Ухвала

від 25.04.2012 по справі 2а-13155/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 р.Справа № 2а-13155/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання - Дерев'янко А.О.,

представника позивача - Василинич О.А.,

представника відповідача - Сазонова С.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2011р. по справі № 2а-13155/11/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Автрамат"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

04.10.2011 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Автрамат" - звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові №0001320840 від 23 вересня 2011 року форми "В4" про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за лютий, березень 2011 року у розмірі 136473 грн.; №0001310840 від 23 вересня 2011 року форми "В1" про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень, квітень 2011 року на 136473 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 2 грн.; №0001300840 від 23 вересня 2011 року форми "Р" про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за І квартал 2011 року 170591 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначив, що висновок ДПІ про безпідставність віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сум по укладеним договорам та податковим накладним, отриманим від ТОВ "Оріон" та ТОВ "Вторма-сплав", не підтверджений доказами, наполягав на відсутності в діях позивача порушень п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Зазначив, що взаємовідносини з ТОВ "Оріон" та ТОВ "Вторма - сплав" мали реальний характер та були виконані, витрати підтверджуються належним чином складеними первинними документами, в тому числі податковими накладними, що підтверджують факт правомірності декларування податкового кредиту.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2011 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Автрамат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень -задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові №0001320840 від 23 вересня 2011 року форми "В4" про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за лютий, березень 2011 року у розмірі 136473 грн.

Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові №0001310840 від 23 вересня 2011 року форми "В1" про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень, квітень 2011 року на 136473 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 2 грн.

Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові №0001300840 від 23 вересня 2011 року форми "Р" про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за І квартал 2011 року в розмірі 170591 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції та на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив апеляційну скаргу задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги відповідача заперечувала, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 року допущено заміну відповідача на його правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Публічне акціонерне товариство "Автрамат" ( далі по тексту - ПАТ "Автрамат" зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Харківської міської ради за №1 480 120 0000 002069 від 17.07.1998 року, що підтверджується свідоцтвом про держану реєстрацію юридичної особи та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців. (а.с. 6-8)

Як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) ПАТ "Автрамат" знаходиться на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків та є платником податку на додану вартість.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в період з 29.08.2011 року по 09.09.2011 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ "Автрамат" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Оріон" та ТОВ "Вторма-сплав" за лютий-квітень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 1969/40-028/00236027 від 09.09.2011року, в якому зафіксовано порушення п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено податковий кредит за лютий 2011 року у сумі 71873,84 грн., та у березні 2011 року у сумі 64598,77 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення та завищення задекларованих до відшкодування сум податку на додану вартість та заниження податку на прибуток у 1 кварталі 2011 року на загальну суму 170590,76 грн. (11-19)

На підставі висновків акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення - рішення №0001320840 від 23 вересня 2011 року форми "В4" про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за лютий, березень 2011 року у розмірі 136473 грн.; №0001310840 від 23 вересня 2011 року форми "В1" про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень, квітень 2011 року на 136473 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 2 грн.; №0001300840 від 23 вересня 2011 року форми "Р" про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за І квартал 2011 року 170591 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн. (а.с. 20, 21, 22)

Не погодившись з податковими повідомленнями - рішеннями позивач для захисту своїх прав звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимога позивача про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень №0001320840, №0001310840, №0001300840 від 23 вересня 2011 року обґрунтована та підлягає задоволенню, оскільки сума податкового кредиту підтверджена відповідними податковими накладними,видатковими накладними, складеними на виконання договорів . Факт використання товарів в господарській діяльності позивача підтверджується документально накладними на відпуск матеріалів, замовленнями та актами на списання ТМЦ, що залучені до матеріалів справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011року набув чинності Податковий кодекс України.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

ПАТ "Автрамат", ТОВ "Оріон" та ТОВ "Вторма-сплав" зареєстровані платниками ПДВ, що підтверджується свідоцтвами платника ПДВ від 21.07.1997р. та від 30.10.09р. (а.с. 31, 40)

Матеріалами справи підтверджується, що СДПІ по роботі з великими платниками податків отримано від Костянтинівської ОДПІ акт від 17.06.2011 року № 441/23-3-31266421 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Оріон" з питань правомірності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Оптметпромторг" за лютий 2011 року, яким встановлено порушення ТОВ "Оріон" ч. 1 ст. 201,ст. 203, ст. 207, ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Оріон" при придбанні та продажу товарів (послуг), п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 11875 грн., п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 11875 грн. (а.с. 156-162)

Також відповідачем отримано від Броварської ОДПІ акт перевірки від 21.06.2011 року № 710/233/33212320 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Вторма-сплав" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Фобос-Транс-Плюс" за лютий 2011 року, яким встановлено порушення п.1, п.5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Вторма-сплав" з зазначеним у акті перевірки постачальником ТОВ "Фобос-Транс-Плас" (код за ЄДРПОУ 36706649), що призвело до неправомірного формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за лютий 2011 року. (а.с. 151-155)

З матеріалів справи убачається, що між позивачем ПАТ "Автрамат" (як покупцем) та ТОВ "Оріон" (як продавцем) укладено договір поставки № 10100174 від 11.06.2010 року на поставку товарів а саме: магнію, марганцю, нікелю та вогнетривних виробів (а.с. 24). Строк дії договору подовжено до 31.12.2011 року, що підтверджується додатковою угодою № 1 від 09.11.2011р. (а.с. 26) Номенклатура, ціна, якість кожної партії товару погоджується сторонами шляхом підписання специфікації. (п. 1.2 договору). Згідно специфікації № 4 від 04.02.2011 року передбачено поставку цегли ША-5; цегли ША-22, цегли Ша-44. (а.с. 27)

Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця на умовах "Франко-завод" м. Костянтинівка відповідно до умов Інкотермс. (п. 4.1 договору).

На виконання умов даного договору ТОВ "Оріон" відвантажило ПАТ "Автрамат" зазначений товар, що підтверджується видатковою накладною від 07.02.2011 року. (а. с. 130)

Транспортування товару здійснено транспортом покупця-ПАТ "Автрамат", що підтверджується подорожнім листом від 06-08 лютого 2011 року. (а.с. 34)

ПАТ "Автрамат" у лютому 2011 року до складу податкового кредиту включено податкову накладну, яка виписана ТОВ "Оріон" від 07.02.2011 року на загальну суму 35409,43 грн., у тому числі ПДВ -5901,57 грн. (а.с. 29)

Між позивачем ПАТ "Автрамат" (як покупцем) та ТОВ "Вторма-сплав" як (продавцем) укладено договір поставки № 10100241 від 01.11.2010р. на поставку товарів а саме: сплавів алюміневих, кремнію технічного. (а.с. 35) Строк дії договору до 31.12.2011 року. Номенклатура, ціна, якість кожної партії товару погоджується сторонами шляхом підписання специфікації. (п. 1.2 договору). Згідно специфікації № 4 від 09.02.2011 року передбачено поставку алюмінієвого сплаву та алюмінієвої чушки, специфікації № 5 від 28.02.2011 року передбачено поставку алюмінієвої чушки. (а.с. 37, 38)

Поставка товару здійснюється на умовах FCA м. Харків відповідно до умов Інкотермс. (п. 4.1 договору).

На виконання умов даного договору ТОВ "Вторма-сплав" відвантажило ПАТ "Автрамат" зазначений товар, що підтверджується видатковими накладними від 09.02.2011р. (а.с. 42), від 28.02.2011р. (а.с. 46)

Транспортування товару здійснено на замовлення ТОВ "Вторма-сплав" перевізником -ТОВ "Макс-Транс" та ФОП ОСОБА_3, що підтверджується товарно - транспортними накладними від 09.02.2011р., від 28.02.2011р. (а.с. 52, 53)

ПАТ "Автрамат" у лютому 2011 року до складу податкового кредиту включено податкову накладну, яка виписана ТОВ "Вторма-сплав" від 09.02.2011 року на загальну суму 395833,60 грн., у тому числі ПДВ -65972,27 грн. (а.с. 44), у березні 2011 року включено податкову накладну від 28.02.2011 року на загальну суму 387592,60 грн., у тому числі ПДВ -64598,77 грн. (а.с. 49)

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість регламентовані п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, згідно якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.8 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1, п. 201.4, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України, а дата виникнення податкового кредиту визначається, згідно з нормами ст. 198 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, сума податкового кредиту підтверджена відповідними податковими накладними. В свою чергу, дані податкові накладні складені на підставі договорів та видаткових накладних.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, а саме: договорами поставки № 10100174 від 11.06.2010 року, № 10100241 від 01.11.2010р.; видатковими накладними від 07.02.2011 року, від 09.02.2011р., від 28.02.2011р.; податковими накладними від 07.02.2011 року, від 09.02.2011р., від 28.02.2011р.; платіжними дорученнями про перерахування коштів від 11.02.2011р., 01.03.2011р., 14.03.2011р., 17.03.2011р.

Транспортування товару на адресу ПАТ "Автрамат" підтверджується подорожнім листом № 990605 від 6-8.02.2011р., товарно-транспортними накладними від 09.02.2011р., від 28.02.2011р., журналом обліку ввозу ТМЦ пост № 2.

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що факт здійснення господарських операцій у лютому-березні 2011 року підтверджується документально.

Також, колегія суддів зазначає, що платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Відповідач не надав до суду доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товару, послуг (робіт) у ТОВ "Оріон" та ТОВ "Вторма-сплав".

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що задекларовані позивачем суми бюджетного відшкодування фактично сплачені отримувачем товарів у попередніх податкових періодах.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивачем правомірно сформовано податковий кредит, висновок відповідача про завищення від'ємного значення та бюджетного відшкодування не ґрунтується на фактичних обставинах справи та вимогах чинного законодавства.

Щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України передбачено, що розділ ІІІ Кодексу - "Податок на прибуток підприємств" набирає чинності з 01.04.2011 року. Отже, до 01.04.2011 року при визначенні податку на прибуток необхідно керуватися Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону встановлено певні обмеження або пряму заборону щодо включення деяких витрат до складу валових витрат. Заборони щодо включення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товару, законодавцем не встановлено.

Так, відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" до витрат, не пов'язаних з веденням господарської діяльності, віднесені, зокрема, витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З матеріалів справи убачається, що відповідач в акті перевірки не посилається на порушення позивачем пунктів 5.3 - 5.7 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", що встановлює обмеження щодо віднесення таких витрат до складу валових витрат. Як свідчать матеріали справи факт відвантаження товару підтверджується договорами, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями про перерахування коштів, дорожніми листами та товарно-транспортними накладними, зауважень щодо оформлення первинних документів в акті перевірки не зазначено та в судовому засіданні не встановлено. Таким чином, за наявності первинних документів позивач мав право збільшити валові витрати на суму отриманого товару, за правилами першої події.

Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" зазначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості стосовно юридичної особи як прізвище, ім'я, по батькові та ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У періоді, за який проводилась перевірка позивач та його контрагенти - ТОВ "Оріон" та ТОВ "Вторма-сплав" - були зареєстровані платниками податків на додану вартість.

Договори, укладені позивачем з ТОВ "Оріон" та з ТОВ "Вторма-сплав", підписані повноважними особами.

Факт використання отриманих товарів в господарській діяльності позивача підтверджується документально накладними на відпуск матеріалів, замовленнями та актами на списання ТМЦ, що залучені до матеріалів справи.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено право платника податку звернутися до суду з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2011року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, п.1 ч.1 ст.209, ст.ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2011р. по справі № 2а-13155/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 27.04.2012 р.