Рішення

від 24.11.2008 по справі 15/408-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/408-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.11.08           Справа № 15/408-08.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерліс-Ковель»,м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазмаш», м. Суми

про стягнення 277 649 грн. 11 коп.

                                             СУДДЯ                    Резниченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача:  не з‘явився

Від відповідача: не з‘явився

        Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 277 649 грн. 11 коп. заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №7-08/Т від 25.12.2007р., а саме: 216 409 грн. 84 коп. основного боргу, 30 546 грн. 39 коп. пені, 26 459 грн. 90 коп. інфляційних витрат, 4232 грн. 98 коп. – 3% річних.

           Позивач в дане судове засідання подав заяву про розгляд справи без його участі, в зв‘язку з неможливістю його представника прибути в дане судове засідання.

Відповідач відзив на позов не подав, в засідання суду не з'явився. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні (ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем отримано 31.10.2008р., про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення), причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

        Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 25.12.2007р. був укладений договір №7-08/Т купівлі-продажу природного газу, за умовами п. 1.1. якого продавець (позивач) зобов‘язався передати покупцю (відповідачу) у 2008 році природний газ, а покупець зобов‘язався прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Приймання і передача газу, що поставляється продавцем покупцеві у відповідному місяці, оформлюється актами прийому-передачі газу. Акти прийому-передачі газу складають уповноважені представники покупця і продавця у двох примірниках. Акти прийому передачі газу видаються продавцем на оплачений покупцем обсяг газу ( п. 3.2 договору).

Обсяги газу та ціна оговорюються у додаткових угодах до договору (п. 1.2, 2.2

договору).

        Порядок та умови проведення розрахунків визначені частиною 4 договору. Так, покупець здійснює оплату  за газ шляхом перерахування грошових коштів на поточний  рахунок продавця. Покупець здійснює 100% попередню оплату за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу. Остаточний розрахунок (в разі перевищення обсягу) здійснюється до 15 числа місяця, наступного за звітним.

       31.01.2008р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №1 до договору купівлі-продажу природного газу №7-08/Т від 25.12.2007р., відповідно до п. 1 якої продавець передає покупцю 1137,354 тисяч стандартних метрів кубічних природного газу у січні 2008 року з ресурсу ТОВ «Метіда».

        Ціна газу за 1000 куб.м. без урахування ПДВ, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання на дату укладення даної додаткової угоди становить 934 грн. 70 коп. (п.2 додаткової угоди). А п. 5 вказаної додаткової угоди визначив, що покупець (відповідач) здійснює оплату за газ  - не пізніше 15.02.2008р.

На виконання умов договору, у відповідності до акту прийому - передачі природного газу від 31 січня 2008 року, позивач здійснив у січні 2008 року поставку газу відповідачу в обсязі 1 137,354 тисяч метрів кубічних природного газу, з яких: 1 119,774 тис. м. куб. газу по ціні 1 161,36 грн., з урахуванням ПДВ на суму 1 300 460,73 грн.; 17, 580 тис. м. куб. газу по ціні 1 121,64 грн. з урахуванням ПДВ на суму 19 718,43 грн.

Тобто, всього позивач здійснив поставку газу у січні 2008 року на суму 1 320 179,16 грн.

Але відповідач, в порушення вимог п.5 додаткової угоди №1 до договору, здійснив оплату за поставлений у січні 2008 року природний газ лише частково та не у строки, передбачені договором, а саме відповідач розрахувався з позивачем по договору за поставлений у січні 2008 року газ на суму 733 000,00 грн. (копії платіжних доручень прикладені позивачем до матеріалів справи).

Відповідно до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.03.2008 року борг відповідача перед позивачем по договору №7-08/Т від 25.12.2007р. зменшився на суму 370 769,32 грн.

Пунктом 3 вказаної угоди визначено, що підписання угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог свідчить про відсутність будь-яких претензій сторін одна до одної щодо зарахованих зобов‘язань.

14 травня 2008 року, відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач звернувся з письмовою претензією до відповідача (претензія №73 від 14.05.2008р.), в якій просив відповідача сплатити борг та штрафні санкції за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Стаття 530 ЦК України  передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а  якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Але, відповідач, у термін вказаний в претензії, розрахунки з позивачем не провів, тому позивач був вимушений звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

Факт отримання поставки відповідачу природного газу за договором підтверджується матеріалами справи, а саме договором купівлі-продажу природного газу №7-08/Т від 25.12.2007р. і додатковою угодою до нього, актом прийому-передачі природного газу від 31.01.2008р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплених їх печатками, угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.03.2008р., рахунками-фактурами №СФ-13 від 08.01.2008р. та №СФ-32 від 28.01.2008р. (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи).

 Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала 216 409 грн. 84 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому вимоги позивача щодо стягнення 216 409 грн. 84  коп. основного боргу, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі  ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526,  527, 530 Цивільного кодексу України.

Також  позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі  30 546 грн. 39 коп. за період з 16.02.2008р. по 10.10.2008р. Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 5.1 договору  купівлі-продажу, а саме за невчасне проведення розрахунків покупець сплачує продавцю пеню в розмір подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки платежу.

Позивач в  обґрунтування вимог по стягненню пені посилається на те, що згідно ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 256 ЦК України, визначено, що позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється у три роки (ст. 257 ЦК України), а для стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність - 1 рік (ст. 258 ЦК України).

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Оскільки, відповідач продовжує прострочувати виконання грошового зобов'язання по договору, то позивач, керуючись п. 5.1 договору, продовжує нараховувати пеню відповідачеві за кожен день прострочення від суми боргу. Нарахування та стягнення пені позивачем не обмежується шести місячним строком, визначеним п.6. ст. 232 ГК України, оскільки договір передбачає інші умови, ніж встановлені законом. Тому, оскільки п. 5 додаткової угоди №1 до договору визначено, що покупець здійснює оплату за газ - не пізніше 15.02.2008 року, то позивач нараховує пеню по договору з 16.02.2008 року.

Враховуючи викладене, так як права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 30 546 грн. 39 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

    Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору поставки купівлі-продажу природного газу №7-08/Т від 25.12.2007р. позивач просить стягнути з відповідача 26 459 грн. 90 коп. інфляційних витрат за період з лютого по червень 2008 року та 4232 грн. 98 коп. – 3% річних за період з 16.02.2008р. по 10.10.2008р.

    Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 26 459 грн. 90 коп. інфляційних витрат та 4232 грн. 98 коп. – 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазмаш» (40007, м. Суми, вул. Кіровоградська, 2, код 32602551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерліс-Ковель» (02160, м. Київ, пр-т Возз‘єднання, 7-а, код 32028247) 216 409 грн. 84 коп. основного боргу, 30 546 грн. 39 коп. пені, 26 459 грн. 90 коп. інфляційних витрат, 4232 грн. 98 коп. – 3% річних, 2776 грн. 49 коп. витрат по держмиту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                   О.Ю.Резниченко

Повний текст рішення підписано 24.11.08р.