Рішення

від 07.11.2008 по справі 12/268

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/268

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/268

07.11.08

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Навігатор"

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю

"Інженерно-будівельна компанія "Імека"

Про                              стягнення 66 934, 65 грн.

Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Мельничук Ю.Л. –адвокат (дов. б/н від 24.06.08 р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Імека" про стягнення заборгованості у розмірі 66 934, 65 грн. (50 000 грн. –основний борг, 2 434,65 грн. –пеня, 13 250 грн. –збитки від інфляції, 1 250 грн. –3% річних), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 11 від 09.08.2007 р. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 15 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 12.09.2008 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/268 та призначено розгляд справи на 03.10.2008 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 03.10.2008 р. не направив.   

Ухвалою суду від 03.10.2008 р. відкладено розгляд справи на 07.11.2008 р. в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів

В судове засідання 07.11.2008 р. представник відповідача знову не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений.

Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.11.2008 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2007 р. між сторонами укладено договір поставки № 11 продукції (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору позивач зобов'язується виготовляти та систематично постачати і передавати у власність відповідача певну продукцію (металопрокат), а позивач зобов'язується приймати та своєчасно здійснювати оплату за продукцію на умовах визначених даним Договором.

Згідно п. 2.3. Договору асортимент, кількість та терміни поставки продукції, що повинна бути поставлена позивачем відповідачу за цим Договором, визначається відповідачем шляхом надання позивачу письмових замовлень в порядку, встановленому в ст. 4 цього Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору ціна на продукцію, яка постачається за даним Договором, встановлюється в українських гривнях і визначається сторонами в видаткових накладних/ рахунках - фактурах, яка складає невід'ємну частину цього Договору. В разі відсутності специфікацій оплачений рахунок-фактура є достатнім підтвердженням узгодження цін на продукцію.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію продукції здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідачем на поточний рахунок позивача грошових коштів на підставі відповідних рахунків-фактур та товаророзпорядчої документації. Документом, що підтверджує факт зарахування суми коштів на розрахунковий рахунок позивача, є відповідна виписка з його банківського рахунку.

Пунктами 5.4. та п. 5.5 Договору встановлено, що розрахунок за цим Договором здійснюється протягом 20 банківських діб з моменту здійснення поставки товару, яка підтверджується видатковою накладною, оформленою згідно чинного законодавства, остаточна оплата партії продукції здійснюється відповідачем протягом 20 банківських діб з моменту поставки такої партії та підписання уповноваженим представником відповідача видаткової накладной.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 127 614,91 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000180 від 12.09.2007 р. на суму 84 233,82 грн., видатковою накладною № РН-0000208 від 26.09.2007 р. на суму 43 381,09 грн. та довіреністю ЯОВ № 230292 від 26.09.2007 р.

Також позивач надав відповідачу транспортні послуги на суму 1 200 грн., що підтверджується актами № ОУ-0000032 від 12.09.2007 р. та  № ОУ-0000044 від 26.09.2007 р.

Відповідачем частково оплачено заборгованість позивачу, а саме 78 814,91 грн.

Станом на день розгляду спору відповідач так і не сплатив заборгованість за поставлену продукцію у повному обсязі. Тобто, повного розрахунку так і не відбулося.

На даний момент заборгованість відповідача становить 50 000 грн.

03.07.2008 р. позивач на адресу відповідача направив претензію з вимогою оплатити заборгованість.

Відповідач не надав відповідь на претензію.

Крім суми основного боргу, позивач ставить вимоги про стягнення збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 13 250 грн., 3% річних, що згідно розрахунку становить 1 250 грн., пені, що згідно розрахунку становить 2 434,65 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено ст. 712 ЦК України та ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч. 7 зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 50 000 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 6.2 Договору зазначено, що за прострочення терміну оплати кожної отриманої партії продукції, відповідач сплачує позивачу пеню за день прострочення оплати, виходячи з подвійного розміру облікової ставки Національного банку України, яка діяла під час прострочення оплати. Пеня нараховується на розмір несплачених відповідачем грошових сум з першого дня прострочення оплати. Нарахування пені здійснюється до моменту повного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленої продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 611 чинного ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 2 434,65 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 2 434,65 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 1 250 грн., збитків від інфляції – 13 250 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 1 250 грн. та збитків від інфляції у розмірі 13 250 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З метою стягнути заборгованість з відповідача, у встановленому законом порядку позивач звернувся за допомогою адвоката. Між позивачем та Адвокатом Мельничук Ю.Л. 19.06.2008 р. був укладений договір про надання послуг адвоката № 24/08. Плата за Договором становить 15 000 грн., копію адвокатського договору, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та платіжні доручення про сплату позивачем 15 000 грн. Але пл./доручення № 838  від 28.07.2008 р. на суму 2 250 грн. не свідчить про перерахування позивачем вказаних коштів саме адвокату Мельничук Ю.Л., а отже суд відмовляє в їх стягненні.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то витрати пов'язані з оплатою адвокатських послуг, державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Імека" (02140, м. Київ, вул. Л. Руденко, 6А, код 34343037, р/р 260090130911 в КРУ "Укрпромбанк", м. Київ, МФО 380076, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Навігатор" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, код 34956754, р/р 260000130243 в ТОВ "БМ Банк", м. Київ, МФО 380913) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. основного боргу, 2 434 (дві тисячі чотириста тридцять чотири) грн.. 65 коп. пені, 13 250 (тринадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн.. 00 коп. збитків від інфляції, 1 250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. 3% річних, 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п"ятдесят) грн. 00 коп. витрат на адвокатські послуги, 664 (шістсот шістдесят чотири) грн. 35 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СВ Навігатор" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, код 34956754, р/р 260000130243 в ТОВ "БМ Банк", м. Київ, МФО 380913) з державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 150 (сто п'ятдесят) грн. 65 коп. платіжним дорученням № 834 від 18.07.2008 р., яке знаходиться в матеріалах справи.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

            Суддя                                                                                                        Л.В.Прокопенко