Постанова

від 26.04.2012 по справі 2а-11629/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11629/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"26" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Кучми А.Ю.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телко Груп» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Телко Груп»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2010 р. № 0001970700/0, винесеного ДПІ у Святошинському районі міста Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Святошинському районі міста Києва подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2011 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Святошинському районі міста Києва було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПАТ «Пріоком»за період з 01.12.2009 р. по 31.12.2009 р., з 01.02.2010 р. по 28.02.2010 р.

Під час проведення перевірки, крім податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за грудень 2009 року та лютий 2010 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів до зазначених податкових декларацій та даних інформаційних ресурсів податкових органів, відповідачем були використані наступні документи: висновок спеціаліста щодо нікчемних правочинів № 270/23-5/36463848 від 27.08.2010 р. та інформація Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва (лист від 01.09.2010 р. № 4883/7/23-517).

Так, згідно інформації, наданої ДПІ у Деснянському районі міста Києва в листі від 01.09.2010 р. № 4883/7/23-517, по ланцюгу постачання ТОВ «Інвестпрогрес»- ТОВ «Візіон Україна»-ТОВ «Інформаційне мереживо»-ПАТ «Пріоком»-ТОВ «Телко Груп»відносно посадових осіб ТОВ «Інвестпрогрес»слідчим відділенням податкової міліції ДПІ у Деснянському районі міста Києва порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.212, ч.1. ст.209 Кримінального кодексу України.

Управлінням податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Деснянському районі міста Києва, на підставі отриманих від ГВПМ ДПІ у Деснянському районі міста Києва складено висновок спеціаліста № 270/23-5/36463848 від 27.08.2010 р. щодо нікчемності правочинів ТОВ «Інвестпрогрес»на загальну суму 92 204 068,00 грн.

ДПІ у Деснянському районі міста Києва проведено аналіз Системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів та встановлено, що ТОВ «Візіон Україна», ТОВ «Інформаційне мереживо», ПАТ «Пріоком»є підприємствами - транзитерами в схемі операцій, які є нікчемними по зазначеному вище ланцюгу до вигодонабувача - ТОВ «Телко Груп»- позивача по справі, яке знаходиться на обліку в ДПІ у Святошинському районі міста Києва - відповідача по справі.

Враховуючи зазначену інформацію ДПІ у Деснянському районі міста Києва та висновок спеціаліста, відповідачем, при складанні акту перевірки, визначено відсутність поставок товару та укладення угод без мети настання реальних наслідків. У акті перевірки визначено, що правочини, укладені між позивачем та контрагентом - ПАТ «Пріоком», порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, отже, мають ознаки нікчемності - недійсності в силу закону, що виключає право позивача на податковий кредит.

Таким чином, за результатами перевірки в акті, податковим органом були зафіксовані порушення позивачем норм цивільного та податкового законодавства України, а саме: ч.1,5 ст. 203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України; пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 7 317 894,00 грн., в тому числі по періодах: за грудень 2009 року в сумі 7 268 665,00 грн., за лютий 2010 року в сумі 49 229,00 грн., про що було складено акт від 08.11.2010 р. № 44/07-207/35222938.

На підставі акта перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 29.11.2010 р. № 0001970700/0, яким позивачу визначено до сплати податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10 976 841,00 грн. (7 317 894,00 грн. -основний платіж, 3 658 947,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Між позивачем та ЗАТ «Пріоком»27.11.2009 р. було укладено контракт № 9/79, згідно якого, ЗАТ «Пріоком»як виконавець за контрактом, бере на себе зобов'язання з постачання продукції на умовах товарного кредиту згідно специфікації продукції на користь позивача як замовника за контрактом, а замовник зобов'язується здійснити оплату вартості контракту та прийняти продукцію.

Позивачу були надані податкові накладні від 08.12.2009 р. № 344 на суму 43 611 989,08 грн. ( в т.ч. ПДВ -7 268 664,85 грн.) та від 08.12.2009 р. № 344 на суму 295 374,41 грн. (в т.ч. ПДВ -49 229,07 грн.)

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що взаємовідносини позивача з контрагентом, оформлені контрактом, який не був визнаний в судовому порядку недійсним, а також підтверджені виданими ним податковими накладними, отже позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на отримання податкового кредиту.

Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції. При цьому в податкових відносинах не може застосуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, також наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.3, 7.4.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" платник податку має право на податковий кредит лише у частині, яка сплачена (нарахована) платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. За придбаними товарами (роботами, послугами), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел фінансування і до складу податкового кредиту не включаються.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97)" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.1.32 ст. 1 даного закону господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Отже, характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) (п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97)). Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 даного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, дані правові норми визначають, що до складу валових витрат (а отже витрат на підставі яких може бути сформовано податковий кредит) можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують реальність господарської операції (договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо).

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про правомірність прийняття ДПІ у Святошинському районі міста Києва податкового повідомлення-рішення від 29.11.2010 р. № 0001970700/0.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2011 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі, якою необхідно відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Телко Груп» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001970700/0 від 29.11.2010 р.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд

Постановив :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2011 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2011 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Телко Груп» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001970700/0 від 29.11.2010 р. - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання постановою законної сили.

Постанову складено в повному обсязі -30.04.2012 р.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Кучма А.Ю.