Рішення

від 18.11.2008 по справі 2/460-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/460-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

18.11.2008                                                                Справа №  2/460-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Скобєлкіна С.В. при секретарі Котенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "МЕДА, ЛТД", м.Херсон

до Фермерського господарства "Ірина", Горностаївський район Херсонської області   

про   стягнення 71543,47 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Смолієнко  О.В., довіреність від 28.10.2008р.

                      Ковальова С.Є., директор паспорт

від відповідача: Черноморченко М.М., довіреність від 18.11.2008р.

                           Ісаєнко І.А., паспорт

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна  фірма "МЕДА, ЛТД" звернулось до суду з позовом до фермерського господарства "Ірина" про стягнення заборгованості та інших  нарахувань за нафтопродукти та аміачну  селітру, отримані відповідачем у 2006-2008 роках.

У судовому засіданні позивач в особі керівника та представника з врахуванням часткової  виплати боржником основного боргу у розмірі 29100.00 грн., просять стягнути з  ФГ "Ірина" на користь ТзОВ ВКФ "МЕДА, ЛТД"  22519,96 грн. основного боргу за поставлений покупцю товар, а також  на підставі положень ст.526, 625 ЦК України, ст.ст.216, 237 ГК України стягнути з боржника 13806,00 грн. інфляційних втрат, 2725.78 грн.  - 3% річних,    3391,73 грн. пені, а також судові витрати  по справі, які складають 715,45 грн. по сплаті  державного мита  та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач - ФГ "Ірина" позов визнав  частково, про що ним було повідомлено у письмовому відзиві на позов, а також  керівником  господарства і його представником  у судовому  засіданні. Відповідач визнає  заборгованість у розмір 22519,96 грн., а  усі інші нарахування вважає безпідставними.

Розглянувши  матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши  сторони, з'ясувавши  правовідносини сторін, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом  та вбачається з матеріалів справи, в період з 31 березня 2006 року по 04 серпня 2008 року  ТзОВ ВКФ "МЕДА, ЛТД" (позивач) відпустило фермерському господарству  "Ірина" (відповідач) нафтопродукти (дизельне пальне, бензин марки А-92) та аміачну селітру (товар) на загальну  суму 298057,46 грн. Згідно з умовами Договору  б/н від 31.03.2006р. (пункт 1.1.) позивач зобов'язався передати у власність, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити вартість товару -нафтопродуктів, згідно виставлених рахунків.

За отримані нафтопродукти відповідач розрахувався частково, сплативши позивачу 204 337,50  гривень, тим самим порушив свої зобов'язання щодо своєчасної оплати за поставлений Товар.

Станом, на 31 жовтня 2008 року заборгованість відповідача за поставлений Товар становила 51 619,96 грн., а  на даний час, з урахуванням часткового погашення основного боргу у розмірі 29 100,00 грн., сума основного боргу  дорівнює 22519,96 грн.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином. Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Аналогічні положення закону містяться у статтях  173, 193 ГК України, відповідно до яких  господарські зобов'язання повинні  виконуватись належним чином, у встановлений домовленістю сторін або договором строк.

Статтею 625 Цивільного кодексу України та статтями 216-237 Господарського кодексу України передбачено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу збитки від інфляції у сумі 13 806,00  гривень та 3% річних у сумі 2725,78 гривень.

Крім того, у випадку порушення термінів оплати за Договором б/н від 31.03.2006р. відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що в даному випадку становить 3 391,73 гривень.          

Зазначені позивачем нарахування перевірені судом за участю сторін в судовому засіданні і визнаються такими, що зроблені без помилок, являються  законними і обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню, крім нарахованої  пені у сумі 3391,73 грн.

Таким чином, з ФГ "Ірина" на користь ТзОВ ВКФ "МЕТА, ЛТД" підлягають  стягненню  22519,96 грн. основного боргу, 13806,00 грн. нарахувань втрат від інфляції, 2725,78 грн. - 3% річних, а також судові  витрати по справі в порядку  ст.49 ГПК України, оскільки з вини відповідача спір був доведений  до судового розгляду.

Заперечення ФГ "Ірина" як письмові, так і усні, суд приймає до відома, але вони не спростовують докази надані позивачем щодо наявності боргу та правових підстав для стягнення грошових  сум  зазначених у позові ТзОВ ВКФ "МЕТА, ЛТД".  Відповідно до положень ст.248 ЦК України, 232 ГК України, пеня нараховується за  шість місяців, з моменту виникнення зобов'язання, а строк позовної давності  щодо стягнення  пені дорівнює 1 рік.  Позивач заявив вимоги про стягнення пені  за межами строків позовної давності, заяву про поновлення порушеного строку позовної давності  до суду не подав, в судовому засіданні  доказів  поважності причини пропуску процесуального строку  не навів, а у суду  відсутні  будь-які правові підстави при  цих обставинах самостійно поновлювати  цей строк ТзОВ ВКФ  "МЕДА, ЛТД". З огляду  на викладене  вимоги про стягнення з ФГ "Ірина" пені є безпідставними.

Оскільки  після звернення  позивача до суду, відповідач  частково  сплати суму основного боргу, то за цих  підстав суд провадження у справі в частині стягнення  29100,00 грн. припиняє  на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст.44, 49, 80 ч.1 п.1-1, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Ірина", 74610, Херсонська область Горностаївський район, с.Заводівка,  код ЄДРПОУ 32297157, р/р.26006053110301 у ХФ АБ "Брокбізнесбанк" МФО 352372 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "МЕДА, ЛТД", 73000 м.Херсон, пр.Текстильників, 7 кв.43, код ЄДРПОУ 22753160, р/р.26008300467 у ХФ КБ "Західінкомбанк" МФО 352327 - 22519,96 грн. (двадцять дві тисячі п'ятсот дев'ятнадцять грн. 96 коп.)  основного боргу,  13806,00 грн. (тринадцять тисяч вісімсот шість грн. 00 коп.) інфляційних збитків, 2725,78 грн. (дві тисячі сімсот двадцять п'ять грн. 78 коп.)  3% річних, 715,45 грн. (сімсот п'ятнадцять грн. 45 коп.) сплати державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 3391,73 грн.  пені у позові відмовити.

4. В іншій частині, щодо  стягнення 29100,00 грн. провадження у справі припинити.

5. рішення направити сторонам по справі.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили  після  закінчення десятиденного  строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише  вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна  і резолютивна частини).

         Суддя                                                                                      С.В.Скобєлкін

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України                      24.11.2008р.