Постанова

від 10.04.2012 по справі 2а-14456/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14456/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

"10" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі: Воронець Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Технолог»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Печерської районної у м. Києві державної адміністрації до Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Технолог»про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В :

Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Печерської районної у м. Києві державної адміністрації звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Технолог» про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано недійсним запис про державну реєстрацію Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Будівельний Бум»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 35196442). Визнано недійсною державну реєстрацію та припинено Обслуговуючий кооператив житлового кооперативу «Технолог»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 35196442) у зв'язку з ліквідацією, не пов'язаною з банкрутством юридичних осіб. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник відповідача по справі подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Оскільки апелянт вважає, що визнавши недійсним запис про державну реєстрацію Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Будівельний Бум»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 35196442) та недійсною державну реєстрацію, а також припинивши Обслуговуючий кооператив житловий кооператив «Технолог»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 35196442) у зв'язку з ліквідацією, не пов'язаною з банкрутством юридичних осіб, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне переглянути рішення суду першої інстанції лише в цій частині.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 08.06.2007 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Обслуговуючий кооператив житловий кооператив «Будівельний бум». Загальними зборами засновників 02.07.2007 року прийнято рішення про зміну найменування та затвердження нової редакції статуту кооперативу, який після перейменування має назву «Обслуговуючий кооператив житловий кооператив «Технолог». Нову редакцію статуту ОКЖК зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 12.07.2007 року.

Разом із тим, при державній реєстрації відповідача не було дотримано вимог ст. ст. 134, 135, 137 Житлового кодексу Української РСР, Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого Радою Міністрів Української РСР від 30.04.1985 із змінами і доповненнями.

Оскільки зазначені порушення не можна усунути, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, відповідно визнання недійсним запису про державну реєстрацію Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Будівельний Бум» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 35196442), недійсною державну реєстрацію та припинення Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Технолог»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 35196442) у зв'язку з ліквідацією, не пов'язаною з банкрутством юридичних осіб.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 110 Цивільного Кодексу України юридична особа може бути ліквідована, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Нормативно-правовим актом, яким передбачено підстави постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством, є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», який регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 38 вказаного Закону підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

На думку прокурора, при створенні ОКЖК «Технолог»були допущенні порушення, які не можна усунути, а тому є всі підстави для визнання державної реєстрації юридичної особи недійсною, зокрема, прокурор посилається на норми ст. ст. 134, 135, 137 Житлового кодексу Української РСР, Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого Радою Міністрів Української РСР від 30.04.1985 із змінами і доповненнями.

Так, відповідно до ст. 134 ЖК України на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР) і потребують поліпшення житлових умов.

Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які мають право бути взятими на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду (стаття 34), а також громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.

Законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути встановлено й інші підстави для взяття громадян на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу.

Облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. Облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, при яких організуються кооперативи, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також у виконавчому комітеті Ради народних депутатів. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію, а також особи, зазначені в частині другій статті 37 цього Кодексу.

Порядок обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, затверджуються Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.

Відповідно до ст. 135 ЖК України умови прийому громадян до членів житлово-будівельного кооперативу встановлюються законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

До членів житлово-будівельного кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР) і перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу або користуються правом позачергового прийому до членів кооперативу, а також громадяни, зазначені в частині першій статті 143, частині другій статті 145 і частині першій статті 146 цього Кодексу.

Судом першої інстанції зазначено, що члени (засновники) станом на день створення і державної реєстрації ОКЖК «Технолог»на квартирному обліку не перебували, а отже і не потребували поліпшення житлових умов, в зв'язку з чим суд дійшов висновку, що члени (засновники) відповідача не відповідають вищезазначеним вимогам ЖК України, а отже не мали права створювати та здійснювати державну реєстрацію ОКЖК «Технолог».

Відповідно до ст. 137 ЖК України Житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях.

Рішення про організацію кооперативів при підприємствах, установах, організаціях приймаються з урахуванням пропозицій трудових колективів.

Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства Української РСР.

Примірний статут житлово-будівельного кооперативу затверджується Радою Міністрів Української РСР.

Відповідно до абз. 2 п. 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 р. № 186, при будівництві одно - і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.

Натомість, як зазначено судом першої інстанції, засновниками ОКЖК «Технолог»виступили 4 особи.

Разом із тим, колегія суддів звертає увагу, що Житловий кодекс Української РСР, на який посилається суд першої інстанції, введено в дію з 1 січня 1984 року Постановою Верховної Ради Української РСР від 30 червня 1983 року № 5465-X.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про правонаступництво України»від 12.09.1991, № 1543-XII Закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спеціальним законом, який визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні, є Закон України «Про кооперацію»від 10.07.2003, № 1087-IV (далі -Закон № 1087-IV).

Тобто, в даному випадку, на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були діючі нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлюють порядок створення та діяльності кооперативів.

Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 75 Конституції України, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас, у пункті 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі № 18/183-97 за конституційним зверненням ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення частини п'ятої статті 94 та статті 160 Конституції України (справа про набуття чинності Конституцією України) від 03 жовтня 1997 року № 4-зп зазначено, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про кооперацію»фактично змінено положення Житлового кодексу Української РСР, який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про кооперацію»від 10.07.2003, № 1087-IV.

Крім того, відповідно до ст. 41 Прикінцеві положення Закону № 1087-IV кооперативи та кооперативні об'єднання, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов'язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої статути у відповідність із цим Законом.

До приведення статутів у відповідність із цим Законом кооперативи та кооперативні об'єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.

Кабінету Міністрів України протягом року з дня набрання чинності цим Законом: підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Так, відповідно до ст. 6 Закону № 1087-IV, кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Порядок створення кооперативу визначений ст. 7 Закону № 1087-IV.

Так, відповідно до цієї статті кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах.

Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи України та іноземних держав, які беруть участь у діяльності кооперативів через своїх представників.

Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами.

Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.

При створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами.

Статтею 8 Закону № 1087-IV встановлено, що правовим документом, що регулює його діяльність, є Статут кооперативу.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1087-IV членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу (ст. 11 Закону № 1087-IV).

Відповідно до ст. 9 Закону № 1087-IV державна реєстрація кооперативу проводиться в порядку, передбаченому законом.

Положення ст. 9 Закону № 1087-IV є бланкетною нормою, яка вказує на те, що порядок державної реєстрації кооперативу передбачений іншим законом.

Таким нормативно-правовим актом є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15.05.2003, № 755-IV (далі -Закон № 755-IV).

Так, відповідно до ст. 4 Закону № 755-IV державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи, Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 08.06.2007 року проведено державну реєстрацію юридичної особи Обслуговуючий кооператив житловий кооператив «Будівельний бум». Загальними зборами засновників 02.07.2007 року прийнято рішення про зміну найменування та затвердження нової редакції статуту кооперативу, який після перейменування має назву «Обслуговуючий кооператив житловий кооператив «Технолог». Нову редакцію статуту ОКЖК зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 12.07.2007 року.

Отже, під час проведення державним реєстратором Печерської районної у м. Києві державної адміністрацієї державної реєстрації ОКЖК «Технолог»подані документи відновідали вищенаведеним правовим нормам, підстав для відмови у проведенні державної реєстрації встановлено не було.

Крім того, будь-яких порушень вимог законодавства, яким також регулюються спірні правовідносини, зокрема Цивільного та Господарського, під час створення відповідача судом апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, підстав для визнання недійсним запису про державну реєстрацію Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Будівельний Бум» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 35196442), визнання недійсною державної реєстрації та припинення Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Технолог»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 35196442) у зв'язку з ліквідацією, не пов'язаною з банкрутством юридичних осіб, колегією суддів не вбачається.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією своєї позиції щодо заявленого заступником Генерального прокурора України позову висловлено не було, між тим, в матеріалах справи міститься лист від 27.10.2011 року № 7379/5/11, адресований суду першої інстанції, в якому зазначено, що державні реєстратори здійснюють реєстраційні дії з додержанням вимог чинного законодавства України виключно за умов наявності всіх необхідних документів, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15.05.2003, № 755-IV (а.с. 189).

Натомість, заступник Генерального прокурора України вважає, що під час реєстрації відповідача були допущені порушення, в зв'язку з чим на підставі ст. 121 Конституції України, ч. 2 ст. 20, ч. 1 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»звернувся за захистом порушених прав в інтересах держави в особі Печерської районної у м. Києві державної адміністрації до суду, при цьому, питання щодо визнання дій державного реєстратора неправомірними в адміністративному позові прокурором не ставилося.

Слід зазначити, що зміст поняття «державні інтереси»розглянуто в Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року.

Так, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У даному випадку прокурором не наведено у чому саме відбулось чи може відбутись порушення матеріальних чи інших інтересів держави реєстрацією відповідача, як і не доведено протиправність дій реєстратора позивача у справі, який водночас є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, повністю спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції скасовує постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2011 року та приймає нову, якою задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Технолог»-задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2011 року в частині задоволення позовних вимог - скасувати та прийняти нову.

У задоволенні адміністративного позову заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Печерської районної у м. Києві державної адміністрації до Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Технолог»про визнання недійсним запису про державну реєстрацію Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Будівельний Бум»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 35196442), визнання недійсною державної реєстрації та припинення Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Технолог»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 35196442) у зв'язку з ліквідацією, не пов'язаною з банкрутством юридичних осіб, -відмовити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2011 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено: 16 квітня 2012 року.

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.