Ухвала

від 10.04.2012 по справі 2а/2570/316/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/316/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"10" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Наталюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Чернігівліфт-2»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Чернігові до товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Чернігівліфт-2» про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження майна та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив зупинити видаткові операції до складання акту опису майна на рахунках відповідача, заборонити відповідачу відчуження майна до складання акту опису майна та зобов'язати допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідач перебуває на обліку в ДПІ у м.Чернігові з 22.05.1996.

Відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі вносив податки до бюджету. Згідно розрахунку позивача відповідач має податковий борг, а саме: з податку на прибуток в сумі 105961,00 грн. та з податку на додану вартість в сумі 85273,00 грн.

Податковий борг по податку на прибуток підприємств підтверджується декларацією №169698 від 04.11.2011 на суму 286,00 грн.(а.с.13-14) та податковим повідомленням-рішенням №0004412320/3 від 22.12.2010 на суму 105675 грн., яке було отримано відповідачем 24.12.2010 (а.с.16).

Податковий борг з податку на додану вартість підтверджується деклараціями №161116 від 13.10.2011 на суму 425,00 грн. (а.с.9-10), №146551 від 15.09.2011 на суму 308,00 грн. (а.с.11-12) та податковим повідомленням-рішенням №0004422320/3 від 22.12.2010 на суму 84540,00 грн., яке було отримано відповідачем 24.12.2010.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.04.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, вищевказані податкові повідомлення-рішення визнано правомірними (а.с. 21-25).

Позивачем на підставі ст.89 Податкового кодексу України прийнято рішення №176 від 03.11.2011 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Чернігівліфт-2».

Відповідач відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та не надав документів, які необхідні для такого опису, про що ДПІ у м.Чернігові складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №2 від 23.11.2011.

Суд першої інстанції, мотивував своє рішення тим, що, оскільки у відповідача наявний податковий борг перед Державним бюджетом та відповідач відмовився від опису майна у податкову заставу, позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що суд першої інстанції відкладав розгляд справи на ті дати, коли директор перебував у відпустці. Зазначає, що він неодноразово звертався до суду із заявою про перенесення судового розгляду, але суд першої інстанції розглянув справу без врахування заявлених клопотань, тобто позбавив його права на доступ до правосуддя, оскільки його було позбавлено можливості надати всі необхідні документи.

Колегія суддів вважає, що такі доводи апелянта є безпідставними та не спростовують правомірності рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачу було надіслано податкову вимогу №843 від 05.05.2011 , яка була отримана ним 13.05.2011 (а.с.20).

Колегія суддів зазначає, що зазначена податкова вимога відповідачем добровільно не виконана.

Відповідно до п.88.1 ст.88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з п.п.89.1.1, 89.1.2 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно.

Колегія суддів зазначає, що відповідач відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та не надав документів, які необхідні для такого опису, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 18).

Відповідно до п.89.4 ст.89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Відповідно до п. 89.4 ст.89 ПК України зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалене законне та обґрунтоване рішення.

З приводу доводів апелянта про те, що суд першої інстанції розглянув справу без врахування заявлених клопотань колегія суддів зазначає наступне.

Відповідачем подавались клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату після 18.02.2011, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 34, 42).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до листа Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.02.2012, розгляд справи перенесено на 20.02.2012 на 10:30 год. (а.с.46), відповідно до зворотнього повідомлення (а.с.47) зазначений лист був отриманий відповідачем 13.02.2012. Тобто доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Вимоги апелянта про направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд не підлягають задоволенню, оскільки ні з матеріалів справи, ні навіть з доводів апеляційної скарги не вбачається підстав для цього, виключний перелік яких встановлений п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які підтверджували вимоги апеляції та спростовували правомірність оскаржуваної постанови суду першої інстанції, позивач суду не надав.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Чернігівліфт-2»залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.