Ухвала

від 29.05.2012 по справі 33/269

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"29" травня 2012 р. Справа № 33/269

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиВідділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.02.2012р. у справігосподарського суду міста Києва за позовомТОВ "Інтербудтрейд" доТОВ "Ністас-Україна" простягнення 20 045 980,00 грн., за скаргоюТОВ "Ністас-Україна" на діїДержавного виконавця щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 24.10.2011р.

ВстановиВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Вимоги, що пред'являються до форми і змісту касаційної скарги, визначені ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, п. 4 вказаної норми передбачено, що касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зміст касаційної скарги зводиться до аналізу фактичних обставин справи, посилання на норми процесуального права та намагання скаржника витлумачити останні.

При цьому в касаційній скарзі не вказано суті допущеного порушення або неправильного застосування норм матеріального та процесуального права судовими інстанціями, натомість акцентується увага на встановлених судом фактах, та неповно досліджених доказах та обставинах справи.

Згідно вимог ч. ІІ ст. 111 7 касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Касаційну скаргу подано із значним пропуском строку, встановленого ст. 110 ГПК України на подання касаційної скарги.

Скаржник клопочеться про відновлення пропущеного процесуального строку, мотивуючи своє клопотання несвоєчасним отриманням оскаржуваної постанови.

Відповідно до чинного законодавства поважними причинами визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

З врахуванням того, що скаржником не наведено документально обґрунтованих обставин, які могли б бути підставою для відновлення пропущеного строку, оскільки згідно відповідної відмітки на зворотному боці останнього аркушу постанови Київського апеляційного господарського суду останню відправлено усім сторонам спору 24.02.2012 р., а надана скаржником копія реєстраційно-контрольної картки є його внутрішнім документом, а також того, що касаційна скарга не відповідає вимогам розд. ХІІ 1 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України не знайшла підстав для відновлення пропущеного процесуального строку.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 5, 6 ст. 111 3 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги відхилити.

Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2012р. у справі № 33/269 повернути скаржнику.

Головуючий: Божок В.С.

Судді: Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.