Ухвала

від 25.04.2012 по справі 2а-10850/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10850/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Беспалов О.О., Ключковича В.Ю.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Абажур" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва, за участю: Прокуратури Святошинського району міста Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Абажур" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва, за участю: Прокуратури Святошинського району міста Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2011 року позов задоволено частково, визнано протиправним та cкасувано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 13 липня 2011 року №0001732380 та №0001742380.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням , відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову,як таку, що винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, вивчивши та перевіривши матеріали справи, обставини справи, зміст судового рішення, апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін, з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 13 липня 2011 року №0001742380 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" TOB "Абажур" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 761 018,00 грн., в тому числі за основним платежем - "+" 608 815,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - "+" 15 203,70 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 13 липня 2011 року №0001732380 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" TOB "Абажур" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 680 820,25 грн., в тому числі за основним платежем - "+" 487 050,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - "+" 121 762,50 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 14 липня 2011 року №0000971710/33550246 згідно з підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.1 статті 7, пункту 8.1 статті 8, підпункту 9.12.2 пункту 9.12 статті 9, підпункту "а" пункту 17.1 статті 17, підпунктів "а", "б" пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" TOB "Абажур" збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 12 310,38 грн., в тому числі за основним платежем - "+" 9 848,30 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - "+" 2 462,08 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 24 червня 2010 року №173/23-80/3350246 "Про результати позапланової виїзної перевірки TOB "Абажур" код за ЄДРПОУ 33550246 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2011 року.

В Акті перевірки встановлено, що за перевірений період TOB "Абажур" мало взаємовідносини з TOB "Вестал Рівер", та наступні обставини: згідно системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" має стан "10" - "до ЄДР внесено запис відсутність за місцезнаходженням", основним видом діяльності TOB "Вестал Рівер" є посередництво в торгівлі широкого асортименту, юридична та фактична адреса: 01024, м. Київ, вул. Чекістів, буд. З, кв. 54; свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 30 грудня 2009 року; остання звітність по податку на прибуток до ДПІ у Печерському районі м. Києва подавалась за 2009 рік з показником валового доходу в сумі 8 437,50 грн., з податку на додану вартість за грудень 2009 року з "0" показником; основні засоби відсутні, амортизація не нараховувалась; за даними розрахунку 1-ДФ кількість працюючих - 1 особа; згідно висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в м. Києві від 21 червня 2011 року №916 в актах приймання-передачі векселів фінансово-господарських взаємовідносин TOB "Абажур" та TOB "Вестал Рівер" від 02 жовтня 2009 року на 14 аркушах ймовірно виконані не директором TOB "Вестал Рівер" -ОСОБА_2

Слід зазначити, що позивач вважає необґрунтованими висновки Акта перевірки та прийняті на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, виходячи з наступних підстав: господарські операції позивача з TOB "Вестал Рівер" підтверджуються належними первинними, платіжними та розрахунковими документами, на момент здійснення спірних господарських операцій контрагент був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість та мав право на складання податкових накладних; а придбані роботи були використані в межах господарської діяльності позивача; не включення до податкових розрахунків всіх виплат працівникам підприємства не є порушенням податкового законодавства.

Колегія суддів не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, та податку на додану вартість, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що протягом періоду, який перевірявся, між TOB "Абажур" (замовник) та TOB "Вестал Рівер" (підрядник) укладено ряд договорів про виконання електромонтажних робіт, монтажних робіт та робіт з радіофікації й блискавко захисту, зокрема, на наступних об'єктах: офісний центр по вул. Дегтярівській, 27, торгівельно-розважальний комплекс "Блокбастер", завод "Енергія", виробничо-технологічна база по виготовленню металоконструкцій в м. Бровари по вул. Підприємницькій, 22, "Автосалон "ПЕЖО", житловий комплекс з об'єктами соціально-побутового призначення, паркінгами та благоустрій пам'ятника природи "Кристерова горка".

Виконання зазначених договорів підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за відповідні періоди, довідками про вартість робіт, відповідними кошторисами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

TOB "Вестал Рівер" виписало на адресу TOB "Абажур" податкові накладні, датовані січнем, березнем, квітнем, травнем, червнем, липнем, серпнем, жовтнем, листопадом, грудень 2008 року, лютим, березнем, квітнем, червнем, липнем, серпнем 2009 року, на загальну суму 4 142 844,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 690 474,00 грн.

TOB "Абажур" розрахувалось за виконані TOB "Вестал Рівер" роботи частково шляхом перерахування на рахунок останнього грошових коштів, що підтверджується відповідними копіями виписок банку, а частково (1 924 728,73 грн.) шляхом передачі простих векселів, що підтверджується відповідними актами прийняття-передачі векселів.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, на частину висновків Акту перевірки щодо порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування валових витрат при придбанні товарів, робіт чи послуг є подальше використання таких товарів, робіт, послуг у власній господарській діяльності підприємства.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Слід зазначити, що одним із видів діяльності TOB "Абажур", згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є монтаж електропроводки і арматури; позивач має ліцензію Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, в тому числі на електропостачання, електроосвітлення тощо, видану 12 жовтня 2010 року.

За даними довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності TOB "Вестал Рівер" є будівництво будівель, інші монтажні роботи.

TOB "Вестал Рівер" має ліцензію на будівельну діяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції, видану 14 грудня 2007 року строком дії до 14 грудня 2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач замовляв роботи у TOB "Вестал Рівер" з метою виконання договірних зобов'язань за договорами, укладеними з TOB "Консоль ЛТД", ЗАТ "Укрзернопром", TOB "Мком-хаус", ВАТ "Укрпродконтракт", ЗАТ "Енергоприлад", TOB "Стоїк-Авто", TOB "Броварська Нерухомість", TOB "УМ-КА".

На підтвердження реальності здійснених робіт позивач надав в матеріали справи копії відповідних господарських договорів, укладених з TOB "Вестал Рівер" з метою виконання договірних зобов'язань за договорами, укладеними з TOB "Консоль ЛТД", ЗАТ "Укрзернопром", TOB "Мком-хаус", ВАТ "Укрпродконтракт", ЗАТ "Енергоприлад", TOB "Стоїк-Авто", TOB "Броварська Нерухомість", TOB "УМ-КА", актів приймання виконаних підрядних робіт, довідок про вартість виконаних робіт, технічних довідок АЕК "Київенерго", акти готовності електроустановки до подачі напруги, протоколів перевірки та наладки схем та фотознімки збудованих об'єктів.

Таким чином, господарські операції TOB "Абажур" з TOB "Вестал Рівер" здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

За правилами підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В Акті перевірки не встановлено відсутність у позивача таких розрахункових, платіжних та інших документів на момент проведення перевірки.

Обставини справи свідчать, що підставою для висновку ДПІ у Святошинському районі м. Києва про порушення позивачем норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та про нікчемність угод, укладених між TOB "Абажур" з TOB "Вестал Рівер" визначила дані системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України про відсутність TOB "Вестал Рівер" за місцезнаходженням, відсутність основних засобів згідно декларації з податку на прибуток за 2009 рік, та висновок спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в м. Києві від 21 червня 2011 року №916, відповідно до якого в актах приймання-передачі векселів фінансово-господарських взаємовідносин TOB "Абажур" та TOB "Вестал Рівер" від 02 жовтня 2009 року на 14 аркушах ймовірно виконані не директором TOB "Вестал Рівер" - ОСОБА_2

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає ,що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне -з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не наведено підстав для визнання нікчемними угод, укладених між TOB "Абажур" з TOB "Вестал Рівер", а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обгрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Крім того, на момент здійснення спірних господарських операцій TOB "Вестал Рівер" було зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а керівником TOB "Вестал Рівер" значився ОСОБА_2

Суд першої інстанції вважає, що, позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

На переконання суду ймовірне підписання актів прийому-передачі векселів не директором TOB "Вестал Рівер" жодним чином не впливає на дійсність правочинів, укладених між TOB "Абажур" та TOB "Вестал Рівер", а також на правомірність формування валових витрат за спірними господарськими операціями.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність підтверджуючих розрахункових та інших документів, а також використання позивачем придбаних робіт у власній господарській діяльності, висновок Акта перевірки про порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є помилковим, а визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток - протиправним.

В частині висновків Акту перевірки щодо порушення позивачем підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виходячи з норм Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Колегія суддів наголошує, що придбання позивачем у TOB "Абажур" будівельних робіт безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

За приписом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України "Про податок на додану вартість" передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Крім того, встановлено, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача - TOB "Вестал Рівер" був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних на кожну поставку робіт (послуг); в свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів приходить до висновку, що TOB "Абажур" правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за перевірений період, а висновки Акта перевірки про порушення позивачем 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 73акону України "Про податок на додану вартість" є помилковими, відтак визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість є протиправним.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 13 липня 2011 року №0001732380 та №0001742380 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2011 року -залишити без змін.

Повний текст виготовлено 28 квітня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Данилова М. В.

Судді: Беспалов О.О.

Ключкович В.Ю.