Ухвала

від 03.04.2012 по справі 2а-6084/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6084/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"03" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марті Україна Ел Ел Сі" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києва про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення № 23922/10/15 від 21.09.2010 р. про невизнання податкової декларації в якості податкової звітності, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2011 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Марті Україна Ел Ел Сі" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києва про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення № 23922/10/15 від 21.09.2010 р. про невизнання податкової декларації в якості податкової звітності, зобов'язання вчинити певні дії, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 24.06.2011 року просив визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року в якості податкової звітності, визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року в якості податкової звітності, зобов'язавши відповідача провести в якості податкової звітності податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2011 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2011 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суду першої інстанції виходив з того, що згідно норм чинного законодавства України, а саме положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166 податкова декларація може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова звітність, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Разом з тим, з підставою для невизнання податкової декларації позивача контролюючим органом, стало наявність дописки у декларації з ПДВ за серпень 2011 року, що відповідно до чинного законодавства, не є підставою для невизнання податкової декларації як податкової звітності, а тому рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києва є таким, що прийнятий з порушенням норм чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, ТОВ «Марті Україна Ел Ел Сі»зареєстроване як юридична особа Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 04.10.2005 року та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Оболонському районі м. Києва, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.05.2011р. та довідкою про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП від 19.11.2008 р. № 2693/29-106.

07.09.2010 р., позивачем було направлено до ДШ у Оболонському районі м. Києва поштою податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010р. разом із додатками (розрахунком коригування сум ПДВ; довідкою щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування; розрахунком суми бюджетного відшкодування; розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та реєстром отриманих та виданих податкових накладних), яка була вручена відповідачу 09.09.2010 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи. Вказана декларація була зареєстрована податковим органом 13.09.2010 р. за вхідним номером № 187474.

Відповідач, листом № 23992/10/15-214 від 21.09.2010 р., повідомив позивача про те, що надана ним податкова декларація з ПДВ за серпень 2010 року не визнана як податкова звітність, оскільки позивачем порушені вимоги п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених до наказом ДПА України від 31 грудня 2008 р. № 827, а саме: у декларації наявні дописки.

За результатами оскарження вказаного рішення в адміністративному порядку скарги позивача були залишені без задоволення, рішення відповідача - залишено без змін.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з пунктом 1.11 частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181 -III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 2181), податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Податкові декларації з податку на додану вартість, згідно з підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (тут і далі -у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підпунктом 2.6.1 пункту 2.6 статті 2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 р. за № 250/2054, подаються до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п 4.1.2. вказаної норми Закону N 2181-III, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення , може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

За наведеної норми Закону, податковий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення.

Форма податкової декларації, Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджена Наказом ДПА України від 30.05.1997 року N 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 р. за N 250/2054 (далі - Порядок).

Так, відповідно до п.п. 1.3 п. 1 вказаного Порядку, декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації).

Пунктом 3.4 Порядку також передбачено, що дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для невизнання податкової звітності позивача, стало наявність дописки у податковій декларації за серпень 2010 року.

Наявність дописки у податковій декларації як підстава для невизнання такої податкової декларації як податкової звітності передбачено у Методичних рекомендаціях щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених Наказом ДПА України від 31 грудня 2008 р. N 827.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Методичні рекомендації за своєю правовою природою носять рекомендаційний, роз'яснювальний характер і відповідно до підпункту "е" пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року N 731, на державну реєстрацію не подаються.

Проте, пунктом 4.5 глави 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених зазначеним наказом, розширено визначений абзацом п'ятим підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" перелік підстав для невизнання податкової звітності, чим встановлено нову правову норму, що зачіпає права, свободи й законні інтереси платників, та відповідно до пункту 4 зазначеного Положення підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції.

При цьому міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані (пункт 15 зазначеного Положення).

Разом з цим, відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду звертає увагу на те, що вищевказані Методичні рекомендації не пройшли реєстрацію у Міністерстві юстиції України та не були офіційно опубліковані, а отже є такими, що не набрали чинності та не можуть бути підставою для не визнання податкової декларації позивача як податкової звітності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2011 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 71, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.