Постанова

від 17.05.2012 по справі 2а-1670/1992/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1992/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

при секретарі - Курбалі А.В.,

за участю:

представника позивача - Тищенко В.М.,

представника відповідача - Мурич Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбізнессоюз" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податвової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

11 квітня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбізнессоюз" (надалі - позивач, ТОВ "Промбізнессоюз") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податвової служби (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0006492301/315 від 29.03.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 162580,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн. та № 0006512301/316 від 29.03.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 63512,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3682,55 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на незгоду із висновками податкового органу, зафіксованих в акті перевірки від 15.03.2012 № 385/22-209/36618599, про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, яке обґрунтоване безпідставним включенням до складу валових витрат вартості товарів, придбаних у ТОВ "Промислова група ДФМ", у зв'язку з відсутністю підтверджуючої первинної документації. Зазначали, що господарські операції із ТОВ "Промислова група ДФМ" оформлені належними первинними документами, які підтверджують правомірність здійснених операцій та віднесення до складу валових витрат вартості придбаних товарів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

У запереченнях посилалася на те, що проведеною перевіркою позивача встановлено взаємовідносини з ТОВ "Промислова група ДФМ", щодо якого актом документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності, повноти та нарахування сум податку на додану вартість та податку на прибуток за січень-листопад 2011 від 13.02.2012 № 796/23-309/30661533 встановлено відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, тому угоди, укладені позивачем з ТОВ "Промислова група ДФМ", не спричиняють реальних правових наслідків, не мають реального товарного характеру, у зв'язку з чим позивачем податковий кредит та валові витрати є недійсними. З огляду на викладене, за результатами перевірки позивачу правомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, прийнято податкові повідомлення - рішення від 29.03.2011 року №0006492301/315 та № 0006512301/316.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "Промбізнессоюз" (ідентифікаційний код 36618599) 17.08.2009 зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області в якості юридичної особи.

Позивач перебуває на обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції та зареєстрований як платник податку на додану вартість з 31.12.2010 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100316348.

Згідно довідки АБ № 276820, виданої Управлінням статистики у місті Кременчуці 03.12.2010 року, позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 51.51.0 - оптова торгівля паливом; 50.30.2 - роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям; 51.13.0 - представництво в торгівлі деревиною та будівельними матеріалами; 51.53.1 - оптова торгівля деревиною; 51.53.2 - оптова торгівля будівельними матеріалами.

У період з 06.03.2012 року по 14.03.2012 року на підставі направлення Кременчуцької ОДПІ від 06.03.2012 року №1335/001335 та наказу від 06.03.2012 року №85 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбізнессоюз" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Промислова група ДФМ" за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 15.03.2012 року №232/22-209/36618599, в якому встановлено, зокрема, порушення позивачем:

пп. 135.1 пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1 п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податку на прибуток на загальну суму 162580,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 23670,00 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 101653,00 грн. та за 3 квартал 2011 року в сумі 37257,00 грн;

п.198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст.198, пп.201.1, пп.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 63512,00 грн. в тому числі за: березень 2011 року - 8607,23 грн., квітень 2011 року - 13819,33 грн., травень 2011 року - 17787,92 грн., червень 2011 року - 8571,67 грн., липень 2011 року - 6512,50 грн., серпень 2011 року - 8213,67 грн.

За результатами перевірки винесено податкові повідомлення - рішення №0006492301/315 від 29.03.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 162580,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн. та № 0006512301/316 від 29.03.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 63512,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3682,55 грн.

Із даним рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 22 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до підпунктів 134.1.1, 134.1.2. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України до інших доходів включається вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Статтею 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності, крім іншого, включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4 статті 138 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладене, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності .

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пункт 201.5 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 182 цього Кодексу.

Суд також враховує, що статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції , яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що між що ТОВ "Промбізнессоюз" та ТОВ "Промислова група ДФМ" було укладено договір поставки №15 від 01.03.2011 року (а.с. 23-24), умовами якого передбачено, що постачальник (ТОВ "Промислова група ДФМ") зобов'язується передати (поставити) у власність покупця мастильні та інші матеріали у кількості та асортименті, що вказані у рахунках постачальника, що виставлені покупцеві до оплати, а покупець (ТОВ "Промбізнессоюз") зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 2.1, п. 2.2, п. 2.4 частини 2 цього договору ціни на товар, що поставляється за цим Договором, визначається сторонами додатково і зазначаються у видаткових накладних. Загальна сума цього Договору дорівнює сумі видаткових накладних. Товар оплачується покупцем відповідно до виставлених рахунків за кожну партію товару. Умови оплати - 100% передоплата.

Кременчуцькою ОДПІ зазначено, що господарська операція, оформлена вказаним договором, не спричиняє реальних правових наслідків, не має реального товарного характеру.

За висновками перевірки, порушення позивачем податкового законодавства виникло у зв'язку із включенням позивачем до складу валових витрат вартості придбаних у ТОВ "Промислова група ДФМ" товарів, яке не має виробничих фондів, складських приміщень, виробничих потужностей і щодо якого актом документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності, повноти та нарахування сум податку на додану вартість та податку на прибуток за січень-листопад 2011 від 13.02.2012 № 796/23-309/30661533 встановлено відсутність об'єкту оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками в розумінні ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", встановлено не підтвердження операцій ТОВ "Промислова група ДФМ" стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів (відповідно до розрахунку суми комунального податку - кількісний склад працівників за перевіряємий період склав 1 особу), виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а тому угоди, укладені позивачем з ТОВ "Промислова група ДФМ", не спричиняють реальних правових наслідків, не мають реального товарного характеру.

Разом з тим, як вбачається зі змісту вищевказаного акта перевірки від 13.02.2012 № 796/23-309/30661533 під час проведення перевірки ТОВ "Промислова група ДФМ" первинні документи, що підтверджують діяльність підприємства не досліджувалися, оцінка їх відповідності податковому обліку не надавалась. Перевірка проводилася згідно бази даних Кременчуцької ОДПІ.

Крім того, посилання Кременчуцької ОДПІ на відсутність у ТОВ "Промислова група ДФМ" основних фондів та працівників, які б забезпечували господарську діяльність судом оцінюються критично. Суд вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси та орендувати складські приміщення. Крім того, ні в акті перевірки, ні в подальших поясненнях, відповідач не визначив, яка саме кількість людей повинна була працювати на ТОВ "Промислова група ДФМ", щоб останній міг здійснювати торгівлю мастильними та іншими матеріалами.

Перевіркою встановлено, що позивачем на виконання вищевказаного договору було отримано від ТОВ "Промислова група ДФМ" податкові накладні:

- від 02.03.2011 року № 5 на суму 51643,40 грн., в т.ч. ПДВ 8607,23 грн. (т.1 а.с. 79);

- від 01.04.2011 року № 7 на суму 82916,00 грн., в т.ч. ПДВ 13819,33 грн. (т.1 а.с 82);

- від 04.05.2011 року № 7 на суму 106727,50 грн., в т.ч. ПДВ 17787,92 грн. (т.1 а.с 85);

- від 02.06.2011 року № 69 на суму 51430,00 грн., в т.ч. ПДВ 8571,67 грн. (т.1 а.с 88);

- від 01.07.2011 року № 3 на суму 39075,00 грн., в т.ч. ПДВ 6512,50 грн. (т.1 а.с 91);

- від 01.08.2011 року № 2 на суму 49282,00 грн., в т.ч. ПДВ 8213,67 грн. (т.1 а.с 94).

Зазначені податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою ТОВ "Промислова група ДФМ", яке на момент їх видачі було зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами.

Актом перевірки від 15.03.2012 року встановлено та підтверджується даними податкових декларацій позивача з ПДВ за березень-серпень 2011 року, що позивачем на підставі вищенаведених податкових накладних віднесено до складу податкового кредиту у березні-серпні 2011 року суму ПДВ, сплачену у вартості товарів, придбаних у ТОВ "Промислова група ДФМ".

Факт господарських операцій позивача із ТОВ "Промислова група ДФМ" у березні-серпні 2011 року щодо поставки товарів підтверджується накладними №44-5 від 02.03.2011, №109-3 від 01.04.2011, №165-4 від 04.05.2011, №237-2 від 02.06.2011, №309-4 від 01.07.2011, №410-2 від 01.08.2011 та рахунками №44-5 від 02.03.2011, №109-3 від 01.04.2011, №165-4 від 04.05.2011, №237-2 від 02.06.2011, №309-4 від 01.07.2011, №410-2 від 01.08.2011 на загальну суму 63512,32 грн., платіжними дорученнями №289 від 15.09.2011, №263 від 30.08.2011, №277 від 08.08.2011, №261 від 29.08.2011, №251 від 15.08.2011, №238 від 09.08.2011, №371 від 18.07.2011, №166 від 20.06.2011, №155 від 14.06.2011, №162 від 15.06.2011, №137 від 20.05.2011, №130 від 23.05.2011, №126 від 17.05.2011, №123 від 16.05.2011, №110 від 12.05.2011, №109 від 11.05.2011, №92 від 18.04.2011, банківськими виписками, витяг з журналу реєстрації виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, товар за договором поставки (т.1, а.с 77-208).

На продукцію ТОВ "Промислова група ДФМ" позивачем отримано паспорти якості, сертифікати відповідності, а також висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи ( а.с. 1 - 38, т. 3).

Відповідно до п. 3.2. ч. 3 Договору поставки №15 від 01.03.2011 року поставка товару згідно п. 3.1 цього договору здійснюється постачальником за рахунок постачальника транспортом постачальника на адресу покупця.

Згідно пояснень представника позивача перевезення придбаного товару здійснювалося за допомогою автомобіля ЗAЗ 110557, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу наявна у матеріалах справи), орендованого позивачем, згідно укладеного між ТОВ "Промбізнессоюз" та ОСОБА_3 договору найму (оренди) транспортного засобу від 05.02.2011 року (а.с. 33-35, т.1).

Також, в ході дослідження в судовому засіданні копії довіреності від 04.08.2009, судом встановлено про закріплення даного автомобіля за ОСОБА_4, який відповідно до довідки АБ № 276820, виданої Управлінням статистики у місті Кременчуці 03.12.2010 року є директором ТОВ "Промбізнессоюз".

Автомобілем ЗAЗ 110557, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 мастильні матеріали перевезені позивачем відповідно до товарно-транспортних накладних №44-5 від 02.03.2011, №109-3 від 01.04.2011, №165-4 від 04.05.2011, №237-2 від 02.06.2011, №309-4 від 01.07.2011, №410-2 від 01.08.2011 (а.с.78, 81, 84, 87, 90, 93, т.1).

На вимогу суду про надання документально підтверджених пояснень відносно конкретного місця, звідки відвантажувався товар, представником позивача у судовому засіданні пояснено, що транспортування здійснювалося із адреси місцезнаходження контрагента: вул. 40 років Жовтня, 2/7, м. Кременчук, після чого товар транспортувався на адресу орендованого ТОВ "Промбізнессоюз" складського приміщення: м. Кременчук, вул. Ярмаркова, б. 9 (договір оренди складського приміщення від 01.01.2011, укладеного між ПП "Лакрас" та ТОВ "Промбізнессоюз"), де приймався призначеною ТОВ "Промбізнессоюз" матеріально відповідальною особою за приймання та відпуск товару на складі - ОСОБА_4, відповідно до наказу №8 від 04.01.2011 (а.с. 26-28, т.1, а.с. 49, т. 3).

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що про наявність товарно-транспортних накладних перевіряючими зазначалося безпосередньо в акті перевірки від 15.03.2012 № 385/22-209/36618599, при цьому, жодних зауважень до їх форми та змісту як в акті перевірки, так і в ході судового розгляду справи Кременчуцькою ОДПІ вказано не було.

Крім того, представником позивача до матеріалів справи надано журнали-ордери і Відомість по рахунку 281 Товари на складі за березень-серпень 2011 року, з яких вбачається оприбуткування товару, придбаного у ТОВ "Промислова група ДФМ", на складі позивача (т.2, а.с. 1-16).

Позивачем до матеріалів справи надано оборотно-сальдові відомості по руху товару по постачальнику ТОВ "Промислова група ДФМ" за березень-серпень 2011, згідно яких відображено прихід та розхід товару по вказаному постачальнику (т.2, а.с. 17-23).

В ході судового розгляду справи судом з'ясовувалося питання щодо подальшого використання придбаного позивачем товару (мастильних матеріалів) в його господарській діяльності.

Так, зі змісту пояснень представника позивача судом встановлено, що придбаний товар було реалізовано наступним контрагентам: ТОВ "Роганський м'ясокомбінат" згідно договору поставки № 14/1/11 від 14.01.2011, ТОВ "Глобинський м'ясокобінат" згідно договору поставки № 11/11/09 від 11.11.2009, ПАТ "Чумак" згідно договору поставки № 08/06/11 від 08.06.2011, ТОВ "Салекс Абсолют" згідно договору поставки № 01/02/11 від 01.02.2011, ТОВ "ТАВР-плюс" згідно договору поставки №01/09/11 від 01.09.2011, ТОВ АФ "Маяк" згідно договору поставки № 09/06/11 від 09.06.2011, СУБ ТОВ "Українська чайна фабрика "Ахмат Ті" згідно договору поставки № 13/01/11 від 13.01.2011, ТОВ "Бікор" згідно договору поставки № 4/01/11 від 4.01.2011, ТОВ "Науково - виробнича фірма "Техвагонмаш", Колективне підприємство "Полтавський м'ясокомбінат" згідно договору поставки № 31-2/03/11 від 31.03.2011, ТОВ "Слобожанський миловар" згідно договору поставки № 12/04/11 від 12.04.2011, ПАО "Харьковский плиточный завод" згідно договору поставки №2302 від 23.02.2011, ДГП "Укргеофізика" згідно договору №23/03/11 про закупівлю товарів за державні кошти від 23.03.2011. Факт реалізації підтверджується долученими до матеріалів справи: копіями вказаних договорів, видатковими накладними, податковими накладними, копіями довіреностей, виданих на отримання товарно-матеріальних цінностей за накладними, товарно-транспортними накладними (т.1 а.с. 36-75, т.2 а.с. 24-129, т. 3 а.с. 39-47).

Посилання Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки від 15.03.2012 № 385/22-209/36618599 на те, що стан ТОВ "Промислова група ДФМ" - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, судом оцінюються критично з огляду на наступне

Із наявної у матеріалах справи Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що станом на дату розгляду справи у ЄДР відсутній запис державного реєстратора про відсутність ТОВ "Промислова група ДФМ" за юридичною адресою, натомість наявний запис про підтвердження статусу відомостей про юридичну особу.

Таким чином, дослідження наявних у справі доказів в їх сукупності, дає підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ТОВ "Промбізнессоюз" та ТОВ "Промислова група ДФМ" з поставки мастильних матеріалів. А відтак, суд вважає, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту за відповідний період суму податку на додану вартість в загальному розмірі 63512,00 грн, а витрати по придбанню мастильних матеріалів в сумі 37257,00 грн віднесено до складу валових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, бюджетного відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необгрунтовано, є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору в розмірі 2146,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбізнессоюз" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податвової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006492301/315 від 29.03.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 162580,00 грн. (сто шістдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят гривень), за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн. (одна гривня).

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006512301/316 від 29.03.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 63512,32 грн. (шістдесят три тисячі п'ятсот дванадцять гривень тридцять дві копійки), за штрафними (фінансовими) санкціями 3682,55 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят дві гривні п'ятдесят п'ять копійок).

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбізнессоюз" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2146 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 22 травня 2012 року.

Суддя Л.О. Єресько