Ухвала

від 11.04.2012 по справі 2а-6080/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6080/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівАліменка В.О., При секретарі судового засіданняЗемляної Г.В., Лаврентьєві Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал Трейдінг Компані»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Адмірал Трейдінг Компані»пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення від 19.10.2010 р. № 0051711504/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2011 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.10.2010 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва проведено перевірку дотримання платіжної дисципліни Позивача.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт № 16195/15-2-33540568 від 19.10.2010 р. (надалі Акт).

Перевіркою встановлено що ТОВ «Адмірал Трейдінг Компані»в порушення вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі - Закон) несвоєчасно подано до установи банку платіжні доручення про сплату узгодженої суми податкового зобов'язання на перерахування податку на додану вартість за квітень, червень та серпень 2010 р. з граничним строком сплати 31.05.2010 р., 30.07.2010 р. та 30.09.2010 р. відповідно. Зазначено, що фактично сплата відбулась 01.06.2010 р., 02.08.2010 р. та 01.10.2010 р., тобто із затримкою до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

На підставі вказаного Акту, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.10.2010 р. № 0051711504/0, яким до позивача на підставі пп.17.1.7 п 17.1 ст. 17 вказаного Закону визначено суму штрафних санкцій у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу у розмірі 1231,18 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач скористався процедурою апеляційного оскарження податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду скарг позивача, рішенням державної податкової адміністрації України від 06.04.2011 р. № 6578/6/25-0215 скаргу позивача залишено без задоволення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно із статтею 11 Закону України «Про систему оподаткування», відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Згідно з підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), -протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до підпункту 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Разом з тим, пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, якщо останній день зазначених у цьому пункті строків припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.

Судом встановлено, що граничний строк сплати позивачем податку на додану вартість за квітень, червень та серпень 2010 р. є, відповідно, 31.05.2010 р. (враховуючи, що 30.05.2010 р. був вихідним днем), 30.07.2010 р. та 30.09.2010 р. відповідно.

З наданих позивачем квитанцій з призначенням платежу: сплата ПДВ (оригінали яких оглянуті судом в судовому засіданні), вбачається, що сплата податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2010 р. згідно квитанції № ПН1395 здійснена позивачем 31.05.2010 р. на суму 65,00 грн.; за червень 2010 р. згідно квитанції № ПН1187 здійснена 02.08.2010 р. на суму 4331,00 грн., а за серпень 2010 р. згідно квитанції № ПН 1252 - 30.09.2010 р. на суму 7968,00 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивачем несвоєчасно сплачена сума узгодженого зобов'язання з податку на додану вартість лише за червень 2010 р.

Відповідно до вимог пп. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами2 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності застосування ним штрафних (фінансових) санкцій до позивача за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень та серпень 2010 р.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування 798,08 грн. штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень та серпень 2010 р..

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді:

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Аліменко В.О.

Земляна Г.В.