Ухвала

від 24.04.2012 по справі 2а-5554/11/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5554/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Парінова А.Б., Губської О.А.,

при секретарі Кропивному Є.В.

за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА"Інше місто" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2012 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА"Інше місто" до Бориспільської об'єднаної Державної податкової інспекція Київської області про зобов"язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про зобов"язання вчинити дії та визнання протиправними рішень суб"єктів владних повноважень. В подальшому позовні вимоги було уточнено.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2012 р. у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з"явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача не було правових підстав для перевірки місцезнаходження платника податків (ТОВ "УБА "Інше місто") та повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням державного реєстратора для проведення останнім заходів згідно з пунктами 12, 14 ст. 19 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"від 15.05.2003 року № 755-IV, у звязку з чим з боку відповідача має місце факт перевищення повноваження, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.12.2011 ТОВ "УБА "Інше місто" як юридичну особу зареєстровано 21.03.2006 за № 10003771897, код ЄДРПОУ34162475. Товариство як платник податку на додану вартість зареєстровано 25.04.2006 року, свідоцтво платника податку на додану вартість № 13588279 серії НБ № 398918, видане 25.04.2006 року.

Відділом податкової міліції Бориспільської ОДПІ Київської області 17.06.2011 року проведено обстеження місцезнаходження Товариства за юридичною адресою: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 14 та оформлено довідку від 17.06.2011р. № 2565 про встановлення місцезнаходження платника податків, якою зафіксовано відсутність позивача за вказаною адресою.

В суді першої інстанції представник відповідача пояснив, що перевірка проводилась в межах відпрацювання підприємств, що зареєстровані за адресами масової реєстрації, до яких відноситься позивач, відповідно до норм чинного законодавства та Законів України "Про державну податкову службу України", "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність".

Крім того, 24.06.2011 року керівником Бориспільської ОДПІ Київської області прийнято висновок про доцільність направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за Ф. № 18-ОПП стосовно позивача.

24.06.2011р. на адресу Державного реєстратора Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області направлено повідомлення № 279 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. У даному повідомленні було зазначено, що за результатами проведених заходів встановлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням та не встановлено фактичного місцезнаходження юридичної особи або адреси, за якою здійснюється звязок.

18.07.2011 року Бориспільською ОДПІ Київської області за допомогою електронної бази даних було отримано повідомлення від державного реєстратора виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області щодо відомостей з ЄДР відносно позивача.

Відповідно до даних державного реєстратора 06.07.2011 року останнім було направлено повідомлення про необхідність підтвердження даних позивача. 15.07.2011 року на запит Державного реєстратора повернуто повідомлення з відміткою незнаходження за юридичною адресою позивача.

15.07.2011 року державним реєстратором було внесено відомості до ЄДР відносно позивача за № 143 "внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою", тобто підтверджено факт відсутності позивача за своєю юридичною адресою, що є підставою для відповідного реагування з боку податкової інспекції, а саме вчинення відповідних дій щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Також, відсутність позивача за своєю юридичною адресою підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.08.2011 року (запис № 9 від 15.07.2011 року).

Разом з тим, 21.07.2011 року комісією Бориспільської ОДПІ Київської області, на підставі отриманих відомостей від Державного реєстратора стосовно внесення запису до ЄДР про відсутність позивача за своєю юридичною адресою, було прийнято рішення № 67 про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Крім того колегія суддів зазначає. що позиція відповідача повною мірою підтримана та визнана правомірною ДПА в Київській області та ДПС України листами від 09.09.2011 року за № 2292/10/29-00 та від 27.10.2011 року за № 4415/6/18-3115.

Отже, жодних порушень чинного законодавства України з боку відповідача, як зазначає позивач не встановлено.

Вважаючи рішення відповідача від 21.07.2011р. № 67 про анулювання реєстрації Товариства як платника податку на додану вартість незаконним та таким, що суперечить чинному законодавству України, позивач подав скаргу до ДПА в Київській області.

Рішенням від 09.09.2011 року № 2292/10/29-010 ДПА в Київській області відмовила у задоволенні скарги Товариства та залишила оскаржуване рішення відповідача без змін.

Не погоджуючись з відмовою ДПА в Київській області, позивач 26.09.2011 звернувся з повторною скаргою до ДПС України.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 27.10.2011 року № 4415/6/18-3115, направленим на адресу позивача, ДПС України відмовила в задоволенні повторної скарги Товариства та залишила рішення ДПА в Київській області і оскаржуване рішення відповідача без змін.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п. 11 ст. 19 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15.05.2003 № 755-IV (далі Закон № 755), юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з п. 12 ст. 19 вказаного Закону, у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

Таким чином колегія суддів зауважує, що оскільки реєстраційна картка позивачем до державного реєстратора востаннє подавалася ще у 2009 році, то державний реєстратор, не зважаючи на наявність повідомлення за формою18-ОПП, був зобовязаний надіслати на адресу Товариства запит про підтвердження даних юридичної особи.

Пункт 14 ст. 19 Закону № 755 визначає, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Як встановлено судом першої інстанції, 15.07.2011р. на запит державного реєстратора повернуто повідомлення з відміткою "незнаходження за юридичною адресою".

У звязку з чим, на підставі чинного законодавства державним реєстратором внесено запис "щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою". Представник позивача в суді перщої інстанції повідомив, що вказані дії державного реєстратора Товариством не оскаржувалися.

Відповідно до підпункту "ж" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Частина 2 ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців був наявний запис про відсутність юридичної особи позивача за її місцезнаходженням, то відповідач щодо скасування реєстрації позивача як платника податку на додану вартість діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства.

Отже, колегія суддів зазначає, що доводи позивача щодо скасування з дати прийняття рішення Бориспільської ОДПІ Київської області № 67 від 21.07.2011 року про анулювання реєстрації ТОВ "УБА "Інше місто" як платника ПДВ, визнання неправомірними дії Бориспільської ОДПІ Київської області щодо виключення з реєстру платників ПДВ № 13588279 серії НБ № 398918, виданого 25.04.2006 року з моменту анулювання та зобовязання Бориспільську ОДПІ Київської області поновити ТОВ "УБА "Інше місто" свідоцтво платника ПДВ № 13588279 серії НБ № 398918, виданого 25.04.2006 року з моменту анулювання та внести в автоматизовану систему даних реєстру платників ПДВ ДПА України відомостей (запису) щодо скасування запису про анулювання реєстрації ТОВ "УБА "Інше місто" як платника ПДВ є такими, що не підлягають задоволенню з підстав не доведеності позивачем в діях відповідача порушення процедури проведення анулювання реєстрації ТОВ "УБА "Інше місто" як платника ПДВ, передбаченого чинним законодавством України.

Стосовно позовних вимог, заявлених позивачем 18.01.2012 року про визнання неправомірними дій Бориспільської ОДПІ по перевірці місцезнаходження платника податків та направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням з формою 18-ОПП слід відмітити наступне.

Свої доводи позивач обґрунтовує тим, що у відповідача не було правових підстав для перевірки місцезнаходження платника податків (Товариства) та повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням державного реєстратора для проведення останнім заходів згідно з пунктами 12, 14 ст. 19 Закону № 755, у звязку з чим з боку відповідача має місце факт перевищення повноваження, що є наслідком скасування рішення і відновлення реєстрації платника податків.

Так, позивач вважає, що працівники ВПМ Бориспільської ОДПІ в Київській області не мали права складати довідку про відсутність платника за місцезнаходженням від 17.06.2011р. №2565 до моменту отримання відповідного запиту на встановлення місцезнаходження, якого взагалі не було, чим порушено положення наказів ДПА України № 336 та № 979.

Крім того, позивач зазначає, що правомірність проведення перевірки місцезнаходження ДПА в Київській області обґрунтовує двома підставами, а саме: призначення чи проведення будь-якого виду перевірки платника податків та при виконанні інших службових обовязків. Але на момент здійснення заходів із встановлення місцезнаходження не проводилося та не було призначено жодної із можливих видів перевірки і жодний нормативно-правовий акт не передбачає таких службових обовязків працівників підрозділу податкової міліції, виконання яких вимагає перевірки місцезнаходження платника податків.

З вказаними твердженнями колегія суддів не може погодитись, оскільки відповідно до ст. 19 ЗУ "Про державну податкову службу в Україні" податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Завданнями податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

Згідно зі ст. 21 ЗУ "Про державну податкову службу в Україні" податкова міліція виконує ряд покладених на неї завдань.

Посадовим особам податкової міліції для виконання покладених на них обов'язків надаються права, передбачені підпунктами 20.1.2, 20.1.4, 20.1.30 п. 20.1 ст. 20 розділу I Податкового кодексу України, а також пунктами 1 - 4, абзацами 2,3, 6 п. 5, пунктами 6 - 12, 14, підпунктами "а"і "б"пункту 15 (з урахуванням положень цього Закону, інших законів з питань оподаткування), пунктом 16 із дотриманням правил проведення податкових перевірок, встановлених законодавством, пунктами 17, 19, 23, 24, 25, 27, 28, 30 ст.11, ст.ст. 12 - 151 ЗУ "Про міліцію".

На податкову міліцію поширюються вимоги, встановлені ст.ст. 3 і 5 ЗУ "Про міліцію" (ст. 21 ЗУ "Про державну податкову службу в Україні").

Відповідно до розділу 12 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 979 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) працівниками відділу податкової міліції було проведено обстеження місцезнаходження ТОВ "УБА "Інше місто".

За результатами обстеження було складено довідку про відсутність платника за місцемзнаходження № 2565 від 17.06.2011 року. 20.06.2011 року довідку було отримано Бориспільською ОДПІ.

Відповідно до п.п. 12.1 та 12.2 розділу 12 Порядку з метою більш повного обліку платників податків - юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, унеможливлення отримання юридичними особами або фізичними особами - підприємцями неконтрольованих доходів підрозділи органів державної податкової служби, до функцій яких входить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців органами державної податкової служби після здійснення їх державної реєстрації, перереєстрації, реорганізації та внесення змін до реєстраційних чи установчих документів.

Підрозділи органу державної податкової служби : стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкові декларації (звіти, розрахунки), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою 18-ОПП (додаток 21) для вжиття заходів, передбачених ч.8 ст. 19 Закону № 755-IV.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що посилання позивача про обовязковість направлення запиту органом податкової інспекції до органу податкової міліції, як це передбачено Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом ДПА України від 17.05.2010 року № 336 не є обовязковою підставою для проведення податковою міліцією заходів по встановленню місцезнаходження платника податків.

Крім того, державний реєстратор в силу положень п. 14 ст. 19 Закону № 755 у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Такі відомості, відповідно по підпункту "ж" пункту 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України є підставою для анулювання свідоцтва платника податків.

Колегія суддів не вбачає підстав для визнання протиправними дій відповідача по встановленню місцезнаходження платника податків та направлення відповідного повідомлення до державного реєстратора.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги є не обгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки спірна постанова прийнята встановленими межами повноважень, що надані чинним законодавством України, з урахуванням всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення. Крім того, позивачем не надано доказів про сплату податків та проведення перевірки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2012 р. відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстави для її скасування та постановлення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА"Інше місто" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2012 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА"Інше місто" до Бориспільської об'єднаної Державної податкової інспекція Київської області про зобов"язання вчинити дії - залишити без задоволення, а судове рішення без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Парінов А.Б.