Рішення

від 21.05.2012 по справі 5011-39/3744-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-39/3744-2012 21.05.12 За позовом Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжторгпостачання"

про стягнення 14 655,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 4 від 09.04.2012 р.

від відповідача не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.02.2012 р. Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжторгпостачання" про стягнення суми штрафу в розмірі 9000,00 грн. та пені за прострочення сплати штрафу в розмірі 5655,00 грн. станом на 10.02.2012 р.. зазначивши місцезнаходження відповідача у справі - м. Запоріжжя, вул. Академіка Александрова, 17, кв. 67.

Позов подано на підставі ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 56-рш від 28.09.2011 р., яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжторгпостачання" застосовано штраф за порушення конкурентного законодавства та рішення № 62-рш від 19.10.2011 р., яким зазначеному товариству розстрочено сплату штрафу.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.02.2012 р. (суддя О.І. Немченко) позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/576/12, судове засідання призначено на 28.02.2012 р. Розгляд справи відкладався на 13.03.2012 р. Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що справа підлягає направленню за підсудністю до Господарського суду міста Києва, враховуючи, що Запорізьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України позовні вимоги пред'явлено до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжторгпостачання", місцезнаходженням якого є - м. Київ, вул. Миколая Василенко, б. 7-А, офіс 5, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.03.2012 р. Місцезнаходження відповідача у справі було змінено 30.12.2011 р., тобто до подання позивачем позовної заяви до Господарського суду Запорізької області.

13.03.2012 р. Господарський суд Запорізької області виніс ухвалу про передачу справи № 5009/576/12 за підсудністю до Господарського суду міста Києва. Також, 13.03.2012 р. на підставі ст.ст. 86, 90 ГПК України Господарський суд Запорізької області виніс окрему ухвалу.

В порядку ч. 3 статті 2-1 ГПК України, вищенаведену справу передано на розгляд судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2012 р. (суддя Гумега О.В.) порушено провадження у справі № 5011-39/3744-2012 та призначено справу до розгляду на 23.04.2012 р. о 10:40 год.

02.04.2012 р. Господарським судом Запорізької області через відділ діловодства Господарського суду міста Києва супровідним листом № 5009/576/12 від 27.03.2012 р. надіслано документи для приєднання до матеріалів справи.

13.04.2012 р. позивач через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надіслав заяву № 01-29.2/05-1678 від 09.04.2012 р. про збільшення розміру позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 23.04.2012 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 01-29.2/05-1678 від 09.04.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 23.04.2012 р. не з'явився, вимоги ухвали суду від 27.03.2012 р. не виконав.

У зв'язку з нез'явлення в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів, господарський суд ухвалою від 23.04.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України відклав розгляд справи на 21.05.2012 о 09:40 год.

16.05.2012 р. представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав супровідний лист разом з документами на виконання вимог ухвал суду від 27.03.2012 р. та від 23.04.2012 р.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 21.05.2012 р., підтримав подану ним до суду заяву про збільшення позовних вимог № 01-29.2/05-1678 від 09.04.2012 р., відповідно до якої просив стягнути з відповідача штраф в розмірі 9000,00 грн. (по розстроченим платежам до 01.12.2011 р., до 27.12.2011 р., до 27.01.2012 р.) на підставі рішень адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.09.2011 р. № 56-рш та від 19.10.2011 р. № 62-рш, а також просив стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати штрафу (по розстроченим платежам до 01.12.2011 р., до 27.12.2011 р., до 27.01.2012 р.) в розмірі 9000,00 грн. станом на 10.04.2012 р.

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р.), зокрема, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (зокрема, в бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Судом встановлено, що відповідно до заяви про збільшення позовних вимог № 01-29.2/05-1678 від 09.04.2012 р. позивач збільшив позовні вимоги в частині розміру пені за прострочення сплати штрафу (по розстроченим платежам до 01.12.2011 р., до 27.12.2011 р., до 27.01.2012 р.) на підставі рішень адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.09.2011 р. № 56-рш та від 19.10.2011 р. № 62-рш, оскільки станом на 10.04.2012 р. розмір пені складає 13950,00 грн., тоді як з урахуванням ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 9000,00 грн., т.т. в розмірі, який не перевищує розміру штрафу (по розстроченим платежам до 01.12.2011 р., до 27.12.2011 р., до 27.01.2012 р.). В іншій частині позовні вимоги позивач залишив без змін.

Крім того, позивачем надані суду докази направлення заяви про збільшення позовних вимог відповідачу, а відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що позивач звільнений від сплати судового збору.

При цьому судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, а тому суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, подану до суду 13.04.2012 р.

Отже, нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір, становить 18000,00 грн., з яких: 9000,00 грн. штрафу (по розстроченим платежам до 01.12.2011 р., до 27.12.2011 р., до 27.01.2012 р.) та 9000,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 56-рш від 28.09.2011 р. з урахуванням рішення № 62-рш від 19.10.2011 р. про розстрочку сплати штрафу.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 21.05.2012 р., не з'явився, вимоги ухвал суду від 27.03.2012 р. та від 23.04.2012 р. не виконав, про час і місце розгляду справи судом був повідомлений належним чином.

Відповідно до роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у п. 3.9 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р., розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (п. 3.9.1 вищезазначеної Постанови Пленуму ВГСУ).

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 5011-39/3744-2012 від 27.03.2012 р. та від 23.04.2012 р. були направлені відповідачу за адресою місцезнаходження відповідача 03113, м. Київ, вул. Миколая Василенко, б. 7-А, офіс 5, яка підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.03.2012 р.

За наведених обставин, вважається, що ухвали Господарського суду міста Києва від 27.03.2012 р. та від 23.04.2012 р. вручені відповідачу належним чином, а відповідач повідомлений про час і місце розгляду судом справи № 5011-39/3744-2012.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 21.05.2012 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Крім того, відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 21.05.2012 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 21.05.2012 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.09.2011 р. № 56-рш по справі № 03/21-11 (надалі -Рішення від 28.09.2011 р. № 56-рш) визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродторг-Запоріжжя" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжторгпостачання", що полягають у погодженні своїх пропозицій конкурсних торгів під час участі у процедурі закупівлі відділом освіти Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради за державні кошти хлібу пшеничного вищого гатунку -40000 кг та хлібу житньо -пшеничного -20000 кг (оголошення про проведення процедури закупівлі № 56871 -опубліковане в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" № 56 (444) від 27.12.2010), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів) (п. 1 резолютивної частини Рішення від 28.09.2011 р. № 56-рш).

За вчинення порушення, зазначеного у пункті 1 наведеного рішення, відповідно до частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжторгпостачання" накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. (п. 2 резолютивної частини Рішення від 28.09.2011 р. № 56-рш).

Витяг з Рішення від 28.09.2011 р. № 56-рш був отриманий під розписку директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжторгпостачання" Безсмертним Р.В. 30.09.2011 р.

Згідно частини 6 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за заявою особи, на яку накладено штраф, органи Антимонопольного комітету України своїм рішенням мають право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.

19.10.2011 р. адміністративна колегія Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжторгпостачання" про надання розстрочення сплати штрафу, накладеного Рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.09.2011 р. № 56-рш по справі № 03/21-11 за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", прийняла рішення № 62-рш по справі № 03/21-11 (надалі -Рішення від 19.10.2011 р. № 62-рш), яким розстрочила ТОВ "Запоріжторгпостачання" сплату штрафу, накладеного Рішенням від 28.09.2011 р. № 56-рш, на п'ять місяців, починаючи з грудня 2011 року, шляхом сплати щомісячних платежів за наступним графіком:

- до 01.12.2011 року -3000,00 грн.;

- до 27.12.2011 року -3000,00 грн.;

- до 27.01.2012 року -3000,00 грн.;

- до 27.02.2012 року -3000,00 грн.;

- до 27.03.2012 року -3000,00 грн.;

- до 27.04.2012 року -3000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Частиною восьмою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжторгпостачання" з відповідною заявою про перегляд або скасування чи визнання недійсним рішень адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.09.2011 р. № 56-рш та від 19.10.2011 р. № 62-рш в двомісячний строк, встановлений Законом України "Про захист економічної конкуренції", а рівно і станом на час звернення позивача з даним позовом до суду, до Антимонопольного комітету України чи до господарського суду не зверталось, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

В той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжторгпостачання" в зазначені Рішенням від 19.10.2011 р. № 62-рш строки, зокрема до 01.12.2011 року, до 27.12.2011 року та до 27.01.2012 року, не сплатило розстрочені платежі штрафу, накладеного Рішенням від 28.09.2011 р. № 56-рш (по 3000,00 грн. за кожний наведений платіж, а всього не сплачено 9000,00 грн.).

Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжторгпостачання" сума штрафу в розмірі 9000,00 грн. (по розстроченим платежам до 01.12.2011 р., до 27.12.2011 р., до 27.01.2012 р.), накладеного Рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 56-рш від 28.09.2011 р. з урахуванням Рішення № 62-рш від 19.10.2011 р. про розстрочку сплати штрафу, сплачена не була, то позивач 13.02.2012 р. звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжторгпостачання" суми штрафу та пені.

Крім суми штрафу в розмірі 9000,00 грн. (по розстроченим платежам до 01.12.2011 р., до 27.12.2011 р., до 27.01.2012 р.), позивач нарахував відповідачу за період з 02.12.2011 р. по 10.04.2012 р. по платежу до 01.12.2011 р., за період з 28.12.2011 р. по 10.04.2012 р. по платежу до 27.12.2011 р. та за період з 28.01.2012 р. по 10.04.2012 р. по платежу до 27.01.2012 р. пеню за кожен день прострочення сплати штрафу по відповідному розстроченому платежу в розмірі півтора відсотки від відповідної суми штрафу по розстроченому платежу, загальна сума пені згідно розрахунку позивача у заяві про збільшення позовних вимог № 01-29.2/05-1678 від 09.04.2012 р. склала 13950,00 грн.

В той же час, відповідно до приписів частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача, окрім штрафу в розмірі 9000,00 грн., пеню в розмірі 9000,00 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Зі змісту абз. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 вбачається, що справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке стягнення здійснюється саме на підставі рішень відповідних органів, прийнятих відповідно до приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції". Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Приписами статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до частини 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Відповідно до частини 3 наведеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

В той же час, частиною 6 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за заявою особи, на яку накладено штраф, органи Антимонопольного комітету України своїм рішенням мають право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.

Як передбачено частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Згідно частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, а також рішення про розстрочку сплати накладеного ним штрафу, при цьому протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов'язковим для виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням від 28.09.2011 р. № 56-рш за вчинення порушення, зазначеного у пункті 1 наведеного рішення, відповідно до частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", на відповідача накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.

Витяг з Рішення від 28.09.2011 р. № 56-рш був отриманий під розписку директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжторгпостачання" Безсмертним Р.В. 30.09.2011 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи листом Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.09.2011 р. № 03-29.3/01-2935 "Про рішення по справі та сплату штрафу" з відповідною відміткою.

Рішенням від 19.10.2011 р. № 62-рш відповідачу розстрочено сплату штрафу, накладеного Рішенням від 28.09.2011 р. № 56-рш, на п'ять місяців, починаючи з грудня 2011 року, шляхом сплати щомісячних платежів за наступним графіком:

- до 01.12.2011 року -3000,00 грн.;

- до 27.12.2011 року -3000,00 грн.;

- до 27.01.2012 року -3000,00 грн.;

- до 27.02.2012 року -3000,00 грн.;

- до 27.03.2012 року -3000,00 грн.;

- до 27.04.2012 року -2000,00 грн.

Отже, станом на час звернення позивача з позовом до суду (13.02.2012 р. згідно реєстраційного штампу на позовній заяві) відповідач мав сплатити суму штрафу в загальному розмірі 9000,00 грн., надіславши при цьому до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України протягом п'яти днів з дня сплати штрафу (відповідного платежу) документи, що підтверджують сплату штрафу, на виконання приписів частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Рішенням від 19.10.2011 р. № 62-рш визначений кінцевий термін сплати відповідачем розстроченого штрафу по першим трьом платежам (по 3000,00 грн. за кожний платіж), а саме: 01.12.2011 р., 27.12.2011 р. та 27.01.2012 р.

Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду спору по суті штраф (по розстроченим платежам до 01.12.2011 р., до 27.12.2011 р., до 27.01.2012 р.) відповідачем не сплачений, доказів протилежного суду не надано.

При цьому, Рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.09.2011 р. № 56-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" та Рішення від 19.10.2011 р. № 62-рш "Про розстрочку сплати штрафу" по справі № 03/21-11 на даний час є чинними, не скасовані та не визнані судом недійсними.

Таким чином відповідач, всупереч вимогам частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від сплати у встановлені Рішенням від 19.10.2011 р. № 62-рш "Про розстрочку сплати штрафу" терміни сплати щомісячних платежів штрафу, накладеного на нього позивачем Рішенням від 28.09.2011 р. № 56-рш.

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 9000, 00 грн. штраф (по розстроченим платежам до 01.12.2011 р., до 27.12.2011 р., до 27.01.2012 р.) обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач нараховує відповідачеві пеню за прострочення сплати прострочених платежів штрафу за період з 02.12.2011 р. по 10.04.2012 р. по платежу до 01.12.2011 р., за період з 28.12.2011 р. по 10.04.2012 р. по платежу до 27.12.2011 р. та за період з 28.01.2012 р. по 10.04.2012 р. по платежу до 27.01.2012 р.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Як вище було встановлено, відповідач мав сплатити 3000,00 грн. штрафу до 01.12.2011 р., 3000,00 грн. штрафу до 27.12.2011 р. та 3000,00 грн. штрафу до 27.01.2012 р.

Розмір пені за один день складає 45,00 грн. (3000,00 грн. : 100 х 1,5 % = 45,00 грн.).

За період з 02.12.2011 р. по 10.04.2012 р. по платежу до 01.12.2011 р. відповідачем прострочено 131 день сплати штрафу. Сума пені за прострочення сплати штрафу по платежу до 01.12.2011 р. за вказаний період складає 5895,00 грн. (45,00 грн. х 131 = 5895,00 грн.).

За період з 28.12.2011 р. по 10.04.2012 р. по платежу до 27.12.2011 р. відповідачем прострочено 105 днів сплати штрафу. Сума пені за прострочення сплати штрафу по платежу до 27.12.2011 р. за вказаний період складає 4725,00 грн. (45,00 грн. х 105 = 4725,00 грн.).

За період з 28.01.2012 р. по 10.04.2012 р. по платежу до 27.01.2012 р. відповідачем прострочено 74 дні сплати штрафу. Сума пені за прострочення сплати штрафу по платежу до 27.01.2012 р. за вказаний період складає 3330,00 грн. (45,00 грн. х 74 = 3330,00 грн.).

В той же час, сума пені, що підлягає стягненню з урахуванням встановлених обмежень (ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), не може становити більше 9000,00 грн., оскільки, сума розстрочених платежів штрафу до 01.12.2011 р., до 27.12.2011 р., до 27.01.2012 р. складає 9000,00 гривень.

Враховуючи викладене вимоги позивача про стягнення пені в сумі 9000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

За наведених обставин, позовні вимоги Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 46 ГПК України судовий збір сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

З 01.11.11р. вступив в силу Закон України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року № 3674-VI.

У частині 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011 року № 2857-VI станом на 01.01.2012 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1073,00 грн.

Ціна позову (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 01-29.2/05-1678 від 09.04.2012 р., прийнятої судом до розгляду) становить 18000,00 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову має складати 1609,50 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

За таких обставин, витрати з оплати судового збору в сумі 1609,50 грн. згідно статтею 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 43, 46, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжторгпостачання" (03113, м. Київ, вул. Миколая Василенко, б. 7-А, офіс 5; ідентифікаційний код 32513198), з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, 9000,00 грн. (дев'ять тисяч гривень 00 коп.) штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.09.2011 р. № 56-рш по справі № 03/21-11, та 9000,00 грн. (дев'ять тисяч гривень 00 коп.) пені за прострочення сплати штрафу, зарахувавши вказані суми до доходів загального фонду Державного бюджету України за місцем реєстрації платника податків за кодом бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжторгпостачання" (03113, м. Київ, вул. Миколая Василенко, б. 7-А, офіс 5; ідентифікаційний код 32513198), з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму судового збору в розмірі 1 609,50 (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) до Державного бюджету України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О.В.

Дата підписання повного рішення: 23.05.2012 р.