Ухвала

від 18.04.2012 по справі 2а-15329/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15329/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Савченко А.І.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі Рогальовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маалекс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 січня 2012 року за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маалекс»про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом в розмірі 132 772,0 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 січня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог позивача.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду -без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було проведено перевірку кафе - бару, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Боженко, 107, що належить позивачу з питань дотримання вимог податкового законодавства.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 26.08.2010р. № 0808/26/50/23/34867015, в якому зафіксовано порушення відповідачем вимог пунктів 8, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР та статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995р. №481/95-ВР.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено рішення від 08.09.2010р. №0008232305, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 278 346,00 грн.

Проте, рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві від 05.11.2010р. №6024/10/25-214 зазначене рішення за наслідками розгляду скарги відповідача скасоване в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 145 574,00 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 27.12.2010р. №14197/6/25-0415 рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 08.09.2010р. №0008232305, з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві від 05.11.2010р. №6024/10/25-214, залишено без змін.

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 8 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадською харчування та послуг зобов'язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

Статтею 23 зазначеного Закону передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний не виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар і меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях. Зазначені цінники та прейскуранти мають бути розмішені у спосіб, який не дозволятиме покупцям (у тому числі контролюючим особам) вилучати такі цінники та прейскуранти поза контролем осіб, уповноважених таким продавцем здійснювати нагляд за дотриманням норм цього Закону.

Згідно п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при пролажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до статті 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського облік)'.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Статтею 2 зазначеного Закону визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача відсутні прибуткові документи на товар на загальну суму 62425,00 грн., який у встановленому порядку не оприбуткований. Крім того, у відповідача відсутні цінники на 466 найменувань товарів, а тому позивачем правомірно винесено застосовані до відповідача санкції, передбачені ст.ст. 21,23 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Що стосується порушення відповідачем статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», то за наслідками розгляду скарги ДПА у м. Києві зазначений факт не підтвердився, а тому рішення про застосування штрафних санкцій за відповідне правопорушення було скасоване.

Відповідно до абзацу першого пункту 9 Порядку №29, з урахуванням положень абзацу 11 пункту 16, згідно якого на подання та розгляд скарг на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, зазначені у цьому пункті, не поширюється дія пунктів 4-8, підпункту 4 абзацу першого та абзаців четвертого -одинадцятого пункту 9 і пунктів 11 та 12 цього Положення, державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обґрунтованість рішення (податкового повідомлення, податкової вимоги), що оскаржується, і приймає одне з таких рішень: залишає рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, без змін, а скаргу (заяву) без задоволення; скасовує в певній частині рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, і не задовольняє скаргу (заяву) платника податків в певній частині; скасовує рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, і задовольняє скаргу (заяву) платника податків; про податковий компроміс; збільшує суму податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу; залишає у випадках, передбачених статтею 8 Закону України «Про звернення громадян», скаргу (заяву) без розгляду та повертає її автору.

Таким чином, в разі скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині, зазначене рішення не може бути відкликане, а відповідно воно підлягає виконанню в частині, що не скасована податковою адміністрацією за наслідками розгляду скарги.

Слід також звернути увагу на те, що на час розгляду справи вказане рішення податкового органу в частині, що не скасована ДПА у м. Києві за наслідкам розгляду скарги відповідача, є чинним.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в 10-денний строк з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Отже, оскільки відповідач суму фінансових санкцій в добровільному порядку не сплатив, тому податковий орган цілком обґрунтовано звернувся до суду з позовом про примусове стягнення штрафних санкцій в сумі 132 772,00 грн.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маалекс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 січня 2012 року за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маалекс» про стягнення заборгованості -залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.