Рішення

від 12.11.2008 по справі 4/167-08-4358

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/167-08-4358

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2008 р.Справа  № 4/167-08-4358

За позовом:        Мале підприємство “Спецлітмаш” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю          

до  відповідачів:       Фірма “Тітан” (Приватне підприємство); Товариство з обмеженою відповідальністю “Сербіна”

про стягнення 403732,88 грн.

                                              Суддя Літвінов С.В.

П р е д с т а в н и к и :

Від позивача:      Байдерін О.А. по дов.;

Від відповідачів:  

- ПП Фірма “Тітан” - Майборода Д.А. по дов.;

- ТОВ “Сербіна”  - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань із своєчасної оплати технологічного обладнання, поставленого товариству з обмеженою відповідальністю “Сербіна” (далі –ТОВ “Сербіна”) по договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р., просить суд стягнути з останнього 302376,94 грн. основного боргу за вказаним договором, 13115,09 грн. –три проценти річних від простроченої суми та 87240,85 грн. збитків від інфляції, а всього: 402732,88 грн.

Крім того, посилаючись на умови договору поруки б/н від 20.08.2007р., укладеного між малим підприємством “Спецлітмаш” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі –МП ТОВ “Спецлітмаш”) та приватним підприємством фірмою “Тітан” (далі –ПП Фірма “Тітан”), позивач також просить суд стягнути з ПП Фірми “Тітан” 1000 грн. заборгованості ТОВ “Сербіна” по договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р.

Представник ПП Фірма “Тітан” позовних вимог в частині стягнення з приватного підприємства 1000 грн. заборгованості ТОВ “Сербіна” по договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р. не заперечував з огляду на дійсність укладеного між сторонами по справі договору поруки б/н від 20.08.2007р. та неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за цим договором.    

Відповідач ТОВ “Сербіна” був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на вимогу суду представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено:

Між МП ТОВ “Спецлітмаш” (Постачальник) та ТОВ “Сербіна” (Покупець) було укладено договір поставки обладнання б/н від 31.08.2006р. відповідно до умов п. 1.1 якого позивач зобов'язувався здійснити поставку технологічного обладнання (продукції), а відповідач –прийняти та оплатити поставлене обладнання в порядку та на умовах, передбачених цим договором. При цьому, під поставкою продукції сторонами, згідно п. 1.2 договору від 31.08.2006р., було визначено, як передачу продукції у власність покупцю, так і виконання робіт по запуску поставленого обладнання в експлуатацію, а також навчання персоналу покупця правилам експлуатації поставленої продукції.  

З урахуванням змісту прав та обов'язків сторін по договору поставки обладнання           б/н від 31.08.2006р. та в силу положень ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 174, 175 ГК України між сторонами по даному договору по факту його підписання виникли господарські зобов'язання у відповідності до яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. При цьому, договір поставки укладається на розсуд сторін з дотриманням вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс"            (ч. 2, 4 ст. 265 ГК України). До відносин поставки, не врегульованих ГК України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 267 ГК України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Як вбачається із змісту умов п. 1.3, 3.1, 3.2 договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р. асортимент, кількість продукції, що поставляється, її вартість, а також вартість одиниці продукції, сторонами була обумовлена додатками до даного договору. Строк дії договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р. сторонами визначено не було, у зв'язку з чим даний договір вважається укладеним на один рік відповідно ч. 1 ст. 267 ГК України, тобто до 31.08.2007р.

Згідно видаткової накладної № РН-0000030 від 26.12.2006р., складеної за підписами повноважних осіб та печатками сторін в межах строку дії договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р., ТОВ “Сербіна” було замовлено у МП ТОВ “Спецлітмаш” поставку технологічного обладнання на загальну суму у розмірі 757196,61 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р., виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань з поставки вищезазначеної продукції по даному договору було обумовлено сторонами моментом надходження на банківський рахунок постачальника передоплати у розмірі 10% від  загальної вартості продукції, встановленої укладеним договором поставки обладнання б/н від 31.08.2006р. (п.п. 3.1., 4.2 договору).

Обов'язок, передбачений умовами п. 4.2 договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р., було виконано ТОВ “Сербіна” протягом “08” –“11” вересня 2006р. шляхом перерахування грошових коштів у сумі 40000 грн. та 35415,26 грн. (відповідно) на банківський рахунок позивача, що підтверджується копіями відповідних витягів по особовому рахунку МП ТОВ “Спецлітмаш” в установі банку, доданими до позовної заяви.

Як вбачається із змісту позовної заяви, у МП ТОВ “Спецлітмаш” відсутні претензії щодо повноти, строків та порядку здійснення ТОВ “Сербіна” платежів, передбачених умовами п. 4.2 договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р.

Умови здійснення ТОВ “Сербіна” інших платежів щодо повної оплати продукції, поставленої МП ТОВ “Спецлітмаш” за видатковою накладною № РН-0000030 від 26.12.2006р., сторонами по справі були передбачені п. 4.3, 4.4 договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р.

Так, у відповідності до п. 4.3 договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р відповідач зобов'язувався сплатити 40% від вартості продукції у строк, додатково обумовлений сторонами додатком до даного договору, а залишок передбачених цим договором коштів у розмірі 50% від вартості поставленої продукції відповідач зобов'язувався сплатити протягом 6 місяців рівними частинами (помісячно) по факту підписання між сторонами акту приймання-передачі продукції та введення її в експлуатацію (п. 4.4 договору).

З матеріалів даної справи вбачається, що на виконання прийнятих на себе зобов'язань по договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р., МП ТОВ “Спецлітмаш” було передано (поставлено), а ТОВ “Сербіна” –прийнято технологічне обладнання, обумовлене додатком до даного договору - видатковою накладною № РН-0000030 від 26.12.2006р.

Вказані обставини підтверджуються актом № ОУ-0000068 від 26.12.2006р. (міститься в матеріалах справи), складеним за підписами повноважних осіб та печатками сторін, за яким продукція, перелічена у видатковій накладній № РН-0000030 від 26.12.2006р., була прийнята ТОВ “Сербіна” без зауважень щодо її кількості та комплектності.

Крім того, за змістом вищезазначеного акту покупцем без зауважень також були прийняті пусконалагоджувальні роботи технологічного обладнання, а також сторонами по договору було остаточно визначено загальну вартість поставленого обладнання та наданих послуг у сумі 758196,60 грн.

Таким чином, ціна договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р. за погодженням сторін склала загалом 758196,60 грн.

В подальшому МП ТОВ “Спецлітмаш” на виконання умов договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р., з урахуванням положень п.  1.2 цього договору, було надано весь комплекс передбачених даним договором послуг, а саме, крім монтажу та наладки поставленого обладнання, постачальником також було проведено навчання персоналу ТОВ “Сербіна” правилам експлуатації технологічного обладнання, що знайшло своє підтвердження у наданому позивачем акті прийняття продукції в експлуатацію б/н, складеному за підписами повноважних осіб та печатками сторін 21.02.2007р.

З урахуванням вищезазначеного, за відсутності відомостей щодо претензій з боку ТОВ “Сербіна” на адресу постачальника стосовно можливих недоліків по якості, комплектності продукції, поставленої МП ТОВ “Спецлітмаш” по договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р., а також по якості наданих позивачем послуг за вказаним договором, суд доходить висновку щодо виконання МП ТОВ “Спецлітмаш” прийнятих на себе договірних зобов'язань у повному обсязі станом на 21.02.2007р.

Доказів, які спростовують викладене, ТОВ “Сербіна” під час розгляду даної справи в порядку, передбаченому ст.ст. 32. 33 ГПК України, до господарського суду надано не було.

Як зазначалось вище, в силу умов п. 4.4 договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р., приведених вище положень ч. 1 ст. 265 ГК України, по факту прийняття ТОВ “Сербіна” поставленої продукції, а також виконання Постачальником прийнятих Покупцем пусконалагоджувальних робіт, у відповідача виникли зобов'язання з оплати предмету даного договору у повному обсязі протягом шести місяців з моменту введення продукції в експлуатацію.

За даними складених між сторонами по справі актів від 26.12.2006р. та від 21.02.2007р. комплекс пусконалагоджувальних робіт (введення в експлуатацію) поставленої продукції Постачальником було виконано 26.12.2006р., в свою чергу, як прийняття поставленої продукції в експлуатацію та навчання працівників правилам експлуатації обладнання,  було виконано Постачальником 21.02.2007р.

З урахуванням зазначеного, умов п. 4.2 договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р., а також по факту здійснення ТОВ “Сербіна” станом на 11.09.2006р. передоплати по даному договору у сумі 75415,26 грн.  (про що зазначалось вище), Покупець повинен був сплатити МП ТОВ “Спецлітмаш” вартість одержаної продукції та виконаних пусконалагоджувальних робіт, передбачених видатковою накладною № РН-0000030 від 26.12.2006р. та актом № ОУ-0000068 від 26.12.2006р., у повному обсязі станом на 26.06.2007р., що складає суму у розмірі 90 відсотків загальної вартості договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р., а саме: 682376,94 грн. (758196,60 грн. : 100 х 90 = 682 376,94).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. При цьому, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно витягів по особовому рахунку МП ТОВ “Спецлітмаш” в установі банку від 12.03.2007р., 12.06.2007р., 03.07.2007р. та від 23.08.2007р. (містяться в матеріалах справи) вищезазначені зобов'язання ТОВ “Сербіна” були виконані частково на загальну суму у розмірі 379000 грн., у зв'язку з чим станом на 27.06.2007р. за Покупцем виникла заборгованість по договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р. у сумі 303376,94 грн. (682 376,94 - 379000 грн.).

Вказану суму заборгованості  ТОВ “Сербіна” у строк, передбачений умовами п. 4.4 договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р., погашено не було. Претензію МП ТОВ “Спецлітмаш” від 07.07.2008р. за вих. №27 відповідачем було залишено без розгляду та задоволення, що зумовило звернення МП ТОВ “Спецлітмаш” до господарського суду з позовом про стягнення з Покупця відповідної суми заборгованості за договором поставки.

При цьому, частину суми заборгованості ТОВ “Сербіна” перед МП ТОВ “Спецлітмаш” за поставлену останнім продукцію по договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р., що складає 1000 грн., позивачем було заявлено до ПП Фірма “Тітан” з посиланням на умови договору поруки б/н від 20.08.2007р., укладеного між приватним підприємством та МП ТОВ “Спецлітмаш”.

Розглядом матеріалів справи було встановлено, що 20.08.2007р. між МП ТОВ “Спецлітмаш” (Кредитор) та ПП Фірма “Тітан” (Поручитель) було укладено договір поруки відповідно до умов п.п. 1.1, 1.3 якого поручитель зобов'язувався перед кредитором відповідати за невиконання ТОВ “Сербіна” його зобов'язань перед МП ТОВ “Спецлітмаш” за договором поставки обладнання б/н від 31.08.2006р. в обсязі, що дорівнює 1000 грн. При цьому, умовами п. 2.1 договору поруки б/н від 20.08.2007р. сторонами було передбачено, що у разі невиконання ТОВ “Сербіна” (Боржником) своїх зобов'язань за договором поставки обладнання б/н від 31.08.2006р. кредитор має право пред'явити свої вимоги до поручителя в межах відповідальності, що встановлена даним договором, тобто в межах заявлених до стягнення позивачем по справі грошових коштів у сумі 1000 грн.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. При цьому, порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч. 2 ст. 553 ЦК України).

Таким чином, суд доходить висновку наявності умов часткової поруки в сумі 1000 грн. ПП “Титан” перед МП “Спецлітмаш” за виконання зобов'язань ТОВ “Сербіна”, що передбачено ст. 553 ЦК України та було підтверджено представниками позивача та відповідача ПП “Титан” упродовж судового засідання по справі.

Як зазначалось вище, розглядом матеріалів справи судом було встановлено наявність заборгованості ТОВ “Сербіна” перед ТОВ “Спецлітмаш” за поставлену останнім продукцію та надані послуги за договором  поставки обладнання б/н від 31.08.2006р. на суму у розмірі 303376,94 грн.

Однак, внаслідок наявності часткової поруки та віднесення частини вказаної заборгованості у сумі 1000 грн. до зобов'язань ПП Фірма “Тітан” по договору поруки б/н від 20.08.2007р. та некоректного розрахунку основного боргу ТОВ “Сербіна” за договором поставки обладнання б/н від 31.08.2006р., ТОВ “Спецлітмаш” за змістом позовної заяви було заявлено до стягнення з покупця за вказаним договором поставки лише 302376,94 грн.

Вказана обставина не впливає на зміст прав та обов'язків сторін за договором поставки обладнання б/н від 31.08.2006р., не порушує майнових прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу, у зв'язку з чим позов ТОВ “Спецлітмаш” в частині стягнення з ТОВ “Сербіна” заборгованості у сумі 302376,94 грн. слід задовольнити відповідно до ст.ст. 173 –175, 193, 265 ГК України  ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України.

У відповідності до ч .1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. При цьому, господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин (ч. 4 ст. 217 ГК України). Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).

Так, згідно ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Аналогічні по своїй суті положення містяться у нормах ст.ст. 610, 611 ЦК України відповідно до яких порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на приведені вище положення чинного законодавства України ТОВ “Спецлітмаш” за прострочення ТОВ “Сербіна” прийнятих на себе грошових зобов'язань по оплаті поставленої продукції та надані послуги по договору від 31.08.2006р. було додатково нараховано останньому до стягнення 87240,85 грн. збитків від інфляції та 13115,09 грн. три проценти річних від простроченої суми, розрахованої позивачем від суми заборгованості у розмірі 302376,94 грн. (про що зазначалось вище).

Як вбачається із змісту позовної заяви та приведених в ній розрахунків ТОВ “Спецлітмаш”, вищезазначені суми були розраховані позивачем виходячи із невиконання відповідачем умов п. 4.3 договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р., відповідно до яких сторонами по справі була обумовлена передоплата продукції, що поставляється у розмірі 40% від загальної вартості продукції, строк оплати якої сторони домовились передбачити у відповідному додатку до договору від 31.08.2006р..

Але, такого строку сторонами в порядку, передбаченому договором поставки, визначено не було, у зв'язку з чим з посиланням на положення ст. 692 ЦК України позивач вважає, що прострочення грошових зобов'язань ТОВ “Сербіна”  за вказаним договором мало місце з 27.12.2006р.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На думку суду, приведена вище норма закону була правомірно застосована позивачем при визначенні моменту прострочення боржника в силу загальних положень ч. 1 ст. 193 ГК України, згідно яких до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За загальним правилом, передбаченим положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В свою чергу, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Але, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ “Спецлітмаш” по факту поставки обумовленої договором продукції не зверталось до ТОВ “Сербіна” з вимогами про сплату 40% передоплати. Така вимога була пред'явлена позивачем лише за змістом претензії від 07.07.2008р. за вих. №27, у зв'язку з чим за загальним правилом, передбаченим ч. 2 ст. 530 ЦК України, момент виникнення у ТОВ “Спецлітмаш” обов'язку по сплаті 40% передоплати  за договором поставки обладнання б/н від 31.08.2006р. співпадає з моментом виникнення у покупця обов'язку щодо виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань по даному договору у повному обсязі (п. 4.4 Договору).

Незважаючи на викладене, на думку суду, при розрахунку збитків від інфляції, завданих неналежним виконанням ТОВ “Спецлітмаш” грошових зобов'язань по договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р., та трьох процентів річних від простроченої суми, позивач правомірно застосував положення ст. 692 ЦК України з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 264 ГК України основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються ГК України, іншими законодавчими актами.

В свою чергу, ч. 1 ст. 193 ГК України містить бланкетну норму за змістом якої до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України  до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З огляду на викладене, замість застосування загальних положень, передбачених                ст. 530 ЦК України, при визначенні моменту виникнення у ТОВ “Сербіна” зобов'язання по сплаті 40% передоплати по договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р., застосуванню підлягають норми “спеціального” права, а саме ст. 692 ЦК України, що й було зроблено позивачем за змістом приведених у позовній заяві розрахунків.

На думку суду, розмір загальної заборгованості ТОВ “Сербіна” перед ТОВ “Спецлітмаш” в сумі 402732,99 грн. підтверджується видатковою накладною № РН-0000030 від 26.12.2006р., складеними між сторонами по справі актами від 26.12.2006р. та від 21.02.2007р., витягами по особовому рахунку позивача (містяться в матеріалах справи), узгоджується з умовами договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р. та обґрунтований розрахунком збитків від інфляції, завданих неналежним виконанням грошових зобов'язань по даному договору, та трьох процентів річних, приведеним позивачем за змістом позовної заяви. Доказів, які спростовують викладене, ТОВ “Сербіна” до господарського суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ТОВ “Спецлітмаш” позовних вимог в частині стягнення з ТОВ “Сербіна” 302376,94 грн. заборгованості по договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р., 13115,09 грн. –три проценти річних від простроченої суми та 87240,85 грн. збитків від інфляції (всього: 402732,88 грн.), та наявності підстав для їх задоволення відповідно до ст.ст. 173-175, 193, 265 ГК України, ст.ст. 525, 526, 611, 615, 625, 629, 712 ЦК України.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ПП Фірма “Тітан” 1000 грн. заборгованості ТОВ “Сербіна” по договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р., то суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на ст. 553 ЦК України та умови договору поруки від 20.08.2007 р., укладеного між ПП Фірма “Титан” та МП “Спецлітмаш” у вигляді ТОВ, з умов якого вбачається наявність часткової поруки. Зважаючи на те, що зобов'язання ТОВ “Сербіна” не виконані належним чином до цього часу, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог МП “Спецлітмаш” в частині стягнення на підставі договору поруки від 20.08.2007 р. з ПП Фірми “Тітан” 1000 грн. заборгованості ТОВ “Сербіна” по договору поставки обладнання б/н від 31.08.2006р.

Зважаючи на те, що судовий спір виник внаслідок неналежного виконання зобов'язань ТОВ “Сербіна”, судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на ТОВ “Сербіна” та ПП Фірма “Титан”  згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, п. 1 ч. 1 ст. 83, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Малого підприємства “Спецлітмаш” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Сербіна” / 04209, м. Київ, Оболонський район, вул. Героїв Дніпра, 7, код ЄДРПОУ 32307950 / на користь малого підприємства “Спецлітмаш” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю / 65031, м. Одеса, вул. Хімічна, 2, код ЄДРПОУ 20958366 / 302376 грн.94 коп. /триста дві тисячі триста сімдесят шість грн.94 коп./ - основного боргу; 87240 грн.85 коп. /вісімдесят сім тисяч двісті сорок грн.85 коп./ - збитків від інфляції; 13115 грн.09 коп. /тринадцять тисяч сто п'ятнадцять грн.09 коп./ - 3% річних; 4027грн.33 коп. /чотири тисячі двадцять сім грн.33 коп./ - держмита; 117,70 грн. - витрати ІТЗ судового процесу.

3.          Стягнути з фірми “Тітан” (приватне підприємство) /65000, м. Одеса, вул. Успенська,40, код ЄДРПОУ 21026274/ 1000 грн. /одну тисячу грн./ заборгованості по договору поруки б/н від 20.08.2007р.; а також стягнути 10 грн. /десять грн./ держмита  на користь  малого підприємства “Спецлітмаш” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, 30коп - витрати ІТЗ судового процесу...

     Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Накази видати після набрання рішенням законної сили.

     Рішення підписане 17.11.2008р.

               Суддя                                                                                       Літвінов С.В.