КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-6782/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
У Х В А Л А
Іменем України
"19" квітня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Глущенко Я.Б., Собків Я.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському район м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.11р. у справі №2а-6782/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ф.Р.Е.Ш.»до Державної податкової інспекції у Святошинському район м. Києва про визнання протиправним наказу
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Ф.Р.Е.Ш.»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправним наказу № 1098 від 11.04.2011 року про проведення невиїзної перевірки та визнання протиправними дій щодо висновків перевірки про встановлення факту нікчемності угод.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2011 року відмовлено у відкритті провадження в частині вимоги про визнання протиправними дій щодо висновків перевірки про встановлення факту нікчемності угод.
В решті частини вимог щодо визнання протиправним наказу № 1098 від 11.04.2011 р. ДПІ у Святошинському район м. Києва про проведення невиїзної документальної перевірки постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.11р. адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що посадовими особами відповідача з метою вручення запиту № 7760/10/23-522 від 06.04.11р. про надання позивачем пояснень та документів здійснено виїзд за адресою місцезнаходження ТОВ «Ф.Р.Е.Ш.»та встановлено відсутність Товариства за його місцезнаходженням, про що складено відповідний акт від 24.03.11р. № 85/23-50/33062528. Станом на 11.04.2010р. згідно даних АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» ТОВ «Ф.Р.Е.Ш» має стан «місцезнаходження не встановлено». На дату складання акту перевірки місцезнаходження ТОВ «Ф.Р.Е.Ш.» та його посадових осіб не встановлено.
В судовому засіданні апеляційного суду 05.04.2012р. оголошено перерву до 19.04.2012р. у зв'язку з витребуванням від апелянта доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги.
В судове засідання 19.04.12р. представник апелянта не прибув, через канцелярію суду подав клопотання про залучення витребуваних доказів, а саме: запиту ДПІ від 27.05.2011р № 12112/10/15-240 до ТОВ «Ф.Р.Е.Ш.» про надання документальних підтверджень та пояснень.
Враховуючи, що у судове засідання 19.04.12р учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва у період з 11.04.2011р. по 13.04.2011р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірки ТОВ «Ф.Р.Е.Ш.»(код за ЄДРПОУ 33062528) з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р., за результатами якої складено акт перевірки від 13.04.2011 № 81/23-50/33062528.
Вказана перевірка проведена на підставі наказу начальника Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 11.04.2011р. № 1098 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ф.Р.Е.Ш.».
Правовою підставою для видачі оспорюваного наказу зазначена пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскпорюваний наказ всупереч наведеній нормі винесено без дотримання процедури та строків для його винесення, за відсутності належних та допустимих доказів вручення платнику податків письмового запиту, а відтак, є таким, що порушує право позивача на об'єктивну документальну перевірку повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77, 78 цього Кодексу.
Вищенаведена норма пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України чітко визначає передумову для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки -ненадання платником податку пояснення та документального підтвердження даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Ця норма кореспондується зі змістом п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України, згідно якої органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (ч. 4 п. 73.3 ПК України).
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вручення позивачу запиту податкового органу від 06.04.11р. № 7760/10/23-522.
Представник апелянта в судовому засіданні апеляційного суду 05.04.2012р. пояснив, що інформаційний запит було вручено представнику позивача 06.04.11р., що підтверджується підписом уповноваженого представника Глєба О.В. на самому запиті (а.с 95). Позивач в суді першої інстанції заперечував вказану обставину, зазначаючи, що не уповноважував вказану особу на одержання запиту, тим більше у день складання такого запиту. Доказів виклику уповноваженої від підприємства особи на отримання запиту матеріали справи не містять, як і не містять доказів на підтвердження повноважень вказаної особи (довіреності, наказу тощо) на одержання запиту.
Між тим, з акта документальної позапланової невиїзної перевірки № 81/23-50/33062528 від 13.04.11р., проведеної на підставі оспорюваного наказу вбачається, що працівниками ДПІ з метою вручення запиту від 06.04.11р. № 7760/10/23-522 про надання пояснень та документів було здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ «Ф.Р.Е.Ш.» м. Київ, вул. Миру 21 та встановлено, що за даною адресою підприємство та його посадові особи не знаходяться (відсутні).
Отже, доводи апелянта з приводу способу вручення запиту платнику податків носять суперечливий характер.
Окрім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів невстановлення місцезнаходження ТОВ «Ф.Р.Е.Ш.»та відсутність його посадових осіб 06.04.11р., як про це зазначено у акті перевірки. Не надано апелянтом і витребуваного колегією суддів акту ДПІ від 24.03.11р. № 85/23-50/33062528, яким зафіксовано невстановлення місцезнаходження ТОВ «Ф.Р.Е.Ш.»та відсутність його посадових осіб.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АВ № 091651 від 30.05.2011р. місцезнаходженням ТОВ «Ф.Р.Е.Ш.»є м. Київ, вул. Миру, будинок 21.
Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.07.11 р. вказана адреса була визначена як місцезнаходження позивача також станом на момент проведення перевірки.
Приміщення за адресою: м. Київ, вул. Миру, будинок 21 позивач орендує згідно Договору оренди нежилого приміщення № 27/04 від 27.04.09р. (а/с 41).
Крім того, в матеріалах справи наявні докази отримання позивачем за вказаною адресою поштової кореспонденції, направленої податковим органом, зокрема наказу та повідомлення про проведення перевірки, які надіслані податковим органом 13.04.11 (у день завершення перевірки та складання акту) та отримані позивачем 18.04.11р. (тобто, вже по завершенню перевірки), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями поштового повідомлення про вручення (а.с 72-74).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що достатньою правовою підставою для скасування оспорюваного наказу є недотримання податковим органом встановленого ПК України десятиденного строку з дня отримання запиту (запит на витребування документів складений 06.04.11р., тоді як наказ виданий 11.04.2011 р.).
Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись субґєктом владних повноважень при прийнятті ними рішень та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень (ст.2 КАС України), є, зокрема, принцип законності , відповідно до якого субґєкт владних повноважень зобовґязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення субґєкта вланих повноважень має прийматися обгрунтовано , тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Критерій обґрунтованості рішення або дії вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.
Колегія суддів вважає, що порушення принципів законності та обґрунтованості при видачі оспорюваного наказу порушило права та інтереси позивача на об'єктивну документальну перевірку повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість.
Запит ДПІ № 12112/10/15-240 від 27.05.2011р., який долучений апелянтом до матеріалів справи не спростовує доводи позивача, оскільки такий запит датований після виникнення спірних правовідносин (видачі оспорюваного наказу та складання акту перевірки).
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
У Х В А Л И В:
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському район м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.11р. у справі №2а-6782/11/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.11р. у справі №2а-6782/11/2670 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Глущенко Я.Б.
Собків Я.М.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.04.2012 |
Оприлюднено | 01.06.2012 |
Номер документу | 24344186 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Шелест С.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні