Постанова

від 24.05.2012 по справі 17/32-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2012 р. Справа № 17/32-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКота О.В. СуддівШевчук С.Р. Владимиренко С.В.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУРТ-7» на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2011р. у справі № 17/32-11 господарського суду Дніпропетровської області за позовомДніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю «ГУРТ-7» прозміну пункту договору в судовому засіданні взяли участь представники :

- позивача: не з'явились

- відповідача: ОСОБА_4, дов. б/н від 22.02.2012 р.

- прокурора: Ходаківський М.П., посв. № 18

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУРТ-7", у якому просить суд внести зміни до п. 4.1 договору оренди землі від 20.12.05р., укладеного між позивачем та відповідачем, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 11977 та в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040510401377 від 29.12.05р., виклавши його в такій редакції:

" п. 4.1 Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.11р. № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України ".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2011р. (суддя Суховаров А.В.) позовні вимоги задоволено.

Внесено зміни, з дня набрання рішенням законної сили, до п. 4.1 договору оренди землі від 20.12.05р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГУРТ-7", виклавши його в такій редакції:

"п. 4.1 Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.11р. № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України ".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУРТ-7" в доход держбюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська державне мито у сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2011 р. (головуючий суддя Чус О.В., судді Павловський П.П., Швець В.В .) вказане рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішеннями відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Прокурор та позивач не скористались правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, не надали відзивів на касаційну скаргу, що в силу положень ст. 111 2 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, які оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 65 Господарського процесуального кодексу України при підготовці справи до розгляду суддя повинен вирішувати питання, зокрема чи є явка представників сторін у засідання господарського суду обов'язковою.

При цьому, відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України суд відкладає розгляд справи у разі нез'явлення представників сторін у судове засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2011 р. прийнято позовну заяву Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора до розгляду, призначено розгляд справи на 01.02.2011р., витребувано у сторін документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та визнано явку учасників судового процесу в судове засідання обов'язковою.

01.02.2011 р. та 15.02.2011 р. виходячи з того, що відповідач не з'явився в засідання суду, витребувані судом документи не надав та оскільки виникла необхідність витребувати у сторін відповідні документи у справі, суд відкладав розгляд справи, зобов'язував сторони надати витребувані документи та знову визнавав явку представників сторін в судове засіданні обов'язковою.

Тобто під час підготовки справи до розгляду та в процесі розгляду справи суд першої інстанції визначив, що для правильного та всебічного встановлення всіх обставин, необхідних для винесення законного рішення у справі необхідна явка представників обох сторін.

Втім, не дивлячись на вищевикладене, 15.03.2011р., залишивши поза увагою відсутність представника відповідача в судовому засіданні суд розглянув справу з прийняттям рішення.

Відтак, оскільки сам суд, призначаючи справу для розгляду, визнав його явку обов'язковою, витребувавши у відповідача ряд документів, то винесення судового рішення у відсутності відповідача є порушенням вимог Господарського процесуального кодексу України, які зобов'язують суд забезпечувати сторонам рівність перед законом і судом (ст.4 2 ГПК України) та змагальність сторін (ст.4 3 ГПК України).

Відсутність відповідача в судовому засіданні та його пояснень з приводу заявленого позову призвела до неповного з'ясування обставин справи і відповідно прийняття необґрунтованого рішення, оскільки обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, виснов ки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказа ми, дослідженими в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, не звернув уваги на викладені порушення норм процесуального права місцевим господарським судом.

Окрім того, відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Скаржник в обґрунтування поданої касаційної скарги посилається на те, що на час апеляційного розгляду справи між Дніпропетровською міською радою та ТОВ «ГУРТ-7»було укладено договір від 06.07.2011 р. про розірвання договору оренди землі від 20.12.2005 р., внесення змін до умов якого є предметом розгляду даної справи.

Даний договір про розірвання був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 06.07.2011 р. та зареєстрований в реєстрі за № 2419.

Відповідно до ч. 1 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняється.

Суд апеляційної інстанції викладеного не врахував та не перевірив наявності факту розірвання договору оренди землі від 20.12.2005 р. внесення змін до умов якого є предметом розгляду даної справи, що призвело до порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Касаційна інстанція за приписами ч. 2 ст. 111 7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору і є підставою відповідно до ч. 1 ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України для скасування прийнятих у даній справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно з'ясувати обставини справи, суть позовних вимог і заперечень, їх обґрунтованість, зібраним доказам дати належну правову оцінку та відповідно до вимог закону вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУРТ-7» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2011 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2011 р. у справі № 17/32-11 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя О.В. Кот

С у д д я С.Р. Шевчук

С у д д я С.В. Владимиренко