Ухвала

від 06.04.2012 по справі 2а/0570/572/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2012 року справа №2а/0570/572/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

при секретарі Сульженко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/572/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарепта» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0008201540 від 29.11.2011р.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року по адміністративній справі №2а/0570/572/2012 задоволений адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарепта» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби та визнане недійсним податкове повідомлення-рішення №0008201540 від 29.11.2011р.

Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 28,23 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с.81-82). Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач вказує, що під час розгляду справи суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права.

Представники відповідача (апелянта) у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили суд задовольнити її у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Надав письмові заперечення проти апеляційної скарги, які долучені до матеріалів справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа «Сарепта» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 08.08.2006р., включене до ЄДРПОУ за номером 34557310, перебуває на податковому обліку у ДПІ у Київському районі м. Донецька.

9 листопада 2011 року ДПІ у Київському районі м. Донецька була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «ТМ «Сарепта» про що складено акт №6595/15-1/34557310.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 36.1 ст. 36, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень», п. 150.1 ст. 150 ПК України, ТОВ «ТМ «Сарепта» неправомірно у рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду у сумі - 9372733 грн.

За результатами перевірки керівником податкового органу 29.11.2011р. на підставі п.54.3. ст. 54 та п. 58.1 статті 58 Податкового кодексу України та згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, встановлено порушення п. 16.1.4 п. 16.1 статті 16, п. 36.1 ст. 36, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень п. 150.1 ст. 150 ПК України ТОВ «ТМ «Сарепта» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі - 9372733 грн.

Рядок 06.6 декларації «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року)» за даними підприємства складає - 9372733 грн., чим порушено п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

За І-й кв. 2011р. позивач мав від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 9372733 грн, яке розраховано наступним чином: (Декларація з податку на прибуток за І кв. 2011р. рядок 3 «скоригований валовий дохід» мінус рядок 6 «скориговані валові витрати» мінус рядок 7 «сума амортизаційних відрахувань»).

При цьому до рядку 04.9. «від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередній податковий період» декларації за І-й кв. 2011р. неправомірно віднесено сума - 9672709 грн.

З наведеного в акті перевірки розрахунку вбачається, що спірним моментом є, зокрема, те, що до рядку 04.9. «від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередній податковий період» декларації за І кв. 2011 р. позивач неправомірно відніс суму в розмірі 9672709,00 грн.

З метою встановлення правильності розрахунку позивач значення рядка 04.9. «від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередній податковий період» декларації за 1- й кв. 2011р. необхідно здійснити аналіз показників податкової звітності платника податків за 2009 - 2010рр.

Об'єктом оподаткування у розумінні ст. 3 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (який діяв до 01.04.2011р.) є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Законом України від 20.05.2010р. №2275-УІ, який набрав чинності 16.06.2011р., пункт 6.1 статті 6 доповнено абзацом другим, згідно із яким у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Цим же Законом статтю 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доповнено пунктом 22.4., згідно із яким у 2010р. у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Оскільки Закон №2275-УІ набрав чинності 16.06.2010р., порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначений п. 22.4 Закону застосовується з початку наступного звітного (податкового) періоду, тобто за підсумками 9 місяців 2010 року.

У відповідності до абз. 1 п. 22.4. ст. 22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010р. №2275-УІ, в декларації за 2010р. у складі валових витрат позивач враховував 20% суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. Залишок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування склав 80%.

У відповідності до абз. 2 п. 22.4. ст. 22 наведеного Закону, у декларації за І кв. 2011р. позивач включив до складу валових витрат суму від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат (в даному випадку 80%) та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, та відобразив цю суму у рядку 04.9 декларації за І кв. 2011р.

Аналіз норм п. 6.1. ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» свідчить про те, що до 16.06.2010р. до складу валових витрат І-го кв. наступного року платник податків мав право включати всю суму збитків, отриманих у попередньому році. При цьому, об'єкт"оподаткування наступного року розраховується з урахуванням цього від'ємного значення у складі валових витрат наростаючим підсумком (тобто у І, ІІ, ІІІ, УІ кв.) до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначена норма спрямована на те, щоб платник податків повністю покрив витрати попереднього податкового року у наступному.

16.06.2010р. до даної норми були внесені обмеження і дозволено платнику податків включати до складу валових витрат лише 20% від'ємного значення, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

А у 2011 р. платнику податків знову дозволено включати до складу валових витрат і суму від'ємного значення, яка не була врахована у складі валових витрат 2010 р. а також сам збиток, який виник у 2010р. без обмежень, встановлених самим п. 22.4. ст. 22 Закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем вірно включено до складу від'ємного значення І-го кв. 2011р. суму - 9372733 грн. (80% залишку суми, яка не була врахована у складі валових витрат 2010р.) та суму - 9672709 грн., як збиток 2010р. (від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010р.).

Позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за І-й кв 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України. Відповідно до підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосування Розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Статтею 150 Податкового кодексу України встановлений порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Норми даної статті аналогічні нормам п. 6.1. ст. 6 та п. 22.4. ст. 22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010р. N22275-VI.

Згідно із п. 150.1. ст. 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого

від'ємного значення.

Зазначена норма дозволяє платнику податків повністю включати до витрат першого календарного кварталу 2011 р. всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Разом з тим, п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу положень п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України випливає, що до складу другого кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками І кв. 2011р. є від'ємне значення в сумі «-9372733,00» грн.

Зазначену суму цього від'ємного значення позивач у відповідності до норм п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України включив до витрат 2-го календарного кварталу 2011 року та відобразив її у декларації за 2-й кв. 2011р. У рядку 06.6.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд правомірно не прийняв висновків акту перевірки, про те, що до складу 2-го кв. 2011р. позивачем неправомірно включено від'ємне значення з 2010 року, що увійшло до складу першого кварталу 2011р.

Таке тлумачення суперечить нормам Податкового Кодексу України.

Відповідно до п. 1 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, розділ ІІІ «Податок на прибуток» набрав чинності з 01.04.2011р., який згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Інше встановлено у п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, які і регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2-го кв. 2011р.

В нормі п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010р. №2275-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І-му кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2-го кварталу 2011 року.

Зазначена норма не містить обмеження щодо витрат, які мають бути враховані у складі валових витрат 2-го кварталу 2011р.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/572/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/572/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 11 квітня 2012 року.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва