Ухвала

від 12.04.2012 по справі 2а/2370/1/2011

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/1/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.І.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

розглянувши в порядку письмового провадження у залі суду апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2011 року позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що за даними перевірки дотримання відповідачем державної цінової політики, було встановлено, що при розрахунках із покупцями у період з 1 грудня 2009 року по 22 листопада 2010 року неодноразово збільшувались оптово-відпускні ціни на цукор фасований протягом місяця більше, ніж на 1%, але ФОП ОСОБА_2 не задекларувала їх зміни у встановленому законом порядку. Необгрунтовано отримана виручка за вказаний період склала 608 804 грн. 02 коп. Позивач просив задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача на користь бюджету економічні санкції в сумі 1 826 412 грн. 06 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 жовтня 2011 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в дохід бюджету через державну інспекцію з контролю за цінами в Черкаській області, що знаходиться за адресою: 18000, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Смілянська, 131, ідентифікаційний код 22791597 заборгованість 1 826 412 (один мільйон вісімсот двадцять шість тисяч чотириста дванадцять) грн. 06 коп.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задоволюючи позов суд першої інстанції виходив з того, що рішення позивача від 29.11.2010 року №268 про застосування до відповідача економічних санкцій у сумі 1 826 412 грн. 06 коп. за порушення державної дисципліни цін є законним та обґрунтованим, а отже, вказана сума підлягає стягненню в дохід бюджету.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач, зареєстрована державним реєстратором виконавчого комітету Черкаської міської ради 29.08.2003 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, здійснює діяльність, зокрема, у сфері оптової торгівлі цукром та займається пакуванням продукції.

26 листопада 2010 року на підставі посвідчення від 22.11.2010 року № 2715 посадовими особами позивача здійснено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. Предметом перевірки стало дотримання порядку встановлення та застосування цін на окремі види продовольства відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 року № 1222 «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари», розпоряджень Черкаської обласної державної адміністрації від 09.01.2008 року № 3 «Про рентабельність виробництва борошна та хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари»зі змінами, від 24.07.2009 року № 207 «Про граничні рівні рентабельності виробництва борошна і хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари», від 29.12.2007 року № 464 «Про регулювання цін на основні продовольчі товари»зі змінами, від 01.04.2008 року № 97, від 15.06.2009 року № 163 та інших законодавчих актів з даного питання.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної перевірки посадовими особами позивача складено акт від 26.11.2010 року № 2715 та встановлено, що відповідач при розрахунках із покупцями у період з 01 грудня 2009 року по 22 листопада 2010 року неодноразово збільшувала оптово-відпускні ціни на цукор фасований, протягом місяця більше, ніж на 1 відсоток, проте не декларувала їх зміни у встановленому законодавством порядку, отже, позивачем зроблено висновок про факт порушенням вимог Постанови №1222 та розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 09.01.2008 року №3 «Про рентабельність виробництва борошна та хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари»зі змінами від 24.07.2009 року №207 «Про граничні рівні рентабельності виробництва борошна і хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари», тобто загальне зростання оптово-відпускних цін на цукор фасований, який підлягає державному регулюванню, перевищило 1% протягом місяця.

В результаті виявленого порушення державної дисципліни цін, позивачем на підставі наданих відповідачем первинних бухгалтерських та фінансових документів встановлено, що загальна сума необгрунтовано отриманої відповідачем виручки склала 608 804 грн. 02 коп.

На підставі акту перевірки, заступником начальника державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області 29.11.2010 року винесено рішення за №268 про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та вирішено вилучити у відповідача в дохід державного бюджету суму необгрунтовано одержаної виручки в розмірі 608 804 грн. 02 коп. та штраф в сумі 1 217 608 грн. 04 коп.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про ціни і ціноутворення»від 03.12.1990 року № 507-ХІІ, Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 року №298/519, Постановою № 1222 та іншими актами законодавства України.

Стаття 4 Закону № 507-ХІІ визначає повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, зокрема, визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Частиною 1 статті 8 Закону № 507-ХІІ встановлено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Статтею 13 Закону № 507-ХІІ та Положенням про державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1819 від 13.12.2000 року, визначено, що органом, який уповноважений здійснювати державний контроль за дотриманням державної дисципліни цін є Державна інспекція з контролю за цінами.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач в межах повноважень, передбачених Законом № 507-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819 здійснює перевірки з питань додержання порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, що регулюються державою.

Частина 1 статті 14 Закону № 507-ХІІ передбачає відповідальність за порушення державної дисципліни цін за якою вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Пунктом 1.4 Інструкції визначено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушенням порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема, застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни.

Крім того, пунктом 1.6 вищезазначеної Інструкції, в свою чергу, передбачено, що необгрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві а Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Статтею 10 Закону № 507-ХІІ передбачено, що зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).

Постановою № 1222 визначено механізм декларування суб'єктами господарювання зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне з вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову. Відповідно до пункту 2 якої декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток.

Згідно положень абзацу 38 пункту 12 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) № 1548 від 25.12.1996 року до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій віднесено регулювання оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову шляхом декларування їх зміни.

При вирішенні спору, суд першої інстанції вірно врахував, що зазначене вище повноваження реалізовано розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації «Про рентабельність виробництва борошна і хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари»№ 3 від 09.01.2008 року, шляхом встановлення обов'язкового декларування зміни розміру оптово- відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця тощо.

За змістом зазначеного розпорядження декларуванню підлягають зміни оптово- відпускних цін на продовольчі товари у разі, коли загальне їх зростання перевищує один відсоток протягом місяця.

Розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації № 206 від 11.07.2008 року «Про внесення змін до розпорядження облдержадміністрації № 3 від 09.01.2008 року»визначено обов'язкове декларування зміни розміру оптово-відпускних цін розповсюджено також і на цукор, олію соняшникову.

Суб'єкти господарювання, які провадять діяльність з виробництва та/або реалізації продовольчих товарів, у разі зміни їх оптово-відпускних цін подають до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій декларацію за встановленою формою згідно з додатком, зокрема, пояснювальну записку щодо обґрунтування необхідності зміни оптово-відпускних цін разом з економічним аналізом фактичних витрат, калькуляцію собівартості продовольчих товарів (послуг з реалізації) із зазначенням обсягу матеріальних та трудових витрат, довідку про фактичну та декларовану рентабельність від реалізації продовольчих товарів.

Декларація та відповідні документи подаються не пізніше ніж за 10 днів до запровадження оптово-відпускних цін на продовольчі товари.

Пунктом 9 Постанови № 1222 встановлено, що оптово-відпускні ціни на продовольчі товари вважаються задекларованими на день набрання чинності розпорядженням (рішенням) уповноваженого органу щодо здійснення повноважень, наданих пунктом 12 додатка до постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)»№ 1548 від 25.12.1996 року.

Головою Черкаської обласної державної адміністрації 24 липня 2009 року видано розпорядження «Про граничні рівні рентабельності виробництва борошна і хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари»№ 207, яким зокрема установлено, що регулювання оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне з вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок та олію соняшникову здійснюється шляхом декларування зміни їх розміру, встановленого на день набрання чинності цим розпорядженням та згідно з Постановою №1222, таким чином, розпорядження облдержадміністрації «Про рентабельність виробництва борошна і хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари»№ 3 від 09.01.2008 року втратило чинність.

У листі Міністерства економіки України щодо застосування постанов Кабінету Міністрів України про регулювання цін на продовольчі товари № 89-22/102 від 03.12.2007 року роз'яснено, що в момент набуття чинності розпоряджень державних адміністрацій щодо використання повноважень, наданих постановами Кабінету Міністрів України «Про доповнення додатка до постанови Кабінету Міністрів України № 1548 від 25.12.1996р.»№845 від 20.06.2007 року та «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України № 1548 від 25.12.1996р.»№ 1161 від 19.09.2007 року, оптово-відпускні ціни на продовольчі товари, визначені зазначеними розпорядженнями, вважаються задекларованими. Після цього зміна суб'єктами господарювання оптово-відпускних цін здійснюється лише після декларування їх зміни.

Даний висновок кореспондується з частиною 2 статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», згідно якої розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. При цьому акти місцевих державних адміністрацій, які стосуються прав та обов'язків громадян або мають загальний характер, підлягають оприлюдненню і набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

За таких обставин позивач, з метою визнання суми необгрунтовано отриманої відповідачем виручки, правомірно взяв для порівняння ціни, які діяли на момент набрання чинності розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації № 206 від 11.07.2008 року «Про внесення змін до розпорядження облдержадміністрації № 3 від 09.01.2008 року».

Зазначення відповідачем тієї обставини, що при дослідженні бухгалтерських, фінансових та інших документів позивачем допущено помилки, які значною мірою впливають на визначення суми необгрунтовано отриманої виручки та ставлять під сумнів законність рішення позивача, суд оцінює критично, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції правильно узяв до уваги те, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 року в адміністративній справі № 2а-6306/10/2370 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області про визнання незаконним та скасування рішення від 29.11.2010 року № 268 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2011 року зазначена постанова суду першої інстанції залишена без змін. Вказана ухвала Київського апеляційного адміністративного суду та постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 року набрали законної сили 07.07.2011 року.

Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В силу положень частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду м.Києва від 24 жовтня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 17 квітня 2012 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.