Постанова

від 25.11.2008 по справі 21/497-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/497-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2008 р.                                                           Справа № 21/497-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О. В., судді Афанасьєв В.В. ,  Бухан А.І.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача -  Суркова О.О. (дов.б/н від 03.11.2008р.),

відповідача -  Євмінова Є.В. (дов.03/01/08-01 від 03.01.2008р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2226Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 20.08.2008 у справі № 21/497-06 (н.р. 35/154-06)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасадбудмонтаж", с. Очеретово Валківського району Харківської області

до  Закритого акціонерного товариства "АККО ІНВЕСТ", м. Харків

про стягнення 72 152,98 грн.,

встановила:

У квітні 2006 року позивач –ТОВ "Фасадбудмонтаж", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ЗАТ "АККО ІНВЕСТ" 36 120,00 грн. основного боргу, 9 032,97 грн. пені, 1691,58 грн. інфляційних витрат, 7715,47 грн. –3% річних, вартість юридичних послуг в розмірі 24 000,00 грн., вартість за проведення експертизи в розмірі 592,96 грн., а також понесені витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.04.2006 року по справі № 35/154-06 (суддя Швед Е.Ю.) позов задоволено. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “АККО ІНВЕСТ”м. Харків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фасадбудмонтаж" суму основного боргу в розмірі 36 120,00 грн., 9 032,97 грн. пені, 1691, 58 грн. інфляційних витрат, 7715,47 грн. –3% річних, вартість юридичних послуг в розмірі 24 000,00 грн., вартість за проведення експертизи в розмірі 592,96 грн., 721,53 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.06р.  апеляційну скаргу  було задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 19.04.2006 року по справі № 35/154-06 в частині стягнення вартості юридичних послуг у розмірі 24 000,00 грн. скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою  Вищого господарського  суду  від 11.10.2006 р.  касаційну скаргу Закритого  акціонерного товариства "АККО ІНВЕСТ"  задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду  від 20.06.2006 р. та рішення господарського суду Харківської області  від 19.04.2006 р. у справі №35/154-06 скасовано  у повному обсязі. Справу №35/154-06 передано на новий розгляд господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.08.2008 року у справі №21/497-06 (н.р. 35/154-06) (суддя Светлічний Ю.В.) відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.08.2008 року та прийняти нове рішення, яким стягнути з ЗАТ "АККО ІНВЕСТ" на користь ТОВ "Фасадбудмонтаж"  72152,98 грн. Вимоги скарги позивач обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясовано усі обставини справи, що призвело до невідповідності рішення суду фактичним обставинам.

Представник відповідача  у відзиві, а також у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважає законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача  - без задоволення.

12 листопада 2008 р. у судовому засіданні оголошувалась перерва до 19 листопада 2008 р. для надання сторонами додаткових обґрунтованих пояснень та доказів.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справ та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши представників позивача та відповідача, які підтвердили свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, колегія суддів встановила наступне:

як свідчать матеріали справи, 20 травня 2005 року між позивачем (підрядником) та відповідачем (замовником) був укладений договір підряду № 20/05-02 Пд, у відповідності до умов якого  позивач зобов'язався виконати для відповідача ремонтно-будівельні роботи в нежитловому приміщенні з облицювання фасаду будівлі автосалону по вул. Котельніковській, 2 в м. Харкові, а відповідач прийняти та оплатити роботи за надані послуги.

Відповідно до п. 4.1 Договору, вартість виконаних робіт складає 72 240,00 грн. з урахуванням ПДВ. Оплату вартості робіт згідно п.4.2 Договору відповідач здійснює у безготівковому порядку шляхом перерахування на поточний рахунок позивача, а саме - в порядку передплати - у розмірі 36 120,00 грн., з урахуванням ПДВ, відповідач сплачує після підписання Договору; залишену вартість робіт в розмірі 36 120,00 грн. з урахуванням ПДВ –після виконання позивачем об'єму робіт протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт за Договором.

 Згідно з умовами Договору, відповідачем було перераховано на поточний рахунок позивача в якості передплати 36 120,00 грн.

У відповідності до п. 2.2 Договору, ремонтно-будівельні роботи з облицювання фасаду будівлі автосалону ЗАТ “АККО ІНВЕСТ” були виконані позивачем в строк, передбачений Договором, тобто –до 15.07.2005 р., про що на адресу відповідача направлено відповідного акта.

 05.08.2005 р., при прийнятті виконаних робіт, відповідачем було складено акт виявлення дефектів робіт з облицювання фасаду будівлі автосалону, в якому вказані дефекти, які не відповідають дійсності та, з якого вбачається, що він підписаний лише з боку замовника, а тому, відповідно до положення  п. 2.5 Договору, даний акт не може бути належним доказом наявності дефектів та недоліків при виконанні робіт на об'єкті відповідача, оскільки п. 2.5 Договору передбачено, що  у випадку виявлення замовником при здачі - приймання робіт дефектів або інших невідповідностей умовам Договору, сторонами складається акт, в якому фіксуються всі вказані дефекти та недоліки. У випадку відмови позивача від підписання вказаного акту, замовник має право підписати даний акт з представниками відповідної експертної організації, у тому числі, з представником Торгівельно-промислової палати України, що буде належним доказом наявності вказаних дефектів та недоліків та підставою для пред'явлення виконавцю штрафних санкцій, передбачених даним Договором.

Матеріали справи свідчать, що позивачем даний акт підписано не було, відповідачем в порушення приписів п. 2.5 Договору до підписання акту не було залучено представників відповідної експертної організації, у тому числі, Торгівельно-промислової палати України, що позбавляє складений відповідачем акт доказової бази щодо наявності вказаних дефектів та недоліків.

Разом з цим, із представлених суду документів, а саме - Локального кошторису 2-1-1 на оздоблення фасаду будівлі автосалону  ЗАТ "АККО ІНВЕСТ"                                  та   акту від 05.08.2005р. про виявлення дефектів робіт з облицювання фасаду будівлі автосалону, у них зазначені неідентичні роботи, що також не дає підстав суду вважати, що позивачем виконані роботи з дефектами та недоліками.

05.09.2005 р. позивач додатково направив на адресу відповідача акт здачі-приймання виконаних робіт за Договором для його підписання, проте акт з боку відповідача підписаний не був.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт  підрядником  і прийняття  їх  замовником оформляється  актом,  підписаним  обома сторонами.  У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується  в  акті  і він підписується другою стороною. Акт, підписаний  однією  стороною,  може  бути визнаний судом недійсним лише у разі,  якщо мотиви  відмови  другої  сторони  від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

У зв'язку з виконанням позивачем робіт за Договором та несплатою заборгованості відповідачем виконаних робіт, 30.01.2006 р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити суму заборгованості на поточний рахунок ТОВ "Фасадбудмонтаж", проте відповідач відповідь на претензію не надав заборгованість не погасив.

Таким чином, наявні матеріали у справі свідчать, що відповідач ані господарському суду першої інстанції, ані в апеляційній скарзі не спростував факту невиконання ним зобов‘язань перед позивачем за  Договором та не спростував факту наявності його заборгованості перед позивачем у розмірі 36 120,00 грн. за виконані для нього оздоблювальні роботи. Також, відповідачем у встановленому законом порядку не було доведено факту наявності недоліків в роботі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Умовами договору (п. 4.2.2) передбачено нарахування пені на суму зобов'язання.

З урахуванням того, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджена належними доказами по справі, вимоги позивача стосовно стягнення пені в сумі 9 032,97 грн., інфляційних в розмірі 1 691,58 грн. та 3% річних –715,47 грн., нарахованих на суму основної заборгованості у відповідності до вимог діючого законодавства та умов Договору, є також обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги заявника апеляційної скарги про стягнення з відповідача 592,96 грн. витрат на проведення експертизи, колегія суддів вважає, що в цій частині скарга не підлягає задоволенню, оскільки дана експертиза була здійснена поза межами судового провадження, за власною ініціативою ТОВ "Фасадбудмонтаж", та такий висновок не може бути прийнятий у якості належного доказу.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат, понесених ним на оплату юридичних послуг, колегія суддів вважає їх обґрунтованими, такими, що підтверджені документально, а тому такі вимоги підлягають задоволенню.

Що ж стосується висновку будівельно-технічної експертизи, що проведена судом та висновку експерта, що зроблений за заявою позивача –на думку колегії суддів ці докази не мають значення для справи, оскільки відповідачем порушені умови договору щодо порядку встановлення та виявлення дефектів і недоліків, що позбавляє твердження відповідача у цій частині належної переконливості.

Крім того, вищевказаний висновок експертизи не підтверджує обґрунтованості вимог відповідача, оскільки в самому висновку (т. 2 арк. справи 6) зазначено, що встановити перелік робіт, які виконувались позивачем по даній справі на досліджуваному об'єкті, не надається можливим. Крім того, перелік робіт, зазначених у поданому до матеріалів кошторисі та акті виконаних робіт не співпадає з переліком робіт, зазначених у відповідному висновку та акті дефектів.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача у зв'язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю і наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з‘ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі (в частині, що підлягає задоволенню), ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та  підтверджені документально.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п. 1, 2, 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

                                                   постановила:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.08.2008 року у справі №21/497-06 (н.р. 35/154-06) скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “АККО-ІНВЕСТ” (61054, м. Харків, вул. П.Широніна, 2, код ОКПО 22709517, р/р 26007300680 в ХФ АКБ “Тавріка”, МФО 351953) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фасадбудмонтаж" (Харківська область, Валківський район, с. Очеретово, вул. 40-річчя Перемоги, 47, код ОКПО 33011234, р/р 26004416190000 в ХФ АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 351641) 36 120,00 основного боргу,  9 032,97 грн. пені,  1 691,58 грн. інфляційних, 715,47 грн. 3% річних, 24 000,00 грн. юридичних послуг,  715,6  грн. державного мита, 117,03  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 357,8 грн. держмита, сплаченого за подання апеляційної скарги.  

В іншій частині позовних вимог (в частині стягнення 592,96 грн. витрат на проведення експертизи) в позові відмовити.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

                   Головуючий суддя                                             Шевель О.В.

                                         суддя                                             Афанасьєв В.В.

                                              суддя                                             Бухан А.І.