Ухвала

від 19.04.2012 по справі 2а-17877/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17877/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аль Пакіно»на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аль Пакіно»до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2011 року ТОВ «Аль Пакіно»звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0007732310 від 29 серпня 2011 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2012 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що правомірно сформував податковий кредит на підставі податкових накладених, виданих ТОВ «ГРВ-Синтез».

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Аль Пакіно»-залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2012 року -без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Аль Пакіно»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року, про що складено акт № 1118/23-10/34527574 від 12 серпня 2011 року.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0007732310 від 29 серпня 2011 року, яким позивачу було визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 50000 грн. 00 коп., з яких 40000 грн. 00 коп. -за основним платежем та 10000 грн. 00 коп. -штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу ТОВ «Аль Пакіно»звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Аль Пакіно»суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «ГРВ-Синтез».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Аль Пакіно»та ТОВ «ГРВ-Синтез»було укладено договір підряду № 2006/АП-1 від 11 вересня 2006 року. Згідно умов вказаного договору ТОВ «ГРВ-Синтез»зобов'язувалося виконати на замовлення позивача ремонтно-оздоблювальні роботи за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 9.

Суму податку на додану вартість, сплачену ТОВ «ГРВ-Синтез»у ціні робіт, обумовлених зазначеним договором, позивачем було віднесено на податковий кредит.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із вказаної норми права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством -не передбачено.

Згідно постанови заступника начальника відділу розслідування особливо важливих справ Слідчого управління податкової міліції ДПА України про призначення позапланових документальних перевірок від 18 березня 2011 року ТОВ «ГРВ-Синтез»було створене з метою незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, розкраданні державних коштів шляхом незаконного відшкодування податку на додану вартість.

З огляду на отриману інформацію про обставини здійснення господарської діяльності ТОВ «ГРВ-Синтез»колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих вказаною юридичною особою, ТОВ «Аль Пакіно»зобов'язане було надати суду копії всіх документів на підтвердження фактичного виконання сторонами умов договору підряду № 2006/АП-1 від 11 вересня 2006 року.

На підтвердження виконання робіт, обумовлених вказаним договором, представник позивача надав суду копії довідок про вартість виконаних підрядних робіт за період з жовтня 2006 року по травень 2007 року, актів приймання виконаних підрядних робіт за вказаний період, податкових накладних.

Однак, вказані документи складені та скріплені печатками позивача та підприємства, в діяльності якого присутні ознаки фіктивності. У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що вказані документи не можуть бути беззаперечними доказами того, що операції, зафіксовані в них, дійсно мали місце.

Крім того, податковий кредит за листопад 2008 року позивачем було сформовано на підставі податкових накладних, складених 11 жовтня 2006 року та 14 листопада 2006 року.

Позивач посилається на те, що податковий кредит на підставі вказаних накладних ним було сформовано у тому податковому періоді, в якому їх фактично отримано. Тобто, апелянт стверджує, що податкові накладні № 1110.3 від 11 жовтня 2006 року та № 1411.4 від 14 листопада 2006 року ним були отримані лише в листопаді 2008 року.

У відповідності до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно виписок по особовому рахунку позивача в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», завірені копії яких приєднані до матеріалів даної справи, позивачем було перераховано кошти на оплату договору підряду № 2006/АП-1 від 11 вересня 2006 року в період з 11 жовтня 2006 року по 11 травня 2007 року.

Таким чином, першою з подій, передбачених пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», було перерахування коштів з банківського рахунку платника податку в оплату робіт.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що ТОВ «Аль Пакіно»необхідно було сформувати податковий кредит за вищевказаними операціями у податковому періоді, на який припадає перерахування коштів.

За змістом п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»формування податкового кредиту є правом платника податку на додану вартість, а не його обов'язком.

У разі, якщо платник податку у періоді, в якому у нього відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»виникло право на формування податкового кредиту не скористався таким правом, то в цілях податкового обліку вважається, що такий платник податку добровільно відмовився від права на податковий кредит.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Аль Пакіно»посилається на те, що положеннями пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платникам податків надано право самостійно обирати після настання якої з подій, зазначених у вказаній нормі права, формувати податковий кредит.

Такі висновки апелянта є необґрунтованими, оскільки у пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»чітко зазначено, що датою виникнення права на податковий кредит є перша з подій, яка сталася раніше, а будь-яка з подій на вибір платника податку.

Вищевказані обставини у своїй сукупності дають підстави вважати, що судом першої інстанції було прийнято законне рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Аль Пакіно»не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 30 січня 2012 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Аль Пакіно»-залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2012 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аль Пакіно»-залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.