вказаний  період, з урахуванням наявної  станом  на початок  року заборгованості, відповідач  мав  перерахувати  позивачу  37061,28 грн.

За  період з січня  2007 р. по грудень 2007 р. відповідач  сплатив орендні  платежі на суму  20158,99 грн., в результаті  чого за ним утворилась заборгованість, яка  на  час  звернення  позивача  до  суду склала 16902,29 грн.

17.10.2007 р.  листом (вих. № 101) Орендодавець повідомив Орендаря про те, що укладений  між  ними  договір від 31.09.2006 р.  слід вважати  розірваним на  підставі  недодержання  вимог  договору, а саме п. п. 4.2, 4.6, 9.8 (арк. справи 31).

Також, посилаючись на  неналежне  виконання умов  договору  позивач  направив  відповідачу  претензію (вих. № 114 від 15.11.2007 р.) з  вимогою  у  добровільному  порядку  погасити  заборгованість (арк. справи 33).

Листом від 20.11.2007 р. (вих. № 305) відповідач повідомив, що вважає заборгованість, заявлену  позивачем  у претензії,  завищеною  на суму 4154,74 грн., оскільки  при  розрахунку  не враховані  поточні  проплати за  оренду  приміщення та невірно  нарахована  сума  пені (арк. справи 42).

Стягнення з Приватного підприємства «Азовська торгівельна фірма» на користь Відкритого акціонерного  товариства «Прилив»   20650,00 грн. основного боргу  стало предметом  судового розгляду  у даній справі.                

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу  такою, що не підлягає  задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 759 ЦК України  за  договором  найму  (оренди)  наймодавець  передає  або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на  певний строк.

Відповідно до ст. 764 ЦК України  якщо   наймач   продовжує користуватися   майном   після закінчення  строку договору найму,  то,  за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця,  договір вважається  поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як  зазначалося  вище, договір було укладено сторонами на строк до 31.09.2007 р. (фактично до 30.09.2007 р., оскільки вересень не  має  31  числа).

Колегія суддів  вважає, що листом  від 17.10.2007 р. (вих. № 101) позивач виразив  свої  заперечення  щодо фактичного  поновлення договору оренди  на  строк, який  раніше був встановлений Договором.

Отже, суд  першої  інстанції  дійшов вірного  висновку  про те, що договір  від 31.09.2007 р. укладений між  сторонами у справі, припинив  свою дію 30.09.2007 р.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до  умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог –  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

          Аналогічні  приписи  містить   ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як  свідчать надані  сторонами  до  справи  докази, за пред'явлений  позивачем до стягнення  період з січня  2007 р. по вересень 2007 р. включно  розмір  орендної плати склав 32250,42 грн.

Колегія суддів  зауважує, що проведене позивачем нарахування  орендної  плати на підставі  Договору за  жовтень 2007 р. в сумі 3747,71 грн. є неправомірним, оскільки договір  припинив  свою  дію 30.09.2007 р. Слід зауважити, що уразі продовження користування  орендарем   майном  після  закінчення дії  Договору, позивач  має  право  на нарахування суми за  фактичне користування  згідно вимог чинного законодавства. Стягнення  цієї  суми на  підставі  договору є  безпідставним. З огляду на це, у позові  щодо  стягнення    3747,71 грн.  слід  відмовити, як  заявлений  необґрунтовано.

За  період з січня  2007 р. по грудень 2007 р. відповідач  перерахував  позивачу в  якості  орендних  платежів 20158,99 грн., в результаті  чого за ним утворилась заборгованість, яка  на  час  звернення  позивача  до  суду склала 16902,29 грн. (4810,86 грн. + 32250,42 грн. – 20158,99 грн.)

Таким  чином, розмір  заборгованості  відповідача  до звернення  позивача  із  позовом  до суду складала  16902,29 грн.

Однак, після порушення провадження у даній справі відповідач частково погасив заборгованість, перерахувавши позивачу 650,00 грн., що підтверджується банківськими виписками БВ-0000020 від 08.02.2008 р. та БВ-0000048 від 13.03.2008 р.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендних платежів за Договором підлягають задоволенню частково – в сумі 16252,29 грн., а в частині  стягнення  650,00 грн. заборгованості провадження у справі  слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю  предмету  спору.

Колегія суддів відзначає, що господарський суд, приймаючи рішення у даній справі, допустив порушення норм процесуального права, яке виразилося у наступному.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80  Господарського процесуального кодексу України господарський  суд  припиняє  провадження у справі, якщо відсутній  предмет спору, зокрема,  якщо  спір  врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення  перешкод  у  користуванні  ним) після  звернення  кредитора  з  позовом.

Згідно приписів ст. 84 ГПК України резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково. У резолютивній частині рішення  має бути остаточна відповідь щодо всіх вимог, які були предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 9.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 р. № 02-5/422 «Про судове рішення» господарські суди повинні зазначати у рішеннях про часткове задоволення майнових вимог – про відхилення решти вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині.

Однак суд, вказавши в мотивувальній частині рішення, про те, що 650,00 грн. було  погашено під  час  розгляду  справи  у  суді,  помилково  відмовив позивачу  у цій  частині  позову, оскільки провадження  підлягало припиненню на підставі п.  1-1              ст.80  ГПК України.

Враховуючи допущене  судом  першої  інстанції  неповне  з'ясування  обставин, невідповідність  висновків  фактичним  обставинам справи та порушення норм процесуального права, судовий  акт  у справі  слід змінити, позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 16252,29 грн. заборгованості. В частині стягнення 650,00 грн. заборгованості провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору. В решті  позову  слід відмовити.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга відповідача в частині оскарження рішення господарського суду Запорізької  області від 27.05.2008 р. залишається судом без задоволення. Колегія суддів  звертає  увагу  заявника на те, що відповідно до ст. 103  ГПК України апеляційна  інстанція не наділена  повноваженнями щодо  скасування  рішення  та направлення  справи на  новий  розгляд.

Апеляційну скаргу відповідача в частині  оскарження ухвали  господарського суду Запорізької  області від 27.05.2008 р.  про  повернення  зустрічної  позовної  заяви  колегія суддів  залишає  без  розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України з огляду на те, що заявник  не подав витребувані  від нього  ухвалою матеріали (письмові уточнення  скарги  в цій  частині з  нормативним та документальним  обґрунтуванням), а неявка його представника  перешкодила  апеляційній  інстанції   вирішити вимоги заявника  в цій  частині.

Судові витрати по розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 49 ГПК України покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 49, п.1-1 ст. 80,  п. 5 ст. 81, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд

ПОСТАНОВИВ :

        Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Азовська торгівельна фірма»              (м. Бердянськ Запорізької області)  в частині оскарження  рішення  господарського суду Запорізької  області від 27.05.2008 р. у справі № 10/153/08  залишити без задоволення.

        Рішення господарського суду Запорізької області від 27.05.2008 р.                                             у  справі  № 10/153/08 – змінити, виклавши  резолютивну  частину рішення в наступній  редакції:

          «Позов  задовольнити частково.

           Стягнути з Приватного підприємства «Азовська торгівельна фірма» (71100,          м. Бердянськ Запорізької області, вул. Короленка, 53, кв. 2)  на користь  Відкритого акціонерного  товариства «Прилив» (71100, м. Бердянськ Запорізької області,                вул. Єгорова, 1) 16252,29 грн. заборгованості, 169,02 грн. державного мита, 96,76 грн. витрат на інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу. Видати наказ.

          В частині стягнення 650,00 грн. заборгованості провадження у справі припинити.

          В решті  позову  відмовити.».

          Видачу  наказу із  вказівкою  необхідних  реквізитів  доручити  господарському  суду Запорізької області.

          Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Азовська торгівельна фірма»              (м. Бердянськ Запорізької області)  в частині оскарження  ухвали господарського  суду Запорізької області від 27.05.2008 р. у справі № 10/153/08  про  повернення  зустрічної позовної  заяви – залишити без розгляду.

Головуючий суддя Колодій Н.А.

 судді  Колодій Н.А.  

 Кричмаржевський В.А.  Шевченко Т. М.