Ухвала

від 15.05.2012 по справі 2а-10379/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10379/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: при секретарі: за участю:Федорової Г.Г., Данилової М.В., Ключковича В.Ю., Плетньовій В.В., представника апелянта -ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Полімет»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Полімет»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року Приватне підприємство «Полімет» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - відповідач), в якому просило визнати скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 05.05.2011 року № 0004092302, яким до ПП «Полімет» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 36 441,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 24 294,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -12 147,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Полімет» відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «Полімет» є юридичною особою, зареєстрованою Дарницькою районною у м. Києві Державною адміністрацією 22.03.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію Юридичної особи серії А00 № 120025 (а.с. 19).

В період з 10.11.2010 року по 15.11.2010 року службовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Полімет»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Європром», ТОВ «Вторметіндастрі», ТОВ «Загіп», ТОВ «Востокметалінвест»за період з 01.03.2010 року по 31.05.2010 року, з 01.07.2010 року по 31.08.2010 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 194 224,00 грн., в тому числі за березень 2010 року на суму 10 770,00 грн., за квітень 2010 року на суму 17 610,00 грн., за травень 2010 року на суму 24 294,00 грн., за липень 2010 року на суму 78 550,00 грн., за серпень 2010 року на суму 63 000,00 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 16.11.2010 року № 927/23-2-32912448 (а.с. 7-11), на підставі якого останнім було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.11.2010 року № 0009492302/0.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням позивач розпочав процедуру його адміністративного оскарження.

За результатом розгляду скарги позивача, ДПА у м. Києві було прийнято рішення № 4272/10/25-114 від 21.04.2011 року, за яким скарга позивача була задоволена частково, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 26.11.2010 року № 0009492302/0 в частині 154 930,00 грн. основного платежу та 67 692,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій -скасоване, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с. 12-14).

За результатом розгляду повторної скарги позивача, ДПА України було прийнято рішення № 12301/6/25-0515 від 07.07.2011 року, за яким податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 26.11.2010 року № 0009492302/0 з урахуванням рішення ДПА у м. Києві від 21.04.2011 року № 4272/10/25-114 - залишено без змін, а скарга -без задоволення (а.с. 15-18).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (тут і далі по тексту ухвали - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до п. 1.7. ст. 1 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З матеріалів справи вбачається, що 05.05.2010 року між ТОВ «ВТОРМЕТІНДАСТРІ» (Постачальник) та ПП «Полімет»(Покупець) було укладено договір постачання товару 10/16, предметом якого є металеві чушки, сплави, металомістке обладнання і металеві вироби зношені і не придатні до подальшого використання; вироби з чорних та кольорових металів, інші вироби.

За умовами вказаного договору Постачальник зобов'язується систематично та помірі накопичення на складі товару передавати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Згідно пунктів 2.1, 6.1, 7.1, 7.2 Договору, орієнтовна ціна договору складає 169 000,00 грн. Ціна договору коригується в залежності від зміни кількості та вартості поставленого товару. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом чотирнадцяти днів з дати підписання сторонами накладних на передачу товару. Постачання здійснюється Покупцем на умовах самовивозу зі складу Постачальника. Транспортні витрати оплачує Покупець(а.с. 22-23).

На виконання умов договору на постачання товару позивачем були надані накладна № 210507 від 21.05.2010 року, податкова накладна № 210527 від 21.05.2010 року та платіжні доручення № 4166 від 21.05.2010 року, № 2318 від 27.05.2010 року, № 4174 від 28.05.2010 року, № 4173 від 28.05.2010 року, № 2329 від 02.06.2010 року, № 2342 від 10.06.2010 року (а.с. 24, 26, 122-127).

Проте, колегія суддів зазначає, що за результатами аналізу даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України перевіряючими було встановлено відхилення між виявленим задекларованим податковим кредитом ПП «Полімет», сформованим за рахунок ТОВ «ВТОРМЕТІНДАСТРІ»та задекларованими податковими зобов'язаннями ТОВ «ВТОРМЕТІНДАСТРІ».

А саме, згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, обсяг придбання ПП «Полімет»товару складає 121 469,00 грн., сума ПДВ -24 293,80 грн.

В той час, як обсяг поставки ТОВ «ВТОРМЕТІНДАСТРІ»товару, згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року становить 0,00 грн., у зв'язку з тим, що згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів до податкової декларації з податку на додану вартість взаємовідносини ТОВ «ВТОРМЕТІНДАСТРІ»з ПП «Полімет»відсутні.

На підтвердження того, що ТОВ «ВТОРМЕТІНДАСТРІ»не мало адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по Договору № 10/16, відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб, відповідачем до суду першої інстанції було надано копії податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) ТОВ «ВТОРМЕТІНДАСТРІ»за І-ІІІ квартали 2010 року, згідно яких протягом цього періоду на підприємстві працювала лише одна людина (148-150).

Крім цього, відповідно до листа Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 05.11.2010 року № 28244 податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «ВТОРМЕТІНДАСТРІ»за травень 2010 року не визнано як податкову звітність в зв'язку з поданням її підприємством після анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість. За даними ДПІ у Київському районі м. Донецька ТОВ «ВТОРМЕТІНДАСТРІ»за своїм місцезнаходженням не знаходиться.

Станом на 26.07.2011 року згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «ВТОРМЕТІНДАСТРІ»припинено як юридичну особу, статус відомостей «не підтверджено».

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про металобрухт»від 05.05.1999 року № 619-XIV (далі - Закон № 619-XIV), операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами. Діяльність, пов'язана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою, провадиться на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством.

Під заготівлею металобрухту розуміється діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з металобрухтом (абз 6 ст. 1 Закону № 619-XIV).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до ліцензії Міністерства промислової політики України серії АБ № 111194 від 20.10.2005 року ПП «Полімет»має право здійснювати такий вид діяльності як «заготівля, переробка металобрухту кольорових металів». Термін дії ліцензії з 13.05.2005 р. по 13.05.2010 р.

Таким чином, на момент оформлення накладної та податкової накладної від 21.05.2010 року, товарно-транспортної накладної від 21.05.2010 року ПП «Полімет»не мало права здійснювати діяльністю пов'язану з придбанням та реалізацією брухту кольорових металів.

Крім цього, 05 травня 2010 року між ФОП ОСОБА_6 (Експедитор) та ПП «Полімет»(Клієнт) було укладено договір транспортної експедиції 10/17, за умовами якого Експедитор бере на себе зобов'язання за винагороду виконати або організувати виконання таких послуг: пошук перевізника на замовлення Клієнта; укладення договору перевезення від свого імені; оформлення або отримання необхідних для перевезення документів; виконання вантажно-розвантажувальних робіт; здійснення перевірки кількості та якості вантажу; зберігання вантажу; забезпечення відправлення або отримання вантажу в пункті призначення.

Згідно пп. 2.1.4 п. 2.1, п. 3.1 Договору, Експедитор висилає Клієнту таку документацію: специфікації, сертифікати та інші документи, пов'язані з відвантаженням вантажів; документи, що підтверджуються витрати. Клієнти відшкодовує Експедитору витрати, що виникають при перевезенні вантажів, різними видами транспорту, після подання Експедитором рахунків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»від 01.07.2004 року № 1955-IV (далі -Закон № 1955-IV), транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Вказана діяльність здійснюється суб'єктом господарювання-експедитором (транспортним експедитором), який за дорученням клієнта й за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Учасниками транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 1955-IV, експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Експедитори за дорученням клієнтів: забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до умов договорів (контрактів), укладених відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс»; фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів; здійснюють роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів; організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; організовують експертизу вантажів; здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження; забезпечують виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників; здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності; забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту; забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат; здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів; оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог; надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством; надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству (ч. 3 ст. 8 Закону № 1955-IV).

Згідно ст. 9 Закону № 1955-IV, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для юридичних осіб - нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Відповідно до п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортну накладну, затверджено спільним наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.95 року № 488/346, відповідно до п. 2 якого, застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (далі - Правила), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля (дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається).

Факт надання транспортно-експедиційних послуг під час перевезення має підтверджуватися єдиним транспортним документом або комплектом документів (автомобільних, залізничних накладних тощо), у яких відображається шлях проходження вантажу від пункту відправлення до пункту призначення.

Згідно пунктів 11.5-11.10 Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної).

У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

Крім цього, товарно-транспортна накладна повинна бути складена з урахуванням загальних вимог встановлених для первинного документу згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підтвердження факту транспортування придбаних у ТОВ «ВТОРМЕТІНДАСТРІ»товарів позивачем були надані товарно-транспортна накладна від 21.05.2011 року № 0000000056, договір транспортної експедиції від 05.05.2010 року № 10/17 укладеного з ФОП ОСОБА_6 та акт здачі-прийняття робіт від 31.05.2011 року.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що надані позивачем копії накладної та товарно-транспортної накладної від 21.05.2010 року не відповідають змісту первинного документу у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містять обов'язкових реквізитів первинних документів, а саме, відсутні посади та П.І.Б. осіб, відповідальних за проведення господарських операцій; відсутні дані щодо пункту навантаження, дані та підписи водіїв (водіїв-експедиторів) відповідальних за прийняття та перевезення вантажу, дані щодо марки автомобіля за допомогою якого здійснювалося транспортування вантажу до пункту розвантаження, дані щодо номерів подорожніх листів. Крім цього в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2010 року відсутні відомості щодо обсягу та змісту наданих транспортно-експедиційних послуг.

Крім цього, відповідно до листа Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при Міністерстві внутрішніх справ України від 11.11.2011 року № 45/4807, згідно з відомостями бази даних АІС «ІНБД «Автомобіль»станом на 21.05.2010 року номерний знак НОМЕР_4 закріплено за автомобілем марки МАЗ 53362, червоного кольору, 1989 року випуску (шасі № НОМЕР_5), тип вантажний, та зареєстрований в Фастівському ОРЕВ УДАІ ГУМВС України в Київській області, який належить ОСОБА_7. Відомості щодо ОСОБА_6 або ОСОБА_8 як власників вищезазначеного автомобіля в період з 21.05.2010 року відсутні.

Вказане, не думку колегії суддів свідчить про відсутність факту перевезення товару, що у свою чергу може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо безпідставності заявлених позивачем вимог, які є необґрунтованими, не підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Полімет»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Данилова М. В.

Ключкович В.Ю.

2 Повний текст ухвали складено та підписано -21.05.12р.