Рішення

від 15.05.2012 по справі 429/264/12

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 429/264/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 травня 2012 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді - Юдіної С.Г.

при секретарі -Поночковій О.І.

за участю представника позивача -Залізко В.С.

за участю представника відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_4, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Українська фінансова компанія», Відділ у справах громадянства, імміграції та паспортної реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України в Дніпропетровській області про звернення стягнення та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»про визнання угоди не дійсною, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про звернення стягнення та виселення. Неодноразово уточнюючи позовні вимоги позивач просив суд: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 38324,44 доларів США звернути стягнення на будинок, по АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу повноважень необхідних для здійснення продажу; виселити ОСОБА_2 з житлового будинку АДРЕСА_1; стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідно до договору № DN80FI00000221 від 24 грудня 2007 року, відповідачу був наданий кредит у сумі 24000 доларів США, що підтверджується видатковим касовим документом від 25 грудня 2007 року. За користування кредитними коштами, позичальник зобов'язався сплачувати позивачу відсотки у розмір 9,96% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23 грудня 2027 року. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки № DN80FI00000221 від 24 грудня 2007 року, згідно умов цього договору відповідач надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме : житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 38,8 кв.м., жилою площею 20,2 кв.м., (земельна ділянка загальною площею 1490 кв.м.) який розташований за адресою : АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим, станом на 09 березня 2010 року заборгованість відповідача перед позивачем по кредитним зобов'язанням складає : 38324,44 доларів США, що становить 305974,66 грн., яка складається з основного боргу -25600,37 доларів США, відсотків - 5761,35 доларів США, комісії - 1989,32 доларів США, пені - 4973,40 доларів США.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ПАТ КБ «Приватбанк»в якому просив суд: визнати кредитний договір від 24.12.2007 року № DN80FI00000221

Підписаний зі сторони ЗАТ КБ «Приватбанк»- представником ТОВ «Перша українська фінансова компанія», а зі сторони позичальника -ОСОБА_2 -недійсним та покласти на відповідача всі судові витрати. В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 зазначив, що кредитний договір повинен бути визнаний недійсним, оскільки з боку відповідача він не підписаний особою уповноваженою на це установчими документами чи довіреністю та не скріплений його печаткою. Крім того, відповідно до предмету договору, відповідач повинен надати кредитні кошти в порядку передбаченому розділом 7 кредитного договору, а позивач доручає відповідачу погашення кредитних коштів в строк визначений кредитним договором і за кошти, розміщені на рахунку вказаному в п. 7.2 кредитного договору. Видачу кредитних коштів відповідно до договору повинен здійснювати кредитор, який не є стороною у договорі та кошти повинні бути зараховані на рахунок НОМЕР_1 відкритий у відповідача. Однак всупереч умовам договору кошти позивачу так і не були надані.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена, про час дату та місце розгляду справи, про причину неявки суд не повідомила.

Третя особи: ТОВ Перша українська фінансова компанія, Відділ у справах громадянства, імміграції та паспортної реєстрації фізичних осіб Павлогроадського МВ УМВС України в Дніпропетровській області, кожен окремо, були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, про причину неявки суд не повідомили.

Представник позивача в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, посилаючись на доводи викладені в уточненій позовній заяві та на свої пояснення надані в судовому засіданні. Зустрічний позов не визнав, пояснив суду, що згідно заяви про видачу готівки від 25 грудня 2007 року ОСОБА_2 отримав кредитні кошти у сумі 24000 доларів США, кредитний договір та договір іпотеки з ОСОБА_2 зі сторони позивача було підписано уповноваженою на те особою ТОВ "Перша Українська фінансова компанія".

Представник відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на доводи викладені в запереченнях на позов. Зустрічну позовну заяву підтримав в повному обсязі , та пояснив суду, що кредитні кошти у розмірі 24000 доларів США ОСОБА_2 не отримував.

Вислухавши учасників процесу, з'ясувавши обставини справи, та перевіривши їх письмовими доказами, суд доходить висновку що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити з огляду на таки підстави.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Так в судовому засіданні встановлено, що 24 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № DN80FI00000221, згідно п. 7.1 якого позивач зобов'язався надати відповідачу ОСОБА_2 кредит у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 33090 доларів США, в тому числі у розмірі 24000 доларів США на придбання нерухомості. За користування кредитними коштами позичальник зобов'язався сплачувати позивачу відсотки у розмір 9,96% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, та здійснювати погашення заборгованості шляхом помісячної сплати суми в розмірі 345,7 доларів США до 23 грудня 2027 року (т.1 а.с. 5-8).

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем було укладено договір іпотеки № DN80FI00000221 від 24 грудня 2007 року. Вказані договори зі сторони позивача на підставі договору № 1 від 01 серпня 2006 року - було укладено Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Українська фінансова компанія" (т.1 а.с. 91-97).

Відповідно до умов договору іпотеки № DN80FI00000221 від 24 грудня 2007 року відповідач ОСОБА_2 надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме : житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 38,8 кв.м., жилою площею 20,2 кв.м., розташований за адресою : АДРЕСА_1, де він мешкає. (т.1 а.с. 9-11, 45-52).

Згідно заяви про видачу готівки від 25 грудня 2007 року ОСОБА_2 отримав від позивача кредит у сумі 24000 доларів США, що підтверджується його особистим підписом (т.1 а.с.249)

22 січня 2008 року з метою виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_2 сплатив позивачу 350 доларів США, що підтверджується заявою про переказ готівки та касовим журналом за приходом (т.1 а.с. 221), ( т.2 а.с.2-6).

В порушення п. 7.1 кредитного договору, ОСОБА_2, дій по погашенню заборгованості за зазначеним кредитним договором не здійснював і до теперішнього часу обов'язків передбачених договором не виконав.

19 січня 2009 року позивачем на адресу відповідача ОСОБА_2 була надіслана вимога про дострокове повернення суми кредиту, згідно п.2.3.3 зазначеного кредитного договору, в строк до 16 лютого 2009 року, однак відповідач на вимогу позивача не відреагував. (т.1 а.с. 75,76).

Станом на 09 березня 2010 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед позивачем складає по кредитним зобов'язанням : 38324,44 доларів США, де основний борг - 25600,37 доларів США, відсотки - 5761,35 доларів США, комісія - 1989,32 доларів США, пеня - 4973,40 доларів США. З урахуванням встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долара США загальний розмір заборгованості складає 305974 (триста п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 66 коп. Розрахунок заборгованості судом перевірено, він є вірним (т.1 а.с. 175-177) .

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.

Згідно зі ст. 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 3 ст. 109 ЖК України, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають в ньому.

Суд вважає не доведеними доводи представника позивача ОСОБА_2- ОСОБА_3 про те, що підпис у заяві про видачу готівки від 25 грудня 2007 року на суму 24000 Доларів США не належить ОСОБА_2, оскільки згідно з висновком почеркознавчої експертизи від 22 жовтня 2010 року підпис від імені ОСОБА_2 в графі "підпис отримувача" на заяві про видачу готівки від 25 грудня 2007 року (т. 1 а.с.249) та в графі "Підпис..." на заяві про переказ готівки від 22 січня 209 року (т.1 а.с.221) - виконані ОСОБА_2, (т.1 а.с.221, т.2 а.с.2-6)). Суд вважає опискою зазначення в висновку почеркознавчої експертизи дати документу 22 січня 209 року, що знаходиться в цивільній справі на а.с.221 т.1, оскільки в т.1 на а.с. 221 справи знаходиться оригінал заяви на видачу готівки від 22 січня 2008 року.

Щодо твердження представника відповідача ОСОБА_2 про те, що кредитний договір не підписаний особою уповноваженою на це установчими документами чи довіреністю та не скріплений його печаткою, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки на час його укладання між ПАТ КБ «Приватбанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Українська фінансова компанія»було укладено відповідний договір від 01 серпня 2006 року (т.1 а. с. 91-97), зазначений правочин згідно пояснень представника ПАТ КБ «Приватбанк»було схвалено позивачем, так, відповідно до ст. 241 ЦК України, позивачем були вчинені дії по виплаті передбачених договором кредитних коштів, що свідчить про прийняття кредитного договору до виконання.

Крім того, як було встановлено в судовому засіданні при складанні текстової частини кредитного договору № DN80FI00000221 від 24 грудня 2007 року, працівником банку була допущена технічна помилка при написанні розрахункового рахунку на який позивач зараховував кошти для видачі їх ОСОБА_2, а саме замість розрахункового рахунку НОМЕР_2, в тексті договору вказаний розрахунковий рахунок НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, та з якого 21.11.2007 року ним були зняті 75000 грн., що підтверджується клієнтськими виписками з вказаних розрахункових рахунків.(т. 2 а.с. 160, 161). Фактично ж кошти позивачем були зараховані на розрахунковий рахунок НОМЕР_2, що був відкритий для зарахування коштів по кредитному договору № DN80FI00000221 від 24 грудня 2007 року, та 25.12.2007 року саме з цього розрахункового рахунку відповідачу були видані кошти по договору, що підтверджується заявою на видачу готівки від 25.12. 2007 року де зазначений розрахунковий рахунок НОМЕР_2. ( т.1 а.с. 249)

Суд вважає, що відповідачем ОСОБА_2 не виконали вимоги ст. 60 ЦПК України, відповідно до якої „ кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень" та не надані суду докази, які б свідчили про порушення позивачем його прав. Таким чином позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" про визнання угоди не дійсною задоволенню не підлягають, оскільки така вимога є безпідставною та такою, що суперечить встановленим судом обставинам по справі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2 та його представника, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягають повному задоволенню.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд стороні, на користь якої ухвалено рішення, присуджує з другої сторони понесені і документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись ст.ст. 526, 629, 1050 ЦК України, ст. 33 Закону України "Про іпотеку", ч. 3 ст. 109 ЖК України, ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_4, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Українська фінансова компанія», Відділ у справах громадянства, імміграції та паспортної реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України в Дніпропетровській області про звернення стягнення -задовольнити.

Звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DN80FI00000221 від 24 грудня 2007 року в розмірі 305974 ( триста п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 66 коп. на предмет іпотеки: житловий будинок з господарчими спорудами, загальною площею 38,8 кв.м., жилою площею 20.2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, шляхом його продажу Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності на нерухоме майно, а також наданням Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселити ОСОБА_2 з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» к.р. 320091004000 в обласному управлінні Національного банку України м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПО 14360570 в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору -1700 ( одна тисяча сімсот) грн., в рахунок відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи -30 (тридцять) грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»про визнання угоди не дійсною -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.Г. Юдіна