Рішення

від 21.05.2012 по справі 4/5014/378/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.12 Справа № 4/5014/378/2012

Розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно -страхова компанія", м. Київ

до Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Свердловський райавтодор" Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 11 458 грн. 08 коп.

Головуючий у колегії - суддя Старкова Г.М., судді - Ворожцов А.Г., Василенко Т.А.

при секретарі судового засідання: Макаренку В.А.

за участю представників сторін:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

Розпорядженням голови господарського суду від 23.04.2012 по справі №4/5014/378/2012, у зв'язку зі складністю даної справи, керуючись ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 4-6 господарського процесуального кодексу України, рішеннями суддів господарського суду Луганської області від 31.01.2011 та від 20.04.2011, для розгляду справи № 4/5014/378/2012 призначено колегію у складі суддів : Старкова Г.М.- головуючий у колегії, судді- Ворожцов А.Г., Мінська Т.М.

Розпорядженням голови господарського суду від 21.05.2012 по справі № 4/5014/378/2012, керуючись ст. 24 Закону УКраїни «Про судоустрій і статус суддів», ст. 4-6 господарського процесуального кодексу України, рішеннями суддів господарського суду Луганської області від 31.01.2011 та від 20.04.2011 виключено зі складу колегії суддю Мінську Т.М. та введено до складу колегії суддю Василенко Т.А.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь суми виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів (автокаско) в порядку регресу у сумі 11 458 грн. 08 коп.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представником відповідача у судовому засіданні 23.04.2012 подано відзив на позовну заяву №23/04/2012/1 від 23.04.2012, в якому відповідач вважає вимоги позивача незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених у відзиві. Також у поданому відзиві заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача - Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на належного -Службу автомобільних доріг у Луганській області. За наслідками розгляду даного відзиву судом у задоволенні клопотання про заміну неналежного відповідача відмовлено за безпідставністю та необґрунтованістю, його залучено до матеріалів справи разом з доданими документами.

Представник відповідача надіслав до суду лист від 21.05.2012 № 2-12-1/663, яким просить залучити до матеріалів справи копії положення філії "Свердловський райавтодор" Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", наказ 16ок від 14.04.2010 та довідка з ЄДРПОУ та просить розглянути дану справу без участі представника відповідача. В казан лист та додані до нього документи судом розглянуті та долучаються до матеріалів справи, Клопотання відповідача про розгляд даної справи без участі представника відповідача судом розглянуте та задоволене.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, судова колегія -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 22.06.2010 між Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»(далі -ПрАТ «УПСК») та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії № АЗ 228/0135961 від 22.06.2010 (далі - Договір страхування).

Предметом страхування за цим Договором страхування виступають майнові інтереси ОСОБА_2, пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом «Hyundai Sonata», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі за текстом - Застрахований автомобіль) від страхових ризиків «ДТП», «ПДТО», «ІВП», «ВИКРАДЕННЯ».

03.01.2011 на дорозі Т-13-22 Краснодон - Антрацит 22 км.+500м. сталася дорожньо-транспортна пригода - перекидання транспортного засобу - «Hyundai Sonata», державний реєстраційний помер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, на момент ДТП даний транспортний засіб перебував під керуванням ОСОБА_3.

Внаслідок ДТП власнику автомобіля «Hyundai Sonata», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, була завдана матеріальна шкода розмір якої, згідно висновку судового експерта №2/006-11 від 20.01.2011, становить - 18 588,20 грн.

ПрАТ «УПСК»(позивач у справі) на підставі договору страхування наземних транспортних засобів (АВТОКАСКО) № АЗ 228/0135961 від 22.06.2010, згідно з Правилами добровільного страхування засобів наземного транспорту, виплатило власнику транспортного засобу страхове відшкодування в розмірі фактично завданих збитків з вирахуванням ПДВ 20%, безумовної франшизи та пропорційної відповідальності, з врахуванням оплати вартості експертизи, а саме - 11 458, 08 грн., згідно платіжного доручення № 174 від 21.02.2011.

На підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач, посилаючись на ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», після виплати страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 до ПрАТ «УПСК»( позивач) перейшло право зворотної вимоги, яке ОСОБА_2 має до особи відповідальної за завдані збитки.

Особою, відповідальною за завдані збитки, є відповідач в силу наступних обставин.

Відповідно до постанови Свердловського міського суду № 3-248/11 від 18.02.2011 ДТП сталася внаслідок порушення норм та стандартів, що забезпечують безпеку дорожнього руху ОСОБА_4, що не прийняв міри по забезпеченню обробки проїжджої частини протигололідними матеріалами, що призвело до ДТП.

Як вказано в постанові Свердловського міського суду № 3-248/11 від 18.02.2011 р. ОСОБА_4 на момент вчинення адміністративного правопорушення виконував свої трудові обов'язки на посаді майстра у філії «Свердловський райавтодор» Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Позивач, 19.08.2011 в порядку досудового врегулювання спору звернулося до відповідача з претензійним листом на суму 11 458,08 грн., в якому було викладено вимогу про сплату страхового відшкодування, а також до листа було додано необхідні для його розгляду документи, але відповідач відповідь не надав, вказаної грошової суми від відповідача на рахунок позивача не надходило.

Позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів (автокаско) в порядку регресу у сумі 11 458 грн. 08 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на положення ст. 993, 1172 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування».

Відповідач відзивом на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, з підстав, викладених у відзиві.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

- договори та інші правочини;

- створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

- завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

- інші юридичні факти.

Стаття 979 ЦК України та ст.16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору

Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами ст. 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 2 ст. 1187 зазначеного кодексу передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, мас право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Аналогічні норми містить ст. 228 ГК України, якими унормовано, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, мас право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток .

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами.

У відповідності до ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно із ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги , яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки . Жодних застережень щодо наявності права регресу до будь-якої іншої особи (страховика тощо), окрім самої винної особи, вказані норми не містять.

Матеріалами справи підтверджено, що 22.06.2010 між Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»(далі -ПрАТ «УПСК») та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АЗ 228/0135961 від 22.06.2010 (далі - Договір страхування).

Предметом страхування за цим Договором страхування виступають майнові інтереси ОСОБА_2, пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом «Hyundai Sonata», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі за текстом - Застрахований автомобіль) від страхових ризиків «ДТП», «ПДТО», «ІВП», «ВИКРАДЕННЯ».

03.01.2011 на дорозі Т-13-22 Краснодон - Антрацит 22 км.+500м. сталася дорожньо-транспортна пригода - перекидання транспортного засобу - «Hyundai Sonata», державний реєстраційний помер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, на момент ДТП даний транспортний засіб перебував під керуванням ОСОБА_3.

Внаслідок ДТП власнику автомобіля «Hyundai Sonata», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, була завдана матеріальна шкода розмір якої, згідно висновку судового експерта №2/006-11 від 20.01.2011, становить - 18 588,20 грн.

Так, постановою Свердловського міського суду Луганської області від 18.02.2011 у справи № 3-248/11, визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 139 КУпАП ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. уродженця с.Солнцево Солнцевського района Курської області Російською Федерації, працюючого майстром філії «Свердловський автодор»Державного підприємства «Облавтодор»за те, що 03 січня 2011 року ОСОБА_4 на автошляху «Краснодон-Антрацит»22 км+500 м., будучи майстром філії «Свердловський автодор»Державного підприємства «Облавтодор», перебуваючи посадовою особою, яка відповідає за утримання дільники автошляху «Краснодон -Антрацит»22 км. + 500 м., порушив норми та стандарти, забезпечуючи безпеку дорожнього руху, не вжив заходи із забезпечення обробки проїзної частини протигололідними матеріалами, що призвело до скоєння дорожньо-транспортної пригоди (а.с.55).

Крім визнання ОСОБА_4 своєї вини, вина правопорушника також підтверджується його поясненнями, актом обстеження автошляху, поясненнями ОСОБА_5, ОСОБА_6

Винесена постанова Свердловського міського суду Луганської області від 18.02.2011 у справи № 3-248/11 набула чинності 01 березня 2011 року.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_4, власнику автомобіля Sonata», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2, згідно Висновку експертного товарознавчого дослідження заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 23 864, 00 грн.

Оскільки автомобіль «Sonata», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 був застрахований за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів

( Автокаско) серії № АЗ 228/0135961 від 22.06.2010, ПрАТ «УГІСК»( позивач) сплатило страхове відшкодування в розмірі 11 458,08 грн.

Після виплати страхового відшкодування до ПрАТ «УПСК»перейшло право вимоги від власника автомобіля dai Sonata», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 -ОСОБА_2, яке остання мали до винної особи (ОСОБА_4) у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи статус особи (ОСОБА_4) винної у настанні дорожньо-транспортної пригоди, а саме те, що ОСОБА_4 на час скоєння адміністративного правопорушення перебував у трудових відносинах (займав посаду майстра) з філією «Свердловський райавтодор» Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"( відповідач), особою яка буде нести майнову відповідальність перед ПрАТ «УГІСК»( позивач)за заподіяні збитки у вигляді виплаченого страхового відшкодування є організація в якій працював ОСОБА_4

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України "Про страхування". Так, до

страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що приймаючи до уваги приписи зазначених статей Цивільного кодексу України та Закону України „Про страхування" у позивача виникло право регресної вимоги.

Враховуючи вимоги чинного законодавства, позивач, сплативши суму страхового відшкодування, отримав право зворотної вимоги (регресу) до винної особи Автогосподарство, підпорядковане УМВС України в Луганській області (відповідач) у розмірі виплаченого відшкодування.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи документами, а саме:

- Довідка ВДАІ з обслуговування м.Луганськ та автомобільно-технічної інспекції УДАІ УМВД в Луганській області від 17.01.2011 № 8753199 підтверджує факт настання дорожньо-транспортної пригоди(а.с.54).

- Постанова Свердловського міського суду від 18.02.2011 № 3-248/11 підтверджує вину ОСОБА_4 в даній дорожньо-транспортній пригоді (а.с.55).

- Висновок експертного автотоварознавського дослідження за фактом матеріальної шкоди, яка причинена власнику автомобіля ndai Sonata», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 від пошкоджень у результаті ДТП. (а.с.19-31).

- Протокол огляду транспортного засобу(а.с.32-52).

- Страховий акт № 006-АС/0135961/ЛФ-11( аварійний сертифікат Авто каско)регрес від 14.02.2011)ю

- Платіжне доручення № 174 від 21.02.2011 на суму 11458,08 грн. підтверджує виплату страхового відшкодування в повному обсязі.

Відповідачем не спростовано обставин, на які позивач посилається у своєму позові, не надано суду документів, які обґрунтовували б інший розмір стягуваних сум або свідчили б про відсутність вини водіїв у заподіянні шкоди застрахованому позивачем майну.

Згідно ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 вказаного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, тощо.

Розмір стягуваної з відповідача суми позивачем визначено відповідно до фактичних обставин справи, з урахуванням вини двох водіїв, згідно із умовами законів України про страхування та Договору страхування.

Суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування (в порядку регресу) у розмірі 11 458,08 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву спростовуються матеріалами справи.

Суд вважає, вимоги позову такими, що підлягають задоволенню повністю .

У судовому засіданні 21.05.2012 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 979,990,993,1172,1191,1194 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

в и р і ш и л а:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Лінія Залізниці,9, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 31995774 в особі філії "Свердловський райавтодор" Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", пров.Лутугіна,5, м. Свердловськ Луганської області, код ЄДРПОУ 26229970 на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно -страхова компанія", вул.Фрунзе,40, м. Київ, код ЄДРПОУ 206026881, суму виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів (автокаско) в порядку регресу у сумі 11 458 грн. 08 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено і підписано - 28 . 05.2012 .

Суддя Г.М.Старкова

Суддя А.Г.Ворожцов

Суддя Т.А.Василенко