Постанова

від 18.04.2012 по справі 2а-6202/11/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6202/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицького А.І.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"18" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі Рогальовій О.В.

за участю представника позивача Бєсової В.О.

представника відповідача Овдієнко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Фабрика «Комбі»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року за позовом Приватного акціонерного товариства «Фабрика «Комбі»до Київської обласної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним та скасування пункту 7 Рішення про визначення країни походження товару № 125/000003/2011/0084 від 22.07.2011 року; визнання недійсною та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 125/000003/1/00156 від 25.07.2011 року; зобов'язання Київську обласну митницю відновити до товару, що надійшов на адресу АТ Фабрика «Комбі»з Російської Федерації по вантажно-митній декларації №125120105/2011/190505 22.07.2011 року, режиму вільної торгівлі, шляхом застосування «065»преференції у вигляді «0»ставки ввізного мита; повернення з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Фабрика «Комбі»суму 9831 (дев'ять тисяч вісімсот тридцять одна) грн. 28коп. надмірно сплаченого державного мита.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

В судове засідання з'явився представник позивача, який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду -скасуванню з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, приватним акціонерним товариством «Фабрика «Комбі»22.07.2011 року була подана вантажна митна декларація №125120105/2011/190505 для здійснення митного оформлення товарів «каталоги відтінків з локонами (петлями) штучного волосся «Елітан»(код УКТ ЗЕД 6704190000) із застосуванням «065»преференції по ввізному миту.

Код товару у графі 33 вищевказаної ВМД було зазначено відповідно до попередніх рішень щодо класифікації та кодування товару в УКТ ЗЕД від 13.05.2011 року № ПРК-125-00012-11, № ПРК-125-000018-11, які були винесені відділом контролю митної вартості та класифікації товарів Київської обласної митниці.

Для прийняття попереднього рішення про класифікацію та кодування в УКТ ЗЕД товару (каталог відтінків з локонами штучного волосся «Елітан 100+2») до відділу було надано звернення, контракт та зразок товару.

Не зважаючи на подані позивачем документи, Київською обласною митницею відмовлено АТ «Фабрика «Комбі»у митному оформленні товару з наданням преференцій «065»по миту на підставі Рішення про визначення країни походження товару №125/000003/2011/0084 від 22.07.2011 року та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №125/000003/1/00156.

Відмовляючи у застосуванні режиму вільної торгівлі, відповідач послався на п. 7 оскаржуваного Рішення - на порушення позивачем вимог п. 9 Правил в частині «невідповідності коду товару в гр. 33 ВМД коду товару в гр.9 Сертифікату та відсутності в гр.1, 2 Сертифікату поштових адрес».

Так, судом першої інстанції визначено, що позивач, зазначивши в графі 33 ВМД № 125120105/2011/190505 код товару, який було визначено митницею, погодився з даним кодом та автоматично підтвердив правильність визначення даного коду згідно УКТ ЗЕД.

Колегія суддів не може погодитись із зазначеним висновком та зазначає наступне.

У відповідності до ч.2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. №574, ст.1 Митного кодексу України вантажна митна декларація -це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

За вимогами ч.2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації (затвердженої Наказом Державної митної служби України №307 від 09.07.97р.), в частині порядку заповнення Графи 33 «Код товару»вказано, що, якщо не передбачено інше, то в першому підрозділі графи зазначаються перші 8 знаків коду товару згідно з УКТЗЕД. У другому підрозділі графи зазначаються дев'ятий та десятий знаки коду товару згідно з УКТЗЕД.

Згідно із ст.1 Порядку прийняття попередніх рішень про класифікацію та кодування товарів в УКТЗЕД, затвердженого Наказом Держмитслужби України 04.04.2005 за №238 (із змінами, внесеними наказом Держмитслужби України від 05.03.2007 №187) класифікація товарів -це визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, тобто віднесення товару до визначеної десятизначної товарної підкатегорії за УКТЗЕД, до якої товар належить відповідно до Основних правил інтерпретації класифікації товарів і вимог УКТЗЕД.

Обов'язок щодо класифікації товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД у відповідності до вимог ст.313 Митного кодексу України, покладається виключно на митні органи. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Таким чином, вантажна митна декларація є лише письмовим документом декларанта, яка відображає всю необхідну інформацію про товар, а порядок її заповнення жодним чином не залежить від волевиявлення декларанта. Графа 33 ВМД «Код товару»повинна містити визначений митницею код, що зобов'язаний відобразити декларант, однак це в жодному разі не означає згоди декларанта з правильністю визначення митним органом коду товару.

Режим вільної торгівлі між Україною та Російською Федерацією встановлено Угодою про торгівлю від 24.06.1993р., що набула чинності 21.02.1994р.

Стаття 1 зазначеної Угоди передбачає, що Договірні сторони не застосовують мито, податки і збори, які мають еквівалентний вплив на експорт та/або імпорт товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території іншої Договірної Сторони.

Країна походження товару визначається відповідно до Рішення про Правила визначення походження товарів, підписані Договірними країнами 30.11.2000р.

Згідно з п. 21 Правил, до товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим вільної торгівлі на митних територіях держав-учасниць Угоди за умови одержання належного посвідчення про їхнє походження (за формою СТ-1) чи інших необхідних документів протягом одного року з дати митного оформлення.

Згідно із ст. 284 Митного кодексу України, до товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим найбільшого сприяння за умови одержання належним чином оформленого посвідчення про їх походження не пізніше ніж через один рік з дати здійснення митного оформлення.

Відповідно до п.9 Правил, товар користується режимом вільної торгівлі на митних

територіях держав-учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами, а також: а) експортується на підставі договору/контракту між резидентом однієї з держав-учасниць Угоди, і резидентом іншої держави-учасниці Угоди і ввозиться з митної території однієї держави-учасниці на митну територію іншої держави-учасниці Угоди; б) ввозиться фізичною особою-резидентом держави-учасниці Угоди з митної території однієї з держав-учасниць на митну територію іншої держави-учасниці Угоди.

Відповідно до статті 282 Митного кодексу України та п. 10 Правил, для підтвердження країни походження товару в конкретній державі-учасниці Угоди необхідне подання митним органам країни ввозу сертифіката про походження товару форми СТ-1 (додаток 2, що є невід'ємною частиною цих Правил) чи декларації

про походження товару.

Таким чином, аналізуючи наведені вище норми у їх сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що товар може користуватися режимом вільної торгівлі у разі, коли митним органам подано сертифікат про походження цього товару, який підтверджує країну походження товару -Учасниці Угоди.

У відповідності до ст. 283 МКУ, у разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей.

Товар не вважається таким, що походить з відповідної країни, доти, доки митні органи у випадках, встановлених цим Кодексом, не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості.

Згідно з п. 4.2 Порядку роботи відділу митних платежів регіональної митниці, митниці при здійсненні контролю за правильністю визначення країни походження товарів, що переміщується через митний корон Украйни, та прийняття рішень про визначення країни походження товару, затвердженого наказом Держаної митної служби України від 09 листопада 2009 року № 1070, рішення про відновлення режиму вільної торгівлі приймається після підтвердження уповноваженим органом достовірності (автентичності) сертифіката (у тому числі преференційного) чи відомостей, що в ньому міститься, або на підставі інформації (документів) уповноваженого органу, що видав преференційний сертифікат, яка уточнює відомості, зазначені у преференційному сертифікаті.

Як вбачається з листа Московської ТПП від 05.09.11р. №3033-1/1379, Московська ТПП надала підтвердження достовірності відомостей, що містяться в поданому позивачем Сертифікаті СТ-1.

Таким чином, Київською обласною митницею на виконання п. 21 Правил було отримано як належним чином оформлений Сертифікат форми СТ-1, так і додаткове підтвердження відомостей уповноваженого органу Російської Федерації - Московської ТПП, про походження спірного товару з Договірної країни - Російської Федерації.

Отже, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що Київською обласною митницею не було отримано додаткових відомостей про підтвердження країни походження товару.

Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання відповідача на лист Державної митної служби від 03.03.2005 року №35/35-1170-ЕП, в якому зазначається, що для застосування режиму вільної торгівлі код товару за товарною номенклатурою, задекларований у вантажній митній декларації, повинен відповідати коду товарної номенклатури, зазначеної у графі 9 сертифіката походження, оскільки зазначений лист не є нормативно-правовим актом. Крім того, жодним Законом або підзаконним актом не встановлена зазначена вимога. Одним із головних критеріїв можливості застосування режиму вільної торгівлі, є встановлення країни походження, що і було зроблено митним органом.

Колегія суддів звертає увагу на п.7 оспорюваного Рішення про визначення країни походження від 22.07.2011 року, в якому Київська обласна митниця зазначила, що правильність визначення країни походження підтверджена.

Колегія суддів також не може погодитись з посиланням представника відповідача на п. 20 Правил визначення країни походження товарів, як на підставу не застосовувати «065»преференції по миту. Оскільки в цьому пункті мова йде тільки про те, що ненадання правильно оформленого сертифіката походження товару чи відомостей про походження товару не є підставою для їхньої затримки митними органами. Але ж в даному випадку країна походження митним органом була підтверджена, додаткова відповідь щодо дійсності сертифікату Московською ТПП була надана.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідачем прийняте необґрунтоване Рішення про визначення країни походження товару № 125/000003/2011/0084 від 22.07.2011 року та неправомірно відмовлено в митному оформленні товарів.

Що ж стосується питання відсутності в графах 1 та 2 Сертифікату поштових адрес TOB «Колор-Текс»та AT «Фабрика «Комбі», як відправника/експортера та одержувача/імпортера, то колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з гр.2 Сертифікату, адресою одержувача AT «Фабрика «Комбі»зазначено її місцезнаходження -07342, Україна, Київська обл., Вишгородський р-н, с.Пірнове, вул.Київська, 29. Вказана адреса є також поштовою адресою Позивача, на яку йому надходить поштова кореспонденція від контрагентів. Що ж стосується зазначення в гр.2 Сертифікату поштової адреси відправника спірного товару - TOB «Колор-Текс»(109472, Російська Федерація, м.Москва, вул. Ташкентська. 6.24. к.1), то така адреса є адресою реєстрації юридичної особи в Російській Федерації, що також повністю відповідає вимогам п.12 Правил, оскільки у відповідності до його положень, у випадку не зазначення поштової адреси відправника, допускається запис адреси відповідно Свідоцтва про реєстрацію підприємства.

На підставі наведеного, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування пункту 7 Рішення про визначення країни походження товару № 125/000003/2011/0084 від 22.07.2011 року, визнання недійсним та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 125/000003/1/00156 від 25.07.2011 року.

Щодо позовних вимог позивача з приводу повернення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплаченого державного мита у сумі 9 831,28 грн., то колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні цієї позовної вимоги. Судом першої інстанції правильно зазначено, що позивачем не дотримано Порядок взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, затверджений спільним наказом Державної митної служби України та Державним казначейством України від 20.07.2007 року №611/147.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання Київську обласну митницю відновити до товару, що надійшов на адресу АТ Фабрика «Комбі»з Російської Федерації по вантажно-митній декларації №125120105/2011/190505 22.07.2011 року, режиму вільної торгівлі, шляхом застосування «065»преференції у вигляді «0»ставки ввізного мита, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, до виключної компетенції Київської обласної митниці належить прийняття рішення щодо встановлення режиму вільної торгівлі, шляхом застосування «065»преференції у вигляді «0»ставки ввізного мита, а тому суд не має права перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції органів митної служби. Суд може за наявності достатніх правових підстав лише зобов'язати відповідача розглянути питання щодо відновлення до товару, що надійшов на адресу АТ Фабрика «Комбі»з Російської Федерації по вантажно-митній декларації №125120105/2011/190505 22.07.2011 року, режиму вільної торгівлі, шляхом застосування «065» преференції у вигляді «0»ставки ввізного мита.

Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги частково та скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 207, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Фабрика «Комбі»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року за позовом Приватного акціонерного товариства «Фабрика «Комбі»до Київської обласної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації та зобов'язання вчинити дії -задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року -скасувати та постановити нову, якою позов задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати пункт 7 Рішення про визначення країни походження товару № 125/000003/2011/0084 від 22.07.2011 року.

Визнати недійсною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 125/000003/1/00156 від 25.07.2011 року.

Зобов'язати Київську обласну митницю розглянути питання щодо відновлення до товару, що надійшов на адресу АТ Фабрика «Комбі»з Російської Федерації по вантажно-митній декларації №125120105/2011/190505 22.07.2011 року, режиму вільної торгівлі, шляхом застосування «065»преференції у вигляді «0»ставки ввізного мита.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства «Фабрика «Комбі»(07342, Київська область, Вишгородський район, с.Пірнове, вул. Київська, 29, код ЄДРПОУ 19016050, поточний рахунок №26005300048662 в ПАТ «Банк Форум», МФО 322948) здійснені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 101 грн.23 коп..

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.