КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а/2370/5603/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Новікова Т.В.
Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
У Х В А Л А
Іменем України
"19" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,
за участю секретаря Стоцького О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сіріус»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в м.Умань Черкаської області до Приватного підприємства «Сіріус»про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Управління пенсійного фонду України в м.Умань Черкаської області (далі -Позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Сіріус»(далі - Відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування в сумі 4 398,97 грн.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, проте колегія суддів вважає, що апелянтом даний строк не пропущений, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про своєчасне вручення Відповідачу копії оскаржуваної постанови.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України.
Враховуючи, що справу може бути вирішено на основі наявних у справі письмових доказів, а згідно ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи; апеляційною інстанцією не визнана обов»язковою особиста участь осіб, які беруть участь у справі, а тому колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
З огляду на вищенаведене та відповідно до ч.6 ст.128 КАС України суд апеляційної інстанції переходить до розгляду справи у письмовому провадженні та в зв»язку з цим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Відповідач 28.06.1994 року зареєстрований як юридична особа відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (ідентифікаційний код 21382661), є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до пп.6 п.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.
Згідно звітів, поданих Відповідачем за період з січня по квітень 2011 року, його заборгованість перед Позивачем зі сплати єдиного внеску становить 4 398 грн. 97 коп.
Позивачем на адресу Відповідача направлено корінець вимоги від 02.06.2011 року за №Ю-7 про сплату заборгованості на вказану суму.
Дане поштове відправлення отримано Відповідачем 07.06.2011 року, проте, сума заборгованості ним не сплачена.
Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(далі - Закон).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно ст.4 Закону платниками єдиного внеску є: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
За правилами п.1 ч.2 ст.6 Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Положеннями ч.1 ст.9 Закону встановлено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 9 Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Частиною 5 ст. 9 Закону визначено, що сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.
Згідно ч.ч.7 та 8 ст.9 Закону єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Згідно розрахунку заборгованості Відповідача перед Позивачем зі сплати єдиного внеску становить 4 398,97 грн.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.13 Закону Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право, зокрема, стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Частиною 4 ст.25 Закону передбачено, що у разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
Сума заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування в розмірі 4 398,97 грн. Відповідачем не сплачена.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем в повній мірі доведено обґрунтованість заявлених ним позовних вимог, а тому колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 4 398,97грн.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сіріус»залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Костюк Л.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.04.2012 |
Оприлюднено | 01.06.2012 |
Номер документу | 24333947 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Твердохліб В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні