Постанова

від 24.05.2012 по справі 9-29/17-3706-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вступна та резолютивна частини

"24" травня 2012 р.Справа № 9-29/17-3706-2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого Андрєєвої Е.І.

Суддів: Ліпчанської Н.В.,

Лисенко В.А..,

При секретарі Подуст Л.В.,

(розпорядженням в.о. голови Одеського апеляційного господарського суду № 371 від 23.05.2012р. колегію суддів у складі: Андрєєва Е.І., Ліпчанська Н.В., Мацюра П.Ф. замінено на колегію суддів у складі: Андрєєва Е.І., Ліпчанська Н.В., Лисенко В.А.)

за участю представників сторін:

від позивача -Бец Ю.О.,

від відповідача -не з'явився,

від третьої особи - ОСОБА_6,

від прокуратури -Вигнанюк Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Одеси

на рішення господарського суду Одеської області від 05.03.2012р.

у справі № 9-29/17-3706-2011

за позовом Заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради

до Обслуговуючого кооперативу „Укргарантбуд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління капітального будівництва Одеської міської ради

про стягнення 2566879,31 грн.,

та за зустрічним позовом Обслуговуючого кооперативу „Укргарантбуд"

до Виконавчого комітету Одеської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління капітального будівництва Одеської міської ради

за участю прокуратури м. Одеси

про визнання недійсними договорів,

встановив:

13.09.2011 р. Заступник прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління капітального будівництва Одеської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу „Укргарантбуд" про стягнення з відповідача на користь виконавчого комітету Одеської міської ради 2 566 879,31 грн. за договорами: " Про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси" та „Про участь замовника у соціально-економічному розвитку м. Одеси", які відповідачем не виконані в частині внесення грошових коштів, чим спричинено, на думку позивача, шкоду територіальній громаді міста.

Виконавчим комітетом Одеської міської ради та третьою особою -Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради позовні вимоги заступника прокурора повністю підтримані.

Не визнаючи позову про стягнення коштів за договорами, 15.02.2012 р. Обслуговуючий Кооператив (надалі ОК) „Укргарантбуд" звернувся з зустрічною позовною заявою до Виконавчого комітету Одеської міської ради, до третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Управління капітального будівництва Одеської міської ради, про визнання недійсними договорів, а саме. договору № 678/кс та договору 038/кс - обидва від 22.09.2009 р., на підставі ст.203, ст. 215 ЦК України, керуючись Законами України: „Про регулювання містобудівної діяльності", „Про планування і забудову територій", „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва".

Позивачі та третя особа зустрічного позову не визнали, наполягаючи на задоволенні первісних позовних вимог.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.03.2012 р. (судді: Меденцев П.А., Рога Н.В., Гут С.Ф.) зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним договір про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси № 678/кс від 22.09.2009 р. та договір участі замовника у соціально-економічному розвитку м. Одеси за № 038/кс від 22.09.2009 р. У задоволенні первісного позову про стягнення коштів відмовлено.

Вважаючи що при прийнятті рішення господарським судом порушені норми матеріального права, заступник прокурора міста Одеси оскаржив його і в апеляційній скарзі просить скасувати, прийнявши нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а в зустрічному позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що сторони є вільними в укладенні договорів; договори укладені за зверненням відповідача; наявність у особи законних підстав користування земельною ділянкою не звільняє її від обов'язку сплати коштів за право забудови; рішення виконавчого комітету Одеської міської ради, яким затверджені спірні договори, є чинним та обов'язковим до виконання; судом визнано недійсними договори в цілому без врахування того, що не можуть бути визнані недійсними договори в цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини.

Представник відповідач у судові засідання апеляційного господарського суду не з'явився, про час і місце слухання апеляційної скарги належним чином повідомлений. Клопотання його про відкладення розгляду справи не задоволено, оскільки ним не надані докази тому, що він перебуває на лікарняному.

Судова колегія, проаналізувавши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши доповідача, представників позивача та третьої особи, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи і це встановлено господарським судом, 22.09.2009 р. між Виконавчим комітетом Одеської міської ради (Виконком) та Обслуговуючим Кооперативом (надалі ОК)„Укргарантбуд" (Забудовник) був укладений договір № 678/кс пайової участі замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси та договір № 038/кс участі замовника у соціально-економічному розвитку міста Одеси.

Вказані договори затверджені рішенням № 977 від 22.09.2009 р. виконавчого комітету Одеської міської ради „Про затвердження договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси та договору участі замовника у соціально-економічному розвитку м. Одеси, укладених між виконавчим комітетом Одеської міської ради та Обслуговуючим кооперативом „Укргарантбуд" при будівництві комплексу малоповерхових житлових будинків з підземними паркінгами та громадським будинком з підприємствами по обслуговуванню населення за адресою:м. Одеса, вул. Академіка Вавілова, 1-б".

Зазначене рішення прийнято відповідно до ст.31 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", Правил забудови міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 26.09.2003 р. № 1716 -1У, ст.24 Закону України „Про планування і забудову територій".

Предметом договору пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси є пайова участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси у зв'язку з наміром Забудовника в строк до 31.12.2012 р. здійснити будівництво комплексу малоповерхових житлових будинків з підземними паркінгами та громадським будинком з підприємствами по обслуговуванню населення за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вавілова, 1-б, а також здійснити комплексний благоустрій прилеглої території.

Пунктом 3.2 зазначеного договору, відповідач зобов'язаний протягом одного місяця після прийняття рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.09.09 р. за № 977 письмово повідомити Виконкому перелік конкретних квартир (№ квартири, її загальна й житлова площа, поверх) по номенклатурі та поверховості, узгодженої окремо, у розмірі -706,0 кв.м. житла у житловому будинку за адресою: м. Одеса, вул. Пішонівська, 7, з подальшою передачею зазначених квартир із внутрішнім оздобленням, згідно з Державним стандартом, діючим на момент укладення Договору.(Підстава: протокол засідання комісії з визначення розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси від 11.08.2009 р. № 48).

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що в строк до 31.12.2010 р відповідач зобов'язується перерахувати Пайову участь при будівництві комплексу... у розмірі 1 235 274 грн. згідно графіку, починаючи з четвертого кварталу 2009 р. та закінчуючи четвертим кварталом 2010 р. в рівних сумах, а саме, по 247 054,8 грн. щоквартально на рахунок Головного управління державного казначейства України в Одеській області в місцевий бюджет Малиновського району м. Одеси.

За договором участі замовника у соціально-економічному розвитку м. Одеси замовник бере участь у комплексному соціально-економічному розвитку м. Одеси при будівництві комплексу малоповерхових житлових будинків з підземними паркінгами та громадським будинком з підприємствами по обслуговуванню населення, а Виконком сприяє замовнику в межах закону при здійсненні будівництва об'єкту. Відповідно до п.3.1 договору відповідач зобов'язався в строк до 31.12.201р. перерахувати 988 220 грн. поквартально, починаючи з 4-го кварталу 2009 р. по 4-й квартал 2010 р. включно.

Звертаючись з позовною заявою, заступник прокурора м. Одеси зазначив, що ОК „Укргарантбуд" взяті на себе зобов'язання за договором №678/кс від 22.09.2009 р. щодо передачі квартир у жилому будинку виконав, а в частині перерахування коштів у розмірі 1 235 274 грн. -не виконав, як не виконав зобов'язань, передбачених п.3.1 за договором № 038/кс щодо перерахування 988 220 грн.

Позивач також зазначив, що за несвоєчасне перерахування коштів договорами передбачена штрафна санкція у вигляді стягнення пені, а, крім того, на підставі ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання просив стягнути з відповідача, крім нарахованої пені, інфляційні збитки та 3 % річних за весь період прострочення платежу.

Відмовляючи у позові та, задовольняючи зустрічний позов, суд своє рішення мотивоване тим, що чинним законодавством на час укладання договору пайової участі в якості пайового внеску передбачено грошові кошти, а не інші матеріальні ресурси, зокрема, квартири. Крім того, чинним законодавством передбачена пайова участь з обмеженням до 4 відсотків від загальної кошторисної вартості будівництва, а Виконкомом Одеської міської ради на підставі протоколу № 48 від 11.08.2009 р. засідання комісії по визначенню розміру залучених коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної структури м. Одеси визначена пайова участь у розмірі 14,2 відсотка, що значним чином перевищує граничний розмір. Не відповідає вимогам чинного законодавства і Договір № 038/кс від 22.09.09 р., оскільки він не є договором пайової участі і не оснований на законі. А тому, як визнав господарський суд, договір пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси і договір участі замовника у соціально-економічному розвитку м. Одесі в даному випадку укладені всупереч діючому законодавству.

Відповідно до ст.23 Закону України „Про планування і забудову територій" в редакції Закону, що діяла на момент укладення спірних правочинів, забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств. Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними та місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.

Згідно ст.22 Закону України „Про планування і забудову територій" місцевими правилами Забудови встановлюється порядок вирішення питань розташування, надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування, надання дозволу на виконання будівельних робіт, прийняття цих об'єктів в експлуатацію, а також порядок здійснення контролю за містобудівною діяльністю. Місцеві правила забудови затверджуються відповідними радами.

Отже, місцеві правила є спеціальною нормою, яка безпосередньо регулює взаємовідносини суб'єктів містобудівної діяльності, оскільки розробляються у відповідності до Конституції України, Земельного кодексу, Законів України „Про місцеве самоврядування в Україні", Про основи містобудування", „Про архітектурну діяльність", Про планування й забудову територій" та інш.

Відповідно до п.п. 6.2.1., 6.2.2. та 6.2.7. Правил забудови міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 26.09.2003 р. № 1716-1У, при наданні земельних ділянок під будівництво, ( реконструкцію) об'єктів з замовника стягується плата за право забудови, відповідно до договору на право забудови, який укладається між замовником і виконавчим комітетом Одеської міської ради в особі заступника міського голови. Договір затверджується виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Як встановлено господарським судом, земельні ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вавілова, 1-Б, загальною площею 0,9088 га належить на праві власності ОК „Укргарантбуд" на підставі державних актів на право власності від 09.10.2007р. за № 020750500060 і від 04.12.2007 р. № 020750500069 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку. При таких обставинах встановлення плати за право забудови у даному випадку суперечить п.п.6.2.1. Правил забудови м. Одеси, на які посилається апелянт.

Крім того, місцевим судом встановлено, що посилання позивачів на те, що кошти, які стягуються, направлені на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, тобто, на процеси підключення новозбудованого об'єкту до інженерних мереж міста та інші необхідні дії для нормального функціонування саме об'єкту відповідача, не відповідають дійсності, оскільки відповідач самостійно, за власні кошти організував підключення новозбудованого об'єкту до інженерних мереж міста.

Отже, плата за право забудови на підставі Правил забудови міста Одеси може стягуватись у разі надання земельної ділянки, а за наявності земельної ділянки у власності забудовника обов'язок прийняти участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси шляхом укладення відповідних договорів суперечить вимогам Правил забудови міста Одеси і в цілому діючому законодавству, на підставі якого й розроблялись вказані Правила.

Господарським судом обґрунтовано зазначено, що при наявності підстав укладати договір пайового внеску з відповідачем, виконком повинен був виходити з розміру внесення коштів у вигляді пайового внеску, встановленого законодавчими нормами, зокрема, Закону України „Про планування і забудову територій" в редакції, яка діяла на час укладання договору.

Оскаржуючи рішення господарського суду, апелянт послався на те, що визнані недійсними договори по своїй суті є лише частиною рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.09.09 р. № 977, яке є діючим та обов'язковим до виконання.

Судова колегія не може погодитись з таким твердженням, оскільки воно є помилковим.

Посилання на добровільне укладання договорів та за листом відповідача, також не приймається судовою колегією, оскільки добровільний прояв відповідача внести кошти на користь органів місцевого самоврядування не проявлявся б в формі двосторонніх договорів. Крім того, як встановлено господарським судом і зазначено в рішенні, відповідач звертався до Виконкому Одеської міської ради з пропозицією зробити перерахунок пайової участі, привести Договори у відповідності до Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності", Закону „Про планування і забудову територій", Закону „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", однак його заява залишена без уваги.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України, господарське зобов'язання може бути на вимогу однієї із сторін визнано судом недійсним повністю або в частині у разі, якщо господарське зобов'язання не відповідає вимогам закону.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним. Відповідно до п.2 ч.2 ст.20 ГК України одним із шляхів захисту прав суб'єкта господарювання є визнання недійсним господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.23 цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст.03 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, та відповідно до ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи вищевикладене, підстави для скасування чи зміни рішення господарського суду відсутні.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд, -

постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 05 березня 2012 р. у справі № 9-29/17-3706-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Одеси -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя Е.І. Андрєєва

Судді: Н.В. Ліпчанська

В.А. Лисенко

Постанова підписана 28.05.2012р.