Ухвала

від 11.04.2012 по справі 2а-8477/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8477/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі Рогальовій О.В.

за участю представника позивача Янушевського О.М.

представника відповідача Алексєєнко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2011 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Народної Творчості «Гопак»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування рішення № 0000092312/0 від 11.01.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 000092312/0 від 11.01.2011 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

В судове засідання з'явився представник позивача, який проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача до суду з'явився, апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2010 за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр народної творчості «Гопак»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Графіка-С»(код ЄДРПОУ 35611724) за період : 01.01.2008 по 31.12.2009 відповідачем складено Акт № 4662/23-12/16303145.

Під час перевірки було встановлено, що позивач укладав договори з TOB «Графіка-С», а саме: 1) договір на надання поліграфічних та інших послуг від 04.01.2008 № 01/08, відповідно до якого виконавець зобов'язується виконувати різноманітні види поліграфічних послуг, виготовлення поліграфічної продукції та надання послуг з обслуговування виставок. Ціна робіт, послуг і порядок оплати обумовлюється в додаткових угодах, що є невід'ємною частиною такого Договору. До зазначеного Договору позивач та TOB «Графіка-С»підписали 13 Додаткових угод, на виконання яких були підписані відповідно Акти приймання-передачі; 2) договір на надання поліграфічних та інших послуг № 34/08 від 01.11.2008. Умови про предмет та ціну цього Договору визначені аналогічно Договору від 04.01.2008 № 01/08. Відповідно до Договору № 34/08 від 01.11.2008 позивач та TOB «Графіка-С»уклали 3 додаткові угоди та підписали Акти приймання-передачі.

Так, відповідачем було встановлено, що позивачем отримано від TOB «Графіка-С»поліграфічних послуг на суму 2 613 450 грн., в т.ч. ПДВ 435 575 грн.

На сторінці 10 Акта перевірки зазначено, що розрахунки між позивачем та ТОВ «Графіка-С»здійснювалися у безготівковій формі, станом на 31.12.2009 дебіторська/кредиторська заборгованість за отримані позивачем поліграфічні послуги відсутня.

Суму податку на додану вартість в розмірі 435 575 грн. включено позивачем до складу податкового кредиту.

Одночасно, відповідачем встановлено, що TOB «Графіка-С»укладало правочини з TOB «Фьюджин-»(код ЄДРПОУ 36251818), з яким пов'язана кримінальна справа № 05-18071, порушена СВ Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві за фактом вчинення фіктивного підприємництва.

З огляду на це, відповідач прийшов до висновку, що оскільки «..реєстраційні документи TOB «Графіка-С», а також його первинні фінансово-господарські документи не можуть бути дійсними, оскільки реєстрація такого підприємства здійснена на підставі неправдивих відомостей про підприємство, ціль його утворення, без наміру займатися підприємницькою діяльністю», то договори, укладені позивачем з TOB «Графіка-С»є нікчемними.

При цьому, відповідач також посилається на статті 215 та 216 Цивільного кодексу України, зазначаючи, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а невстановлена слідством особа директором TOB «Графіка-С» бути не могла, оскільки її на цю посаду ніхто не призначав.

З огляду на це, у позивача залишаються непідтвердженими у розумінні п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту.

Таким чином, відповідач робить висновок, що несплачений позивачем податок на додану вартість внаслідок безпідставного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Відповідно до вищевикладених висновків, зроблених відповідачем за результатами проведеної перевірки позивача, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000092312/0, яким донарахував позивачу податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 435 575,00 грн., штрафних санкцій в сумі 108 894,00 грн., а всього -544 496,00 грн.

Що стосується правомірності нарахування відповідачем позивачу податкового зобов'язання з ПДВ, то суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 Та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого вико ристання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Положеннями п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податкова накладна вида ється платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках (пп. 7.2.3); право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (пп. 7.2.4). Зміст податкової накладної визначено у пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Відповідно із ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 цієї статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних доку ментів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із пп. «е»пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначений окремим рядком опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).

Із матеріалів справи вбачається, що податковий кредит був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних за фактично надані послуги з метою їх подальшого використання в господарській діяльності.

Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання відповідача на матеріали справи, в яких міститься допит засновника ТОВ «Графіка -С», що був контрагентом позивача, ОСОБА_5, яка зазначала, що жодних адміністративно-розпорядчих функцій в якості директора не виконувала.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, податкові накладні, Договори, акти прийому-передачі, податкові декларації та інші бухгалтерські документи були підписані не ОСОБА_5, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та із протоколу №2 зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Графіка-С»від 1 листопада 2008 року вбачається, що директором товариства спочатку була ОСОБА_6, а потім -ОСОБА_7

Реальність господарських операцій підтверджується договорами, специфікаціями, актами прийому передачі виконаних робіт. Позивач має всі первинні документи щодо взаємовідносин з ТОВ «Графіка-С», що підтверджують отримання позивачем послуг за період перевірки, які були необхідні для господарської діяльності. Позивач сплатив на користь ТОВ «Графіка-С»вартість послуг з урахуванням суми ПДВ, яка заявлена ним в подальшому до відшкодування.

Відповідно до п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, визначені у пунктах «а».»в», «г», «д»п.10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення суми податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідного до закону.

Таким чином, проаналізувавши наведене вище, можна прийти до висновку, що чинним законодавством не встановлено обов'язок отримувача послуг (покупця) сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачено продавцем або контролювати продавця та перевіряти його щодо сплати такого податку. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це не повинно тягнути відповідальність з негативними наслідками для покупця або отримувача таких послуг.

Крім того, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на 10.06.2011 р. відомості про припинення ТОВ «Графіка-С»були відсутні.

З огляду на зазначене, позиція відповідача щодо донарахування позивачу податку на додану вартість є необгрунтованою. На момент укладення договору ТОВ «Графіка-С» було належним чином зареєстрованим підприємством, наділеним цивільною правосуб'єктністю, зареєстрованим платником податку на додану вартість, яким були виписані та надані позивачу податкові накладні, а позивачем були сплачені кошти за отримані послуги, в тому числі і податок на додану вартість.

Щодо посилання Відповідача на ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин, який порушує публічний порядок,-то ця норма також не стосується зазначеного вище договору між TOB «Графіка - С»та Позивачем. Поняття правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як роз'яснив Верховний Суд України в постанові Пленуму "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.09 правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок (п. 18 постанови Пленуму ВСУ).

На думку колегії суддів, відповідачем не доведено яким чином наведені вище правочини посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, яким чином порушується публічний порядок.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до ст. 200 КАС України -суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2011 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Народної Творчості «Гопак»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування рішення № 0000092312/0 від 11.01.2011 року -залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.