Рішення

від 24.05.2012 по справі 5026/679/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 року Справа № 18/5026/679/2012

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.,

секретар судового засідання -Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від прокуратури Черкаського району -Мовчан В.В. -помічник прокурора Черкаського району,

від позивача -ОСОБА_2 - представник за довіреністю,

від відповідача -ОСОБА_3 - директор,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Черкаського району Черкаської області в інтересах

держави в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській

області, м. Черкаси

до Леськівського комунального підприємства "Сільський сервісний

центр", с. Леськи, Черкаський район, Черкаська область

про стягнення 1 069 880 грн. 40 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернувся прокурор Черкаського району Черкаської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області до Леськівського комунального підприємства "Сільський сервісний центр" про відшкодування шкоди в розмірі 1 069 880 грн. 40 коп., заподіяної державі внаслідок порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26 квітня 2012 року порушено провадження у справі та призначено розгляд у справі на 10 травня 2012 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 10 травня 2012 року, на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 24 травня 2012 року на 10 год. 00 хв.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.

Відповідач відзиву на позов суду не надав.

В судовому засіданні, яке відбулося 24 травня 2012 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/679/2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора і представників сторін та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що 26 січня 2011 року Державною екологічною інспекцією в Черкаській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Леськівським комунальним підприємством "Сільський сервісний центр".

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки 26 січня 2011 року, позивачем було внесено припис №12, яким було зобов'язано відповідача до 26 червня 2011 року:

1. отримати документи, що посвідчують право користування на земельні ділянки під свердловини та водонапірною баштою;

2. отримати спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами (підземні води);

3. провести оснащення свердловин на воду контрольно -вимірювальними приладами;

4. постійно утримувати межі першого поясу зони санітарної охорони свердловини в належному стані.

В подальшому Державною екологічною інспекцією в Черкаській області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Леськівським комунальним підприємством "Сільський сервісний центр", за результатами якої складено акт перевірки б/н від 14 жовтня 2011 року (а.с. 13).

За результатами проведених перевірок інспекцією було встановлено, що на балансі Леськівського комунального підприємства "Сільський сервісний центр" обліковується вісім артезіанських свердловин, які знаходяться на території с. Леськи, Черкаського району, Черкаської області. Зазначені свердловини згідно рішення Лесківської сільської ради №16-1 від 22 березня 2004 року надані та згідно акту приймання -передачі від 29 квітня 2004 року передані відповідачу в оперативне управління.

Глибина артезіанських свердловин складає від 45-54 м. кожна, згідно паспортів свердловин. Водопостачання на власні виробничі та госппобутові потреби, водопостачання населення с. Леськи здійснюється Леськівським комунальним підприємством "Сільський сервісний центр" на підставі дозволу на спеціальне водокористування виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області від 26 червня 2007 року №Укр 4412-А/Чрк, терміном дії до 31 грудня 2012 року (а с. 20-23).

Відповідно до статистичних звітів форми №2-ТП (водгосп) про використання води за третій та четвертий квартали 2011 року відповідач фактично використовує забрану підземну воду з артезіанських свердловин для виробничих та господарських потреб, а також водопостачання населення.

14 жовтня 2011 року позаплановою перевіркою встановлено, що відповідачем не виконано припис, виданий Державною екологічною інспекцією в Черкаській області від 26 січня 2011 року за №12, чим було порушено вимоги ст. ст. 20, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а саме:

пункт 1 припису - надано акт приймання -передачі централізованої системи водопостачання села в оперативне управління Леськівського комунального підприємства "Сільський сервісний центр" від 29 квітня 2004 року;

пункт 2 припису не виконано, спеціальний дозвіл (ліцензія) на користування надрами (підземними водами) відсутній, що є порушенням ст. ст. 16, 23, 56 Кодексу України про надра;

пункт 3 припису виконано частково, паспорту на прилади обліку не надано (лічильники ВТ -80);

пункт 4 припису виконано частково, зони санітарної охорони свердловин перебувають в задовільному стані, межі першого поясу зони санітарної охорони свердловин в натуру винесені не на усіх свердловинах.

Вказаний акт було підписано директором підприємства без зауважень.

З метою усунення порушень виявлених під час здійснення перевірки позивачем був внесений припис від 17 жовтня 2011 року за №222, яким було зобов'язано відповідача в термін до 20 лютого 2012 року отримати спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами (підземні води) та провести оснащення всіх свердловин контрольно -вимірювальними приладами.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №002458 від 14 жовтня 2011 року директор Леськівського комунального підприємства "Сільський сервісний центр" ОСОБА_3 допустив невиконання припису від 26 січня 2011 року №12, що є порушенням ст. ст. 20, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст. ст. 16, 23, 56 Кодексу України про надра (а.с. 33).

Також було винесено постанову №001997 від 17 жовтня 2011 року про накладення адміністративного стягнення, згідно якої за самовільне користування надрами без отримання спеціального дозволу на користування надрами директора Леськівського комунального підприємства "Сільський сервісний центр" ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 47 КУаАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. Зазначений штраф був сплачений директором у добровільному порядку, що підтверджується копією квитанції від 18 жовтня 2011 року.

На вказану постанову про притягнення директора Леськівського комунального підприємства "Сільський сервісний центр" ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності прокурором Черкаського району 26 березня 2012 року внесено протест, за результатами розгляду якого, постанову скасовано, а адміністративну справу закрито, про що прийнято позивачем рішення від 27 березня 2012 року на підставі ст. 284 КУпАП.

29 березня 2012 року прокурором Черкаського району порушено кримінальну справу відносно директора Леськівського комунального підприємства "Сільський сервісний центр" ОСОБА_3, за вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 365 та ч.2 ст. 240 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно зі ст. 56 Кодексу України про надра основними вимогами в галузі охорони надр є: додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Частиною 2 ст. 16 названого Кодексу передбачено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Згідно ч. 5 ст. 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" у разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.

Оскільки відповідач здійснює використання підземних вод для питного водопостачання, що підтверджується дозволом на спеціальне водокористування, наданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області від 26 червня 2007 року №Укр 4412-А/Чрк, відповідач повинен був отримати дозвіл на користування надрами, однак докази отримання відповідачем відповідного дозволу в матеріалах справи відсутні.

В пункті 4.5.2. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27 червня 2001 року, № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" вказано, що використання природних ресурсів без відповідного дозволу є самовільним.

Згідно ст. 65 Кодексу України про надра відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні, зокрема, у самовільному користуванні надрами.

Відповідно до ст. 67 названого Кодексу підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за період з 08 серпня 2011 року по 14 жовтня 2011 року забрано 122,3 тис. куб.м. води, що підтверджується копією довідки відповідача від 18 жовтня 2011 року №40, а також звітами про використання води за вказаний період, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з розрахунком, проведеним старшим держінспектором з ОНПС Черкаської області на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20 липня 2009 року (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30 червня 2011 року N 220), сума збитків заподіяних державі, внаслідок самовільного користування надрами (підземними водами) склала 1 069 880 грн. 40 коп.

Даний розрахунок є вірним, документально підтверджений та не спростований відповідачем.

Згідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Всупереч названим нормам процесуального Закону, під час розгляду даного спору відповідачем не було спростовано належними доказами доводи прокурора та позивача, а також не було спростовано факти та висновки викладені в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 14 жовтня 2011 року.

Загальне положення про цивільно -правову відповідальність за заподіяння позадоговірної шкоди встановлено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно -правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Зазначені підстави застосовуються і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної правопорушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Оскільки факт заподіяння шкоди відповідачем підтверджено наявними у справі доказами, а обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, встановлено чинним природоохоронним законодавством, зокрема ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 65 Кодексу України про надра, розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами відповідає вищезазначеній Методиці, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 069 880 грн. 40 коп. шкоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно п. 28 ст. 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами на підставі ст. 49 ГПК України.

Оскільки органи прокуратури звільнені від сплати судового збору, то в результаті задоволення позову судовий збір стягується з відповідача.

В пункті 3.18. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що за змістом статті 87 ГПК надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено (за винятком ухвали, в якій роз'яснюється рішення суду, що за змістом частини п'ятої статті 89 ГПК надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою, незалежно від присутності зазначених осіб у судовому засіданні).

Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з частиною другою статті 22 ГПК знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Леськівського комунального підприємства "Сільський сервісний центр", вул Жовтнева, 53, с. Леськи, Черкаський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 32137342:

- 1 069 880 грн. 40 коп. заподіяної шкоди на користь держави (отримувач коштів УДКС у Черкаському районі, с. Леськи, ідентифікаційний код 38030555, р/р 33115331700487 у ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 8514018, код бюджетної класифікації 24062100);

- 21 397 грн. 61 коп. судового збору в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію в Черкаському районі (вул. Енгельса, 157, м. Черкаси) для зарахування на реєстраційний рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ у м. Черкасах Черкаської області, код -38031150, банк -ГУДКСУ у Черкаській області, МФО -854018, код бюджетної класифікації -22030001 за розгляд справи в господарському суді Черкаської області.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 29 травня 2012 року.

Суддя А.В. Васянович