Рішення

від 24.11.2008 по справі 43/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/135

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.11.08 р.                                                                                                       Справа № 43/135                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Башевій В.О.          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донкомфонд”, м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” в особі відокремленого підрозділу “Шахтоуправління “Трудівське”,          м. Донецьк

про стягнення заборгованості у сумі 8 156, 25 грн.

За участю представників:

від позивача: Крайванова О.В. за дов. б/н від 18.09.2008р.

від відповідача: Капрюхін Д.О. за дов. №9-222 від 08.01.2008р.

В судовому засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Донкомфонд”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” в особі відокремленого підрозділу “Шахтоуправління “Трудівське”, м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 8 156, 25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №155 від 26.10.2005р., в частині сплати за виконані роботи. Як на правові підстави - посилається на ч.2 ст.530, ст.625 ЦК України.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір №155 від 26.10.2005р., імідж – стаття “Трудівські резерви” журнал “Наш вибір” №1-2(2-3)'2005, податкові накладні №21 від 28.10.2005р., №23 від 25.11.2005р., рахунок №26/10 від 26.10.2005р., банківські виписки від 28.10.2005р., 28.12.2005р., 07.09.2006р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 02.07.2007р., лист – претензія №5 від 10.04.2008р., картка рахунку №361 станом на 16.09.2008р., лист №7 від 18.09.2008р., претензія №8 від 18.09.2008р., односторонній акт звірки взаємних розрахунків станом на 16.09.2008р., докази направлення та отримання відповідачем рекомендованої пошти, правоустановчі документи.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві №07/833 від 24.11.2008р. позовні вимоги у сумі 8 156, 25 грн. визнав, оскільки сума заборгованості за виконані роботи за договором №155 від 26.10.2005р. підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Водночас, відповідач у відзиві просить суд розстрочити виконання рішення суду на 3 місяці, у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем ДП “Донецька вугільна енергетична компанія”.

Згідно із ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Оскільки, між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч.1 ст.174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 ГК України). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п.1 ст.193 ГК України.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

26.10.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Донкомфонд” (виконавець) та Шахтоуправлінням “Трудівське” (замовник) був укладений договір №155. Відповідно до умов вказаного договору замовник замовив, а виконавець взяв на себе зобов'язання з виготовлення та розміщення в журналі “Наш вибір” імідж – статті в інтересах замовника, об'ємом (площею) 4 сторінки. Строк виконання робіт (номер журналу “Наш вибір”): №1-2, 2005р. Вартість робіт – складає 10 000, 00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 1 666, 67 грн. Оплата здійснюється на умовах 100% передплати протягом         5 банківських днів після підписання договору. По закінченню робіт виконавець надає замовнику акт виконаних робіт. (пункти 1.1., 1.2., 1.3., 2.5., 3.4. договору).

Представлені докази свідчать про те, що позивач виготовив та розмістив в журналі “Наш вибір” імідж – статтю, об'ємом 4 сторінки у №1-2(2-3)'2005.

Позивачем надані податкові накладні №21 від 28.10.2005р., №23 від 25.11.2005р., які внесено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, який є обов'язковим додатком до податкових декларацій, складених згідно з Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005р. №244.

Відтак, податкові накладні були складені в момент господарської операції, що відповідає вимогам ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Отже, позивач довів факт виконання обумовлених договором робіт та фактичного їх прийняття відповідачем.

На сплату вартості виконаних позивачем робіт відповідачу пред'явлено рахунок №26/10 від 26.10.2005р.

У відповідності з ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином відповідач повинен був здійснити сплату грошових коштів за виконані роботи протягом семи днів від дня пред'явлення рахунку, тобто до 03.11.2005р. включно.

Проте, свої зобов'язання щодо своєчасної сплати грошових коштів за виконані роботи відповідач, всупереч ст.ст.526, 530 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу України, виконав лише частково, а саме 28.10.2005р. перерахував на рахунок позивача 1000, 00 грн. (банківська виписка від 28.10.2005р.); 28.12.2005р. перерахував – 1000, 00 грн. (банківська виписка від 28.12.2005р.); 07.09.2006р. перерахував – 500, 00 грн. (банківська виписка від 07.09.2006р.).

Отже, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань у повному обсязі  у останнього перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 7 500, 00 грн.

З метою врегулювання спору мирним шляхом позивачем неодноразово було запропоновано відповідачу погасити суму заборгованості, яка виникла внаслідок порушень останнім умов договору щодо сплати вартості виконаних робіт. Зазначене підтверджено листом – претензією №5 від 10.04.2008р., листом №7 від 18.09.2008р., претензією №8 від 18.09.2008р. Проте претензії були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, вартість виконаних робіт не сплачена.

Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, на підставі ст.625 ЦК України за період з 26.10.2005р. по 01.10.2008р. пред'явлено до стягнення 3% річних в сумі 656, 25 грн.

Розрахунок 3% річних є арифметично вірним і приймається судом до уваги як доказ по справі.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві №07/833 від 24.11.2008р. позовні вимоги на суму 8 156, 25 грн. визнав. Зазначений відзив підписаний представником відповідача за довіреністю №9-222 від 08.01.2008р. Капрюхіним Д.О. Повноваження представника, щодо визнання позову, судом перевірено.

Відповідно до ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 ГПК України).

Отже, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, а також те, що відповідач підтвердив факт наявності заборгованості перед позивачем (відзив, акт звірки взаємних розрахунків станом на 02.07.2007р.), вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, відповідач у відзиві просить суд розстрочити виконання рішення суду на 3 місяці, у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем ДП “Донецька вугільна енергетична компанія”.

Розглянувши зазначене клопотання, заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд розглядає це питання у судовому засіданні і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Виконання рішення про стягнення коштів може бути неможливим через відсутність коштів на рахунках боржника.

Як вбачається із клопотання про розстрочку виконання рішення суду, відповідачем не наведені конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, не надані відповідні докази у підтвердження заявлених вимог.

Вирішуючи питання щодо розстрочки виконання рішення, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу. У той же час господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Разом з тим, слід зауважити, що строк пред`явлення наказу до виконання становить термін в 3 роки, що дає можливість сторонам самостійно, без втручання Державної виконавчої служби та суду, узгодити строки та порядок виконання рішення суду.

Враховуючи, викладене, клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду на 3 місяці, викладене у відзиві №07/833 від 24.11.2008р., підлягає залишенню без задоволення.

Згідно до приписів ст.49 ГПК України, судові витрати, а саме державне мито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у зв'язку із задоволенням заявлених позовних вимог підлягають віднесенню на відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 33, 34, 44, 49, п.5 ст.78, ст.ст. 81-1, 82-85, 121 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донкомфонд”,              м. Донецьк, до відповідача Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” в особі відокремленого підрозділу “Шахтоуправління “Трудівське”, м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 8 156, 25 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” в особі відокремленого підрозділу “Шахтоуправління “Трудівське” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 63; код ЄДРПОУ 33161769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донкомфонд” (83003, пр. Донбасу, 1; код ЄДРПОУ 32295977) заборгованість у сумі 8 156, 25 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя