Постанова

від 25.04.2012 по справі 2а-14705/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14705/11/2670 (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"25" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.,

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБІНВЕСТ-УКРАЇНА»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБІНВЕСТ-УКРАЇНА»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення від 06.05.2011 року № 0002562303, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРУБІНВЕСТ-УКРАЇНА»звернулося в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 06.05.2011 року № 0002562303 .

Окружний адміністративний суд своєю постановою від 30.01.2012 року в задоволенні позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

25.04.2012 року представником відповідача суду було надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців про те, що відповідачем змінено назву з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Державної податкової служби.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

В суді першої інстанції було встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва 18.04.2011 року було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБІНВЕСТ-УКРАЇНА»(код за ЄДРПОУ 36000927) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 27.06.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 27.06.2008 року по 31.12.2010 року.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт перевірки від 18.04.2011 року № 902/23-03/36000927.

Вказаною перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого ТОВ «ТРУБІНВЕСТ-УКРАЇНА»занижено податкове зобов'язання з ПДВ за червень 2009 року на 348 468 грн.

На підставі встановлених в ході перевірки та зазначених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 06 травня 2011 року № 0002562303, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість (14010100) в загальному розмірі 435 585,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 348 468 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 87 117 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням від 06 травня 2011 року № 0002562303, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПА у м. Києві та ДПА України. Рішеннями ДПА у м. Києві та ДПА України оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06 травня 2011 року № 0002562303 було залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дійшов висновку, що фактичну поставку труб здійснювало ТОВ «Укрметізбуд ЛТД»на підставі договору про переведення боргу від 20.01.2010 року, тому ним було завищено податковий кредит з ПДВ за червень 2009 року на суму 350829 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції відносно такого висновку відповідача по справі звертає увагу на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 22.06.2009 року між позивачем TOB «ТРУБІНВЕСТ-УКРАЇНА», та TOB «Донторгхолдінг»було укладено договір купівлі продажу № 22/06-1.

Згідно умов даного договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю «труби», в асортименті, кількості та по ціні, обговореній в специфікації № 1 до даного договору. Передача товару від продавця до покупця здійснюється відповідно до накладних, в яких відображається найменування, ціна, кількість та загальна вартість товару. Строк постачання товару згідно специфікації № 1 до договору купівлі-продажу - жовтень 2010 року.

Загальна вартість товару за договором купівлі-продажу № 22/06-1 від 22.06.2009 року складає 2 104 973, 50 грн., в тому числі ПДВ - 350 829 грн.

26.06.2009 року TOB «ТРУБІНВЕСТ-УКРАЇНА» була здійснена попередня оплата за товар, згідно договору купівлі продажу № 22/06-1 від 22.06.2009 року, на загальну суму 2 104 973,50 грн. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не виконувались умови вищезазначеного договору, спростовуються повною сплатою позивачем вартості товару за вказаним договором, що підтверджується платіжним дорученням № 122 від 26.06.2009 року.

На виконання умов вказаного договору, TOB «Донторгхолдінг»було виписано та надано TOB «ТРУБІНВЕСТ-УКРАЇНА» податкову накладну № 2444 від 26.06.2009 року на загальну суму 2 104 973,50 грн., у тому числі ПДВ - 350 829 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає зазначений вище правочин таким, що відповідає моральним засадам суспільства, не порушує публічний порядок, спрямований на реальне настання правових наслідків.

Вказана сума ПДВ в розмірі 350 829 грн. по податковій накладній від контрагента TOB «Донторгхолдінг»була включена позивачем до складу податкового кредиту за червень 2009 року.

На дату видачі податкової накладної № 2444 від 26.06.2009 року TOB «ТРУБІНВЕСТ-УКРАЇНА» так і TOB «Донторгхолдінг»були належним чином зареєстровані як платники ПДВ та їм було присвоєно податкові номери платника податку на додану вартість. Податкова накладна № 2444 від 26.06.2009 року, видана TOB «Донторгхолдінг», містить всі дані та відповідає всім вимогам пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165,

Податковий кредит був відображений позивачем своєчасно та у порядку

встановленому чинним законодавством України, що підтверджується податковою

декларацією ТОВ «ТРУБІВНЕСТ - УКРАЇНА»з податку на додану вартість за червень

2009 року.

З моменту створення TOB «ТРУБІНВЕСТ-УКРАЇНА» та у період з 27.06.2008 року по 31.12.2010 року між TOB «ТРУБІНВЕСТ-УКРАЇНА»та TOB «Донторгхолдінг»був укладений та діяв лише один договір купівлі - продажу № 22/06-1 від 22.06.2009 року. Предметом згаданого договору купівлі - продажу № 22/06-1 від 22.06.2009 року є тільки одна номенклатурна позиція сталевих труб, вказана в специфікації № 1 до договору купівлі - продажу № 22/06-1 від 22.06.2009 року.

За період дії згаданого договору жодні характеристики товару, що поставлявся за договором купівлі - продажу № 22/06-1 від 22.06.2009 року не змінювались.

С таном на 26 червня 2009 року TOB «Донторгхолдінг»було єдиним постачальником товару за Договором купівлі - продажу № 22/06-1 від 22.06.2009 року між TOB «ТРУБІНВЕСТ-УКРАЇНА» та TOB «Донторгхолдінг»та, відповідно, мало право на складання податкової накладної № 2444 від 26.06.2009 року. Позивач міг і не знати, що TOB «Донторгхолдінг»буде викуплене іншим товариством або буде банкрутом. Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскільки договір купівлі продажу був укладений 22.06.2009 року, а єдиним постачальником товару за договором на момент подачі податкової декларації з ПДВ, був TOB «Донторгхолдінг», то позивач вірно включив суму ПДВ в розмірі 350 829 грн. по податковій накладній від контрагента TOB «Донторгхолдінг»до складу податкового кредиту за червень 2009 року.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент виникнення правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відносини з новим постачальником (TOB «Укрметізбуд ЛТД) виникли тільки у січні 2010 року. 20.01.2010 року між TOB «Донторгхолдінг»(Первісний боржник), TOB «Трубінвест - Україна», та TOB «Укрметізбуд ЛТД»(новий боржник) було укладено договір про переведення боргу, згідно якого первісний боржник перевів до нового боржника борг (зобов'язання з постачання товару згідно п. 1.1. Договору купівлі - продажу № 22/06-1 від 22.06.2009 року).

TOB «Укрметізбуд ЛТД»було платником податку на додану вартість на дату укладення договору про переведення боргу від 20.01.2010 року.

У червні 2010 року новим боржником здійснено постачання товару згідно Договору купівлі - продажу № 22/06-1 від 22.06.2009 року у повному обсязі, що підтверджується відповідними видатковими накладними (накладна № 5857-1 від 02 червня 2010 року, накладна № 5869-1 від 03 червня 2010 року, накладна № 5892-1 від 07 червня 2010 року), договором про перевезення товару, товаро - транспортними накладними. Всі документи щодо постачання товару надані позивачем та прийняті у якості доказів по справі Окружним адміністративним судом м. Києва

Чинне (на період, що перевірявся) законодавство України, у тому числі (Закон України «Про податок на додану вартість», Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165) не містило вимог, щодо коригування податкової накладної у разі заміни боржника за договором купівлі - продажу товару.

Колегія суддів звертає увагу також на те, що здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Єдині відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента -це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, наявність свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ на час здійснення господарських операцій.

Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» установлено наступне: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивач не може нести відповідальність за негативні наслідки господарської діяльності контрагента, за умови, що операції із ним виконані та підтверджені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи та дана не належна оцінка дослідженим доказам, тому постанова Окружного адміністративного суду м. Києва підлягає скасуванню.

Також колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем в прохальній частині апеляційної скарги зазначено про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення. Застосування різних способів захисту порушеного права позивача - визнання спірного акта протиправним або скасування такого акта -повинно відбуватися з урахуванням конкретних обставин справи в кожному окремому випадку. Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи наведене, на підставі частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визначити спосіб захисту порушеного права позивача шляхом визнання податкового повідомлення -рішення від 06 травня 2011 року № 0002562303, винесеного Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби протиправним та скасувати його.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБІНВЕСТ -УКРАЇНА»-задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2012 року -скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБІНВЕСТ -УКРАЇНА»задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 06.05.2011 року № 0002562303.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.