Постанова

від 24.11.2008 по справі 12/2260

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/2260

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

24.11.08 р.                                                                                          № 12/2260          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Мостової Г.І.,

суддів:                              Міщенка П.К.,

Шевченка В.Ю.

при секретарі судового засідання Олійник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Анкор»на рішення господарського суду Черкаської області від 28.08.2008 р.

у справі № 12/2260 (Грачов В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Анкор», м. Кіровоград

до Державного підприємства «Косарський спиртовий завод», с. Косарі, Кам'янський район Черкаська область

про стягнення боргу в сумі 10 267,32 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Онопрієнко І.П. –дов. №1233 від 17.11.2008 р.

встановив:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 28.08.2008 р. позовні вимоги було задоволено частково, стягнуто з ДП «Косарський спиртовий завод»на користь ТОВ «Спільне підприємство «Анкор»180,95 грн. судових витрат; в частині позову про стягнення 1621,24 грн. інфляційних втрат, 227,26 грн. –3% річних та 39,73 грн. –відмовлено; в іншій частині позову про стягнення основного боргу в сумі 8418,82 грн. провадження у справі припинено  у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач подав до Київського міжобласного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу № 33 від 17.09.2008 р. (вх. суду № 2-04/3/439/2046 від 07.10.2008 р.), в якій вважає прийняте рішення таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.10.2008 р. вказана апеляційна скарга була прийнята до провадження. Згідно з розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.11.2008 р. змінено склад колегії суду у справі та призначено розгляд справи у складі колегії суддів: головуючий суддя Мостова Г.І., суддя Міщенко П.К. та суддя Шевченко В.Ю.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в апеляційній скарзі № 33 від 17.09.2008 р., заявив клопотання про розгляд скарги у відсутності його повноважного представника. Колегія апеляційного господарського суду винесла на обговорення питання розгляду апеляційної скарги без участі представника позивача. Представник відповідача вважає за можливе розгляд справи без участі представника ТОВ «Спільне підприємство «Анкор». Враховуючи вищевикладене, колегія апеляційного господарського суду вирішила, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, а також, враховуючи те, що про дату та час судового засідання учасники процесу були повідомлені належним чином. Окрім цього, ухвалою апеляційного суду від 10.11.2008р. явка учасників процесу не була визнана обов'язковою.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.11.2008 р. подав відзив б/н, в якому проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія апеляційного суду встановила наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Анкор», як кредитором, майнові вимоги якого визнані боржником, та Державним підприємством «Косарський спиртовий завод»було укладено мирову угоду б/н від 21.06.2004 р. Відповідно до умов вказаної угоди, а саме:

·          п.6.52. розмір заборгованості боржника перед кредитором станом на 23.02.2004 р. складає 13 292,91 грн.;

·          п.6.53.1. заборгованість перед кредитором-27 (СП «Анкор») четвертої черги, погашається боржником за нижченаведеним графіком (таб. №30), протягом 36 місяців, починаючи з 19-го місяця після затвердження мирової угоди господарським судом: 2006 рік –2658,58 грн. на рік, 221,55 грн. на місяць; 2007 рік –4652,52 грн. на рік, 387,71 грн. на місяць; 2008 рік –5981 грн. на рік, 489,48 грн. на місяць;

·          п.9. після затвердження господарським судом угоди, протягом періоду проведення розрахунків по угоді, неустойка (штраф, пеня), сума завданих збитків та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань боржником по угоді не нараховуються та не підлягають оплаті. Зобов'язання боржника визначені цією угодою можуть бути виконані третіми особами. Задоволення вимог кредиторів визначених цією угодою можуть проводитися іншими способами, що не суперечить вимогам чинного законодавства України, у відповідному порядку (а.с.7, 10-11, 37-39).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.06.2004 р. у справі № 01-08/5108 про визнання банкрутом ДП «Косарський спиртовий завод»вказана мирова угода була затверджена та провадження у справі припинено (а.с.20-36).

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим господарським судом, на час звернення до суду з позовом, відповідач мав заборгованість перед позивачем по зобов'язаннях, передбачених мировою угодою від 21.06.2004 р.: за квітень 2006 р. –квітень 2008 р. на загальну суму 8418,82 грн., а після порушення провадження у справі зазначена вище заборгованість відповідачем була  сплачена, що підтверджується платіжними дорученнями № 583 від 04.06.2008 р., № 157 від 24.06.2008 р., а також актом звірки взаємних розрахунків (а.с.42-44).

Отже, колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 8418,82 грн. на підставі п. 11 ч.1 ст.80 ГПК України.

Щодо стягнення збитків, завданих внаслідок інфляції та 3% річних, то колегія апеляційного суду також погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у позові в цій частині, оскільки враховує наступне.

Основним законодавчим актом, що регулює процедуру банкрутства суб'єктів підприємницької діяльності, є Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі по тексту - закон). Відповідно до ст.35 цього закону, під мировою угодою у справі про банкрутство розуміють домовленість між боржником і кредиторами щодо відстрочення і (чи) розстрочення, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, що оформляється угодою сторін, тобто, мирова угода - це особлива (специфічна) угода, у якої є свої ознаки, що відрізняють її від подібних цивільно-правових угод, а саме: мирова угода укладається в процедурі банкрутства; мирова угода набирає чинності з моменту затвердження її господарським судом та винесення відповідної ухвали; сторони угоди не можуть самостійно розірвати мирову угоду, а лише за рішенням суду; мирова угода містить положення про розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника та про відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. При затвердженні мирової угоди суд перевіряє умови угоди на відповідність вимогам закону та господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає вимогам закону (ч.3 ст.38 закону).

Колегія апеляційного суду вважає, що відповідно до ч.5 ст.38 закону, з дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди, а оскільки, мирова угода затверджується ухвалою суду, то при виконанні мирової угоди боржник, насамперед, виконує рішення суду.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України (ст.11 Закону України «Про судоустрій України»).  

Оскільки, ухвала господарського суду Черкаської області від 30.06.2004 р. у справі №01-08/5108 набрала законної сили, вона підлягає обов'язковому виконанню в межах сум та умов, визначених мировою угодою,  в тому числі,  і п.9. мирової угоди.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Отже, у цій справі якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати п.9. мирової угоди б/н від 21.06.2004 р., затвердженої ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.06.2004 р. у справі № 01-08/5108, щодо  початку застосування цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань.

Крім того, ст.625 ЦК України передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Отже, якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням 3 процентів річних, він має враховувати п.9. мирової угоди б/н від 21.06.2004 р. щодо  початку застосування цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань.

Підсумовуючи, колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову про стягнення збитків, завданих внаслідок інфляції, у розмірі  1621,24 грн. та 3% річних у розмірі 227,26 грн. у зв'язку з передчасністю звернення позивача до суду із позовними вимогами.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судове рішення, що оскаржується,  за своїм змістом цим вимогам відповідає. За таких обставин, оскільки рішення господарського суду Черкаської області від 28.08.2008 р. у справі №12/2260 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.99-103, ст.105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в :

1.          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Анкор»на рішення господарського суду Черкаської області від 28.08.2008 р. у справі №12/2260 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Черкаської області від 28.08.2008 р. у справі №12/2260 залишити без змін.

3.          Матеріали справи №12/2260 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      Мостова Г.І.

Судді:                                                                                          Міщенко П.К.

Шевченко В.Ю.

Дата відправки  26.11.08