Ухвала

від 17.05.2012 по справі 2а-12832/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12832/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Феруса»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Феруса»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень -рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Феруса»звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень -рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Феруса», подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки доказів та у супереч обставинам справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою адміністрацією в місті Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Феруса» (код ЄДРПОУ 32776183) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаєморозрахунків та взаємовідносин з ТОВ «Міртекс - ДП» (ЄДРПОУ 34492730) за період з 01.10.2008р. по 31.12.2009р., за результатами якої складено Акт №78/35-40/32776183 від 08.12.2010р. (далі акт перевірки).

На підставі вищезазначеного акту перевірки, ДПІ у Шевченківському районі міста Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення №0009183540/0 від 22.12.2010р., яким за порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобов'язання ТОВ «Феруса»за платежем податок на додану вартість на 20 927 гривень та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва №0009173540/0 від 22.12.2010р., яким за порушення п.3.1 ст. 3, п. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 19550 грн.

Підставою прийняття зазначеного повідомлення рішення стало те, що позивачем за накладними від 03.11.2008 №0311-иф, від 10.12.2008 №1012-иф, від 20.01.2008 №2001-иф, від 01.04.2009 № 0104-Іиф було отримано продукцію від ТОВ «Міртекс - ДП»(ЄДРПОУ 34492730), а за податковими накладними №№110306 від 03.11.08, 121001 від 10.12.08, 012001 від 20.01.09, 040101 від 01.04.09 сформовано податковий кредит.

При цьому, акт перевірки містить відомості, що постановою Богунского районного суду міста Житомира у справі № 1П-1050/2009 по обвинуваченню ОСОБА_2 у здійсненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 «Фіктивне підприємництво»Кримінального кодексу України, від 28 грудня 2009 року, встановлено, що «ОСОБА_2, який являється засновником ТОВ «Міртекс-ДП», придбав дане підприємство не з метою здійснення господарської діяльності, як передбачено статутом підприємства, а з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб. Підписання ОСОБА_2 реєстраційних документів ТОВ «Міртекс-ДП», тобто вчинення ним дій, направлених на легалізацію суб'єкта підприємництва - юридичної особи, без наміру здійснення господарської діяльності, дозволило невстановленим слідством особам здійснювати незаконну діяльність, прикриваючись фактом реєстрації вказаного підприємства. Використовуючи фіктивну юридичну особу - ТОВ «Міртекс-ДП»для прикриття незаконної діяльності, невстановлені слідством особи отримали можливість укладати фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи, що свідчать про реалізовані товари (роботи, послуги), фактично не здійснюючи господарську діяльність, пов'язану з виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг чи заняття торгівлею.»

До матеріалів справи залучено копію вказаної постанови Богунського районного суду міста Житомира у справі № 1П-1050/2009.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові накладні, надані позивачем, не є документами платника податку, в розумінні Законів України «Про податок на додану вартість»та «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», виходячи з нижчевикладеного.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою вищезазначеної правової норми встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88 визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Оскільки податкові накладні підписувалися директором ТОВ «Міртекс - ДП»з метою прикриття незаконної діяльності, то вони не можуть бути визнані належною підставою для віднесення Позивачем сум до податкового кредиту.

Окрім цього, колегія суддів не бере до уваги документи, подані апелянтом до апеляційної скарги, на підтвердження реалізації Товариства з обмеженою відповідальністю «Феруса»продукції, виготовленої з отриманої від ТОВ «Міртекс -ДП», виходячи з наступного.

У відповідності до положень ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно положень ч. 2 ст. 69 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі або з власної ініціативи.

З вищевказаних норм Закону вбачається, що надавати докази у справі -обов'язок сторін, а суд не зобов'язаний витребовувати ті, чи інші докази.

Відтак, посилання апелянта на те, що ним не було надано документів, що підтверджують зв'язок здійснення ним витрат з його господарською діяльністю, оскільки судом не були витребувані вказані документи, колегія суддів не приймає до уваги.

Окрім цього, апелянтом не надано доказів на підтвердження обставин, які унеможливили надання суду першої інстанції вищевказаних документів.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції не встановлено обставини існування доказів, якими підтверджується зв'язок здійснених позивачем витрат з його господарською діяльністю, що є законодавчо встановленою передумовою віднесення сум до податкового кредиту позивача.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.

Відповідно до п. ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України -за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Феруса»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.