Рішення

від 20.11.2008 по справі 13/518-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/518-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

20.11.2008                                                                Справа №  13/518-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Великоолександрівське АТП-16538"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарський дитячий оздоровчий заклад "Орльонок"  

за участі представників сторін:

від позивача – Мацули Є.Б. (представника за дорученням),

від відповідача – не з'явився,

про стягнення заборгованості в розмірі 6452,88 грн,  

                                           в с т а н о в и в:

Позовної вимоги ґрунтуються на факті невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди № 14 щодо своєчасної сплати орендних платежів, у зв'язку з чим ним заявлено до стягнення 1583,33 грн основної заборгованості з орендної плати, 400,80 грн. інфляційних, 3468,75 грн пені та 1000 грн неустойки за користування предметом оренди після закінчення дії договору.

Ухвалою суду від 31 жовтня поточного року порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 6 листопада із зобов'язанням відповідача з'явитись в судове засідання та надати відзив на позов.  Проте, відповідач в засідання свого представника не направив, відзив на позов не надав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи, що слідує з повідомлення про вручення поштового відправлення № 3178158, за яким поштова кореспонденція отримана ним 5 листопада поточного року. Через неявку представника відповідача ухвалою суду від 6 листопада розгляд справи відкладений до 20 листопада та явка представників визнана обов'язковою. Не дивлячись на вимоги суду відповідач свого представника вдруге в засідання не направив, у зв'язку з чим розгляд справи проведено за наявними у матеріалами та без участі відповідача. Неявка відповідача розцінена судом як спосіб захисту від заявленого позову.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 16 травня 2006 року між відкритим акціонерним товариством „Великоолександрівське АТП № 16538” та товариством з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарський дитячий оздоровчий заклад „Орльонок” укладено договір оренди легкового автомобілю № 14 (а.с. 7), за умовами якого позивач, виступаючи в якості орендодавця, зобов'язався передати відповідачу, як орендарю, легковий автомобіль марки „Москвич”-2140-01, державний № 2886 ХОА. В свою чергу відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату в розмірі 250 грн на 1 квартал шляхом сплати повної суми оренди до початку кварталу, а у разі несвоєчасної сплати нараховується пеня в розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожний день прострочення. Пунктом 4.1. договору сторони обумовили, що строк дії договору встановлюється на 3 місяці з дня його підписання, а у відповідності до пункту 4.2. договору договір вважається продовженим, якщо буде письмова заява однієї із сторін про продовження дії договору.

На виконання умов договору позивач за актом приймання-передачі від 16 травня 2006 року а.с. 8) передав відповідачу предмет оренди.

В подальшому після закінчення строку дії договору відповідач автомобіль не повернув та продовжував ним користуватись.  

Водночас, враховуючи існуючі між сторонами правовідносини, які виникли на підставі укладеного договору, суд констатує, що за своєю юридичною природою цей договір є договором оренди, а тому самі правовідносини підлягають регулюванню статтями 283-291 Господарського кодексу України.

Так, за змістом статті 283 названого Кодексу за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно до частини 6 цієї ж статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтею 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний  з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Крім того, частиною 4 статті 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Водночас, за частиною 6 статті 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Зокрема, положеннями глави 58 ЦК України встановлені правові положення щодо найму (оренди).

Так, серед приписів названої глави, містяться положення відносно правових наслідків продовження користування майном після закінчення строку договору найму. А саме, за статтею 764 названого Кодексу якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За таких обставин до спірних правовідносин в обов'язковому порядку підлягають застосуванню приписи цієї статті в частині того факту, що користування орендованим майном після закінчення строку договору узгоджується, власне, з відсутністю заперечень з боку позивача, а також розцінюється судом як продовження дії договору у відповідності до 4.2. договору та положень статті 764 Цивільного кодексу України.

Поряд з цим судом констатується, що сторони і в подальшому не висловлювались щодо припинення дії договору, а тому він вважається продовженим до 16 березня 2008 року, тобто дати його розірвання за згодою обох сторін. Так, через несплату орендної плати починаючи з 16.08.2006 р. позивач надіслав на адресу відповідача 18 січня 2008 року претензію з вимогою погасити заборгованість та повернути автомобіль. У відповідь на неї відповідач надіслав листа про перенесення терміну сплати орендної плати на червень 2008 року та запропонував розірвати договір.

За таких обставин відповідач за період з 16.08.2006 р. по 16.03.2008 р. заборгував 1583,33 грн орендної плати.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем зазначеної заборгованості суперечить вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим порушені права позивача на підставі статті 20 ГК України  підлягають судовому захисту.

Разом з тим, позивач на підставі положень статті 625 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, нарахував до сплати відповідачу інфляційні в сумі 400,80 грн. за період з 1 грудня 2006 року по 1 липня 2008 року.

Позивачем також нарахована до сплати відповідачу пеня в розмірі 3468,75 грн з урахуванням положень названого вище пункту 1.2. договору.

З цього приводу судом констатується помилковість нарахування пені у вказаному розмірі виходячи з наступного.

Так, згідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до статті 231 того ж Кодексу законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Крім того, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому  договором.

В даному випадку статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що розмір пені у випадку прострочення грошових зобов'язань не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, у період, за який сплачується пеня.

Крім того, у відповідності до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Аналіз названих правових позицій вказує на те, що пеня, яка підлягає нарахуванню та стягненню, є 95,49 грн, обрахована відповідно до кожного періоду несплати протягом шести місяців такої несплати та з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Приписами статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, а якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. На підставі цієї норми позивачем нарахована до сплати відповідачу неустойка в розмірі 1000 грн за період з 16 березня по 16 вересня 2008 року, оскільки після розірвання договору останнім предмет оренди не повернутий.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а сплачене позивачем державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

                                                                 в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарський дитячий оздоровчий заклад „Орльонок” (розташованого за адресою: Херсонська область, смт. Велика Олександрівна, Недогірський ліс; розрахунковий рахунок невідомий, код 05446031) на користь відкритого акціонерного товариства „Великоолександрівське АТП № 16538” (розташованого за адресою: Херсонська область, смт. Велика Лепетиха, вул. Чкалова, 11; розрахунковий рахунок невідомий, код 03119138) –1583,33 грн основної заборгованості, 400,80 грн інфляційних, 95,49 грн пені, 1000 грн неустойки,  102 грн витрат по сплаті державного мита  і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.

                                  Дата підпису рішення –25 листопада 2008 року

                          Суддя                                                                       М.К. Закурін