Постанова

від 13.11.2008 по справі 21/70-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/70-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2008 р.                                                           Справа № 21/70-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Білоконь Н. Д., суддя Бондаренко В.П.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Сімонової О.М., довіреність № 01/37 від 12.11.2008 р., Карамишева В.К. -директора

відповідача -  не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1755 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 23.06.08 по справі № 21/70-08

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Харбудпроект", м. Харків

до комунального житлово-експлуатаційного підприємства Циркунівської сільської ради,  с. Циркуни Харківського району Харківської області

про стягнення 7910,73 грн.

встановила:

    Товариство з обмеженою відповідальністю "Харбудпроект" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до комунального житлово-експлуатаційного підприємства Циркунівської сільської ради про стягнення з останнього 7910,73 грн., з яких: 4200 грн. заборгованості по оплаті виконаних робіт  по укладеному між сторонами договору  № 17 від  21.06.2005 р.  1895,03 грн. нарахованої на цю заборгованість пені за період  з 10.08.2005 р. по 24.03.2008 р., 1495, 20 грн. інфляційних  за період з вересня 2005 р. по лютий 2008 р., 320 грн.-3% річних.Крім того позивач  просив  суд  стягнути з відповідача  102 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 800 грн. витрат на оплату  послуг адвоката.

Рішенням господарського суду Харківської області від  23.06.2008 р. у  справі №  21/70-08 ( суддя  Пилипенко Н.М.) позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 4200, 20 грн. основного боргу, 336,92 грн. пені, 1495,20 грн. інфляційних, 320,25грн.  - 3% річних, 642,00 грн. витрат  по оплаті  послуг адвоката, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 1548,11 грн. пені в задоволенні   позову відмовлено.

          Відповідач із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом  норм матеріального та процесуального права, просить рішення  скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні  позову відмовити.

    В обгрунтування апеляційної скарги відповідач  посилається на те, що в  порушення вимог статтей  22 та 43 Господарського процесуального кодексу України місцевий господарський суд, не дослідивши фату неналежної якості виконаних позивачем ремонтних робіт за договором підряду  від 21.06.2005 р.  № 17 передчасно дійшов висновку про задоволення позовних вимог. Також відповідач вказує на те, що в порушен ня  вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд при частковому задоволенні позовних вимог стягнув з нього на користь позивача  державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.  

     Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином  повідомлений  про дату час та місце проведення засідання, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

     Представники позивача проти апеляційної скарги заперечують, просять залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

    В судовому засіданні було оголошено перерву  з 12.11.2008 р. до  14:00 год. 17.11.2008 р.

        Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, вислухавши пояснення представників позивача та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скага підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

21.06.2005 р. між позивачем  та відповідачем було укладено договір  підряду  №17, згідно з  умовами якого замовник (відповідач по справі)  доручив, а  підрядник (позивач по справі) зобов*язався  виконати роботи по ремонту  шиферної  покрівлі  в с. Циркуни по вул. Кірова. Згідно з п.2.1. договору   вартість ремонтних  робіт складає  4700,0грн. Замовник  відповідно до  п.п. 2.1., 2.2. договору   протягом  3-х  днів з дня підписання  договору повинен перерахувати підряднику аванс в розмірі 50%, а вартість виконаних робіт  замовник  оплачує  протягом 5-ти  банківських днів  після підписання  акту  здачі-прийомки.

Згідно з ч. 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником  і  прийняття їх замовником  оформляється  актом, підписаним обома сторонами.

Підрядник  виконав передбачені договором  роботи, а замовник прийняв  ці роботи, що  підтверджується актом  прийомки  виконаних  підрядних  робіт за  серпень  2005р., на суму 4700,0грн, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що виконані роботи здаються  комісії, яка складається з представників  обох сторін, на підставі акта прийомки.Замовник протягом двох днів з моменту закінчення робіт призначає своїх представників для прийняття робіт, незалежно від наявності  чи відсутності першого керівника.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що  комісійний акт сторонами не складався, оскільки  відповідач в порушення п. 3.1. договору  не направив своїх представників для прийняття виконаних робіт.  

Однак  після прийняття робіт, виконаних позивачем за договором  підряду № 17 від 21.06.2005 р. відповідач їх вартість оплатив частково 05.09.2005р. в сумі 500,0грн., що підтверджується банківською   випискою № 1162 від 05.09.2005 р., тому в нього виникла  заборгованість по сплаті  цих робіт в сумі  4200,0грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до  умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті  530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню у  цей строк (термін).

Пунктом 2.3. договору передбачено що виконану роботу замовник  оплачує на протязі п"яти банківських днів після підписання акта здавання-прийняття.

В акті прийомки виконаних робіт сторони не зазначили дату його складання, але зазначили, що  роботи виконані за серпень 2005 р., що дає підстави  вважати, що роботи прийняті 1 вересня 2005 р., а тому строк їх оплати настав 05.09.2005 р.   

Відповідач в обгрунтування своїх заперечень щодо стягнення з нього спірної суми заборгованості та штрафних санкцій посилається на неналежну якість виконаних

позивачем робіт за договором підряду № 17 від 21.06.2005 р.

Так в апеляційній скарзі відповідач вказує  на те, що місцевий господарський  суд  не прийняв до уваги факт неякісного виконання  позивачем робіт  за договором підряду від 21.06.2005 р. № 17 та небажання останнього виправити  недоліки  цих робіт, незважаючи на неодноразові  усні та  письмові вимоги, зазначає на те, що про зазначені факти ним позивачеві  та господарському суду Харківської області направлявся відповідний  лист.  Тому відповідач вважає, що місцевий господарський суд в порушення статтей 22 та 43 Господарського процесуального кодексу України, не дослідивши зазначених обставин, дійшов передчасного висновку про  задоволення позовних вимог.

Колегія суддів вважає зазначені доводи  відповідача безпідставними, зважаючи на наступне.

До матеріалів апеляційної скарги відповідач  додав копію претензії від 14.02.2006 р., вихідний номер № 55/02 адресованої директору ХБП Карамишеву В.К. В цій претензії відповідач зазначив про те, що при прийнятті  виконаних ремонтних робіт за договором № 17 від 21.06.2005 р. він не  перевірив якість виконаних робіт, а неналежна якість цих робіт  була виявлена лише в  січні 2006 р. після звернення зі скаргою мешканки квартири № 15 по вул. Кірова, 24 в с. Циркуни. Ісаєвої В.М.

Однак із зазначеної претензії вбачається, що відповідачем акт по факту залиття квартири та про неналежну якість виконаних позивачем робіт по ремонту покрівлі не складався, представник  позивача для участі у складенні акту не викликався.

В цій претензії зазначено про направлення позивачем свого представника для вирішення питання  по усуненню недоліків.

Частиною 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що претензія підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається рекомендованим або цінним листом чи вручається  під розписку.

Однак відповідач не надав доказів надсилання зазначеної претензії позивачу рекомендованим або цінним листом чи вручення останньому  під розписку.

Крім того, вже  після розгляду справи 23.06.2008 р. відповідач 28.06.2008 р.,  надіслав поштою на адресу позивача  та  господарському  суду  Харківської області копію  листа № 101 від 24.06.2008 р.

В цьому листі відповідач зазначив про те, що він звертався до позивача з наведеною вище претензією від 14.02.2006 р. № 55/02   однак викладені в ній вимоги   не були виконані, у зв"язку з чим він залишає вимогу позивача про сплату  боргу за  виконані  по договору  № 17 від  21.06.2005 р. роботи  в  сумі 4200 грн. без задоволення.

Відповідно  до статті  853 Цивільного кодексу України замовник  зобов"язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в  разі виявлення допущених у  роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає  право  у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки)

 У  разі виникнення  між замовником  і  підрядником  спору з приводу недоліків виконаної роботи або  їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  в обгрунтування своїх вимог чи заперечень.

Однак відповідач  в обгрунтування своїх заперечень не надав суду  доказів того, в  якій  частині та на яку суму  виконані роботи не відповідають належній якості, хоча в нього було достатньо часу  для цього під час розгляду  справи в  суді  першої інстанції.  

Пунктом 5.2.3. договору передбачено сплату пені  за невиконання  відповідачем грошових  зобов*язань, зазначених в п.2.3. договору, в розмірі 0,5% від суми  за кожний  день  прострочки.

На цій підставі позивач нарахував пеню  за період 05.09.2005р. по  24.03.2008р. в  розмірі 1895,03грн.

Місцевий господарський  суд дійшов  вірного висновку про часткове задоволення  цієї вимоги на суму 336,92 грн., зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України  штрафні санкції за порушення  грошових  зобов*язань  встановлюються  у відсотках, розмір  яких  визначається обліковою ставкою  НБУ, за увесь  час  користування  чужими  коштами, якщо інший  розмір  відсотків не  передбачено  законом  або  договором.

Закон України "Про  відповідальність за несвоєчасне  виконання  грошових зобов*язань"  передбачає, що розмір  пені  обчислюється  від суми  простроченого  платежу  та  не  може  перевищувати  подвійної облікової ставки  НБУ, що  діяла  у період  за який  сплачується  пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що    нарахування  штрафних санкцій  за  прострочення  виконання  зобов*язання , якщо інше  не встановлено законом  або  договором, припиняється  через шість місяців  від дня, коли  зобов*язання  мало бути виконано.

Тому, як вірно зазначив місцевий господарський суд, необгрунтованим є нарахування позивачем  пені  в розмірі 1895,03 грн.,  а виходячи  з подвійної ставки НБУ та встановленого статтею 232 Господарського кодексу України шестимісячного строку обгрунтованим є нарахування пені за період з 05.09.2005 р. по 05.03.2006 р. в  сумі  336,92 грн.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку до позовних вимог про стягнення пені не підлягає застосуванню положення п. 1 ч. 2  статті 258 Цивільного кодексу України щодо скороченої  позовної давності, оскільки згідно з ч. 3 статті  267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у  спорі, зробленою до винесення  ним рішення, тоді  як в даному випадку  такої заяви від відповідача не було.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив  виконання грошового зобов*язання  повинен на вимогу кредитора сплатити суму  боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції та трьох відсотків річних з простроченої суми, якщо законом або договором  не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем  нараховано  за період з вересня 2005р. по лютий 2008р. 1495,20грн. інфляційних   на суму  боргу  та 3% річних  в сумі 320,25грн., які, зважаючи на наведені норми  вірно задоволено  місцевим господарським судом.

Стосовно розподілу місцевим господарським судом судових витрат, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у  спорах, які виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 7 цієї статті передбачено, що послуги адвоката та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Місцевий господарський  суд вірно  послався на те, що судові витрати позивача по оплаті послуг адвоката  підтверджені  договором №17 від 12.03.2008р. укладеним позивачем  з адвокатом Симоновою О.М., квитанцією №150 від 03.04.2008р.  на оплату їй  800,0грн. послуг, копією свідоцтва  адвоката. відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача   на користь позивача пропорційно сумі задоволених позовних вимог що становить                                                            642,00 грн.

Однак місцевий господарський  суд  в  порушення ч. 3 та ч. 7 статті 49 Господарського процесуального кодексу України  при частковому  задоволенні  позову поклав на відповідача всю суму державного мита  та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тому рішення  в цій частині слід скасувати та прийняти нове рішення, яким з відповідача стягнути на користь позивача зазначені  суми пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а  саме; 81,90 грн. державного мита та 94,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      Керуючись статтями 33, 43, 44, 49, 99, 101, п. 2 статті 103, п. 4  ч. 1 статті104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів  

                                                       постановила:

        Апеляційну скаргу задовольнити частково.

     Рішення  господарського суду Харківської області від 23.06.2008 р. у  справі №  21/70-08 в  частині  стягнення  з відповідача на користь позивача 4200 грн. основного боргу, 336,92 грн. пені, 1495 грн. інфляційних, 320,25 грн. -3% річних,642 грн. витрат на оплату  послуг адвоката  залишити без змін.

    В частині стягнення державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу рішення скасувати частково та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача -комунального  житлово - експлуатаційного  підприємства Циркунівської сільської ради(Харківська область, Харківський р-н,  с.Циркуни, МЖК "Інтернаціоналіст",50, код 25188105,  р/р 26003301582, МФО 351599)  на користь позивача - Товариства  з обмеженою відповідальністю  "Харбудпроект"( м.Харків,  Дзержинський  р-н,  вул.А. Барбюса №6, кв .50,  код 25465898, р/р 26003040417400 в АКІБ "Укрсиббанк" МФО 351005)  81 грн. 90 коп. державного мита та 94 грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.   

    Постанову складено в повному обсязі 20.11.2008 р. та може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

         Головуючий суддя                               (підпис)                      Сіверін В. І.  

                                Суддя                               (підпис)                      Білоконь Н. Д.  

                                Суддя                               (підпис)                      Бондаренко В.П.