Постанова

від 24.05.2012 по справі 5017/641/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2012 р. Справа № 5017/641/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Ліпчанської Н.В.

Суддів: Андрєєвої Е.І., Лисенко В.А..

При секретарі судового процесу Подуст Л.В.

За участю представників сторін:

від позивача - Жмурко С.Л., паспорт серія НОМЕР_1, дата видачі : 21.12.95р.

- ОСОБА_3, довіреність б/н, дата видачі : 27.02.12р.

від відповідача - ОСОБА_4, довіреність б/н, дата видачі : 29.11.11р.

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Одесавтотранс"

на рішення господарського суду Одеської області від 02 квітня 2012 року

у справі №5017/641/2012

за позовом Приватного підприємства „Другий автобусний парк 15122"

до Публічного акціонерного товариства „Одесавтотранс"

про стягнення 230 556,04 грн.

Встановив:

В лютому 2012 року Приватне підприємство „Другий автобусний парк 15122" (Далі - Підприємство) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Публічного акціонерного товариства „Одесавтотранс" (Далі - Товариство) про стягнення 230556,04грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Підприємство посилається на договір "Про надання послуг автостанцією перевізникові" №072-ПАТ від 31.03.2011р. та зазначає, що станом на 01.02.2012р., заборгованість Товариства перед Підприємством за реалізацію квитків в касах відповідача складає 230565,92грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків з контрагентом за період з 01.12.2011р. по 01.01.2012р..

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, Підприємство надало заяву, в якій відмовилось від позову в частині стягнення основної суми заборгованості в сумі 9,88 грн.; індексу інфляції в сумі 231,34 грн.; 3% річних в сумі 576,41 грн. та пені в сумі 2 276,35 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02 квітня 2012 року, винесеного суддею Брагіною Я.В. позов задоволено частково. Суд стягнув з Товариства 230 556,04 грн. -основного боргу; 4611,12 грн. -витрат пов'язаних зі сплатою судового збору. Суд припинив провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 9,88 грн., індексу інфляції в сумі 231,34 грн., 3% річних в сумі 576,41грн. та пені в сумі 2276,35 грн., у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Мотивуючи дане рішення місцевий господарський суд посилаючись на норми статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зазначив, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Не погоджуючись із даним рішенням, Товариство звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 31.03.2011р. між Товариством (Виконавець) та Підприємством (Перевізник) укладено договір №072-ПАТ "Про надання послуг автостанцією перевізникові". (а.с. 22-26)

Згідно умов Договору, Виконавець за завданням Перевізника надає йому на території своїх автостанцій (автовокзалів) комплекс обов'язкових послуг, пов'язаних з організацією і здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів транспортом перевізника, продажею проїзних квитків, диспетчерським управлінням, організацією прибуття і відправлення автобусів, інформування водіїв щодо умов дорожнього руху, а також інші послуги відповідно до вимог Закону України „Про автомобільний транспорт" і Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.97р. №176.

Відповідно до п.2.1.5. Договору №072-ПАТ від 31.03.2011р. виконавець ( відповідач ) зобов'язаний перераховувати перевізникові ( позивачу ) грошові кошти від продажу квитків на проїзд в автобусі та за перевезення багажу, що є його власністю, впродовж поточного місяця, що встановлено п.3.2. договору, за вирахуванням коштів за обов'язкові послуги виконавця.

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків між сторонами з 01.12.2011р. по 01.01.2012р. заборгованість Товариства перед Підприємством становить 322896,77 грн. (а.с.28)

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Товариством взяті на себе зобов'язання за договором №072-ПАТ від 31.03.2011р. належним чином не виконані, не перераховані в повному обсязі кошти за реалізацію квитків в касах Підприємства, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків з 01.12.2011р. по 01.01.2012р. та актом №Од-00000041 здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відповідач ніяких відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надав, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Одесавтотранс" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 02 квітня 2012р. у справі №5017/641/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя Е.І. Андрєєва

Суддя В.А. Лисенко

Повний текст постанови підписано 25.05.2012р.