Ухвала

від 30.05.2012 по справі 22-ц-2907/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-2907/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Дзямко О. П.

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.

Дашковської А.В.

суддів: Мануйлова Ю.С.

при секретарі: Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 13 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог : Енергодарська державна нотаріальна контора; відділ реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції в Запорізькій області, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, про одержання права на спадкування разом із спадкоємцем першої черги, -

ВСТАНОВИЛА :

В січні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому вказувала, що приблизно з липня 1987 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 вона разом з ОСОБА_5 проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу, мали взаємні права та обов'язки, вели спільне господарство, мали єдиний спільний бюджет, який витрачали на потреби сім'ї, піклувалися та підтримувати один одного. З 2009 року ОСОБА_5 часто хворів, постійно потребував лікування, стороннього догляду. Вона піклувалася про його стан здоров'я. надавала допомогу, у тому числі і матеріального характеру. На лікування ОСОБА_5 було витрачено значні суми. ІНФОРМАЦІЯ_1 з діагнозом: «злоякісні новоутворення лівої легені з метастазами печінки та селезінки»ОСОБА_5 помер. Після його смерті вона самостійно займалась його похованням, несла витрати , пов'язані з цим. На підтвердження цієї обставини додала до позову договір-замовлення на організацію та проведення поховання, товарний чек №82, який видано на її ім'я 20.01.2011 року, денний забірний лист №1712 від 20.01.2011 року, яким підтверджується факт оплати поминального обіду. Також зазначала, що у березні 2011 року саме вона облаштувала могилу померлого ОСОБА_5, встановивши металеву огорожу, стіл та лаву. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира належала спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право власності на житло №3393. За свого життя ОСОБА_5 заповіту не склав, тому спадщина відкрилась за законом. Спадкоємцем першої черги є син померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_4. Після смерті ОСОБА_5 вона звернулась до державного нотаріуса Енергодарського міського державного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини. Нотаріус заяву прийняв, однак пояснив, що за наявності спадкоємця першої черги вона не є особою, яка закликається до спадщини і роз'яснила їй зміст частини 2 статті 1259 ЦК України. На протязі майже року після смерті ОСОБА_5 вона не змогла знайти спільної мови зі спадкоємцем. Квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_5 отримав 01.02.1999 року, а приватизував її в листопаді 2005 року. Також зазначала, що проживає в цій квартирі з часу її отримання, зареєструвала своє місце проживання в ній з 31.03.2006 року. Встановлений факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу їй необхідно для виникнення правовідносин,. Пов'язаних з реалізацією права на спадкування. На протязі майже 20 років вони проживали з ОСОБА_5 як одна сім'я, дбали та піклувалися один про одного. Штамп у паспорті вони вважали формальністю, тому питання про його реєстрацію не ставили. ОСОБА_5 зареєстрував розірвання свого шлюбу з колишньою дружиною у 2006; році. Вважала, що вказані обставини надають їй право ставити питання про визнання її спадкоємцем четвертої черги, а також надання судом їй права на спадкування разом зі спадкоємцем першої черги.

Просила суд встановити юридичний факт, що вона проживала разом з ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період часу з 01.07.1987 року по ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати її спадкоємицею четвертої черги та надати їй право на спадкування після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, разом зі спадкоємцем першої черги.

У судове засідання позивачка ОСОБА_3. не з'явилась, надавши заяву про розгляд справи за її відсутністю і за участю її представника-адвоката ОСОБА_7, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник позивачки - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні позов підтримала, надавши пояснення з зазначених у позовній заяві обставинах.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій зазначав, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просив справу розглядати за його відсутністю, за участю його представника - адвоката ОСОБА_8

Представник відповідача ОСОБА_8 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважала позов безпідставним, пояснивши, що встановити факт спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу можливо лише з 01.09.2005 року по день смерті ОСОБА_5, але позивачкою не доведено і цей факт належними доказами, оскільки до 2006 року ОСОБА_5 перебував у шлюбі з ОСОБА_9 Тому, після розірвання шлюбу та смертю ОСОБА_5 пройшло менше ніж 4 роки, що не дає підстав ОСОБА_3. претендувати на право бути спадкоємцем четвертої черги. Крім того, вважала, що позивачем не доведено того, що ОСОБА_5 перебував у безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги і що ОСОБА_3 тривалий час опікувалась і надавала матеріальну допомогу ОСОБА_5 за час його хвороби. Просила у задоволенні позову відмовити.

Треті особи без самостійних вимог у судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи без участі їх представників.

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 13 квітня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог: Енергодарська державна нотаріальна контора,відділ реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції в Запорізькій області, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, про одержання права на спадкування разом із спадкоємцем першої черги відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій пославшись на порушення судом норм процесуального права, порушення і неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. .

Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Ст.308 ЦПК України передбачає, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд, відмовивши у задоволенні позову виходив в з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 13 листопада 1976 року був укладений шлюб

між ОСОБА_5 та ОСОБА_9

Анатоліївною, про що Миколаївською сільською радою Черлакського району Омської області був зроблений запис акту про укладення шлюбу №19 (а.с.53). Від цього шлюбу

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4, про що Миколаївською сільською радою Черлакського району Омської області був зроблений запис акту про народження №30 (а.с.80 спр. №2-52711). 17 січня 2006 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 було розірвано, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області зроблено актовий запис №09 в Книзі реєстрації розірвань шлюбів (а.с20).

Стаття 74 Сімейного Кодексу України про право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, набрала чинності з 01.01.2004 року, а встановлення юридичного факту як проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без шлюбу (п.5 ч.1 ст. 256 ЦПК України) передбачено тільки з набранням чинності нового Цивільно-процесуального Кодексу України, тобто з 01.09.2005 року.

Отже, до прийняття на законодавчому рівні норми п.5 ч.1 ст.256 ЦПК України, а саме до 01.09.2005 року, вимоги та докази щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу судовому розгляду не підлягали.

Крім того, ЦК 1963 року не було встановлено право на спадкування за законом особами, які проживали зі спадкодавцем не менше ніж п'ять років до часу відкриття спадщини. До кола осіб, що є спадкоємцями ОСОБА_5 за законом відповідно до цього Кодексу позивачка не належить.

Згідно роз'яснень Постанови Пленум) ВСУ за № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»зазначено, що за загальним правилом дії законів та інших нормативно правових актів у часі (ч.1 ст.58 Конституції України ) норми Сімейного Кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року.

Відповідно до п.11Постанови Пленуму Верховного суду України за № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»встановлення судом факту перебування у фактичних шлюбних відносинах на підставі п.5 ст.273 ЦПК України може мати місце, якщо такі відносини виникли до 08 липня 1944 року і тривали до смерті (пропажі безвісті на фронті) одного з подружжя, внаслідок чого шлюб не може бути зареєстровано в органах реєстрації актів громадського стану. В інших випадках заяви про встановлення факту перебування у фактичних відносинах судовому розгляду не підлягають.

Таким чином, суд прийшов правильного висновку, що встановлення судом факту знаходження у фактичних шлюбних відносинах ОСОБА_3 з ОСОБА_5 в період з 01 липня 1987 року по 01.09.2005 року є неможливим.

З 01.09.2005 року можливо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, якщо від цього залежить виникнення майнових прав фізичної особи.

Разом з тим, враховуючи, що лише 17 січня 2006 року шлюб між ОСОБА_5 і ОСОБА_9 було розірвано, суд не міг встановити факт проживання однією сім'єю особи з іншою особою, яка перебувала в офіційному шлюбі.

Тобто, суд був позбавлений можливості встановити даний факт по 17 січня 2006 року.

Цей висновок суду також підтверджується також роз'ясненнями, викладеними у.

п.20 Постанови № 11 Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 р. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу,визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно яких при застосуванні ст.74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної

норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, про що 21 січня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області в Книзі реєстрації смертей зроблено актовий запис №36 (а.с.7).

Відповідно до ст.1264 ЦК України особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, мають право на спадкування за законом у четверту чергу.

В даній справі позивачка. всупереч положенням ст.ст.10, 11,60 ЦПК України, не надала належних, допустимих та переконливих доказів тих обставин, що між нею та померлим ОСОБА_5 дійсно існувала сім'я без реєстрації шлюбу. Тривалість часу її проживання з ОСОБА_5 неспроможні спростувати обставин) близьких відносин чоловіка та жінки за відсутності інших визначених законом обставин.

Статтею 21 СК України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Зі змісту вищевказаних норм СК України вбачається, що проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без укладання шлюбу, що має місце в даній справі, є сімейним союзом. Таке проживання має статус сім'ї, але не подружжя.

У відповідності до роз'яснень, наданих в пункті 21 Постанови Пленуму Верховного суд) України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування", зазначено, що проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі ст.. 1261 ЦК України.

Згідно ст.1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік. тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до п.6 Постанови №7 ВСУ від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляд , допомоги та піклування.

Згідно даних довідки про доходи за 2009 рік ОСОБА_5, працюючи в Управлінні будівництва ВП Запорізька АЕС ДП НАЕК «Енергоатом», регулярно отримував заробітну плату по день своєї смерті (справа .№2-527/11 а.с. 65). Середній його заробіток складав 2365 грн. Крім того, під час хвороби ОСОБА_5 отримував матеріальну значну допомогу від сестри з Німеччині (справа .№ 2-527/11 аа.с.70-74) На підтвердження того, що саме позивачка матеріально забезпечувала ОСОБА_5 доказів не надано.

Відповідно до листа №289 від 12.03.2010 року ДЗ «СМСЧ №1»захворювання у ОСОБА_5 було виявлено 11 листопада 2009 року. 03 грудня 2009 року він був направлений на консультацію до онколога, а ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто, через 2 місяці з часу виявлення хвороби, останній помер (а.с..51) Інших доказів, що ОСОБА_5 був тривалий час у безпорадному стані суду не надано.

За наведених обставин суд правильно вважав, що позивачкою не доведено того, що ОСОБА_5 до своєї смерті перебував в стані, в якому б він не міг самостійно забезпечити умови свого життя та потребував би тривалого стороннього догляду, допомоги та піклування.

Суд також вважав, що здійснення ОСОБА_3 догляду за хворим ОСОБА_5, який не перебував у безпорадному стані лише з листопада 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто, по момент його смерті, також не є достатньою підставою для зміни черги у спадкуванні.

Проте в силу статті, у відповідності до якої позивачка просила захистити її право на спадкування, знаходження особи в безпорадному стані та потреба в наданні їй допомоги є однією з підстав для застосування зміни черговості.

Окрім того, що ОСОБА_5 в цей час працював та отримував заробітну плату, отримував значну допомогу на лікування з Німеччини, в матеріалах справи не міститься доказів на підтвердження того, скільки коштів було витрачено на лікування ОСОБА_5 взагалі. Позивачкою також не надано доказів того, що вона витрачала свої власні копни на лікування ОСОБА_5 і в якому розмірі.

Таким чином, ОСОБА_5 хоча і хворів, але не був у безпорадному стані та не потребував сторонньої допомоги, оскільки хвороба не перешкоджала йому працювати і з роботи він був звільнений у зв'язку зі смертю..

Не відповідає дійсності й те. що позивач самостійно займалась похованням, адже поховання померлого ОСОБА_5 здійснювалося за рахунок коштів її родичів та родичів померлого, а також коштів, які були виділені з підприємства, де він працював, а саме Запорізької АЕС, що підтвердили свідки : ОСОБА_10, який займався похоронами, і пояснив, що підприємство надало безкоштовно автобус, поминальний обід замовляв син ОСОБА_3., він також сплачував особисто свої гроші, невелику матеріальну допомогу надала профспілкова організація, де працював померлий ОСОБА_5, крім того, він звертався з цього приводу за матеріальною допомогою до своїх батьків; ОСОБА_11 підтвердила, що на поховання надавалась допомога від профспілки, та від підприємства. ОСОБА_3. отримала 3 700 грн., хоче чеків нею було надано приблизно на 4 000 грн.. також підприємство виділяло транспорт на поховання померлого.

Таким чином, суд вірно вважав, що застосувати положення ч.2 ст. 1259 ЦК України за умови доведення позивачкою її спільного проживання з спадкодавцем на протязі останніх п'яти років суд не вправі.

Згідно ст234 ЦПК України факти, що мають юридичне значення, це такі факти, що породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. При цьому чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Проте, неможливість застосування зміни черговості спадкування і встановлення судом факту спільного проживання ОСОБА_3. із спадкодавцем на протязі останніх п'яти років не породжує юридичних наслідків для останньої, оскільки за наявності спадкоємця першої черги, спадкоємець четвертої черги участь у спадкуванні не приймає, оскільки права і обов'язку щодо спадкового майна у неї не виникло, що протирічить меті встановлення факту, що має юридичне значення.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, дана належна оцінка письмовим доказам у сукупності з доводами сторін, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи , викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст.ст. 307,308,314,317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 13 квітня 2012 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

судді: