Рішення

від 16.05.2012 по справі 5009/799/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/8/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.12 Справа № 5009/799/12

м. Запоріжжя

за позовною заявою: державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Дніпровської електроенергетичної системи, 69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 2

до відповідача: приватного підприємства "Роніс", 69032, м. Запоріжжя, шосе Південне, 1/27а

про визнання договору підряду № 06/86-10 від 30.04.10 недійсним в частині включення до договірної ціни подвійної вартості робіт з відбивки штукатурки у розмірі 1 047, 17 грн. та стягнення безпідставно набутих грошових коштів

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 26.01.12 № 115

ОСОБА_2, довіреність від 26.01.12 № 116

від відповідача: ОСОБА_3, рішення від 23.05.03 № 1

СУТЬ СПОРУ:

01.03.12 до господарського суду Запорізької області звернулось державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Дніпровської електроенергетичної системи (далі ДП "НЕК "Укренерго") з позовною заявою до приватного підприємства "Роніс" (надалі ПП "Роніс") про визнання договору підряду від 30.04.10 № 06/86-10 недійсним в частині включення до договірної ціни (додаток № 1 до договору) подвійної вартості робіт з відбивки штукатурки у розмірі 1 047,17 грн., у т.ч. ПДВ - 174,53 грн. та стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 1 047,17 грн.

У відповідності до ст. 2 1 ГПК України, 01.03.12 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ДП "НЕК "Укренерго" від 15.02.12 № 07/599 до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 01.03.12 судом порушено провадження у справі № 5009/799/12, справі присвоєно номер провадження 17/8/12, судове засідання призначено на 28.03.12. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 23.03.12 розгляд справи у зв'язку з службовим відрядженням судді Корсуна В.Л. судом відкладено на 23.04.12.

Ухвалою від 23.04.12 судом за клопотанням представника відповідача продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 16.05.12, розгляд справи відкладено на 14.05.12.

В судовому засіданні 14.05.12 судом оголошувалась перерва до 16.05.12.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні 16.05.12, на підставі ст. ст. 82 1 , 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін роз'яснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивач на позовних вимогах наполягав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, у письмових поясненнях від 26.03.12 № 07/1123, від 16.05.12 № 07/1883 та в запереченнях від 07.05.12 № 07/1731 на відзив відповідача від 23.04.12 б/н. Зазначав наступне. 30.04.10 між сторонами у справі укладено договір підряду № 06/86-10, на виконання умов якого відповідач виконав роботи з капітального ремонту будівлі охорони з навішенням колючого дроту на існуючу огорожу ПС 750 кВ "Запорізька" на загальну суму 240 936,50 грн. У третьому кварталі 2011 року Головним контрольно-ревізійним управлінням України було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.08 по 30.06.11. За результатами вказаної перевірки було встановлено порушення, яке полягає у завищенні відповідачем вартості виконаних будівельно-монтажних робіт у 2010 році на суму 785 грн. Як вказує позивач, у зв'язку із застосуванням невірної розцінки фактично один й той самий вид робіт був порахований двічі, що й призвело до завищення вартості робіт. Зазначена сума завищення була включена до договірної ціни і до акту виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за липень 2010 року № 1-06/82. Згідно з розрахунком позивача, який здійсненний за наслідками перевірки суми переплати, розмір переплати за спірним договором становить 1 047,17 грн. Таким чином, на думку позивача, оскільки зміст договору суперечить п. 3.1.10 та 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 та інтересам держави, договір підлягає визнанню не чинним в частині включення до договірної ціни (додаток № 1 до договору) подвійної вартості робіт з відбивки штукатурки. Крім того, позивач вказує, що грошові кошти у розмірі здійсненої переплати за договором підлягають поверненню відповідачем як безпідставно набуті. На підставі викладеного, позивач, керуючись ст. ст. 203, 204, 215, 217, 1212 ЦК України, ст.ст. 20, 75, 139, 207 ГК України, Законом України "Про здійснення державних закупівель", Правилами визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.00 № 174 просить суд позов задовольнити, визнати недійсним договір підряду від 30.04.10 № 06/86-10 в частині включення до договірної ціни (додаток № 1 до договору) подвійної вартості робіт з відбивки штукатурки у розмірі 1 047,17 грн., у т.ч. ПДВ - 174,53 грн. та стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 1 047,17 грн.

Відповідач у відзиві від 13.04.12 б/н на позовну заяву та у письмових поясненнях від 11.05.12 б/н проти позовних вимог заперечив повністю зазначивши, що представники КРУ не є спеціалістами в будівництві, а тому висновки зроблені ними відносно порушення вимог п. 3.1.10 і п. 3.1.10.1 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 є необґрунтованими і не відповідають фактичним обставинам справи. Так, вказує відповідач, в локальному кошторисі до договору і в акті приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 р. було застосовано розцінки Р11-7-1 "Ремонт штукатурки прямолінійних скосів в середині будівлі по каменю і бетону цементно-вапняним розчином", а не Р11-30-1 "Штукатурка плоских поверхонь віконних і дверних скосів по каменю і бетону". Відповідач виконував роботи саме вказані в Р11-7-1, а не в Р11-30-1. Тому висновок КРУ, як вказує відповідач, відносно того, що вартість робіт завищена на 785 грн. є безпідставним. Також, на думку відповідача, є безпідставним збільшення суми вимог з 785,00 грн. до 1 047,17 грн. Крім того, відповідач зазначає, що Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 не є актом цивільного законодавства в розумінні ст.ст. 203, 215 ЦК України, а тому підстав для визнання договору недійсним не існує. З урахуванням викладеного, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.10 між державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Дніпровської електроенергетичної системи (Замовник) та приватним підприємством "Роніс" (Підрядник) укладено договір підряду № 06/86-10 з додатковою угодою від 16.07.10 № 1 до договору, за умовами якого (п. 1.1. договору) Замовник доручив, а Підрядник зобов'язався на свій ризик, власними засобами, зі своїх матеріалів виконати роботи з капітального ремонту будівлі охорони з навішенням колючого дроту на існуючу огорожу ПС 750кВ "Запорізька", що розташована за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, Павлівська сільська рада, згідно договірної ціни (Додаток № 1 до цього договору).

Згідно з п. 1.2. договору в редакції додаткової угоди № 1, строк виконання робіт за цим договором встановлюється до 13.08.10.

Щомісячно Підрядник надає Замовнику акт здачі-приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідку за формою КБ-3. Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи протягом 3-х робочих днів з моменту надання Підрядником акта за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3 (п.п. 3.1., 3.2. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, загальна вартість робіт за договором, згідно договірної ціни (Додаток № 1 до цього договору) складає 242 280,77 грн. в т.ч. ПДВ (20%) - 40 380,13 грн.

Цей договір, згідно з п. 8.1., набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.10, а в частині виконання гарантійних зобов'язань договір є чинним на весь час гарантії, зазначеної в п. 5.1. цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, ін. правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектну-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як свідчать матеріали цієї справи, виконання сторонами договору підряду від 30.04.10 на загальну суму 240 936,50грн. підтверджується результатами виконаних робіт, які викладені на паперових носіях, а саме: підписаними між сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 року № 1-06/82, за серпень 2010 року № 2-06/116 (типова форма № КБ-2в), довідками щодо вартості виконаних будівельних робіт за липень, серпень 2010 року (типова форма № КБ-3) та оплатою ДП "НЕК "Укренерго" коштів за цим договором в сумі 240 936,50грн.

За результатами проведеної ревізійною групою, яку очолювала головний контролер-ревізор контрольно-ревізійного відділу в Вільнянському районі ОСОБА_4 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "НЕК "Укренерго" в частині фінансово-господарської діяльності Дніпровської електроенергетичної системи ДП "НЕК "Укренерго" за період з 01.01.08 по 30.06.11 та за результатами зустрічної звірки з ПП "Роніс" встановлено завищення вартості виконаних будівельно-монтажних робіт у 2010 році на загальну суму 785,00 грн. Згідно з довідкою Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області від 28.09.11, перевіркою актів форми № КБ-2в на предмет правильності використання одиничних норм і розцінок встановлено порушення вимог п. 3.1.10 та п. 3.3.10.1 "Правил визначення вартості будівництва" ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.00 № 174, а саме: невідповідність прийнятих розцінок показникам, визначеним чинним законодавством, в актах форми № КБ-2в по об'єкту "Капітальний ремонт охорони з навішенням колючого дроту ПС 750 кВ "Запорізька" (договір від 30.04.10 № 06/86-10) за липень 2010 року № 1-06/82. Так, у вищезазначеному акті застосовані розцінки Р11-7-1 "Ремонт штукатурки прямолінійних скосів всередині будівлі по каменю і бетону цементно-вапняним розчином" замість розцінки Р11-30-1 "Штукатурка плоских поверхонь віконних і дверних скосів по каменю і бетону" тоді як відбивка штукатурки за прийнятою розцінкою частково входить до складу робіт розцінок Р6-1-1 "Демонтаж віконних коробок в кам'яних стінах з відбивкою штукатурки у скосах" та Р6-16-11 "Демонтаж дверних коробок в кам'яних стінах з відбивкою штукатурки у скосах". Внаслідок вищевикладеного, як зазначається у довідці від 28.09.11, вартість виконаних у липні 2010 року робіт завищена на загальну суму 785,00 грн.

Предметом позову у справі № 5009/799/11 є визнання договору підряду від 30.04.10 № 06/86-10 недійсним в частині включення до договірної ціни (додаток № 1 до договору) подвійної вартості робіт з відбивки штукатурки у розмірі 1 047,17 грн., у т.ч. ПДВ - 174,53 грн. та стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 1 047,17 грн. Підставою для визнання спірного договору недійсним в частині включення до договірної ціни (додаток № 1 до договору) подвійної вартості робіт з відбивки штукатурки у розмірі 1 047,17 грн., є невідповідність договору в цій частині пунктам 3.1.10 та 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 та інтересам держави.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, ін. актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (п. 1 ч. 1 ст. 632 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вимогами ст. 180 ГК України також визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 3 вказаної статті, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У відповідності до приписів ст. 189 ГК України, ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання (ч. 1). Ціна є істотною умовою господарського договору (ч. 2).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається із матеріалів господарської справи № 5009/799/12, у даному випадку спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору підряду від 30.04.10 № 06/86-10, в якому сторони, керуючись приписами 627 ЦК України, самостійно погодили та визначили істотні умови договору, а саме: предмет, ціну, строк дії договору, а також порядок виконання вказаного договору сторонами.

Згідно зі ст. 629 ЦК України з моменту укладення договір є обов'язковими для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спір про визнання угоди або її частини недійсною, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди (її частини) недійсною і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має вчинятись у формі, встановленій законом (ч. 4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1).

В обґрунтування правових підстав для визнання договору підряду від 30.04.10 № 06/86-10 недійсним в частині включення до договірної ціни (додаток № 1 до договору) подвійної вартості робіт з відбивки штукатурки у розмірі 1 047,17 грн., у т.ч. ПДВ - 174,53 грн. позивач посилається на невідповідність умов спірного договору актам цивільного законодавства, зокрема, п. 3.1.10 та п. 3.3.10.1 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 р. № 174.

Позивач вказує, що факт порушення п. 3.1.10 та п. 3.3.10.1 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 р. № 174, встановлений за результатами проведеної органами КРУ в Запорізькій області ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Дніпровської електроенергетичної системи. Так, у локальному кошторисі до спірного договору було застосовано розцінку Р11-7-1 "Ремонт штукатурки прямолінійних скосів всередині будівлі по каменю і бетону цементно-вапняним розчином", а не розцінку Р11-30-1 "Штукатурка плоских поверхонь віконних і дверних скосів по каменю і бетону", у зв'язку з тим, що відповідачем виконувались роботи саме вказані в Р11-7-1, а не в Р11-30-1.

Згідно з Правилами визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, правила носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Як вбачається з матеріалів справи № 5009/799/12, сторони при укладенні договору підряду від 30.04.10 № 06/86-10 самостійно погодили договірну ціну у відповідності до Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 р. № 174 шляхом визначення ціни у локальному кошторисі № 2-1-1 та у договірній ціні. Вид договірної ціни - тверда. Так, згідно з наявною в матеріалах справи кошторисною документацією, до прямих витрат було зараховано заробітну плату робітників, вартість експлуатації будівельних машин і механізмів, загально виробничі витрати, вартість матеріальних ресурсів.

Отже, вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт була узгоджена сторонами в локальному кошторисі на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт.

Наведений розрахунок вартості прямих витрат узгоджується з приписами п. 3.1.10 та п. 3.3.10.1 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 р. № 174, згідно з якими прямі витрати враховують у своєму складі заробітну плату робітників, вартість експлуатації будівельних машин і механізмів та матеріалів, виробів, конструкцій . Вони визначаються в локальних кошторисах шляхом множення визначеної за ресурсними елементними кошторисними нормами кількості трудових і матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання обсягів робіт, обчислених за робочими кресленнями, на відповідні поточні ціни цих ресурсів (п. 3.1.10). Вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні (п. 3.3.10.1).

Отже, в чому полягає порушення саме п. 3.1.10 та п. 3.3.10.1 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 р. № 174 при застосуванні вище вказаних розцінок позивачем в ході розгляду цієї справи не доведено.

Також, позивачем не доведено суду в чому саме зміст спірного договору підряду в частині включення до договірної ціни (додаток № 1 до договору) подвійної вартості робіт з відбивки штукатурки у розмірі 1 047,17 грн., у т.ч. ПДВ -174,53 грн. суперечить Закону України "Про здійснення державних закупівель", яким встановлюються умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів.

При цьому, суд виходить з того, що з огляду на приписи ст.ст. 627, 629 ЦК України, виявлені контролюючим органом в ході перевірки порушення не мають відношення до укладеного між сторонами договору, не впливають на його умови, не можуть їх змінювати та не можуть бути підставою для визнання такого договору недійсним.

У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб позивача у встановленому чинним законодавством порядку.

Поняття і види доказів визначено статтею 32 ГПК України, відповідно до якої, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (ч. 2).

Розглядаючи справу суд виходить з того, що відповідно до вимог ст. 4 2 ГПК України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із положеннями ст. 4 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та ін. особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтями 33 та 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33). Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи. Які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34).

З огляду на викладені вище обставини справи, з урахуванням вимог ст.ст. 203, 215, 844, 875 ЦК України, умов укладеного договору підряду від 30.04.10 № 06/86-10, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем підстав необхідних для визнання судом договору підряду недійним в частині включення до договірної ціни (додаток № 1 до договору) подвійної вартості робіт з відбивки штукатурки у розмірі 1 047,17 грн., у т.ч. ПДВ - 174,53 грн. У зв'язку з чим, у задоволенні позову в цій частині судом відмовляється.

При цьому, суд вважає за необхідне вказати також на таке.

На аркуші 2 своєї позовної заяви позивач в особі директора Дніпровської електроенергетичної системи ОСОБА_5 вказує на те, що відповідачем дослівно "із самого початку при укладанні Договору у договірній ціні були застосовані невірні розцінки".

Як зазначалось вище і вказане вбачається із матеріалів цієї господарської справи, у даному випадку спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору підряду від 30.04.10 № 06/86-10, в якому сторони, керуючись приписами 627 ЦК України, самостійно погодили та визначили істотні умови договору, а саме: предмет, ціну, строк дії договору, а також порядок виконання вказаного договору сторонами.

З боку позивача цей договір підписав директор Дніпровської електроенергетичної системи Трифонов Ю.П на підставі Положення про Дніпровську ЕС та довіреності серії ВМК № 844006 посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 28.01.10, а з боку відповідача - директор приватного підприємства "Роніс" Бугрін О.В.

Додаток № 1 до договору підряду № 06/86-10 від 30.04.10, а саме: Договірну ціну на будівництво/капітальний ремонт будівлі охорони з навіскою колючого дроту та наявну огорожу на ПС Зап. - 750кВ (вид договірної ціни - тверда) також підписано вказаними вище особами та посвідчено печатками вказаних суб'єктів господарювання.

Тобто, суд виходить з того, що директор Дніпровської електроенергетичної системи Трифонов Ю.П. з однієї сторони та директор приватного підприємства "Роніс" Бугрін О.В. з іншої в межах наданих їм повноважень самостійно погодили та визначили істотні умови договору, а саме: предмет, ціну, строк дії договору, а також порядок виконання вказаного договору сторонами.

Таким чином вбачається, що Трифонов Ю.П., як уповноважена особа, керівник державного підприємства, при укладенні наведеного вище договору підряду та договірної ціни до нього, повинен був зі свого боку або самостійно, або із залученням відповідних фахівців позивача перевірити вірність розцінок і лише після цього підписувати договір. А у випадку внесення до договірної ціни невірних розцінок з боку приватного підприємства "Роніс" - або запропонувати усунути такі невірності в розцінках, або взагалі не підписувати такий договір.

Натомість, Трифоновим Ю.П, як уповноваженою особою позивача, 30.04.10 було підписано договір підряду та договірну ціну до нього.

У зв'язку з викладеним вище, судом, через необґрунтованість, залишається поза увагою твердження позивача про те, що відповідачем із самого початку при укладанні договору у договірній ціні були застосовані невірні розцінки.

Більш того, суд виходить з того, що згідно з вимогами ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу" та затвердженим постановою Кабінету Міністрів України Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами (пункт 49 Порядку), (…) у разі, коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкту контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, контролюючий орган ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

А тому, у зв'язку з викладеним, приймаючи до уваги наявність в матеріалах цієї господарської справи довідок контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області від 23.08.11 № 005/0052, від 28.09.11 про те, що Дніпровській ЕС завдано матеріальної шкоди на 785 грн. у зв'язку із завищенням вартості виконаних у липні 2010 року робіт, суд виходить з того, що контролюючий орган уповноважений та повинен ставити вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільного позову чи позовів саме до винних осіб, які погодили та визначили істотні умови договору, а саме: предмет, ціну, строк дії договору та підписували договору підряду від 30.04.10 № 06/86-10.

А оскільки позивач у цій справі є державним підприємством, то вбачається за очевидне у разі надходження від контролюючого органу вимоги до державного підприємства "НЕК "Укренерго", керівник державного підприємства "НЕК "Укренерго" повинен ставити питання перед відповідними юридичними службами цього державного підприємства про підготовку та пред'явлення цивільного позову до винних осіб які з боку позивача на підставі Положення про Дніпровську ЕС та довіреності серії ВМК № 844006 підписували договір підряду від 30.04.10 № 06/86-10 із договірною ціною до нього, внаслідок чого, як вказано у довідці КРУ в Запорізькій області від 28.09.11, Дніпровській ЕС завдано матеріальної шкоди на 785 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з ПП "Роніс" безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 1 047,17 грн., в т.ч. ПДВ - 174,53 грн.

Наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави унормовано главою 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана його повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч. 3 вказаної статті, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки позивачем не доведено недійсність договору підряду від 30.04.10 № 06/86-10 в частині включення до договірної ціни (додаток № 1 до договору) подвійної вартості робіт з відбивки штукатурки, судом відмовляється у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ПП "Роніс" безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 1 047,17 грн., в т.ч. ПДВ - 174,53 грн.

Суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

В ході розгляду цієї справи судом критично оцінюються та визнаються надуманими та безпідставними в розумінні предмету позову у цій справі твердження позивача викладені в запереченнях за вих. від 07.05.12 № 07/1731 на відзив відповідача б/н від 23.04.12 про те, що при здійсненні позивачем перерахунку договірної ціни з урахуванням зауважень КРУ (із застосуванням належної розцінки) розмір переплати склав 1047,17 грн. і цей розрахунок здійснений за допомогою програмного комплексу "АВК-5", який, у відповідності до листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 31.12.08 № 9/10-1306 "Про розгляд програмного комплексу "АВК-5" визнаний таким, що дозволяє достовірно визначати вартість будівництва на всіх стадіях його здійснення і рекомендований до застосування при визначенні вартості будівництва.

Підставою для такого висновку судом визнається те, що:

- наведений вище лист не є ні законодавчим, ні підзаконним нормативно-правовим актом, обов'язковим до застосування у т.ч. для сторін підписавших договір підряду від 30.04.10 № 06/86-10;

- наведеним вище листом від 31.12.08 № 9/10-1306 було рекомендовано програмний комплекс "АВК-5" для застосування учасникам інвестиційного процесу при визначенні вартості будівництва;

- позивач мав можливість керуватись листом від 31.12.08 № 9/10-1306 та програмним комплексом "АВК-5" при погодженні та визначенні істотних умов договору підряду від 30.04.10 № 06/86-10, а саме в частині ціни (договірної ціни) по договору, оскільки лист № 9/10-1306 про застосування програмного комплексу "АВК-5" датований 31.12.08, в той час, як сторони підписували договір підряду 30 квітня 2010 року. І ніхто не позбавляв права позивача в особі уповноваженої особи при визначенні договірної ціни застосовувати належні розцінки, а не вчиняти спроби застосовувати такі розцінки вже після підписання договору.

Крім того, судом враховано, що наведений вище договір підряду є двостороннім, і сторони не підписували додаткову угоду до нього з урахуванням проведеного позивачем самостійного перерахунку договірної ціни із урахуванням зауважень КРУ внаслідок чого розмір переплати склав 1047,17 грн.

Згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 2 682,50 грн. покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 2-1, 4 3 ,4 5 ,22,33, 34, 49, 69, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 23.05.2012.