Постанова

від 25.11.2008 по справі 30/154-08-3055

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/154-08-3055

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" листопада 2008 р. Справа № 30/154-08-3055

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Жукової А.М.,

Суддів: Величко Т.А., Бойко Л.І.,

при секретарі судового засідання: Арбієві А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Костюк Ю.Д.

від відповідача: Гайдей М.А.

від ІІІ-х осіб: Чистяков О.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Укрпівдендіпроводгосп", м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від "06" жовтня 2008 р.

зі справи №30/154-08-3055

за позовом  ТОВ "Чорноморочка", м. Одеса            

до Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Укрпівдендіпроводгосп"       

за участю ІІІ-х осіб без самостійних вимог на предмет спору: ТОВ "Холодцентр" , м. Одеса;  Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області    

про визнання  недійсними договорів оренди технологічних площадок,  визнання недійсним договору про відшкодування витрат по комунальним послугам та накладним витратам та стягнення 45 829 грн. 35 коп. сплачених за цим договором; спонукання надати згоду на переоформлення відводу земельної ділянки

встановив:

          Рішенням господарського суду Одеської області від 06.10.2008р. (суддя Рога Н.В.) позов задоволено, визнано недійсними договори оренди технологічних площадок пл. 267,62 кв.м., пл.760,68 кв.м., пл.1220 кв.м.; визнано недійсним договір про відшкодування витрат по комунальним послугам та накладним витратам, від 01 жовтня 2006р.; зобов'язано Державний регіональний проектно-вишукувальний інститут „Укрпівдендіпроводгосп” надати згоду на переоформлення на користь ТОВ „Чорноморочка”  відводу земельної ділянки  площею 1220 кв.м.; стягнуто з Державного регіонального проектно-вишукувального інституту „Укрпівдендіпроводгосп”    на користь ТОВ „Чорноморочка”  45 829 грн. 35 коп., сплачених за договорами та   576,29 грн. судових витрат; стягнуто з ТОВ "Чорноморочка" в доход державного бюджету державне мито в сумі 170 грн.

          Судове рішення вмотивоване матеріалами справи, поясненнями представників сторін, нормами матеріального права, зокрема, ст. 377, 207, ч.1 ст. 216 ЦКУ, та зазначено, що позивачем набуто право користування земельною ділянкою  пл. 1220 кв.м., яке виникло на підставі договору купівлі - продажу від 24.03.2004р.  нежитлових приміщень - складської бази пл. 267,62 кв.м. Об'єктом оренди  технічної площадки з 2004/2006р.р. були асфальтовані площадки, які фактично є земельними ділянками. Відповідачем не спростовано належними доказами правомірність передачі цих технічних площадок в оренду як самостійних об'єктів права державної власності. Отже, договори, укладені з порушенням чинного законодавства та з порушенням прав та інтересів позивача по справі є підставою для визнання їх недійсними, а недійсний правочин не створює юридичних наслідків.

          Державний регіональний проектно - вишукувальний інститут "Укрпівдендіпроводгосп", не погодившись із  висновками місцевого суду, звернувся із апеляційною скаргою,  в якій просив скасувати рішення господарського суду та у позові ТОВ "Чорноморочка" відмовити. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що судом  неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи; висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи; матеріалами справи не доведено обставини, що мають істотне значення для вирішення спору, але суд визнав ці обставини  встановленими. Порушення норм процесуального права та неправильне застосування  норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення.

          Так, зокрема, судом не з'ясовано  фактичні обставини землекористування земельною ділянкою, яка знаходиться у постійному користуванні відповідача на підставі державного акту 1-ОД №003361 на право постійного користування землею, виданого 5.07.2001р. на підставі рішення Овідіопольської районної Ради народних депутатів від 31.01.2001р. №206-ХХІІІ. Суд безпідставно ототожнив технологічну асфальтовану площадку із земельною ділянкою, а тому неправомірно застосував норму ст. 377 ЦКУ. При укладенні  договорів сторонами дотримано вимог ст. 203 ЦКУ, ЗУ "Про оренду державного і комунального майна", а тому відповідно до ст. 629 ЦКУ ці договори є обов'язковими до виконання.

          Судом не застосовано норми матеріального права, які суд зобов'язаний був застосувати до спірних правовідносин, а саме, норми Земельного Кодексу України (ст.93, 120, 125, 126). Щодо придбаного позивачем нерухомого майна за договором купівлі - продажу пл.267,62 кв.м., то зі змісту ст. 377 ЦКУ випливає, що законодавець чітко визначився щодо земельної ділянки, на якій розташовано будівлю, оскільки розмір такої ділянки фактично співпадає з периметром самої будівлі. Позивач до теперішнього часу не реалізував в законодавчо визначеному порядку право на земельну ділянку пл. 267,62 кв.м. Щодо  частини земельної ділянки необхідної для обслуговування будівлі (ч.2 ст.377 ЦКУ), то скаржник вважає, що це є досить суб'єктивним поняттям і являється оціночною  категорією, оскільки ніхто не визначав розмір "необхідності" щодо будівлі, придбаної позивачем у ТОВ "Холодцентр".

          Щодо задоволення судом вимог позивача про зобов'язання відповідача надати згоду на переоформлення відводу земельної ділянки пл. 1220 кв.м., то судом не враховано норми ЗУ "Про землеустрій". Відповідач по справі не являється власником земельної ділянки і не вправі приймати рішення щодо надання чи ненадання згоди на відведення землі позивачу. У позивача не виникло і не могло виникнути право щодо земельної ділянки пл. 1220 кв.м., а відносно переоформлення землекористування  земельною ділянкою пл. 267,62 кв.м., на якій розміщено  будівлю позивача, то відповідач звертався до відповідача з листом про направлення  повноважного представника для узгодження питання  з переоформлення землекористування, але позивач ухилився від пропозиції відповідача.

          В судовому засіданні представник скаржника, відповідно  до ст. 22 ГПК заявив клопотання про залучення до матеріалів справи копії висновків  про вартість нежитлових приміщень споруди складської бази, що знаходилась на балансі інституту до їх приватизації ТОВ "Холодцентр", довідки про перерахування до бюджету 70% орендної плати, акт приймання - передачі основних засобів (ф-03-1; ф-03-6), реєстр чинних договорів, інвентарну картку обліку основних засобів. Заслухавши це клопотання, судова колегія, порадившись на місці, його задовольнила.

          Представник позивача, заперечуючи доводи скаржника, просить залишити рішення місцевого суду без змін.

          Судова колегія зазначає, що відповідно до ст. 101 ГПКУ - суд не пов'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному об'ємі.

          Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, надавши їм правової оцінки, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.

          Між ТОВ "Чорноморочка" та ТОВ "Холодцентр" 24.03.2004р. укладено договір купівлі - продажу нежитлового приміщення - споруди  складської бази пл. 267,62 кв.м., що розташоване на земельній  ділянці пл. 1220 кв.м. за адресою смт. Авангард, вул. Базова, 12а Овідіопольського р-ну Одеської області. На власника п.5 "е" договору покладено обов'язок в установленому законодавством  України порядку оформити право  власності або право оренди на земельну ділянку. (а.с. 13-14). Актом прийому - передачі нерухомого майна від 25.03.2004р. підтверджено передачу  нерухомого майна продавцем покупцю (а.с.99).

          01.11.2004р. Державний регіональний проектно - вишукувальний інститут "Укрпівдендіпроводгосп" уклав із ТОВ "Чорноморочка" договір  оренди технологічної  площадки за умовами якого, орендодавець передає орендодавцеві у тимчасове користування частину території виробничо - складської бази інституту, за адресою Овідіопольській район, 7 км Овідіопольської дороги, вул. Базова,1а, яка  складає 267, 62 кв.м. та 760, 68 кв.м. асфальтованої площадки під  площадку відкритого зберігання  терміном до  1.10.2006р. За користування майном сторонами визначено орендну плату відповідно до Методики розрахунку та порядку використання плати за  оренду державного майна, затв. Постановою КМУ №786 від 4.10.1995р. та Постановою КМУ №75 від 19.01.2000р. "Про внесення змін та доповнень до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна". На підставі договору від 1.10.2006р. орендодавцем передано орендареві у тимчасове користування частину виробничо - складської бази по вул. Базова, 1а - асфальтовану площадку для відкритого зберігання пл. 1220 кв.м. терміном до 1.09.2007р. із визначенням орендної плати  за користування згідно чинного законодавства. Одночасно із договором оренди технологічної площадки сторонами укладено  договір про відшкодування витрат по комунальним послугам та накладним витратам щодо частини  території виробничо - складської бази інституту по вул. Базовій, 1а 7-км. Овідіопольської дороги - асфальтованої площадки пл. 1220 кв.м. (а.с. 15-20). На підставі цього договору ТОВ "Чорноморочка" перерахувала ДРПВІ "Укрпівдендіпроводгосп" компенсацію орендованої плати за оренду землі по платіжним дорученням  (а.с. 43-65 т.1). Сума перерахованих коштів склала 45829, 35 грн.

          21.07.2008р. ТОВ "Чорноморочка" звернулась із позовом до ДРПВІ "Укрпівдендіпроводгосп", вважаючи, що усі вищезазначені договори суперечать ст. 377 ЦКУ та ст. 120 ЗКУ, тому мають  бути визначені недійсними, оскільки у зв'язку із придбанням нерухомого майна - споруди складської бази  на підставі договору купівлі - продажу від 24.03.2004р. - до особи, яка  придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового  призначення у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір  земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки,  яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені та частиною земельної ділянки, яка необхідна  для їх обслуговування.

          Позивач вважає, що відповідно до ст. 207 ГКУ - господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо  суперечить інтересам держави і суспільству або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу  державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині із застосуванням приписів ст. 216 ЦКУ (правові наслідки недійсності правочину).

          Оскільки відповідач ухилився від надання згоди на переоформлення відводу земельної ділянки пл. 1220 кв.м. на якій розташована споруда пл. 267, 62 кв.м., що належить на  праві власності ТОВ "Чорноморочка", то позивач вважає, що суд має зобов'язати відповідача надати таку згоду.

          Заперечуючи позовні вимоги, відповідач послався на порушення позивачем норм ст.33, 34 ГПКУ щодо нормативного обгрунтування позовних вимог та належних і допустимих доказів, які б підтверджували позовні вимоги. Оскільки позивачем в установленому порядку не вказано наявність підстав  для визнання договорів оренди державного майна недійсними, то і відсутні підстави для стягнення коштів за договором 2006р. Щодо договорів  оренди технологічної площадки від 1.11.2004р., то позивачем пропущено строк позовної давності. Доводи позивача щодо виникнення у нього права землекористування технологічною площадкою пл. 1220 кв.м. нічим не обґрунтовані, оскільки в ході державної приватизації попередником позивача ТОВ "Холодцентр" придбано майно у вигляді споруди пл. 267, 62 кв.м.  Технологічна площадка є самостійним об'єктом державної власності  і не відчужувалась державою ні попереднику ТОВ "Холодцентр", а ні позивачеві. Крім того, земельна ділянка, на якій розміщено технологічну площадку з асфальтовим покриттям, знаходиться у постійному  користуванні ДРПВІ "Укрпівдендіпроводгосп"  на підставі акту від 5.07.2001р. на право постійного користування землею, який зареєстрований за №р-44-1. Як належний землекористувач  інститут сплачує відповідно до чинного законодавства плату за землекористування. На даний час відсутні законодавчо визначені підстави для  припинення користування земельною ділянкою, яка включає і орендовану позивачем технологічну площадку. Вимоги  позивача про зобов'язання відповідача надати згоду на переоформлення відводу  земельної ділянки пл. 1220 кв.м. є такими, що суперечать ст. 50 ЗУ  "Про землеустрій" та Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" затвердженого Постановою КМУ №677 від 26.05.04р.,  оскільки цим порядком не передбачено надання згоди на землевідведення.

          Судова колегія зазначає, що угода може бути визнана недійсною з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені Цивільним Кодексом  України (гл.16). Вирішуючи спір про визнання угод недійсними необхідно встановити наявність тих обставин, з яких закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, зокрема, це:

- відповідність змісту угоди вимогам закону;

- додержання встановленої форми угоди;

- правоздатність сторін за угодою;

- у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

          Правочин є дійсним, якщо він відповідає приписам ст. 203 ЦКУ.

          Предметом оскаржуваних договорів оренди є частина території виробничо - складської бази ДРПВІ "Укрпівдендіпроводгосп", яка знаходиться у постійному користуванні на підставі державного акту на  право постійного користування землею серія 1-ОД №003361 від 5.07.2001р., який видано згідно Рішення Овідіопольської райради народних депутатів №206-ХХІІІ від 31.01.2001р. (а.с. 8-11 т.2). Ця земля використовується для експлуатації та обслуговування ремонтно - складської бази в промзоні 7 км. Овідіопольської дороги,  із якої частина території у вигляді асфальтованої площадки передано в оренду ТОВ "Чорноморочка" під площадку відкритого зберігання. Згідно документів наданих представником скаржника у судовому засіданні, об'єкт оренди  - асфальтована площадка виробничо - складської бази інституту  відноситься до основних засобів.

          Слід зазначити, що сама по собі асфальтована площадка є об'єктом нерухомого майна, поняття якого надано  в ст. 2 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обмежень". За визначенням терміну - "об'єкт нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда, тощо), переміщення  яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення".

          ДРПВІ "Укрпівдендіпроводгосп"  є суб'єктом  господарювання, який засновано на державній формі власності, наділений правом володіти, розпоряджатися майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим органом) з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених Господарським Кодексом України та іншими законами (ст. 138 ГКУ).

          Згідно ст. 283 п.6 ГКУ - до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. На підставі  ст. 287 ГКУ - орендодавцями державного майна є ФДМУ, його  регіональні відділення, а державні підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна.

          ЗУ "Про оренду державного і комунального майна" (ст.5) передбачено право підприємств передавати в оренду окреме індивідуальне майно та нерухоме майно, загальна площа яких не перевищує 200 кв.м.

          Фактично, ДРПВІ "Укрпівдендіпроводгосп"  передавав в оренду нерухоме майно пл. 267, 62 кв.м.; 760, 68 кв.м.; 1220 кв.м. Оскаржувані договори оренди не містять інформації про  погодження на передачу в оренду нерухомого майна (асфальтованих площадок) з органом, уповноваженим управляти майном підприємства та власником ФДМУ в особі його  регіонального відділення, а за поясненнями представника ФДМУ - підприємство не  погоджувало передачу об'єктів в оренду.

          Відповідно до п.2 ст.207 ЦКУ -  правочин, який вчинено юридичними особами, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюються печаткою.

          Договори оренди технологічної площадки від 01.11.2004р. - підписи уповноважених осіб не скріплені печатками підприємств.

          Стосовно цих договорів оренди слід зазначити, що відповідно до ст. 267 п.3 ЦКУ  - позовна давність застосовується судом лише за заявою  сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Фактично, матеріали справи не містять заяви відповідача про застосування судом строку позовної давності до вимог позивача щодо договорів  від 01.11.2004р., тому місцевий суд правомірно не застосував строк позовної давності до вимог щодо цих договорів.

          Оскільки, договір оренди технологічної площадки від 01.10.06р. укладено з порушенням вимог чинного законодавства, то похідний від цього договору  договір про відшкодування витрат по комунальним  послугам і накладним витратам щодо використання асфальтованої площадки загальною площею 1220 кв.м.,  має визнаватись недійсним згідно п.3 ст.215 ЦКУ.

          Відповідно до п.1 ст.216 ЦКУ - недійсний правочин не створює юридичних наслідків  крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

          Отже, позовні вимоги щодо недійсності договорів оренди, договору про відшкодування витрат по комунальним послугам та стягнення коштів,  сплачених за договором від 1.10.2006р. слід визнати такими, що підлягають задоволенню. Проте, обґрунтування  позивачем цих вимог нормою ст. 377 ЦКУ є помилковим, з огляду на таке.

          Згідно договору купівлі - продажу  від 24.03.2004р. позивачем придбано нежитлові приміщення  - споруду складської бази в смт. Авангард, вул. Базова, 12а загальною площею 267, 62 кв.м., розташованого на земельній ділянці пл. 1220 кв.м.

          Відповідно до ст. 120 ЗКУ - при переході  права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно - правових угод,  а право користування  - на підставі договору оренди. Тобто, за загальним правилом, якщо відчужується споруда яка розташована  на земельній ділянці, що належить на праві власності, то до набувача переходить право власності і на земельну ділянку. Якщо об'єкт відчуження розташований на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні, то до набувача об'єкта земельна ділянка переходить на праві постійного користування чи оренди.

          Матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка, на якій розташована відчужена споруда  не знаходилася у продавця ТОВ "Холодцентр" у власності чи постійному користуванні.

          Постійним землекористувачем земельної ділянки є ДРПВІ "Укрпівдендіпроводгосп"  на підставі рішення Овідіопольської районної  ради №206-ХХІІ від 31.01.2001р. та акту на право постійного користування землею 1-ОД №003361 від 5.07.2001р. Отже, у зв'язку із виникненням у позивача права власності на споруду, питання землекористування мають вирішуватись у спосіб, встановлений Земельним Кодексом України (ст.116, 120, 151 ЗКУ).

          Приймаючи до уваги, що мотивувальна частина оскаржуваного рішення не відповідає нормам матеріального права, проте, з урахуванням викладеного, судова колегія погоджується із його резолютивною частиною.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПКУ,

суд постановив:

          Рішення господарського суду Одеської області від 6.10.2008р. у справі №30/154-08-3055 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.          

          Постанова апеляційної інстанції набирає чинності з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ протягом місяця.

          Головуючий суддя                                                                      А.М. Жукова

          Судді                                                                                                    Т.А. Величко

                                                                                                              Л.І. Бойко