Ухвала

від 15.05.2012 по справі 2а-15516/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15516/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.,

секретаря: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАН ФОРС»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення -рішення №0003512309 від03.06.2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2011 року позивач звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, в якому просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення -рішення відповідача від 3 червня 2011 року № 0003512309.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що ТОВ «ВАН ФОРС»правомірно сформовано суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «РА «Фаворит», а висновки Акта № 1117/23-09/32426069 про порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість»є помилковими, відтак визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 115 648,00 грн. здійснено неправомірно, що в свою чергу свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятого відповідачем ППР № 0003512309.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та постановити нове рішення, яким у позові відмовити повністю. На думку апелянта, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову -залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову.

З таким висновком не можливо не погодитися, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акта від 13.05.2011 року № 1117/23-09/32426069 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВАН ФОРС»в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Фаворит»за період з 01.09.2010 р. по 31.10.2010 р.»ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення -рішення № 0003512309 від 03.06.2011 року (форма «Р»), яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 115 648,00 грн., в тому числі за основним платежем 92 519,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 23 129,00 грн.

Під час проведення документальної перевірки відповідачем встановлено, що за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Рекламна агенція «Фаворит»(далі -ТОВ «РА «Фаворит») позивачем безпідставно формовано податковий кредит на загальну суму 92 519,00 грн. (в тому числі за вересень 2010 року на суму 44 057,42 грн., за жовтень 2010 року на суму 48 461,69 грн.), що відповідно призвело до заниження сум податку на додану вартість за вересень-жовтень 2010 року на загальну суму 92519,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції ТОВ «ВАН ФОРС»з його контрагентом ТОВ «РА «Фаворит»здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності обох підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Колегія судді погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «РА «Фаворит» (постачальник) було укладено ряд усних договорів поставки рекламної продукції (стікери, рамки, банери, постери, акрилові вставки в лайтбоксиб, сенсорматики, шоукарди, наклейки, слайди, плакати, рекламні конструкції, вивіски та інше) та придбання робіт з друку на пластику.

На виконання умов вказаних Договорів ТОВ «РА «Фаворит»здійснило поставку товарів, що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Позивач оплатив вартість отриманого товару шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «РА «Фаворит»в банківській установі згідно виставлених рахунків-фактур, що підтверджується банківськими виписками ПАТ «Укрсоцбанк»(МФО 300023) за період з 01.09.2010 р. та 30. 11.202010 р. по розрахунковому рахунку позивача. При цьому, факт оплати позивачем отриманих товарів і робіт відповідачем не заперечується.

Згідно видаткових накладних та актів виконаних робіт ТОВ «РА «Фаворит»виписало на адресу ТОВ «ВАН ФОРС»податкові накладні на загальну суму 555114,68 грн. Суми податку на додану вартість по переліченим податковим накладним були повністю включені позивачем до складу податкового кредиту за вересень-жовтень 2010 року.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі -Закон № 168/97) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Положеннями п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; податкова накладна є одночасно звітним і розрахунковим документом (пп. 7.2.3); право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (пп. 7.2.4).

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи викладене та те, що Факт використання ТОВ «ВАН ФОРС»придбаних у ТОВ «РА «Фаворит»протягом вересня-жовтня товарів та друкарських робіт в своїй подальшій господарській діяльності підтверджується копіями договорів, банківських виписок і первинних документів (видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт, довіреності на отримання матеріальних цінностей) за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з іншими суб'єктами господарської діяльності (Замовниками) - ТОВ «Київріанта», ТОВ «Лореаль Україна», ДП «Кондитерська корпорація «Рошен», а також те, що на момент складання податкових накладних контрагента позивача -ТОВ»РА «Фаворит»було зареєстроване як юридична особа -платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Бєлова Л.В.

Кучма А.Ю.