Ухвала

від 26.04.2012 по справі 28/37-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 28/37-А Головуючий у 1-й інстанції: Копитова О. С.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" квітня 2012 р. м. Київ

колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

при секретарі Масон Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13068»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 11.08.2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 26.12.2005 року № 0020841550 та № 0020851550, якими позивачу було визначено суму штрафних санкцій в розмірі 32818,31 грн. та 16330,46 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що своєчасно та в повному обсязі сплачував задекларовані суми земельного податку, що підтверджується розрахунками земельного податку та платіжними дорученнями.

Постановою Господарського суду м. Києва від 11.08.2011 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В засідання з'явився представник апелянта та підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі. Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було проведено перевірку дотримання платіжної дисципліни ВАТ «Київське автотранспортне підприємство № 13068», правонаступником якого є ПАТ «Київське автотранспортне підприємство 13068»за період 21.11.2003 року -31.03.2004 року.

В ході перевірки було виявлено порушення сплати узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку за період 21.11.2003 року 31.03.2004 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 04.08.2004 року, на підставі якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000132400/0 від 04.08.2004 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов'язання з податку на землю в розмірі 76547,55 грн.

Крім того, 26.12.2005 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку позивачем за період з 01.01.2002 року по 01.11.2005 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 26.12.2005 року, відповідно до якого виявлено порушення строків сплати податкових зобов'язань по податку на землю за червень 2004 року, листопад 2005 року.

На підставі акту перевірки відповідачем, 26.12.2005 року були винесені податкові повідомлення-рішення № 0020851550, яким позивачу нараховано суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов'язання з податку на землю в розмірі 16330,46 грн. та № 0020841550, яким позивачу нараховано суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов'язання з податку на землю в розмірі 32818,31 грн.

За результатами оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, скарги позивача залишені без задоволення.

Згідно п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання визначається як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідач здійснював зарахування поточних платежів з податку на землю в рахунок погашення платежів попередніх періодів, за якими згідно даних відповідача у позивача рахувалась заборгованість, в зв'язку з чим у позивача виникала заборгованість по поточних платежах і відповідно відповідачем здійснювалось нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зазначених платежів.

Апелянт посилається на п. 7.7 ст. 7 Закону, відповідно до якого, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість, а також право, зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

Також законами не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу.

При цьому відповідно до пп. 3.1.1 ст. 3 Закону передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.

Крім того, дійсно норми пп. 8.6.2 ст. 8 Закону № 2181 з урахуванням положень пп. "б" пп. 8.6.1 ст. 8 цього ж Закону не встановлюють заборону для платника податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Крім того, постановою Господарського суду м. Києва від 25.04.2007 року, яка вступила в законну силу, визнані недійсними податкові повідомлення-рішення № 00001642312/2 від 20.08.2003 року, № 00001642312/3 від 07.11.2003 року. Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.03.2003 року визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 00001541810/0 від 19.07.2002 року. Зазначене рішення залишено без змін постановою Верховного Суду України від 27.01.2004 року.

Таким чином, встановлено, що заборгованість позивача перед відповідачем, в рахунок погашення якої здійснювалось списання поточних платежів, відсутня, а штрафні санкції визначені податковим повідомленням-рішенням № 0000132400/0 від 04.08.2004 року були нараховані відповідачем за несвоєчасну сплату зобов'язань нарахованих вказаними (скасованими) податковими повідомленнями рішеннями.

На підставі вищевикладеного, апелянтом не було надано вагомих доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо часткового задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 11.08.2011 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13068»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень -залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 11.08.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 27.04.2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 27.04.2012 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М

Степанюк А.Г.