Рішення

від 22.10.2008 по справі 48/293

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/293

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  48/293

22.10.08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 48/293                                                                                                    22.10.2008р.

За позовомДочірнього підприємства «Спектр-Б»

ДоФонду приватизації комунального майна Печерського району м. Києва

Провизнання додаткової угоди недійсною

Суддя Сулім В.В.

Представники:

Від позивача:           Самійленко В.В. –директор

Від відповідача:           Грубська К.В. –пред. за довір.

У судовому засіданні 22.10.08р. за згодою присутніх у судовому засіданні сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсною додаткову угоду № 458 від 10.12.03р. про внесення змін до договору № 467 від 04.06.03р., а також просив покласти на Відповідача судові витрати.

10.10.08р. ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження по справі № 48/293 та призначено її до розгляду.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з їхніми правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 ГПК України.

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

16.10.08р. Позивач надав суду через канцелярію уточнення позовних вимог, в яких просить визнати недійсною Додаткову угоду № 548 від 10.12.03р. про внесення змін до договору № 467 від 04.06.03р. та акт приймання-передачі нежилого приміщення від 10.12.03р., а також покласти на Відповідача судові витрати.

22.10.08р. Відповідач у судовому засіданні надав пояснення на позов по справі № 48/293, в яких пояснив, що сторони 04.06.03р. уклали договір купівлі-продажу нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 11, літ. «А», а 10.12.03р. було укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої у Позивача було вилучено частину приміщення, в якому знаходився загально будинковий бойлер; грошові кошти не поверталися Позивачу, оскільки це не було передбачено умовами Додаткової угоди.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2003 року Фонд приватизації комунального майна Печерського району міста Києва листом № 218 повідомив Дочірнє підприємство «Спектр-Б»про рішення другої сесії ХХІУ скликання Печерської районної у місті Києві ради від 13.02.03р. № 62 «Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району міста Києва», відповідно до якого нежиле приміщення у жилому будинку № 11 літ. «А»на вул. Басейній (надалі –«Приміщення») підлягає приватизації шляхом викупу дочірнім підприємством «Спектр-Б», яке є орендарем зазначеного приміщення.

04 червня 2003 року Фонд приватизації комунального майна Печерського району м. Києва (продавець) та Дочірнє підприємство «Спектр-Б»(покупець) уклали договір № 467 купівлі-продажу нежилого приміщення, який було 04.06.03р. посвідчено Шостою Київською державною нотаріальною конторою, зареєстровано в реєстрі за № 10-04 (надалі –«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору згідно з рішенням ІІ сесії ХХІV скликання Печерської районної у місті Києві ради від 13.02.03р. № 62 «Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району міста Києва»продавець продав, а покупець купив нежиле приміщення № 43 (цокольний поверх) загальною площею 261,6 кв.м у жилому будинку за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 11, літ. «А». Продавець зобов'язується передати у власність Покупця вказане нежиле приміщення, а покупець зобов'язується прийняти його та сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі. Питання користування земельною ділянкою, на якій розташований зазначений будинок, в якому знаходиться об'єкт приватизації –нежиле приміщення, вирішується покупцем в установленому порядку.

Пунктом 1.5 Договору встановлено, що вказаний в цьому Договорі об'єкт приватизації продано за 582000,00 грн.

Згідно із п. 11.1 –11.2 Договору зміна умова Договору або внесення доповнень до нього можливі тільки за згодою сторін; всі зміни та доповнення до Договору здійснюються тільки у письмовій формі з наступним посвідченням таких змін та доповнень в органах нотаріату.

04.06.03р. Відповідач, Позивач та Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»(балансоутримувач) склали акт № 276 передачі нежилого приміщення, відповідно до якого Відповідач та балансоутримувач передали Позивачу продане 04.06.03о. шляхом викупу нежиле приміщення № 43 загальною площею 261,6 кв. м у жилому будинку за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 11, літ. «А». Зазначений акт було посвідчено приватним нотаріусом Чернокур О.М. Київського міського нотаріального округу, зареєстровано у реєстрі за № 4153у.

10.06.03р. Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна видало Реєстраційне посвідчення, яким посвідчило, що нежиле приміщення № 43(в літ. А) загальною площею 261,6 кв. м, розташоване в м. Києві по вул. Басейна, за № 11, зареєстроване за Дочірнім підприємством «Спектр-Б»на праві колективної власності на підставі договору № 467 купівлі-продажу 04.06.03р. та акту № 276 передачі нежилого приміщення від 04.06.03р., та записано в реєстрову книгу від 72-П-251 за реєстровим № 5691-П.

Позивач повністю та своєчасно виконав свої зобов'язання за Договором, зокрема зобов'язання із оплати вартості Приміщення, що підтверджується Відповідачем.

10.12.03р. сторони уклали додаткову угоду № 548 про внесення змін до договору № 467 від 04.06.03р. (надалі –«Додаткова угода»), посвідчену Шостою Київською державною нотаріальною конторою 10.12.03р., зареєстровано в реєстрі за № 10-4535, відповідно до якого сторони виклали п. 1.1 договору у наступній редакції: «1.1. Згідно з рішенням ІІ сесії ХХІV скликання Печерської районної у місті Києві ради від 13.02.03р. № 62 «Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району міста Києва»продавець продав, а покупець купив нежиле приміщення № 43 (цокольний поверх) загальною площею 218,6 (двісті вісімнадцять цілих шість десятих) кв. м, а саме 1 –10,8 кв. м, 2 –12 кв. м, 3 –20,1 кв. м 4 –26,8 кв. м, 5 –10,2 кв. м, 6 –38,4 кв. м, 7 –20,9 кв. м, 8 –5,5 кв. м, 9 –2,3 кв. м, 10 –1,2 кв. м, 11 –1,1 кв. м, 12 –5,5 кв. м, 13 –9,8 кв. м, 14 –19,1 кв. м, 15 –34, у жилому будинку за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 11, літ. «А». Продавець зобов'язується передати у власність Покупця вказане приміщення, а покупець зобов'язується прийняти його та сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі.

Питання користування земельною ділянкою, на якій розташований зазначений будинок, в якому знаходиться об'єкт приватизації –нежиле приміщення, вирішується Покупцем в установленому законодавством порядку».

Інших змін до Договору Додатковою угодою сторони не вносили, в тому числі щодо вартості Приміщення.

10.12.03р. сторони склали Акт 354 передачі нежилого приміщення, вбудованого у жилий будинок за адресою: вул. Басейна, 11, літ. «А»про те, що Позивач передав, а Відповідач та Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськ-житло»прийняли у власність територіальної громади Печерського району м. Києва частину нежилого приміщення № 43, площею 43,0 м2, а саме кім. № 16 площею 40,2 м2 та кім. № 17 площею 2,8 м2, відповідно до поверхового плану та Додаткової угоди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.06р. у справі № 13/230 Позивача було зобов'язано до настання чергового опалювального сезону здійснити перенесення теплопункту № 11 (літ. «А») по вул. Басейній (демонтаж існуючого теплопункту та влаштування прибудованого індивідуального теплопункту) згідно з розробленим пунктом роботи виконати з залученням організації, що має відповідну ліцензію під наглядом ЖЕО-608 та уповноваженого представника АК «Київенерго», після закінчення будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт здати індивідуальний теплопункт з вузлами обліку тепло- та водопостачання в експлуатацію з оформленням всієї необхідної документації.

Позивачем було виконано зазначене рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.06р. у справі № 13/230, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 03.10.08р., винесеною відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві. Крім того, факт виконання рішення підтверджується довідкою від 02.10.08р. № 682/11 Комунального підприємства Печерської районної у місті Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик».

Не зважаючи на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.06р. у справі № 13/230 та перенесення загально будинкового бойлера в інше місце, Додаткова угода чинна, а розмір Приміщення, переданого Позивачу, є меншим ніж той, за який Позивач сплатив повністю ціну при виконанні Договору до моменту укладення Додаткової угоди.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, встановив, що Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна не зареєструвало Додаткової угоди до Договору, а отже й не внесло зміни у відомості щодо загальної площі Приміщення на підставі Додаткової угоди. Таким чином, за Позивачем зареєстроване право власності на Приміщення загальною площею 261,6 кв. м.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що укладаючи Додаткову угоду, він діяв під впливом помилки, оскільки він помилявся щодо обсягу прав та обов'язків, які випливають з Договору після внесення до нього змін за Додатковою угодою, а також щодо можливості використання як об'єкту права власності частини Приміщення, в якому був розміщений загально будинковий бойлер.

На момент укладення Додаткової угоди цивільні правовідносини регулювалися Цивільним кодексом Української РСР.

Згідно із ст. 4 Цивільного кодексу УРСР цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, із угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Статтею 41 цього Кодексу угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Відповідно до ст. 56 Цивільного кодексу Української РСР угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, може бути визнана недійсною за позовом сторони, яка діяла під впливом помилки.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 28.04.78р. «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»пояснено, що відповідно до ст.56 ЦК угода може бути визнана судом недійсною, як укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, тільки за позовом сторони (громадянина чи організації), що діяла під впливом помилки. Під помилкою у даному випадку слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення, при відсутності якого за обставинами справи можна вважати, що угода не була б укладена.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що після передачі Приміщення Позивач у грудні 2003 року розпочав ремонт з реконструкцією Приміщення, під час якого з'ясував, що частина Приміщення не є вільною, оскільки в ній знаходився загально будинковий бойлер. Позивач повідомив про ці обставини Відповідача, який запропонував Позивачу укласти додаткову угоду до Договору, відповідно до якої частина Приміщення, в якій розташовано бойлер буде тимчасово вилученої із Договору до моменту, поки бойлер не буде перенесено і приміщення не буде звільнено. Відповідач у судовому засіданні підтвердив зазначені фактичні обставини.

Суд, дослідивши зміст Додаткової угоди, встановив, що внаслідок укладення цієї угоди Позивач втратив право власності на частину Приміщення, що займав загально будинковий бойлер. При цьому вартість Приміщення не була зменшена пропорційно частині Приміщення, в якому знаходився бойлер та яка була вилучена із Договору. Додатковою угодою до Договору не вносилися умови, за якими Позивачу після усунення обставин, що перешкоджають передачу у власність частину Приміщення, зайнятого загально будинковим бойлером, ця частина Приміщення буде передана Позивачу у майбутньому. Не містить також Додаткова угода умови, що вона втрачає чинність з моменту усунення вищезазначених обставин.

Таким чином судом встановлено, що Позивач уклав Додаткову угоду, неправильно сприймаючи істотних обставин правочину:

предмету Додаткової угоди, за яким було зменшено об'єкт правочину –загальну площу Приміщення, яке передавалося Позивачу у власність;

прав та обов'язків сторін Договору, які були змінені внаслідок укладення Додаткової угоди: відсутність обов'язку продавця після усунення обставин, внаслідок яких неможливо було використовувати частину Приміщення, в якому знаходився загально будинковий бойлер, передати у власність Позивачу цю частину Приміщення.

Позивач зазначає, що за відсутності цієї помилки він не уклав би Додаткову угоду. Таким чином, волевиявлення Позивача не відповідає його справжньому наміру при укладенні Додаткової угоди, що сталося неправильного розуміння сторонами одна одної в ході переговорів.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд приймає до уваги, що внаслідок укладення Додаткової угоди Позивача було позбавлено того, на що він розраховував укладаючи Договір, а саме отримання у власність Приміщення загальною площею 261,6 кв. м, оскільки загальну площу Приміщення було зменшено до 218,6 кв. м. При цьому внаслідок укладення сторонами Додаткової угоди було порушено співвідношення майнових інтересів Позивача, оскільки умовами Додаткової угоди було зменшено лише загальну площу Приміщення, а ціну Договору не було зменшено. Крім того, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.06р. у справі № 13/230 Позивачем було здійснено витрати на перенесення теплопункту та влаштування прибудованого індивідуального теплопункту будинку № 11 по вул. Басейній у м. Києві.

Таким чином, судом встановлено, що Додаткова угода до Договору була укладена Позивачем внаслідок помилки; через укладення Додаткової угоди були порушені охоронювані законом майнових інтереси Позивача, на які він помилково розраховував  при укладенні Додаткової угоди, тобто наявні правові підстави визнання Додаткової угоди, як укладеної внаслідок помилки Позивача.

Суд враховує той факт, що Додаткова угода не була зареєстрована у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. На момент судового розгляду за Позивачем зареєстроване право власності на нежиле приміщення № 43 загальною площею 261,6 кв. м.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання додаткової угоди від 10.12.03р. № 548 про внесення змін до договору № 467 від 04.06.03р. недійсною.

Відповідно до п. 1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 26.01.00р.

№ 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Як вбачається Акт 354 передачі нежилого приміщення, вбудованого у жилий будинок за адресою: вул. Басейна, 11, літ. «А»від 10.12.03р. не є за своєю правовою природою акт, оскільки не породжує права та обов'язки для суб'єктів, які підписали зазначений акт; не носить обов'язкового характеру для цих суб'єктів.

Тому Акт 354 передачі нежилого приміщення, вбудованого у жилий будинок за адресою: вул. Басейна, 11, літ. «А»від 10.12.03р. не є актом в розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, а отже не може бути визнаний недійсним як акт.

Відповідно до ст. 41 Цивільного кодексу Української РСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Акт 354 передачі нежилого приміщення, вбудованого у жилий будинок за адресою: вул. Басейна, 11, літ. «А»від 10.12.03р. за своєю правовою природою та в розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу України не є угодою, а тому не може бути визнаний недійсним як угода.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Судом встановлено, що Акт 354 передачі нежилого приміщення, вбудованого у жилий будинок за адресою: вул. Басейна, 11, літ. «А»від 10.12.03р. не є ані актом, ані угодою в розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, а отже позовні вимоги в частині визнання зазначеного Акту недійсним не підлягають розгляду у господарських судах, а тому суд припиняє провадження в цій частині позовних вимог. Не зважаючи на це, сторони у разі визнання угоди недійсною зобов'язані повернути все отримане за такою угодою. За Додатковою угодою отримав виконане лише Відповідач, отже він має повернути Позивачу частину Приміщення, яку він отримав за Додатковою угодою.

Всебічно та об'єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення, суд дійшов до висновку, що позов Дочірнього підприємства «Спектр Б»з урахуванням уточнень позовних вимог від 16.10.08р. до Фонду приватизації комунального майна Печерського району м. Києва підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити позов частково.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 548 про внесення змін до договору № 467 від четвертого червня дві тисячі третього року, укладену 10 грудня 2003 року Фондом приватизації комунального майна Печерського району м. Києва та Дочірнім підприємством «Спектр Б», посвідчену 10 грудня 2003 року Шостою Київською державною нотаріальною конторою, зареєстровану у реєстрі за № 10-4535, з моменту її укладення.

3. Стягнути з Фонду приватизації комунального майна Печерського району м. Києва (01010, м. Київ, вул. Суворова, 15) на користь Дочірнього підприємства «Спектр Б»(01004, м. Київ, вул. Басейна, 7, літ. «А», н/п № 13, код ЄДРПОУ 31306799, п/р 260000132346 в ЗАТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) державне мито у сумі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 копійок), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок).

4. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним Акт 354 передачі нежилого приміщення, вбудованого у жилий будинок за адресою: вул. Басейна, 11, літ. «А»від 10.12.03р.

5. Видати наказ.

          Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     В.В.Сулім