Рішення

від 15.10.2008 по справі 44/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

44/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  44/295

15.10.08

За позовом          Приватного підприємства «Олів Лайн»

До          Товариства з обмеженою відповідальністю «Дав і Ко»

про          стягнення 915,42 грн.          

Суддя    Чеберяк П.П.

Представники  

від позивача          Марченко Т.С. - представник

від відповідача          Не з'явився

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

 Приватне підприємство “Олів Лайн” (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дав і Ко»(далі –відповідач) 915,42 грн.

Ухвалою суду від 04.09.2008 року порушено провадження в справі № 44/295 та призначено розгляд справи на 15.10.2008 року.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).       

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          22 жовтня 2007 року між  Приватним підприємством «Олів Лайн»(постачальником) та Приватним підприємством «Дав і Ко»(покупцем) був укладений договір № 3/216 (далі - договір) відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та в строки визначені договором, поставляти та передавати у власність покупцю а покупець зобов'язується згідно умов договору прийняти та оплатити товар.

    Асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначається на підставі специфікації постачальника, погодженої покупцем, яка є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1.).

          Відповідно до п. 6.2. Договору оплата здійснюється покупцем протягом 14 банківських днів з дати поставки.

          Розрахунок проводиться в безготівковій формі, в національній грошовій одиниці України (п. 6.3.).

          На виконання умов Договору, відповідно до видаткових накладних  № 22/10/66 від 22.10.2007р.,№ 22/10/69 від 22.10.07., №16/11/45 від 19.11.07. позивач поставив відповідачеві товар (продукти харчування) на загальну суму 1 877,78 грн.

    Відповідно до прибуткових накладних №ОЛ-0000112 від 23.01.08., №ОЛ-0000113 від 23.01.08., №ОЛ-0000114 від 23.01.08. відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 962,36 грн.

             19 червня 2008 р. позивач звернувся до відповідача листом № 98 з вимогою оплатити поставлений товар та встановив термін оплати до 30 червня 2008 року.

                   Відповідач в порушення умов договору за поставлений товар не розрахувався.

             Таким чином, на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає  915 грн. 42 коп., що також підтверджується актами звірки розрахунків від 01.12.2007р., 01.02.2008р. та 01.07.2008р., складеними належним чином та підписаними двома сторонами.

    Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

    За   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст.712 ЦК).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

          Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

 Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 610-612, 626, 629, 712 ЦК України,  ст. 193, ГК України, ст.ст. 1, 32, 323, 75 ГПК України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

   1. Позов задовольнити.

 2.Стягнути з Приватного підприємства «Дав і Ко»(02068, м. Київ, вул. Григоренка, 3-А, кв.110 код ЄДРПОУ 34841169) на користь Приватного підприємства «Олів Лайн»(м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23 б, код ЄДРПОУ 31956348) 915 (дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 42 коп. основного боргу,  102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    3. Видати наказ.

 Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його підписання.

            Суддя                                                                                   П.П.Чеберяк

          Дата підписання рішення  27.10.2008р.