Постанова

від 03.04.2012 по справі 2а-1656/12/0170/10

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2012 р. Справа №2а-1656/12/0170/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі :

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

при секретарі судового засідання - Левченко Д.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 01.01.2012 року; Шадчін І.С.;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка»

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання протиправними дій та зобов'язання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправними дій Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим щодо відмови у реєстрації ТОВ «Ніка» як платника податку та викладених у листі № 5963/10/15-02 від 27.12.2011р., а також про спонукання відповідача провести реєстрацію ТОВ «Ніка» як платника податку шляхом включення до реєстру платників та видати ТОВ «Ніка» свідоцтво платника податку. Позовні вимоги мотивовані тим, що викладені відповідачем в листі № 5963/10/15-02 від 27.12.2011р. підстави відмови у реєстрації позивача як платника ПДВ є безпідставними, суперечать фактичним обставинам справи та податковому законодавству України. Позивач зазначає, що він зареєстрований як юридична особа 18.10.1999 року та перебуває на обліку в Сакській ОДПІ. Йому на праві власності належить автозаправна станція, а основним видом діяльності за КВЕД є здавання в оренду власного нерухомого майна, у зв'язку з чим він здає АЗС в оренду ТОВ «Українська паливно-енергетична кампанія» за договором оренди № 34/С від 20.04.2007р., додатковою угодою № 4 від 01.01.2011р. та договором оренди від 01.12.2011 року. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст. 181 Податкового кодексу України, п. 181.1 якої визначає, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку. Крім того, п. 182.1 ст. 182 ПКУ встановлено, що якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою. Як зазначив позивач, сума від здійснення операцій ТОВ «Ніка» від здавання в оренду АЗС за дванадцять календарних місяців складає 90860 гривень, що становить 100% загального обсягу постачання. Виписку руху грошових коштів по поточному рахунку ТОВ «Ніка» було надано до реєстраційної заяви, а отже Сакською ОДПІ безпідставно зроблені висновки про неповне надання підтверджуючих документів. До того ж, відповідачем не вказано які саме документи відсутні. Крім того, посилаючись на абз. 2 п.п. 3.4 п. 3 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. № 1394, яким встановлено, що особа, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300000 гривень та яка не є платником податку відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, може добровільно зареєструватися незалежно від наявності здійснених нею оподатковуваних операцій та обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам податку, позивач пояснив, що розмір статутного фонду ТОВ «Ніка» складає 1 500 000грн., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому у нього є всі приводи та підстави для добровільної реєстрації платником ПДВ. На думку позивача, висновок Сакської ОДПІ про недостатню кількість працюючих на підприємстві для здійснення такої реєстрації, є безпідставним, оскільки для здавання в оренду автозаправної станції достатньо одного директора товариства. Що стосується невстановлення податковим органом ТОВ «Ніка» за місцезнаходженням, то, на, думку позивача, це вказує лише на недієздатність податкового органу або на його небажання знайти керівництво ТОВ «Ніка» та характеризує роботу податкового органу як незадовільну, але від цього не можна ставити у залежність можливість реєстрації позивача як платника ПДВ. До того ж, як пояснив позивач, згідно виписки з ЄДР його місцезнаходженням є: 96570, АР Крим, Сакський район, с. Оріхове, Євпаторійське шосе, 41 км, що підтверджується також доданою до позову фототаблицею. Крім того, вказує, що жодна з наведеного у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України виключного переліку підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, до випадку ТОВ «Ніка» не відноситься, а отже, на думку позивача, відмова Сакської ОДПІ у його реєстрації як платника ПДВ є протиправною.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.02.2012 року відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представники позивача під час судового засідання підтримали позовні вимоги у повному обсязі, наполягали на задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно.

Під час розгляду справу відповідач заперечував проти позову з підстав наведених, у заперечених (а.с. 62-63). Зокрема, відповідач зазначає, що 15.12.2011 року ТОВ «Ніка» надало до Сакської ОДПІ реєстраційну заяву платника ПДВ, вказавши причину реєстрації згідно п. 182.1 ст. 182 Податкового кодексу України - добровільна реєстрація. Однак, за результатами обробки заяви та документів, наданих до неї, Сакська ОДПІ відмовила ТОВ «Ніка» у реєстрації платником ПДВ, оскільки відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність, в той час як перевіркою було встановлено, що у ТОВ «Ніка»недостатня кількість працюючих -1 (керівник і головний бухгалтер -одна особа), відсутні документи, які підтверджують факт постачання послуг, що доводить нереальність здійснення операцій, посадовими особами Сакської ОДПІ та податкової міліції проведено обстеження юридичної адреси, внаслідок чого місцезнаходження не встановлено (акт № 556/15-02 від 20.12.2011р.), а отже заявлені операції не мали спрямованості на результат, вчинялись без мети настання реальних наслідків. До того ж, згідно даних реєстраційної заяви платника ПДВ ТОВ «Ніка», загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (послуг) за 12 календарних місяців становить 87500грн., але підтверджуючі документи надані не в повному обсязі.

Додатково відповідач зауважив, що ТОВ «Ніка»було зареєстровано платником ПДВ 04.11.1999р., але ця реєстрація була анульована згідно акту № 2 від 15.04.2010р. через відсутність платника за його місцезнаходженням. Вдруге ТОВ «Ніка»було зареєстровано платником ПДВ 29.07.2010р., але ця реєстрація також була анульована згідно рішення № 16 від 28.12.2010р. на підставі внесеного до ЄДР запису про відсутність платника за його місцезнаходженням. До того ж, в обох цих випадках та у випадку відмови в реєстрації Сакська ОДПІ надсилала листи на юридичну адресу ТОВ «Ніка», які повертались до ДПІ у зв'язку з відсутністю підприємства за адресою.

Суд, враховуючі думку представників позивача, яки вважали можливим розглянути справи за відсутності відповідача, приймаючи до уваги заяву відповідача щодо розгляду справи за їх відсутності, з урахуванням, що згідно частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, враховуючі, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, керуючись ч.4 ст. 122, ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповіда.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка» (код ЄДРПОУ 30547293, юридична адреса: 96570, АР Крим, Сакський район, с. Оріхове, вул. Євпаторійське шосе, 41км) є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Сакської міської ради АР Крим 18.10.2010 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та Статутом ТОВ «Ніка» (а.с. 8-19, 20)

Позивач є платником податків та зборів, взятий на облік в Сакській ОДПІ в АР Крим.

Судом встановлено, що 15.12.2011 року ТОВ «Ніка» надало до Сакської ОДПІ реєстраційну заяву про реєстрацію його платником ПДВ, вказавши причини реєстрації - п. 182.1 ст. 182 Податкового кодексу України (а.с. 64-68)

За результатами розгляду даної заяви Сакська ОДПІ в АР Крим листом за вих. №5963/10/15-02 від 27.12.2011р. повідомила про те, що вона відповідно до п. 183.8 ст. 183 Податкового кодексу України відмовляє в реєстрації особи як платника податку з підстави встановлення за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів, що позивач не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 цього кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно зі ст. 184 цього кодексу (а.с. 7)

Суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Ніка» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом встановлено, що вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку на додану вартість наведені у ст. 181 Податкового кодексу України, у п. 181.1 якої зазначено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

П. 182.1 ст. 182 Податкового кодексу України визначає, що якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Особа, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300000 гривень та яка не є платником податку відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу, може добровільно зареєструватися незалежно від наявності здійснених нею оподатковуваних операцій та обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам податку.

Порядок реєстрації платників податку визначений у ст. 183 Податкового кодексу України та регулюється Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. № 1394.

В силу п. 183.1 ст. 183 Податкового кодексу України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Згідно з п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

В свою чергу, п. 183.8 ст. 183 Податкового кодексу України визначає, що орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу.

Перевіряючи правомірність дій відповідача по відмові у реєстрації позивача платником ПДВ, судом встановлено наступне.

Як зазначено в листі Сакської ОДПІ в АР Крим за вих. №5963/10/15-02 від 27.12.2011р., в якому наведені підстави відмови у реєстрації позивача платником ПДВ, відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Будь-який різновид господарської діяльності в силу ст. 259 ГК України має місце у разі об'єднання ресурсів (устаткування, технологічних засобів, сировини та матеріалів, робочої сили) для створення виробництва певної продукції або надання послуг.

Однак, як зазначено в листі Сакської ОДПІ в АР Крим за вих. №5963/10/15-02 від 27.12.2011р., перевіркою було встановлено, що у ТОВ «Ніка» недостатня кількість працюючих - 1 (керівник і головний бухгалтер - одна особа), відсутні документи, які підтверджують факт постачання послуг, що доводить нереальність здійснення операцій, посадовими особами Сакської ОДПІ та податкової міліції проведено обстеження юридичної адреси, внаслідок чого місцезнаходження не встановлено (акт № 556/15-02 від 20.12.2011р.), а отже заявлені операції не мали спрямованості на результат, вчинялись без мети настання реальних наслідків.

Також вказано, що згідно даних реєстраційної заяви платника ПДВ ТОВ «Ніка», загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (послуг) за 12 календарних місяців становить 87500грн., але підтверджуючі документи надані не в повному обсязі.

Суд вважає дії Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим щодо відмови у реєстрації ТОВ «Ніка» як платника податку з підстав, викладених у листі № 5963/10/15-02 від 27.12.2011р., протиправними з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, позивач згідно реєстраційного посвідчення Євпаторійського БТІ від 23.01.2001р. є власником автозаправної станції, розташованої в с. Оріхове Сакського району по вул. Євпаторійське шосе, 41км, на підставі договору купівлі-продажу від 18.01.2001р. та акту приймання-передачі АЗС від 19.01.2001р. від Фірми «Май-плюс» (а.с. 22)

Відповідно до Витягу з ЄДР, основними видом діяльності ТОВ «Ніка» за КВЕД є, зокрема, 70.20.0 - здавання в оренду власного нерухомого майна (а.с. 23-34).

В матеріалах справи наявні договори оренди та додаткові угоди до них, а також акти приймання-передачі автозаправної станції: № 34/с від 20.04.2007р. між ТОВ «Ніка» та ТОВ «Атан-Крим» строком дії з 01.05.2007р. по 31.12.2001р., № 34 від 01.12.2001р. між ТОВ «Ніка» та ТОВ «Українська паливно-енергетична кампанія» строком дії 2 роки 364 дня починаючи з 01.12.2011р. (а.с. 40-46, 47-49).

Судом встановлено, що відповідно до наявних в матеріалах справи свідоцтв контрагенти позивача, яким він здавав та здає в оренду АЗС - ТОВ «Атан-Крим» та ТОВ «Українська паливно-енергетична кампанія», є платниками ПДВ.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії платіжних доручень та банківські виписки про перерахування вищевказаними підприємствами ТОВ «Ніка» коштів в оплату оренди АЗС (а.с. 25-39)

Всього, як зазначено у реєстраційній заяві позивача, загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (послуг) - операцій по здаванню в оренду власного нерухомого майна - АЗС за останні дванадцять календарних місяців ТОВ «Ніка» складає 87500грн., що становить 100% загального обсягу постачання.

В листі Сакської ОДПІ в АР Крим за вих. №5963/10/15-02 від 27.12.2011р. про відмову у реєстрації позивача як платника ПДВ відповідачем вказано на неповне надання підтверджуючих документів в обгрунтування даної суми, але не вказано які саме документи відсутні, а які надані і чому наданих не достатньо.

Крім того, суд погоджується з доводами позивача про безпідставність висновку Сакської ОДПІ про недостатню кількість працюючих на підприємстві для здійснення такої реєстрації, адже для здавання в оренду автозаправної станції та отримання від цього прибутку наявності трудових ресурсів, найманих працівників та їх особистої участі у наданні таких послуг не вимагається.

Вказане свідчить про безпідставність висновків відповідача про те, що позивач не здійснює постачання товарів/послуг.

Що стосується невстановлення податковим органом ТОВ «Ніка» за місцезнаходженням згідно акту № 556/15-02 від 20.12.2011р., то суд вважає, що вказана обставина не може бути підставою для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до п. 183.8 ст. 183 Податкового кодексу України орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу.

Однією з підстав для анулювання реєстрації згідно з п. 184.1 ст. 184 цього Кодексу є наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (п.п. «ж»).

Доказів наявності такого запису у ЄДР на момент відмови у реєстрації позивача як платника ПДВ - 27.12.2011 року відповідачем суду не надано.

Разом з тим, в силу ч. 2 та ч. 4 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Що стосується доводів відповідача про те, що ТОВ «Ніка» було зареєстровано платником ПДВ 04.11.1999 року, але ця реєстрація була анульована згідно акту № 2 від 15.04.2010 року через відсутність платника за його місцезнаходженням, вдруге ТОВ «Ніка» було зареєстровано платником ПДВ 29.07.2010 року, але ця реєстрація також була анульована згідно рішення № 16 від 28.12.2010р. на підставі внесеного до ЄДР запису про відсутність платника за його місцезнаходженням, до того ж в обох цих випадках та у випадку відмови в реєстрації Сакська ОДПІ надсилала листи на юридичну адресу ТОВ «Ніка», які повертались до ДПІ у зв'язку з відсутністю підприємства за адресою, то суд зазначає, що вказані обставини не можуть бути підставою для відмови у реєстрації платника ПДВ в силу вимог п. 183.8 ст. 183 Податкового кодексу України, а також звертає увагу, що відповідно до наявного в матеріалах справи листа за вих. № 3/02 від 23.02.2012р., врученого відповідачу 27.02.2012р. згідно повідомлення про вручення, ТОВ «Ніка» повідомило Сакську ОДПІ в АРК про направлення поштової кореспонденції за поштовою скринькою № 16 (а.с. 84).

В той же час, надані позивачем фототаблиці на підтвердження свого фактичного знаходження за юридичною адресою суд до уваги не приймає, оскільки з цих фототаблиць не вбачається адреси сфотографованого об'єкту та ними не підтверджуються обставини для однозначного встановлення місцезнаходження позивача в розумінні ст. 93 Цивільного кодексу України, а отже вони не можуть бути належними доказами по справі.

Суд зазначає, що Сакською ОДПІ в АРК не вказано про наявність в даному випадку стосовно позивача інших передбачених ст. 184 Податкового кодексу України підстав для анулювання реєстрації, що було підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації позивача як платника ПДВ.

Судом встановлено, що в силу п.п. 3.4 п. 3 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. № 1394, відповідно до пункту 182.1 статті 182 розділу V Кодексу, якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Особа, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300000 гривень та яка не є платником податку відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, може добровільно зареєструватися незалежно від наявності здійснених нею оподатковуваних операцій та обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам податку.

Відповідно до п. 6.3 Статуту ТОВ «Ніка», а також відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, розмір статутного фонду ТОВ «Ніка» складає 1 500 000 гривень.

За таких обставин справи, суд не вбачає з листа Сакської ОДПІ в АР Крим за вих. №5963/10/15-02 від 27.12.2011р. законних та обґрунтованих підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку на додану вартість.

В той же час, ч. 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві, або протягом 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку органом державної податкової служби. Якщо бажаний (запланований) день реєстрації, зазначений у заяві особи, настає після завершення 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку зі складністю справи судом 03.04.2012 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 09.04.2012 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим у реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка» як платника податку, викладену у листі № 5963/10/15-02 від 27.12.2011 року.

3. Зобов'язати Сакську об'єднану державну податкову інспекцію в АР Крим Державної податкової служби вчинити дії щодо реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка» як платника податку шляхом включення до реєстру платників та видати свідоцтво платника податку.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка" (код ЄДРПОУ 30547293, юридична адреса: 96570, АР Крим, Сакський район, с. Оріхове, вул. Євпаторійське шосе, 41км) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 32 (тридцять дві) гривні 19 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.